Ошибка ЕС и фермерское лобби: взгляд польского бизнеса на аграрный конфликт с Украиной

Среда, 17 мая 2023, 17:19 — , Европейская правда
Фото: Abaca/East News
Польські фермери блокують залізницю біля кордону з Україною. Грубешув, 16 квітня 2023 року

Навіщо польська влада пішла на введення обмежень для українського агроекспорту? І які наслідки матиме ця заборона?

"Європейська правда" вже неодноразово аналізувала аграрну кризу, що вибухнула між Україною та ЄС – причому старт цій кризі дала саме Польща. 

Останнє особливо важливо, адже дає підстави для сумнівів, чи буде Варшава послідовною у підтримці вступу України до ЄС.

Настав час дати слово польській стороні: на наші запитання відповів президент Польської спілки підприємців і роботодавців (ZPP) Цезари Казьмерчак. 

Зазначимо, що його бачення причин нинішньої кризи суттєво відрізняється від оцінок української сторони. А разом із тим він позитивно оцінює можливості виходу з неї та поглиблення співпраці бізнесу обох країн у повоєнному відновленні України.

Зернова криза

Нинішня ситуація у торгівлі між Україною та Польщею дещо подібна до міграційної ситуації, яка виникла на початку повномасштабного вторгнення РФ.

Згадаймо, тоді українці масово тікали від війни, і Польща відкрила свій кордон. Загалом за дуже короткий час до країни заїхало близько двох мільйонів українців. Ми бачили своїм обов’язком допомагати їм, зокрема, я сам забрав до себе п'ять осіб просто з вокзалу.

І така ситуація була не тільки з біженцями – з усім. У тому числі і з зерном. Коли стало зрозуміло, що Україна має проблеми з експортом свого зерна, ми лише сказали: давай, давай. Так, вже тоді польські фермери були від цього не в захваті, але це не могло вплинути на наше рішення.

Тепер про другий бік цієї проблеми. Українські фермери почали за безцінь продавати свою продукцію у Польщі.

Це те ж саме, якби я приїхав до Києва і почав би за безцінь торгувати хлібом. Напевно, кияни були б раді, але київські пекарі – навряд чи.

І нарешті, не треба забувати, що у Польщі незабаром будуть вибори. Наразі у нас немає жодної поважної політичної сили, яка б виступила проти допомоги Україні. Проте існують групи, які намагаються на цьому грати.

Резюмуючи, я не вважаю цю проблему переважно економічною – експорт через Польщу та транзит через неї займає лише 11,3% від всього українського зернового експорту.

Український експорт не загрожує великим польським агрокомпаніям. Навпаки, їм цікаво працювати з українською сировиною – вона дешева та гарної якості. Є певна проблема: потрібно будувати додаткові потужності для обробки цієї сировини, але я бачу зацікавленість у таких інвестиціях у польського бізнесу.

Проблеми виникають лише у дрібних фермерів. Вони не мають значної ваги в економіці, але політично вони більш потужні.

А головне – вони досить гучні, а у передвиборчий період це має додаткове значення.

Саме тому я вважаю, що цю проблему варто вважати більше політичною, аніж економічною.

А щоб ця проблема не мала політичних наслідків, нам треба було просто взяти паузу і подивитися, як її владнати. Тому рішення польського уряду не має сталого характеру.

Тим більше, що ситуація з транзитом вже вирішена – транзит територією Польщі відновлено.

Залишилося вирішити питання продажів усередині країни – це буде вирішено, просто це потребує трохи більше часу.

Наразі я не можу сказати, чи буде врегульована ця проблема до 5 червня. Як казав Вуді Ален, прогнозування є складним, оскільки стосується майбутнього.

Складність полягає в тому, що на розв'язання цієї проблеми політика впливає більше, аніж економічна доцільність. 

Зокрема, якщо політики двох країн діятимуть як півні, просто атакуючи один одного, то це не сприятиме швидкому вирішенню.

І знов таки, цього року в Польщі пройдуть вибори. Є певні групи, не партії, а лише окремі групи, які хочуть зробити тему українського зерна фактором, який впливатиме на результат цих виборів, хоча поки це їм не вдається.

Але я можу запевнити, що з польської сторони є бажання якнайшвидше розв’язати цю проблему. 

І польський бізнес зі свого боку тиснутиме на уряд, щоб був знайдений вихід. Яким він буде: квоти чи щось інше, поки сказати складно.

Але в наших спільних інтересах знайти вихід з цієї кризи. Інакше програємо і ми, і ви.

Як владнати цю проблему

Вже незабаром у Польщі запрацює спеціальний урядовий представник, який займатиметься налагодженням зв’язків між українським та польським бізнесом.

 

Це показує, що польському бізнесу цікава Україна. В тому числі – цікаво працювати з українським зерном.

Частина нинішніх проблем виникла через нашу інфраструктурну неготовність прийняти таку кількість зерна. Ми запропонували свої послуги, не врахувавши, чи впораємося ми з цією роботою.

У Польщі наразі відсутня достатня залізнична логістика, немає пунктів складання, нема перевалочних пунктів.

Але, повторюся, інтерес з боку польського бізнесу є. А тому бізнес просто потребує часу, щоб збудувати усе, що потрібно. А де він не може сам побудувати – він тисне на польський уряд.

Хочу тут розвіяти певний міф, ніби польський бізнес, на відміну від держави, не зацікавлений у інтеграції України до ЄС, адже боїться конкуренції.

Усе навпаки,

польський бізнес чудово пам’ятає, як заробили Німеччина та німецький бізнес на нашому вступі до ЄС.

А тому розглядає вступ України до ЄС не як виклик, а як можливість.

У тому числі – можливість на цьому заробити.

Помилка ЄС у підтримці України

Думаю, ви погодитися зі мною, що наразі пріоритетом для України є початок переговорів з ЄС про набуття членства. Адже статус кандидата сам по собі мало що дає. Туреччина так і не змогла до цього ж дня завершити передвступні переговори.

Київ хоче розпочати їх, не чекаючи на завершення війни. І Варшава вас у цьому підтримує.

Але одночасно Україна вирішує з ЄС свої торгові питання.

Щоб підтримати Україну, ЄС пішов на тимчасове обнулення усіх мит, спочатку на рік, потім це було продовжено ще на рік. І на мою думку, це рішення ЄС є трохи помилковим.

Замість того, щоб увійти у довгостроковий процес, прописавши поступове збільшення експортних квот та обнулення мит – це той шлях, яким йшла до ЄС і Польща, і багато інших країн, щодо України було прийнято політичне рішення про повне відкриття ринку на рік.

Зауважу, це є політичним рішенням, яке не передбачало поступового відкриття ринків. А приймалося в умовах терміновості й на короткий термін. І ніхто не знав, що буде далі, коли цей рік мине: чи будуть ці преференції продовжені, чи просто скажуть "до побачення".

Варіант, за яким Україні запропонували б не миттєве, але тимчасове відкриття ринку, а процес поступового відкриття, був би набагато кориснішим (в уряді України зазначають, що відкидають можливість навіть обговорювати повернення до квотування для вітчизняного експорту. – ЄвроПравда).

Саме цим шляхом до ЄС йшла Польща. У нашому випадку це зайняло близько 10 років, більш того – процес лібералізації продовжувався навіть після нашого вступу до ЄС.

Якби Україна пішла цим шляхом, то поступове відкриття ринку не спричинило би політичних проблем у Європі.

Тим більше, що коли Польща вступала до ЄС, нашим адвокатом була Німеччина – і це адвокат величезної сили. Зараз вашим адвокатом є Польща, але ми не настільки впливова країна, як Німеччина. І це також треба врахувати.

Повоєнне відновлення 

Цей інтерес не просто існує – польський бізнес вже зараз, не чекаючи на завершення війни, готовий інвестувати в Україну.

Зокрема, вже започатковано бізнес-інкубатор в Україні, який буде акумулювати проєкти, які можуть бути цікавими для польського бізнесу.

Наразі я бачу три сфери, де ми можемо бути особливо активними. Це будівельний сектор, харчова переробка і, звичайно, оборонна промисловість.

В останній співпраця вже зараз дуже активна. І вона має перспективи, оскільки ми не є тут конкурентами, а навпаки, можемо посилити один одного.

Також не можу не згадати про ще один наш проєкт – бізнес-центр для України (ZPP Business for Ukraine Centre). У рамках цієї програми ми допомагаємо українському бізнесу вийти на ринок Польщі, досягти там успіху, а потім рухатися далі в інші країни Європи.

Зауважу, що це не є релокацією, на відміну від схожого проєкту для білоруських компаній, а саме відкриття нового ринку. Таким чином Польща стане воротами для українського бізнесу для виходу на великий ринок ЄС.

 

Розмовляв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: