Наказание за геноцид: как приговор Младичу стал вызовом для Запада и шансом для РФ

Среда, 9 июня 2021, 13:01 — , для Европейской правды
Фото: Abaca/East News
Родичі загиблих у Сребрениці дивляться пряму трансляцію вироку Ратко Младичу

Чи мають європейські перспективи країни, які не визнають рішення міжнародних судів та захищають винних у геноциді?

Це питання постало перед ЄС після історичного вироку суду ООН.

8 червня в Гаазі було остаточно засуджено до довічного ув'язнення колишнього командувача боснійських сербів Ратко Младича, відомого як "боснійський різник". 

Тим самим покарання отримав один з ключових диригентів воєнної драми, в якій було вбито понад 100 тис. людей та понад два мільйони стали біженцями.

Проте він залишається героєм не лише для багатьох сербів, але й для політиків Сербії та сербської частини Боснії і Герцеговини.

І це стає суттєвою проблемою для відносин ЄС із цими країнами. А разом з тим створює широке поле для провокацій з боку РФ.

26 років очікування

Остаточний вердикт був винесений майже через 26 років після оголошення першого обвинувачення проти генерала Младича в Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії в Гаазі і після майже трьох десятиліть з початку війни на теренах Боснії і Герцеговини.

Апеляційна палата відхилила всі скарги, подані адвокатами, і всі скарги, подані прокуратурою. Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів, який тепер веде справи вже закритого Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, залишив у силі вирок першої інстанції, ухвалений 22 листопада 2017 року.

Ратко Младич, який обіймав посаду начальника Головного штабу Армії Республіки Сербської з 1992 до 1996 року, отримав довічне ув'язнення:

- за геноцид боснійських мусульман в Сребрениці в липні 1995 року,

- терор стосовно мирних жителів Сараєво – артилерійські та снайперські обстріли під час багаторічної блокади міста,

- інші злочини проти людяності та воєнні злочини, скоєні під час війни в Боснії і Герцеговині з 1992 до 1995 року – порушення законів та звичаїв війни, захоплення заручників, в тому числі миротворців ООН, та інші.

Водночас Младича визнано не винним у геноциді проти несербського населення (боснійців та хорватів) у шести інших районах Боснії і Герцеговини, окрім Сребрениці – у Фочі, Власениці, Ключі, Санському Мості, Котор-Вароші та Приєдорі.

Апеляційну палату, яка винесла остаточний вердикт командувачу боснійських сербів, очолювала суддя Пріска Матімба Ніямбе з Замбії. Членами колегії були Мустафа Ель Бадж, Аміната Енгум з Гамбії, Елізабет Ібанда-Нахамія з Уганди та Сеймур Пентон з Ямайки.

Головуюча, Матімба Ніямбе, мала окрему думку – вона вважала за потрібне почати новий розгляд справи з новим складом судової колегії, тим самим частково підтримавши захисників обвинувачуваного. Як пізніше повідомив ЗМІ син Ратко Младича, Дарко, генерал був дуже вдячний голові колегії суддів за її позицію.

Тем не менш, Апеляційна палата ухвалила рішення, яким підтвердила вирок першої інстанції та відправила ексначальника Головного штабу Армії Республіки Сербської за ґрати до кінця життя.

"Час почути істину"

"Настав час, щоб ми прийняли істину. Младич входить до числа найбільших злочинців у сучасній історії. Він розпалював етнічну ворожнечу та брехав тим, кого нібито захищав, щоб виправдати свої злочини. Младича повинні засудити усі відповідальні посадовці в колишній Югославії та в усьому світі. Його ім'я має бути включено до списку найбільш збочених і найжорстокіших людей в історії", – заявив на пресконференції головний прокурор в Міжнародному залишковому механізмі для кримінальних трибуналів, колишній головний прокурор у Міжнародному трибуналі щодо колишньої Югославії, бельгійський юрист Серж Браммерц.

Читайте также
Как перестать стрелять: как НАТО остановил войну в Боснии и Герцеговине

Вирок підтримали лідери Заходу.

"Майже 26 років тому Ратко Младич наказав стратити близько 8000 беззбройних чоловіків та хлопців у Сребрениці. Він також керував жорстокою багаторічною облогою Сараєва і був відповідальний за багато інших злочинів. Міжнародний залишковий механізм ООН для кримінальних трибуналів у Гаазі підтвердив сьогодні його засудження за геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. Цей історичний вирок показує, що ті, хто вчинив жахливі злочини, будуть нести відповідальність", – заявив президент США Джо Байден.

"Я щиро сподіваюся, що лідери регіону поважатимуть цей вирок", – зазначив він.

"Заперечення геноциду, ревізіонізм та глорифікація воєнних злочинців суперечать найосновнішим європейським цінностям. Сьогоднішнє рішення є можливістю для лідерів Боснії і Герцеговини та всього регіону взяти на себе ініціативу вшанування жертв та створення середовища, сприятливого для примирення, для подолання наслідків війни та побудови міцного миру", – заявили у спільному зверненні верховний представник ЄС з питань безпекової політики Жозеп Боррель та єврокомісар з питань політики сусідства Олівер Варгеї.

Вони підкреслили, що це є передумовою стабільності та безпеки Боснії і Герцеговини та має принципове значення для її європейського шляху.

Зрозуміло, що під регіональними лідерами, що мають підтримати вирок, маються на увазі сербські політики, яким це зробити найважче.

Про це свідчать заяви, проголошені високопосадовцями Республіки Сербської та Сербії, а також загальний настрій у сербській частині БіГ.

Вони дають суттєві підстави сумніватися в тому, що побажання західних лідерів та представників міжнародного правосуддя будуть почуті і втілені в життя.

"Виявляється, ніхто не вчинив злочинів проти сербів"

Провідний телеканал Республіки Сербської, RTRS майже цілий день 8 червня присвятив судовому засіданню. Окрім трансляції з зали суду, журналісти робили включення з Гааги, а в студії, на тлі портрета Ратко Младича та сербського триколору, обговорювалася несправедливість звинувачень проти колишнього командувача боснійських сербів.

Спеціальним гостем в ефірі був Міломир Савчич, голова Ветеранської організації Республіки Сербської. В 1990-х він командував елітним полком, який називали особистою гвардією Ратко Младича.

Протягом кількох годин на ТБ Савчич виправдовував дії свого колишнього начальника під час війни, наприкінці заявивши, що навіть "знаючи практику роботи Гаазького трибуналу", "ми все ще очікували більш справедливого, більш істинного вироку".

Син Ратко Младича Дарко, коментуючи під час включення з Гааги вирок своєму батьку, взагалі назвав суд ООН "бродячим цирком".

Не менш різкими були заяви і посадовців. 

Зокрема, сербський член Президії БіГ Мілорад Додік охарактеризував процес як "фарс" та зазначив, що суд в Гаазі продовжує займатися "сатанізацією" сербів.

Президент Республіки Сербської Желька Цвіянович оголосила суд "Гаазькою інквізицією", зазначивши, що ця інстанція "давно втратила останні крихти довіри". За її словами, цей суд своїм вироком генералу Младичу "ще раз підтвердив роль антисербського суду, який визначає відповідальність за воєнні злочини згідно не з доказами, але відповідно до національності". 

В більш м’якому варіанті ці звинувачення повторив і президент Сербії.

На спеціальному засіданні Ради Безпеки ООН пізно ввечері 8 червня, на якому було представлено звіт Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів у Гаазі, Александар Вучич запитав, чому цей суд не розслідує воєнні злочини проти сербів. "А як щодо злочинів проти сербського цивільного населення в БіГ? Це не було цікаво суду?" – запитав Вучич. "Ми звинуватили Насера Оріча, (Анте) Готовіну та (Рамуша) Харадиная. Всіх звільняють... Виявляється, ніхто не вчинив злочинів проти сербів", – зазначив він.

Тобто думка про те, що командувачі сил інших народів могли не вчиняти злочинів, за які їх мав карати міжнародний суд, просто відкидається. Як і не згадується той факт, що лідери не тільки боснійських сербів, але й боснійських хорватів, і політичні, і військові, були відправлені Гаазьким трибуналом за ґрати.

Просербську позицію зайняли і офіційні особи Росії. Заступник постійного представника РФ при ООН Геннадій Кузьмін заявив про "дефіцит справедливості" в рішеннях як Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії, так і Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів, про "нападки на одну сторону конфлікту і замовчування гріхів інших".

Виклик для Заходу

Що робитиме міжнародна спільнота з цією солідарною позицією Республіки Сербської та Сербії, які, заручившись підтримкою Росії, категорично не хочуть сприймати як належне вердикти суду в Гаазі, розцінюючи їх не як встановлення справедливості, а як дискримінацію та "змову" проти сербів?

Можна передбачити, що ЄС та США будуть нагадувати регіональним (в першу чергу сербським) лідерам про необхідність зосередитися на розбудові спільного мирного майбутнього замість поглиблення суперечностей через зосередженість на конфліктному та травмуючому минулому.

Брюссель при цьому буде переконувати, що без примирення та міцного миру не буде і євроінтеграції – що вже, власне, і зробили Боррель та Варгеї.

Чи буде дієвим такий метод замирення Балкан?

Наразі все виглядає так, що західні підходи, які використовувалися дотепер для вирішення застарілих проблем регіону, не працюють достатньо ефективно.

Головний прокурор Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів Серж Браммерц напередодні розгляду в суді справи Младича заявляв, що прославлення воєнних злочинців та заперечення геноциду на Західних Балканах зараз помітні більше, ніж це було десять років тому.

І, судячи з настрою політиків регіону та їхніх союзників на світовій арені, пік цього тренду ще попереду. 

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua