Пришла зима – сажать будем: как в Словакии арестовали топ-олигарха и ряд чиновников

Вторник, 8 декабря 2020, 10:52 — , Европейская правда
Фото AFP/East News
Жовтень 2020, антиурядові провести у Словаччині

"Словацький Зеленський" взявся за виконання своєї ключової передвиборчої обіцянки – посадки корупціонерів.

Минулого тижня у Словаччині відбулася низка гучних затримань. Серед них: колишні урядовці, зокрема ексміністр та колишні керівники поліції та розвідки, а також один із найбагатших людей країни.

Втім, виконання цих обіцянок відбулося на тлі падіння рейтингу чинного прем’єра Ігоря Матовича та загострення конфліктів всередині коаліції.

Саме тому гучні корупційні справи можуть як повернути рейтинг голови уряду, так і стати фатальним випробуванням для коаліції. Адже справи, що розслідуються, стосуються партій, які формують нинішній уряд.

Сезон посадок

Протягом двох днів, 1 та 2 грудня, Національна кримінальна агенція Словацької Республіки (NAKA) провела затримання чинного заступника SIS (Словацької інформаційної служби, що займається розвідкою та контррозвідкою) Бориса Беньо, а також колишніх керівників SIS Любомира Арпаша та Петера Гашпаровича.

На додачу затримані керівник Служби спеціальних поліцейських операцій Йозеф Регак, а також Даніел Чех – заступник голови Мінфіну, відповідальний за фінансову розвідку.

Мав бути затриманий і Мілан Лучанський, колишній президент Поліцейського корпусу Міністерства внутрішніх справ, однак він наразі перебуває у Хорватії, що вимагає застосування механізмів екстрадиції. 

Проте найгучнішим стало інше затримання.

2 грудня NAKA затримала другого за статками олігарха країни – співвласника фінансової групи Penta Ярослава Гашчака (за даними Forbes, вартість його активів складає $1,2 млрд). 

Одночасно відбулися обшуки у братиславському офісі Penta, де затримали чотирьох топ-менеджерів компанії.

Показово, що йдеться про затримання у різних справах. Нинішніх та колишніх посадовців звинуватили у зловживанні службовими повноваженнями в останні роки, у тому числі – наданні послуг словацьким кримінальним групам. 

 
Затримання Ярослава Гашчака. Фото pravda.sk

Натомість арешт Гашчака, за інформацією словацького видання Aktuality, проводився через так звану справу "Горили" – дуже гучний скандал за участі олігарха, який відбувся аж 2011 року.

Взагалі "Горилагейт" – історія настільки цікава, що про неї варто розповісти детальніше. 

Символ словацької корупції

У 2005 році керівник аналітичної служби словацької розвідки звернув увагу, що перед будинком, де він жив, підозріло часто паркуються урядові автомашини, а також з'являються представники компанії Penta. 

Таким чином було випадково знайдено конспіративну квартиру, на якій представники Penta, а точніше – Ярослав Гашчак, проводили таємні зустрічі з вищими посадовими особами країни, домовляючись про обсяги "відкатів" за надання компанії преференцій у приватизації, а також за доступ до державних фінансових програм.

Конспіративна квартира була оформлена на охоронця на прізвисько "Горила", що й дало назву скандалу.

Прослуховування конспіративної квартири дало сенсаційні результати. 

Як виявилося, "на килим" до олігарха ходив навіть майбутній прем’єр Роберт Фіцо.

Активними у вирішенні питань із Penta були й представники тодішнього уряду прем'єра-реформатора Мікулаша Дзуринди.

Попри сенсаційні результати, розслідуванню не було дано хід до 2011 року, коли розшифровки декількох розмов злили в інтернет.

Стався грандіозний скандал. Причому його фігуранти спочатку ставили під сумнів сам факт записів, а потім добилися рішення Конституційного суду, що прослуховування було незаконним. 

І хоча розслідування цієї справи формально тривало й досі, багато років поспіль усі новини щодо неї стосувалися спроб посадовців "розвалити" слідство. А "Горилагейт" став символом непокараної корупції, з якою обіцяв боротися Ігор Матович

Показовий момент: згідно з рішенням суду оригінали записів мали бути знищені. Однак у 2018 році вони випадково знайшлися під час обшуків вдома у Маріана Кочнера – ще одного "суперечливого підприємця", якого було офіційно звинувачено у замовленні вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка, найгучнішій кримінальної справи Словаччини за останні роки. 

Варто додати, що Ярослав Гашчак фігурував і у справі про вбивство Яна Куцяка. І хоча розслідування не знайшло доказів його причетності, не виключено, що в ході слідства випливуть нові факти й у цій справі.

Так само не виключено, що затримання Гашчака дозволить отримати додаткові докази й проти Кочнера, якого у вересні виправдав суд першої інстанції.

Інформаційна атака по пандемії

Які політичні наслідки матимуть ці арешти?

З одного боку, завершення гучних корупційних справ, у яких роками не було прогресу, було однією із ключових політичних обіцянок чинного прем’єр-міністра Ігоря Матовича. Нагадаємо, що його партія OľaNO ("Звичайні люди і незалежні особистості") перемогла на парламентських виборах, що пройшли у лютому, не в останню чергу завдяки своїй антикорупційній риториці. За цю риторику Матович отримав прізвисько "словацький Зеленський".

Зрештою, при розподілі урядових портфелів Матович назвав своєю ключовою вимогою можливість самостійно визначити кандидатуру міністра внутрішніх справ - саме для того, щоб гарантувати ефективність розслідувань гучних корупційних справ. 

Нині голова уряду намагається виконувати свої передвиборчі обіцянки, навіть попри те, що наразі пріоритетом влади є протидія пандемії COVID-19.

Зокрема, вже восени розпочалися гучні затримання суддів та прокурорів, проте справді "велику рибу" впіймали лише зараз.

Ба більше, нинішні затримання дозволяють припустити, що розслідування може піти до кінця, в тому числі вдаривши по колишньому керівництву країни, в першу чергу – по експрем'єру та лідеру опозиційної партії Smer-SD Роберту Фіцо. 

Невипадково, за повідомленнями словацьких медіа, Фіцо останніми днями терміново взявся за посиленням своєї команди адвокатів.

З іншого боку, нинішні затримання відбуваються на тлі різкого падіння рейтингів самого Матовича та його партії.

Жорсткі кроки із закриття економіки внаслідок пандемії сильно вдарили по рейтингу прем’єра. Особливо зважаючи на те, що його критикують не лише опозиціонери, а й колеги по коаліції. 

Так само критику зустріла й ініціатива про тотальне тестування, яке Матович вважає єдиною альтернативою посиленню карантинних обмежень. Попри те, що в Україні цю ініціативу часто наводять як приклад ефективних дій влади, словаки дотримуються іншої думки. 

Дійшло до того, що президент Зузана Чапутова вже заявляє, що Матовичу треба призначити "менеджера з питань пандемії", а самому сконцентруватися на інших завданнях.

Такі скандали мають відображення і в рейтингах. 

Особистий рейтинг Матовича вже поступається популярності Рихарду Сулику – міністру економіки та лідеру праволібертаріанської партії "Свобода і солідарність", який, попри спільну роботу в коаліції та уряді, є одним із найгостріших критиків прем’єра.

Ще гірша ситуація із рейтингами партій. Тут OľaNO поступається опозиційній партії "Голос – Соціальна демократія" експрем’єра Петера Пеллегріні. Також впритул до неї наблизилась і згадана "Свобода і солідарність".

"Нинішня ситуація досить непроста для Ігоря Матовича. Тож розмови про те, що гучні затримання можуть підтримати його рейтинг, мають підстави. Невипадково наразі затримання майже не стосуються політичних фігур і обмежуються особами, щодо яких є суспільний консенсус. В першу чергу це стосується Гашчака – навряд чи хтось вийде на його захист", – пояснює старший науковий співробітник Інституту політичних досліджень Словацької академії наук Юрай Марушак.

Саме тому політолог висловлює сумніви, що розслідування матиме продовження, дійшовши до топ-політиків. Не в останню чергу тому, що ці скандали торкаються не лише опозиції, але й представників однієї з партій влади. 

Йдеться про партію "Ми – родина", чий лідер Борис Коллар наразі займає посаду спікера парламенту. Ця партія найчастіше потрапляє у скандали, підставляючи коаліцію, проте у Матовича воліють за будь-яку ціну зберігати єдність влади.

Втім, навіть поступки прем’єра можуть не врятувати чинну коаліцію від розпаду.

Адже конфлікти, що загрожують її єдності, виникають усе частіше.

Найгучніший скандал останніх днів – призначення нового генерального прокурора. На цю посаду було призначено Мароша Жилінку – кандидата, висунутого партією "Ми – родина", який явно не був фаворитом Матовича. 

А відповідно (в умовах таємного голосування) таке призначення стало можливим лише завдяки спільному голосуванню опозиції із частиною коаліційних партій.

"Сам голова уряду напередодні голосування заявляв, що у разі призначення "токсичного кандидата" його партія вийде з коаліції, тобто – погрожував позачерговими виборами", – зазначає Юрай Марушак.

Втім, цей ультиматум не спрацював – і коаліція пережила це випробування.

Проте залишається питання, чи переживе вона активізацію розслідувань. Адже в ситуації, коли новий генпрокурор гальмуватиме слідство, у Матовича не залишиться іншого вибору, аніж виконати свою погрозу.

Автор: Юрій Панченко, 

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua