Коммунисты против карантина: как Чехия получила политический кризис и при чем тут РФ

Среда, 17 февраля 2021, 13:44 — , Европейская правда
Фото: Anadolu Agency/Abaca/East New
Антикарантинні протести у Празі, 13 лютого. На "ковідній кульці" - фото чеського прем'єра Андрея Бабіша

Новини про масштабні "антиковидні" мітинги у ЄС вже стали звичними. Але до повноцінної політичної кризи справа досі не доходила.

До цього впритул наблизилася Чехія, де парламент несподівано відмовився вкотре продовжувати надзвичайний стан.

Чеська історія особливо показова, зважаючи на те, що головним бенефіціаром цієї кризи може стати РФ. Тож варто детальніше розглянути, що трапилося у Празі і які наслідки це може мати.

Для тих, хто надає перевагу відео - коротко про це у відеоблозі.

Комуністи проти

Чергове голосування у чеському парламенті 12 лютого не обіцяло сенсацій. Хоча на розгляд депутатів було винесене питання чергового продовження надзвичайного стану в країні, сумнівів, що це рішення буде прийняте, фактично не було.

Тим несподіваніший був результат. Голосувати за урядову ініціативу відмовилися комуністи (так, Чехія залишається останньою центральноєвропейською країною, де комуністи досі є у парламенті), а без них зібрати достатньо голосів виявилось неможливо.

Тут треба пояснити, що чинний чеський уряд є урядом меншості. Його сформували дві партії – ANO, лідером якої є прем’єр Андрей Бабіш, і соціал-демократи. Разом ці партії не мають більшості у парламенті, а тому під час важливих голосувань вимушені звертатися по допомогу до інших партій, найчастіше – до комуністів.

Втім, у питаннях коронавірусних обмежень решта опозиційних сил традиційно не підтримують уряд. В опозиції вважають, що уряд "проспав" другу хвилю, а тепер намагається жорсткими обмеженнями продемонструвати свою діяльність.

Таким чином, демарш комуністів створив справді патову ситуацію.

Без продовження карантину обмеження мали завершитися в ніч на 15 лютого. Проте, зважаючи на складну епідемічну ситуацію, було очевидно, що робити це просто неможливо.

"Якщо хтось не схвалить надзвичайний стан, він несе безпосередню відповідальність за смерть наших співгромадян", – заявляє прем’єр Бабіш.

За його словами, у такому випадку "лікарням доведеться повернути взяте у держави обладнання, стануть неможливі додаткові виплати лікарям, більш того, запрацює Трудовий кодекс, який забороняє їм працювати понаднормово. Більшість заходів, встановленим урядом та місцевою владою для скорочення контактів, буде скасовано, і це призведе до стрибка заражень".

Зібравшись на термінове засідання, уряд все ж знайшов вихід: надзвичайний стан може бути оголошений урядом у разі, якщо з такою пропозицією до нього звернуться гетьмани – голови країв.

Гетьмани усіх чеських країв, а також столиці оперативно звернулися з таким закликом – і уряд отримав можливість самостійно продовжити надзвичайний стан ще на два місяці.

Два тижні на компроміс

Втім, всім у Чехії очевидно, що це є не рішенням проблеми, а лише відтермінуванням.

Зокрема, гетьмани, які зіткнулися з потужною критикою та навіть погрозами за свої звернення, вже заявляють, що не дадуть згоди на нове продовження надзвичайного стану без урядових поступок. Зокрема – згоди уряду відкрити школи, закриті ще від жовтня.

Показово, що звернення до уряду не хотів підписувати мер Праги, проте в останній момент його переконали аргументом, що у ситуації, коли вся країна буде їздити у вільну від карантину столицю на шопінг, наслідки можуть виявитися ще більш трагічними.

Тож ймовірність згоди всіх голів чеських регіонів на чергове продовження надзвичайного стану є не дуже високим.

А на додачу – ті ж самі комуністи вже оскаржили цей крок уряду у суді. На їхню думку, можливість оголошення надзвичайного стану урядом стосується лише окремих регіонів країни, тоді як оголошення цього стану на всю країну можливе лише за згодою парламенту.

Наразі комуністи голосно погрожують уряду кримінальною відповідальністю за перевищення своїх повноважень, що теж не додає стабільності.

Втім, завдяки цій законодавчій лазівці уряд Андрея Бабіша отримав час для пошуку компромісу з опозицією.

Наразі компроміс полягає у заміні режиму надзвичайного стану дією спеціально ухваленого закону про пандемію. Це є давньою вимогою опозиції - замінити додаткові повноваження уряду чіткими та прописаними нормами закону.

Принципова згода прем’єра на таку заміну вже отримана. "Закон про пандемію має замінити постійне продовження надзвичайного стану. Ми врахували більшість пропозицій опозиції та готові виконати їх", – зазначає Бабіш.

Втім, принциповою розбіжністю між урядом та опозицією є питання бюджетних компенсацій втрат бізнесу через пандемію. Тож, попри зацікавленість уряду в компромісі з опозицією, його досягнення явно не буде простим.

Тим більше, коли існують сили, які торпедуватимуть подолання цієї кризи.

Шанс для Земана та росіян

Навіщо комуністи пішли на створення цієї кризи?

Хоча єдиної відповіді на це запитання немає, поширеним є припущення, що тим самим вони діяли на користь президента країни Мілоша Земана.

Річ у тім, що конституційні повноваження чеського президента досить обмежені – і це не відповідає амбіціям Земана. Проте у разі політичної кризи президент різко збільшує свій вплив.

Мілош Земан активно просував створення чинного уряду на чолі із Андреєм Бабішем, коаліцію з яким не хотіли створювати в жодній партії, що пройшли до парламенту. Він особисто тиснув на соціал-демократів, схиляючи їх до коаліції, і всіляко сприяв створенню чинного уряду, нехай це й буде уряд меншості.

Уряд, якому постійно не вистачає голосів і який постійно змушений звертатися по допомогу до президента – оптимальний варіант для Земана. Втім, така зручна для нього ситуація тривала недовго.

Досить швидко Андрей Бабіш зумів організувати роботу свого уряду, знаходячи без допомоги президента голоси для потрібних законодавчих ініціатив. Як наслідок, політичний вплив президента знов почав падати.

Нинішня криза дає Земану шанс на реванш.

Проте залишається ще одне питання: які наслідки це може мати?

Останніми тижнями Мілош Земан приділяє багато часу критиці уряду, який не хоче звертатися до РФ за вакциною Sputnik V. Саме по собі в цих заявах немає нічого дивного – Земан відомий своїми теплими відносинами з авторитарними режимами, на кшталт РФ чи Китаю, та небезпідставно вважається найбільш проросійським серед голів держав ЄС.

Політична криза дає президенту Земану можливість "дотиснути" уряд у цьому питанні. І тоді Чехія стане другою країною ЄС, після Угорщини, яка погодиться використати російську вакцину. І це питання – вкрай важливе для РФ, у якій вакцину розглядають як ідеологічну зброю в гібридній війні.

Тож залишається відкритим питання: а чи не свідомо чеські комуністи, також відомі теплими відносинами з РФ, йшли на створення політичної кризи?

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua