Европа готовит деньги на оружие. Как страны ЕС хотят финансировать новое оборонное производство

Пятница, 22 марта 2024, 15:00 — , Александра Бжозовски, Орели Пюнье, под редакцией ЕвроПравды
Фото Європейського союзу

Питання про нарощування потужності оборонної промисловості ЄС вже давно стоїть на порядку денному лідерів країн-членів, але тільки зараз, за понад два роки після початку повномасштабної війни, воно починає повільно набирати обертів.

При цьому досі є проблемні моменти. Найбільш чутливим з них є питання про джерела фінансування спільних оборонних інвестицій. Узгоджувати його довелося на саміті ЄС.

Домовитися вдалося. Але не про все.

ЄС, зокрема, узгодив, що кошти Європейського інвестиційного банку можна буде витрачати на інвестиції в оборонному секторі. А от із витрачанням на зброю доходів від російських заморожених активів ситуація виявилася складнішою. Про це та інше читайте у перекладеному та адаптованому "Європейською правдою" матеріалі нашого партнера з Брюсселя, видання Euractiv.

Нейтральність проти України

У четвер 21 березня у порядку денному саміту ЄС були серед іншого питання безпеки та фінансування оборонних витрат.

Якщо читати рішення саміту, то може видатися, що про все домовилися успішно. Так, лідери Євросоюзу закликати Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) "адаптувати свою політику кредитування оборонної промисловості і своє нинішнє визначення товарів подвійного призначення, зберігаючи при цьому свою фінансову спроможність". Це відкриває одне з джерел фінансування для розбудови виробничих ліній оборонної промисловості.

Однак на зустрічі у Брюсселі обговорювали також використання надходжень від заморожених російських активів. Ідея була в тому, щоб використати їх для закупівлі зброї для потреб ЗСУ.

Президентка Єврокомісії на фінальній пресконференції саміту випромінювала оптимізм з цього приводу і запевняла, що ЄС може виділити перший мільярд від росактивів 1 липня. Але це станеться, якщо Євросоюз "буде швидким", зауважила фон дер Ляєн.

Президент Євроради Шарль Мішель також заявив, що ідея використання доходів від заморожених російських активів на користь України має "широку підтримку" серед країн ЄС.

Та з’ясувалося, що тут є серйозні суперечки між державами.

Тож прогрес є – але рішення, на жаль, немає.

Європейська комісія в цьому питанні є доволі амбітною (хоч і не настільки, як прагнув би Київ). Пропозиція ЄК передбачає, що 90% прибутку від заморожених російських активів мають бути спрямовані до фонду ЄС, який використовуватиметься для фінансування озброєнь для Києва, а решту 10% спрямувати на бюджетну допомогу Києву.

Як відомо, від минулого року поповнення спільного фонду, що покривав витрати на зброю за рахунок європейських грошей, блокувала Угорщина. При цьому уряд Орбана ще восени "кинув" усіх партнерів, так і не знявши вето, попри виконання його вимог ("ЄвроПравда розповідала про це у статті "Україна закриває реєстр спонсорів війни"). Саме тому Брюссель почав шукати інші варіанти дій.

Однак "широка підтримка" все ж не є одностайною.  

Як виявилося, використання російських грошей для купівлі зброї є проблематичним для деяких країн, зокрема для нейтральних Австрії, Ірландії та Мальти.

"Для нас, нейтральних країн, важливо мати гарантії, що гроші, на які ми даємо згоду, не будуть витрачені на зброю і боєприпаси", – заявив канцлер Австрії Карл Негаммер.

На початку шляху

Шарль Мішель, попри це, переконаний, що ЄС може знайти способи врахувати ці занепокоєння.

Тим більше, що пропозиція Єврокомісії щодо використання грошей РФ ще не найамбітніша. "Росія повинна відчути реальну ціну війни і необхідність справедливого миру", – заявив у виступі на саміті по відеозв’язку президент України Володимир Зеленський, закликавши лідерів ЄС піти ще далі й використовувати не лише відсотки від арештованих коштів РФ, а самі ці кошти. Такий крок багато держав ЄС поки що не готові розглядати.

Та й інструменти, не пов’язані з російськими активами, поки для багатьох видаються занадто сміливими.

Ідея випуску єврооблігацій для фінансування оборони на саміті "не злетіла".

З такою пропозицією напередодні зустрічі лідерів ЄС виступили дуже різні європейські держави – Естонія і Франція. Їхня пропозиція покликана надати більш широкого поштовху до європейського фінансування озброєнь для Києва.

Та незважаючи на терміновість питання, учасники розійшлися в думках з цього приводу.

Деякі держави скептично налаштовані щодо спільних запозичень на фінансовому ринку для оборонних цілей, бо пріоритетом їхніх урядів є ощадливість. Це, зокрема, Нідерланди і Швеція. Інші переконують їх у тому, що зараз не час для таких міркувань. "Нагальність питання означає, що ми повинні розглянути варіанти, які нам не подобаються", – сказав один дипломат ЄС в інтерв'ю Euractiv.

За підсумками обговорення лідери ЄС попросили Єврокомісію "вивчити всі варіанти віднаходження фінансування і доповісти про це до червня". Це формулювання, на якому наполягали країни Балтії, Польща і Греція, увійшло до фінального рішення.

Але треба бути реалістичним: згоди поки немає.

"Зараз тільки початок дебатів про це, а не завершення", – сказала фон дер Ляєн журналістам.

Боротьба за владу з Брюсселем

Хоча згоди щодо фінансування немає, Єврокомісія вже має плани щодо європейської оборонної стратегії.

Серед її компонентів – призначення нового комісара з питань оборони (або оборонної промисловості) у новому складі комісії фон дер Ляєн; активніше фінансування оборони та ОПК; використання заморожених російських активів. Виконавча влада ЄС навіть готова розміщувати замовлення на озброєння для країн-членів з метою стимулювання спільних закупівель озброєнь.

Але план фон дер Ляєн досі зустрічає спротив з боку кількох країн ЄС, в тому числі Німеччини.

Берлін підтримує посилення оборонної промисловості, але побоюється, що ЄК у своїх діях захоплює компетенції національних урядів.

Через це на саміті в четвер також звучав скепсис щодо планів фон дер Ляєн.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц, зокрема, заявив лідерам ЄС, що блоку не потрібна "ще одна державна структура для оборони в ЄС" і не потрібно створювати нові повноваження, які були б рівнозначні захопленню влади, розповіли два дипломати, обізнані з перебігом переговорів.

Шольц хоч і наголосив на необхідності розвивати спільні оборонні закупівлі ЄС, але відкинув ідею про Комісію в якості посередника – мовляв, це лише уповільнить процес.

"Вона (Урсула фон дер Ляєн) хоче бути президентом воєнного часу, але забуває, що ЄС – це не держава", – описав занепокоєння один з дипломатів ЄС, згадуючи критику у її бік за те, що оборона стала засобом отримати другий термін на посаді.

Схожі зауваження лунають до ідеї ЄК щодо створення Європейської оборонної інвестиційної програми (ЄОІП) – амбітної ініціативи Брюсселя, спрямованої на розвиток військово-промислового комплексу ЄС.

Критики кажуть, що деякі її компоненти нададуть Комісії повноваження переорієнтовувати пріоритети промисловості, фінансувати виробництво озброєнь, а також до Брюсселя потраплять дані про виробничі потужності і ланцюги постачання, які зазвичай мають гриф обмеженого доступу.

У Брюсселі були змушені реагувати на ці докори.

Презентуючи пропозицію ЄОІП, комісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон окремо заявив, що його відомство не зацікавлене у "захопленні влади".

А щоб довести право діяти у цій сфері, ЄК заснувала свою пропозицію – на статті 173 Договору про ЄС, що дає можливість працювати над конкурентоспроможністю промисловості блоку. Генеральний директорат DEFIS, відповідальний за реалізацію програми, також направив посланців для підготовки роботи з країнами ЄС, щоб розсіяти будь-які потенційні проблеми.

І певного успіху комісії вдалося досягнути.

Незважаючи на занепокоєння, лідери ЄС у четвер доручили національним міністрам розглянути текст EDIP "без жодних зволікань".

Переговори щодо технічних деталей мають розпочатися на початку квітня, а Рада ЄС визначить свою позицію в червні до того, як розпочне свою роботу новий Європейський парламент.

Авторки: Александра Бжозовскі, Орелі Пюнє

EURACTIV

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.