Инвестиции для трех морей: что получила Украина от таллиннского саммита Триморья

Понедельник, 26 октября 2020, 15:58 — , , для Европейской правды
Фото Imago Sport and News/East News
Президент Естонії Керсті Кальюлайд виступає під час саміту

Минулого тижня у столиці Естонії відбувся 5-й щорічний Саміт Тримор’я – об’єднання східноєвропейських країн-членів ЄС, в якому Україна хоче отримати статус спостерігача.

І хоча політичного сигналу Київ так і не почув, ухвалені у Таллінні рішення дали старт фактичній участі України у роботі цього об’єднання.

Що отримав Київ, як розвивається проєкт Тримор’я – і які завдання поставлені до наступного саміту, який 2021 року має пройти у Болгарії?

Інвестпроєкти на 22 млрд євро

Одним із досягнень саміту стала презентація Інвестиційного фонду Тримор’я – ідея, яка була висловлена ще під час Бухарестського саміту 2018 року.

У травні 2019 року було підписано установчий акт про заснування Фонду, а цьогоріч кількість його учасників збільшилася до дев'яти, а капітал – до 913 млн євро (планується залучити 3-5 млрд євро).

Читайте также
Новые инициативы Триморья: есть ли в них место для Украины

 

Зокрема, заступник американського державного секретаря Кіт Крач підтвердив слова свого шефа Майка Помпео про намір США інвестувати 1 млн доларів. Крім того, Вашингтон додатково внесе 30% коштів від сумарного внеску усіх держав-учасниць Ініціативи.

Кошти з Фонду будуть спрямовані на реалізацію інфраструктурних проєктів у сферах енергетики, транспорту та диджиталізації.

Згідно з вересневою доповіддю МВФ, потреби у фінансуванні інфраструктури в регіоні складають 1,15 трлн євро. Аби покрити половину цієї суми, необхідно протягом десяти років виділяти від 3 до 5% ВВП.

Велике значення для підтримки Фонду приділяється приватним інвесторам та їх заохоченню робити внески поряд із державним фінансуванням.

Ключовим питанням є заохочення приватних інвесторів до участі. З наведених цифр можна зрозуміти, що активність учасників не є високою як через загальну економічну ситуацію, так і через пандемію.

Зауважимо, що за результатами саміту в Таллінні було розширено список із 48 пріоритетних проєктів.

Таким чином, загальна кількість проєктів Тримор’я збільшилася до 76 загальною вартістю понад 22 млрд євро.

Що стосується реалізації вже визначених проєктів, то в оприлюдненому звіті повністю завершеними названо три проєкти.

У 14 з них досягнуто суттєвого прогресу, а сім перебувають у процесі виконання. Переважна більшість проєктів значиться в графі "зареєстровані". 

Smart Connectivity

Під час третьої панелі саміту президент Естонії Керсті Кальюлайд презентувала концепцію Smart Connectivity. Вона передбачає поєднання енергетичної і транспортної інфраструктури з цифровими платформами і послугами, що сприятиме кращому управлінню пов’язаною інфраструктурою.

Метою Smart Connectivity проголошується перетворення регіону Трьох морів на світовий хаб для розумної мобільності та енергетичних інновацій. Основними компонентами Smart Connectivity визначено розумну мобільність (Smart mobility) та розумну енергетику (Smart energy).

У контексті впровадження Smart mobility по всьому регіону Тримор’я передбачається побудувати розумні транспортні коридори (розумні дороги та залізниці, логістичні центри), якими пересуватимуться самокеровані автономні транспортні засоби. Особливо гарні перспективи вбачаються для вантажного транспорту, де весь ланцюг постачання може бути автоматизованим. При цьому значно зменшиться потреба у людській праці та зайвій бюрократії.

Smart energy передбачає покриття регіону розумними енергомережами, а також широке застосування інноваційних технологій у відновлюваних джерелах енергії. Завдяки останньому громадяни будуть не лише споживачами енергоресурсів, а й виробниками.

Концепцію Smart Connectivity планується застосувати до діючих проєктів у рамках Тримор’я. Зокрема, серед перших наводяться проєкти будівництва LNG-терміналів на узбережжях Польщі та Литви та проєкт залізничного маршруту Rail Baltica.

Що отримала Україна?

Обговорювалося на саміті і питання можливого залучення до Ініціативи трьох морів нових учасників.

Президенти Естонії, Польщі та Болгарії підкреслили, що членство в Ініціативі відкрите лише для держав-членів ЄС, однак допустили можливість обговорення інших форматів співпраці з країнами поза межами Євросоюзу, у першу чергу Україною та країнами Західних Балкан. Якими саме можуть бути ці формати, не уточнювалося.

Проте, за словами президента Естонії Керсті Кальюлайд, у разі свого успіху модель Інвестиційного фонду може бути використана і для країн за межами ЄС, зокрема для фінансування проєктів в Україні.

Якщо на саміті в Таллінні Україна не отримала політичних сигналів щодо зміни свого статусу в Ініціативі трьох морів, то в практичному вимірі вона може брати участь у проєктах.

Серед 28 нових проєктів, схвалених на цьогорічному саміті, чотири передбачають можливу участь України (три проєкти запропонувала Угорщина, один – Польща).

Серед них: будівництво нового мосту та прикордонного переходу через річку Тиса між містами Захонь (Угорщина) та Чоп (Україна); будівництво нових залізничних ліній між головними польськими містами та сусідніми країнами; використання можливостей газового інтерконнектора між Словаччиною та Угорщиною; збільшення потужностей газового коридору між Румунією та Угорщиною.

В усіх проєктах Україна наводиться не як учасник, а як партнер. Однак конкретна участь і обсяг роботи України в описі проєктів не зазначені.

Відповідно, ми повинні самі демонструвати свою зацікавленість у реалізації проєктів та поширенні їхньої дії на українську територію.

І тоді черговий саміт, що має відбутися наступного року в Болгарії, може виявитися ще успішнішим для Києва. 

Автори: В'ячеслав Голуб, Ростислав Томенчук,

Український інститут міжнародної політики

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua