Балканский вызов для ЕС: готов ли Брюссель конкурировать с РФ и Китаем

Понедельник, 24 мая 2021, 17:05 — , для Европейской правды
Фото: Boris Grdanoski/Associated Press/East News
Міністри закордонних справ Австрії, Північної Македонії, Чехії та Словенії виступили за швидший початок переговорів про вступ Північної Македонії та Албанії до ЄС, 22 травня 2021 року

Чи має регіон Західних Балкан європейське майбутнє? Здавалося, відповідь на це запитання давно відома – країни регіону вже мають статуси кандидатів на членство в ЄС.

Проте неготовність Євросоюзу говорити про перспективи членства призвела до суттєвого загострення відносин у цьому і так дуже проблемному регіоні. 

Більш того, така позиція ЄС призводить до посилення позицій у регіоні РФ та Китаю – що також не може не турбувати Євросоюз.

Як знайти вихід із цього замкненого кола? І чи залишається "м'яка сила" ЄС такою ж потужною, як десять років тому?

Відповіді на ці запитання у прискореному режимі зараз шукають і в ЄС, і на Балканах. 

Балканська десятиденка

Протягом 10 днів – з 10 по 20 травня – в Берліні, Брюсселі, Відні та Брдо-при-Кранью (Словенія) обговорювали проблеми європейської інтеграції Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Сербії, Північної Македонії і Чорногорії.

Брюссель, 10 травня. На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС відбулася стратегічна дискусія про посилення євроінтеграції Західних Балкан.

Регіон став розглядатися як єдине ціле, а не просто сукупність країн.

Західні Балкани мають геостратегічне значення для Євросоюзу, і тому міністри заявили про європейську перспективу для них.

Головним викликом для шістки країн стало прискорення узгоджених з ЄС політичних і економічних реформ, поглиблення регіонального співробітництва, протидія корупції та організованій злочинності, активізація боротьби з ковідом і (увага!) посилення "боротьби із зовнішнім впливом і дезінформацією".

ЄСівські чиновники погодилися з необхідністю початку вступних переговорів з Албанією і Північною Македонією, візової лібералізації з Косовом, подальшої підтримки Сербії і Чорногорії на євроінтеграційному шляху. На майбутнє залишили пошук відповіді на питання, як вбудувати відносини ЄС із Західними Балканами у стратегічні пріоритети Євросоюзу.

Брдо-при-Кранью, 17 травня. Відбувся 10-й, ювілейний саміт країн-учасниць "Процесу Брдо-Бріоні" (платформа, ініційована членами ЄС – Словенією та Хорватією – для обговорення проблем євроінтеграції Західних Балкан).

Вперше учасники – президенти всіх країн – зібралися без традиційної присутності представників ЄК, Німеччини і Франції, що зробило розмову більш відвертою.

Президенти спробували сформувати єдину позицію з низки актуальних питань, які потребують негайного вирішення. Загалом їм це вдалося, що підтвердила підсумкова декларація, підписана всіма після складних дискусій.

Євросоюз повинен активніше взаємодіяти з державами регіону в контексті євроінтеграції, розширюючи інституційну і економічну допомогу, вважають лідери держав. Адже євроінтеграція є взаємним процесом, де ЄС має прискорити розширення, а Західні Балкани – проведення реформ. Інтеграція Західних Балкан до Євросоюзу стає для всіх сторін загальним політичним і економічним інтересом, питанням безпеки і геополітичної необхідності.

Як і на Раді міністрів ЄС, декларація підтвердила необхідність приділити особливу увагу прискоренню реформ у галузі забезпечення верховенства права, економіки та демократизації, найшвидше почати вступні переговори з Албанією і Північною Македонією, забезпечити візову лібералізацію з Косовом.

Здавалося б – удача, всі згодні, успіх небачений!

Але член президії БіГ Желько Комшич, як повідомляє албанське агентство Telegrafi, вважає, що замість формування єдиної євроінтеграційної позиції шістки учасники влаштували "якийсь балканський шинок", обговорюючи теми, що не є притаманними для самітів процесу Брдо-Бріоні. Що ж обурило Комшича у зустрічі, яку навіть спокійний президент Словенії Борут Пахор назвав "найважчою"? Про це – нижче, а зараз продовжимо календар.

Брюссель, 18 травня. Прем'єр-міністри Албанії, БіГ, Косова, Північної Македонії, Сербії і президент Чорногорії (мабуть, прем'єр поки що не сприймається своїми колегами) приїхали на обід до верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля в Брюссель і єврокомісара Оліверу Варгеї.

Виходячи з підсумкової заяви Борреля, учасники погодилися з тим, що регіон "має стратегічне значення" і "найвищий пріоритет" для ЄС, а серед геостратегічних викликів названі спроби Росії посилити свій вплив у регіоні.

Об'єднання Європи не завершиться без прийняття в ЄС держав Західних Балкан – таким був висновок за підсумками обіду.

Мабуть, було не все гладко і під час зустрічі. Не дуже оптимістичний коментар дав за підсумками розмови Міло Джуканович (президент Чорногорії). Він нагадав, що ще в Солунській декларації, підписаній у грецьких Салоніках у 2003 році, було визначено крайній термін інтеграції країн регіону до Євросоюзу – 2014 рік.

Але минуло вже сім років, і регіон де в чому віддалився від ЄС. А слово "розширення" стало табу в деяких європейських країнах.

Здається, головна причина цього – не тільки в тому, що реформи в низці країн сповільнюються, а оптимізм зникає. А й у тому, що в Євросоюзі за останні роки зменшився інтерес до цієї нестабільної частини Європи.

Відень, 19 травня. На Віденському економічному форумі Варгеї був більш конкретний, зазначивши нагальну потребу якнайшвидше завершити створення єдиного ринку Західних Балкан на основі європейських стандартів.

Результатом стане усунення внутрішніх перешкод для регіональних економік та загалом прискорення інтеграції "всього регіону" в ЄС.

З 10 по 20 травня глава зовнішньополітичного відомства Німеччини Гайко Маас провів зустрічі з міністрами Косова, Сербії та Словенії, обговорюючи питання євроінтеграції. Але була одна важлива особливість зустрічей – він акцентував на особливій ролі Німеччини в регіоні, не тільки в боротьбі з ковідом, але й у питаннях політичного та економічного співробітництва, проведенні реформ і тощо. Схоже, Берлін хоче стати найбільшим лобістом подальшого розширення, намагаючись оживити Берлінський процес.

Виклик для ЄС

То які проблеми так стривожили Євросоюз? Їх чимало, але згадаймо найгостріші.

Звичайно ж, на першому місці стоїть нормалізація відносин між Косовом та Сербією. Точніше – уповільнення переговорного процесу.

Заява Хорватії про направлення до складу миротворчої місії ООН у Косово викликало вибух обурення в Белграді і звинувачення Загреба в окупації частини Сербії.

Псують і без того непрості відносини між Белградом і Сараєвом питання використання води річки Дрина, що заважає врегулюванню проблеми кордону. А сербські пропозиції про обмін малозаселеними територіями відкидає БіГ.

Будівництво Хорватією мосту через несудноплавну і неглибоку затоку Малий Стон викликає протести БіГ. У Сараєві вважають, що міст нібито закриває вільний вихід у море суднам, але вони туди і не можуть зайти, порту в затоці немає.

Боснія, Хорватія і Чорногорія не можуть завершити вирішення прикордонних суперечок, які залишилися після розпаду Югославії.

Не кажучи вже про те, що героїзація окремих подій і своїх власних героїв кожною з учасниць останньої Балканської війни залишаються потужним чинником, що заважає примиренню між народами регіону.

Чому ж зараз Західні Балкани знову опинилися в центрі уваги ЄС? Основних причин – п'ять.

Читайте также
Гибридный отказ: как новая власть Черногории блокирует сотрудничество с НАТО

Перша – це зростаюче занепокоєння у зв'язку з розширення російського впливу на політичний процес у Чорногорії, фінансово-економічну систему Хорватії, політичне і військове керівництво в Сербії, спроби підібратися до Албанії та Косова, повернутися в Північну Македонію, розвалити БіГ, що дестабілізує весь регіон і всю Європу.

Друга – це те, що деякі економічні проєкти, які здійснюються Китаєм в регіоні, зокрема будівництво автодороги між чорногорським портом Бар і сербським містечком Боляре, ведуть до фінансової залежності країн від Пекіна. Адже в основі лежать китайські кредити, які країна іноді не в змозі віддати.

Третя причина полягає в тому, що динамічний розвиток нестабільності в БіГ дедалі швидше перетворює її на неефективну державу, з досить імовірною загрозою розпаду. Та й Чорногорія, де уряд частково складається з просербських і проросійських міністрів, викликає занепокоєння у Брюсселі та Вашингтоні.

Четверта причина – у політичних еліт країн регіону знову починають домінувати вузьконаціоналістичні тенденції, якими вони прикривають свою нездатність якісно підняти рівень життя своїх народів та в ім'я цього кардинально реформувати країни.

Така тенденція може призвести до різкого загострення військово-політичної ситуації на Балканах, що відповідає лише російським інтересам.

П'ята причина – назріла необхідність сформувати єдині підходи (не тільки виключно країн Євросоюзу, але спільні для ЄС та США) до регіону, спільно їх реалізовувати, готуючи західнобалканську шістку до інтеграції в ЄС, і разом з регіоном протистояти зовнішнім загрозам.

* * * * *

Як і Україна в 2013 році, так і держави Західних Балкан зараз опинилися перед цивілізаційним вибором моделі розвитку – або європейське майбутнє, або повернення під пазуристе крило Росії.

А це небезпечно, і мало хто хоче такого розвитку подій як в ЄС і США, так і на Західних Балканах.

Проте для того, щоб вирішити цю проблему, лідерам ЄС перш за все треба визначитися, що саме вони можуть протиставити впливам РФ та Китаю. А також дати чесну відповідь на просте запитання: чи можливо взагалі говорити про "м'яку силу" ЄС без готовності до розширення?

Автор: Володимир Цибульник,

кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік) 

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua