Опасное зерно: как возник новый фактор напряженности в отношениях Украины и Польши

Вторник, 4 апреля 2023, 14:30 — , для Европейской правды
Фото з fb-сторінки Oszukana Wieś
Польські фермери блокують дорогу біля пункту пропуску Дорогуськ на кордоні з Україною. 3 лютого 2023 року

Візит до Польщі президента Володимира Зеленського може зіштовхнутися з несподіваними складнощами – зірвати його погрожують фермери, які виступають проти імпорту українського зерна в країну.

Ця проблема виникла не на рівному місці. 

Україна посідає провідні позиції у списку експортерів багатьох сільськогосподарських продуктів. Серед держав, що експортують пшеницю, кукурудзу, ячмінь, ріпак, соняшникову олію та шрот, вона входить до світової топ-п’ятірки.

Повномасштабне російське вторгнення підкреслило важливу роль України у забезпеченні глобальних харчових потреб. Адже велика війна зупинила експорт сільськогосподарської продукції, внаслідок чого виникнули ризики всесвітньої продовольчої кризи, що вимагало термінового вирішення ситуації.

Однією з країн, яка запропонувала свою територію для транзиту українського продовольства до морських портів, стала Польща.

Однак, як виявилося, це породило в цій країні певні проблемні тенденції, що можуть мати в подальшому доволі серйозні негативні наслідки, зокрема й для українсько-польських відносин.

"Ошукане село"

"Юди, Юди!" – лунали вигуки кількасот фермерів з асоціації "Ошукане село", які 17 березня приїхали до міста Кельці на Міжнародний ярмарок сільськогосподарської техніки Agrotech.

Гнів аграріїв викликала ситуація на ринку зерна, в якій мітингувальники звинувачують профільне польське міністерство.

Річ у тім, що на польських фондових біржах ціна на зерно, особливо пшеницю, впала нижче 1 тис. злотих за тонну, що вдвічі нижче, аніж пів року тому, коли вона сягала 2 тис. злотих.

За словами фермерів, зерновий ринок сколихнув потік продукції з охопленої війною України. За даними польського Мінагрополітики, до країни надійшло 2,152 млн тонн зерна з України.

І це в 54 рази більше порівняно з попереднім роком.

Окрім того, з 4 червня 2022 року діють положення, згідно з якими Європейський Союз погодився на щорічну лібералізацію тарифів у торговельних контактах з Україною. Відкриття ринку ЄС для української сільськогосподарської продукції призвело до різкого збільшення її імпорту до Польщі.

Тож на ярмарку у Кельцях аграрії-маніфестанти очікували зустрічі й виступу віцепрем’єра та міністра сільського господарства Генрика Ковальчика, який восени минулого року спробував спонукати фермерів зберігати зерно, гарантуючи зростання цін (чого не трапилося).

Лише в останній момент віцепрем’єра Ковальчика за допомогою охорони евакуювали з ярмаркової площі й зустріч з фермерами не відбулася. Цей факт іще більше розлютив польських селян.

Так, 22 березня на Європейському сільськогосподарському форумі в Ясьонці мітингувальники у жовтих жилетах з написом "Ошукане село" з такими гаслами, як "Юди, Юди", закидали Ковальчика яйцями. Після чого фермерів забрала поліція.

Примітно, що подібного роду акції "Ошуканого села" непоодинокі. Час від часу протести виникають по всій країні, зокрема біля державного кордону з Україною.

Останні взагалі відбуваються з використанням таких методів, як блокування під’їзних шляхів.

За словами представників руху, фермери протестують не стільки проти українського зерна, як проти того, як воно, згідно з некомпетентною, на їхню думку, політикою влади, затримується у польських зерносховищах. Зазначена обставина, на їхнє переконання, суперечить заявам політиків із партії "Право і справедливість" (ПіС), які обіцяли для збіжжя з України лише зерновий коридор.

Як запевняє один із лідерів "Ошуканого села" Веслав Грин, склади фермерів завалені зерном з минулого сезону. В той час як Мінагрополітики "нічого не робить".

Який же вихід із ситуації вбачають фермери?

За словами лідера фермерів-протестувальників, уряд повинен "повністю закрити кордон з Україною".

"Протягом багатьох років ми, фермери, говорили про необхідність розширення портів для задоволення наших потреб. Перевантажувальні потужності були замалі, а тепер до нас додалося ще українське зерно", – наголосив він.

Веслав Грин також скаржиться на "штучне скупчення" польських зерносховищ. І вказує на Матеуша Моравецького як на одного із винуватців ситуації.

Хоча він переконує, що "Ошукане село" "намагається не лізти у політику", в це мало віриться. Оскільки відомо, що членами руху є люди, які так чи інакше або були пов’язані з політикою, або досі в ній залишаються, що змушує сумніватися у повній щирості руху та його акцій – особливо з наближенням осінніх виборів до парламенту.

Змагання за "політичний капітал"?

"Ситуація є драматичною", – оцінює ситуацію із зерном та протестами фермерів колишній віцепрем’єр і міністр сільського господарства Януш Пехочинський, додаючи, що "польське сільське господарство втрачає можливості для розвитку".

У зв’язку з цим у владному таборі зростає стурбованість масштабами проблем на селі.

"Фермери не дурні. Вони не прийматимуть шоу. Вони хочуть конкретики і вирішення проблеми. Це серйозна політична проблема перед виборами", – можна почути від деяких політиків керівної політсили.

Наразі якоїсь одностайної точки зору серед членів ПіС немає.

Деякі з них вважають за краще дистанціюватися від ситуації, сподіваючись на розсуд суспільства, або ж не надто критикувати протестуючих фермерів – бо це "лише погіршить ситуацію".

Також багато представників влади стверджують, що опоненти правлячої політсили "цинічно використовують проблеми фермерів", бо "хочуть на цьому заробити політичний капітал".

Хай там як, політики ПіС намагаються зняти напругу у відносинах із фермерами. Зокрема, шляхом надання дотацій – проте, варто зазначити, без успіху.

Цілком ймовірно, що лідер ПіС Ярослав Качинський спробує заспокоїти ситуацію. Адже він є чи не єдиним політиком із панівного табору, який реально має змогу впливати на настрої аграріїв.

Втім, поле для маневрів й у нього поступово зникає.

Минулого року Качинський запевнив фермерів, що українське зерно їм не загрожує, оскільки "його одержувачі знаходяться в Північній Африці та на Близькому Сході". Сталося інакше.

Тож розпочався пошук винних. Серед політиків "Об’єднаної правиці" вже чути, що Генрик Ковальчик "не впорався з ситуацією".

А лідер "Польської селянської партії" Владислав Косіняк-Камиш навіть оголосив про вотум недовіри віцепрем’єру.

Постало серйозне питання: чи розвернеться польське село у бік опозиції, відвернувшись від партії ПіС, яку воно традиційно підтримувало? Такий варіант не виключений. Але до якої саме опозиції?

Примітно, що рух "Ошукане село" офіційно є неполітичною організацією. Проте він тісно співпрацює з "Конфедерацією свободи і незалежності" – партією, відомою своїми правими та євроскептичними поглядами, а також суперечливими заявами, які ототожнюються з лінією проросійської пропаганди.

І це, слід визнати, може бути великою проблемою для ПіС. Адже суперництво з "Конфедерацією" в правому полі може мати високі ризики.

Варто розуміти, що аграрії є ключовою групою виборців керівної політсили й кожен голос має вирішальне значення.

Відтік навіть частини фермерів може призвести до втрати ПіС влади.

Утім, найбільшою проблемою є те, хто саме може зайняти її місця в парламенті. Якщо це будуть члени "Конфедерації", то подібний стан речей, вочевидь, не матиме нічого доброго для Польщі, включаючи відносини з Україною.

Згідно з останніми громадськими опитуваннями, підтримка "Конфедерації" зростає. Натомість інші політсили, включно з ПіС (зокрема, через проблеми з фермерами), мають тенденцію до спаду.

Отже, побоювання мають під собою підґрунтя. Дилема вимагає негайного розв’язання.

Дорогі компроміси

Безумовно, проблему треба вирішувати. Адже якщо не знайти компромісу між сторонами, ситуація може не лише розколоти польське суспільство, а й вплинути на стан українсько-польських відносин.

Тож 29 березня у Варшаві відбулася зустріч Генрика Ковальчика з представниками протестуючих аграрних організацій, яку в народі називають "круглим столом для сільського господарства".

Переговори тривали кілька годин, переважно в закритому режимі. Пізно ввечері очільник міністерства повідомив, що сторони дійшли згоди, представивши документ із пропозиціями. Ковальчик повідомив, що уряд проситиме Євросоюз застосувати захисне застереження щодо польсько-українського кордону.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький зі свого боку визнав, що зерно дестабілізує польський ринок. І заявив, що очільниці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн буде надіслано спеціального листа щодо надходження українського зерна до Польщі.

Це корелюється з тим, що напередодні, 28 березня, глава польського уряду Моравецький та його румунський колега Ніколає Чуке обговорювали під час зустрічі у рамках бізнес-конференції в Бухаресті.

Тоді Моравецький повідомив, що вони "борються разом за те, щоб це зерно покинуло наші країни, щоб Європейський Союз ефективно допоміг нам у здійсненні торговельної політики, яка відповідає найкращим стратегічним інтересам України і Центральної Європи, а також економічним інтересам Польщі та Румунії".

А Чуке підкреслив, що Бухарест і Варшава разом беруть участь у "процесі обговорення з Європейською комісією того, якими мають бути механізми для забезпечення відстеження українського експорту та кінцевих пунктів призначення".

Наразі ж віцепрем’єр Ковальчик запропонував кілька варіантів вирішення ситуації. Зокрема, посилення контролю за імпортом продуктів харчування з України та запуск експорту польського зерна в рамках гуманітарної допомоги. Усе заради спустошення зерносховищ до збирання врожаю.

Окрім того, не виключається й виплата урядом грошової компенсації за збитки, яку фермери оцінюють у 10 млрд злотих.

Утім, не всі аграрії задоволені результатами переговорів. Зокрема, у Західнопоморському воєводстві досі тривають протести.

Також невідомо, яке рішення щодо цієї ситуації прийме Брюссель. І як взагалі усе це вплине на Україну та її наміри надалі реалізовувати постачання зерна на світові ринки.

Не слід виключати ризиків несприятливого впливу на відносини між Польщею та Україною. Адже якщо вирішення проблеми буде здійснюватися за рахунок інтересів Києва, це навряд чи пройде повз увагу української сторони.

Бажано, щоб Київ долучився до вирішення цієї проблеми. Нинішній візит до Польщі Володимира Зеленського – чудова можливість для цього. 

Інакше новими реаліями неодмінно скористається Росія, влада якої постійно марить про кризу у відносинах України та Польщі.

Щоб цього не сталося, потрібно приймати мудрі та зважені рішення.

 

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.