Что изменит решение ЕС о визах для россиян и почему оно не должно удовлетворить Украину

Среда, 7 сентября 2022, 17:50 — , Европейская правда
Associated Press/East News

У вівторок Європейська комісія оприлюднила пакет проєктів рішень про зміну візових правил для громадян РФ.

Ці рішення ще мають офіційно затвердити, але процедура схвалення рішень ЄС, що часто є тривалою, цього разу більше схожа на формальність. Ключовий проєкт взагалі планують схвалити у найближчі кілька днів, без залучення "повільного" Європарламенту, і вже з наступного тижня "візове покарання" для росіян набуде чинності

Українські соцмережі вибухнули заголовками, мемами та жартами на кшталт "росіяни отримали ‘безвіз’, але є нюанси". Словом, це рішення прозвучало як досягнення мети та дипломатична перемога тих, хто боровся за припинення потоку російських туристів до ЄС.

Утім, ця радість є поспішною.

Насправді "візовий пакет" не дасть того ефекту, якого прагнули Україна та її партнери.

Рішення не зачепить російських туристів, які вже мають чинні багаторічні візи, видані у попередні роки. А їхня кількість вас може здивувати!

А чутки про те, що росіянам відтепер нібито не видаватимуть "мультивізи", є просто неправдивими: такої заборони ЄК не пропонує, і рішення лишатиметься за кожною державою окремо.

Тож розберемося, що є та чого бракує у планах Євросоюзу щодо "візового покарання" Росії.

Що ухвалили?

Перш за все, зазирнемо у вміст "візового пакета".

Єврокомісія запропонувала два законопроєкти, якщо говорити в українській термінології.

Перший пропонує зупинити дію угоди про візове спрощення між РФ та ЄС, укладеної в далекому 2007 році. Його Євросоюз схвалить за пришвидшеною процедурою, бо формально йдеться лише про тимчасове призупинення, а не про схвалення нового акта ЄС. Джерела прогнозують, що документ пройде всю бюрократичну процедуру за лічені дні, буде опублікований у суботу і запрацює вже від понеділка, 12 вересня.

Другий проєкт має заборонити видачу будь-яких віз (не лише шенгенських!) у консульствах держав ЄС, а також про офіційне невизнання документів тих громадян Росії, які проживають на частині окупованих Росією територій (так, тут є винятки, про них згодом) або отримували там своїх паспорти.

Другий документ буде ухвалюватися за повною процедурою – із залученням Європарламенту, з можливим внесенням змін тощо, тому точну дату його запровадження спрогнозувати неможливо.

Чи буде візове покарання?

Перш за все, наголосимо: зупинка угоди про візове спрощення є серйозним кроком, недооцінювати його також не варто. Цей документ діяв останні 15 років і був одним з тих, що формували відносини ЄС та Росії.

Розберемося зі змістом цієї угоди – тобто із тим, що зміниться на практиці для росіян.

Найголовніше, що треба розуміти:

це рішення не є візовою забороною, воно не зупиняє видачу "шенгенок" росіянам.

Йдеться лише про ускладнення та здорожчання процедури.

Зокрема, вартість анкети шенгенської візи зросте з 35 до 80 євро.

Консульства держав ЄС матимуть право довше вивчати документи заявника, аж до 45 днів – але це лише право, і воно не означає, що реальна тривалість обробки візових заявок збільшиться. Наприклад, зараз цей термін становить до 30 днів, а в реальності росіяни звикли отримувати шенгенські візи за пару днів.

А найголовніше питання в іншому: чи вплине зупинка угоди на видачу так званих "мультивіз", тобто шенгенських віз для багаторазового в’їзду.

Річ у тім, що угода про візове спрощення між Росією та ЄС стимулювала консульства давати росіянам-заявникам виключно мультивізи, і бажано – "довгі". На практиці будь-який російський турист легко отримував п'ятирічну візу. Для цього було достатньо кілька разів з’їздити в ЄС без порушень за однорічною візою – і все, ти маєш "персональний безвіз" на п'ять років.

Підкреслимо: збільшення кількості таких віз досі було офіційною позицією ЄС.

За офіційною статистикою ЄС, у 2021 році 88% шенгенських віз, виданих у Росії, були "мультиками". А на туристичних форумах росіяни визнавали, що "п’ятирічки" перетворюються на стандартні візи для всіх.

Як зміниться ця практика після ліквідації візового спрощення? Маємо засмутити відповіддю: на жаль, немає жодних гарантій, що усі країни ЄС припинять видавати "мультики" росіянам після скасування угоди про спрощення. Адже у такому разі робота консульств переходить під загальні правила видачі віз, які встановлює Візовий кодекс ЄС. А цей документ у його останній редакції – не дивуйтеся – також заохочує надавати усім перевіреним подорожуючим візи тривалістю до п'яти років, "щоб зменшити адміністративний тягар консульств держав-членів і полегшити безперебійну подорож для частих або постійних мандрівників" (це цитата з документа).

Тобто суто юридично для громадян Росії змін майже немає. Звісно, крім підвищення вартості візи до 80 євро – але це точно не те, чого домагалася Україна та держави, що нас підтримують. Але на практиці зміни можливі, просто вони відбудуться без вказівки Брюсселя.

Що так і що не так із візовим рішенням ЄС?

Звісно, про "зраду" не йдеться. Звісно, на практиці умови отримання віз держав-членів для росіян ускладняться.

Ось вам приклад. Рішення не містить жодних зобов'язань для держав-членів прискіпливіше розглядати візові заявки росіян і не встановлює якогось порогу відмов у візах (бо це було б некоректно). Але немає жодних сумнівів, що тепер відмови почастішають. Бо досі росіянам часто видавали візи ледь не автоматично: у доковідному 2019 році частка відмов для заявників з РФ становила лише 1,5%, а, наприклад, у фінському консульстві в Петербурзі була лише 0,3%! Це означає, що для отримання візи достатньо було просто принести коректно заповнену анкету і мінімальний пакет документів!

Ця історія лишилася у минулому.  

Але рішення про рівень жорсткості перевірок лишається за кожним з членів ЄС.

Зупинка візової угоди Росія-ЄС розв’язала їм руки. Кожна конкретна держава може або добровільно запровадити обмеження для прохачів-росіян, або продовжити видавати їм мультивізи, лише косметично змінивши процедуру.

Наприклад, немає жодного сумніву, що Польща тепер вивчатиме кожну візову заявку росіян "під лупою" і відмовлятиме за першої-ліпшої нагоди.

Але автор цих рядків не здивується, якщо Греція, яка разом з Кіпром відкрито виступала проти візової заборони для росіян, спробує вдавати, що нічого не відбулося – і перетвориться на рятівне коло для росіян, які хочуть знову отримати шенгенський "мультик". Окремі країни можуть вдатися до цього з мрією про те, що це дозволить зібрати вершки у вигляді тих російських туристів, у яких ще лишилися кошти.

Бо наразі жодне рішення ЄС їх у цьому не обмежує.

У такому разі іншим державам доведеться докласти зусиль і знайти достатні компенсатори, що переконають їх у потребі добровільно "закрутити гайки" для подорожей росіян.

Але і це – не єдина проблема. Ще складніше питання – що робити із вже виданими візами. На нещодавній зустрічі міністрів у Празі державам-членам ЄС не вдалося знайти відповідь на це питання – і вони, по суті, "домовилися домовлятися".

Щоби зрозуміти масштаб проблеми, наведемо кілька цифр. Як вже йшлося, останніми роками ЄС перейшов до практики масової видачі п’ятирічних віз, у крайньому разі – дворічних, а річна віза для росіянина, що має історію подорожей, сприймалася як дивина.

За статистикою Єврокомісії, що є в наявності у "Європейської правди", за 2021 рік шенгенські мультивізи отримали 450 тисяч росіян; левова частка з них наразі лишаються чинними. У 2020 році держави Шенгену видали росіянам 500 тисяч мультивіз. Відсоток 3- та 5-річних не розкривається, але він є значним і суттєво доповнить 400+ тисяч досі чинних документів, датованих 2021 роком. Але це – малозавантажені роки, бо в цей період через пандемію кордони ЄС були переважно закриті.

А тепер увага: у доковідному 2019 році мешканці РФ отримали 3 мільйони 350 тисяч (!) шенгенських віз з правом багаторазового в’їзду. Знову ж таки, значний відсоток з них були п’ятирічними, і вони досі дійсні.

І хоча точну кількість чинних віз порахувати неможливо (тим більше, ми ще не знаємо статистики видачі віз у 2022 році!), можна з високою певністю говорити: ця кількість явно перевищує мільйон, а ще реальніше – сягне двох мільйонів.

Серед власників чинних віз є і пересічні росіяни, і представники влади. І опоненти Путіна, і ті, хто двома руками підтримує агресію, а можливо, й особисто воював проти України. Але віза видана. Під час перетину кордону неможливо перевірити, чи є гідною людина, яка її отримала.

Тому без анулювання цих мільйонів віз будь-які візові санкції є до певної міри безглуздими. А на цей крок ЄС піти поки що не готовий...

А поки триває пошук виходу з цієї ситуації, країни Балтії вирішили діяти ініціативно: не чекаючи на рішення ЄС, вони домовилися суттєво обмежити в’їзд росіян з чинними візами.

По суті, балтійські друзі України заблокували шлях, що був основним для багатьох росіян в умовах припинення авіасполучення з Європою.

Покарання за Крим, але не за Придністров’я

І насамкінець – про проєкт рішення ЄС, ухвалення якого забере більше часу, бо потребує також схвалення у Європарламенті. Це – документ, що має встановити заборону визнавати (а передусім – проставляти візи) у "російські проїзні документи, видані в окупованих (Росією) закордонних регіонах, або видані громадянам, що проживають у таких окупованих регіонах".

Це (насправді, запізніле) рішення Євросоюзу за своїм впливом може виявитися не менш вагомим, ніж скасування угоди про візове спрощення. Ми пишемо "може", бо тут знову все залежить від практики застосування.

Консули держав ЄС відтепер, аналізуючи візову заявку, будуть зобов’язані з’ясовувати, де фактично проживає заявник. І якщо буде знайдений зв’язок з Кримом, або іншими окупованими територіями України, або окупованими територіями Грузії – це має тягнути за собою відмову у видачі візи.

На практиці це означатиме для росіян більше підтверджувальних документів та паперової роботи при поданні документів на візу, а для консулів – юридичне право відмовити за додатковою підставою.

Але впадає в очі один факт: на так званому пострадянському просторі є ще одна територія, окупована росіянами. Це – Придністров’я, регіон Молдови, який зміг "відділитися" після придністровської війни 1992 року, що проходила за відкритої воєнної підтримки армії РФ, і досі лишається під так званим "ефективним контролем" Москви (що підтверджене численними рішеннями міжнародних судів).  

Чи то навмисно, чи то через недогляд, але проєкт рішення ЄС сформульований так, що росіян, які є мешканцями Придністров’я, воно не зачіпає. Але цю деталь ще можуть змінити під час слухань у Європарламенті.

Зрештою, до ЄС колись має почати приходити розуміння: після деокупації України неодмінно настане черга деокупації Молдови, щоби ці дві держави позбулися перешкод для руху до членства в ЄС. І готуватися до цього треба вже зараз.

 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.