Как изменить отношение к "украинской коррупции": объясняем, какого главного изменения ждет ЕС
Результати Індексу сприйняття корупції (CPI) від Transparency International за 2025 рік залишили українську владу та суспільство у стані "змішаних почуттів".
Україна отримала плюс один бал – це наче і рух вперед, але в умовах війни та євроінтеграційних дедлайнів ми не маємо розкоші рухатися аж так повільно. А цей індекс є основою для оцінки України і міжнародними бізнесами, і закордонними партнерами…
Та варто ще раз наголосити: оцінка від Transparency International відбиває не обсяг корупції у держави, а суспільне сприйняття.
А головна проблема України сьогодні – не стільки сама корупція, скільки відчуття стагнації і безкарності.
Суспільство втомилося від "процесів", тепер всі прагнуть "результатів". Українське суспільство потребує позитивного сигналу.
Причому такого, що матиме підґрунтя, буде переконливим для людей, матиме авторитетне підтвердження. Одним з варіантів такого сигналу може бути визнання Єврокомісією того, що в антикорупційних питаннях Київ досяг вагомого прогресу.
А у ЄС, як відомо, результат оцінюють не за кількістю "відкритих справ" чи навіть вироків. Євросоюз насамперед хоче бачити сталість інституцій.
Але шлях отримати зелене світло є. Для цього Києву достатньо виконати або принаймні просунутися у виконанні короткої дорожньої карти, яку визначила сама Єврокомісія. Цей документ відомий за назвою "10 пунктів Качки-Кос" – за прізвищами посадовців, які його підписали.
Чи можливо показати швидкий прогрес у його виконанні? Так, і у цій статті ми пояснюємо цей шлях.
10 пунктів, хоча може бути й більше
У грудні 2025 року у Львові Україна та ЄС запустили технічний процес, який дозволить вести підготовку до закриття переговорних глав, не чекаючи на зняття угорського вето. Тоді ж – у рамках пакета рішень – єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр Тарас Качка узгодили план із 10 пріоритетних реформ у сферах антикорупції та верховенства права.
В реальності, до слова, у цьому списку значно більше ніж 10 пунктів.
Наприклад, перший пункт можна сміливо ділити на чотири окремі, адже він охоплює строки розслідування, терміни давності, протидію процесуальним затримкам, підслідність Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та інші речі. Якщо йти класичним шляхом – ухвалювати окремі закони щодо кожного з цих питань, – ми застрягнемо у парламентських коридорах на роки.
Але існує шлях, як не потрапити у цю пастку.
Замість того щоб виконувати купу завдань окремо, їх можна об'єднати в один закон. Зокрема, всі елементи першого пункту можна втілити комплексними змінами до Кримінального процесуального кодексу (КПК) України.
За інформацією наших джерел, в офісі віцепрем’єра обрали саме цей шлях і вирішили зосередитися на цих змінах до КПК України як на найбільш об’ємному пункті документа.
Шлях до ЄС лежить через КПК
Що має бути у змінах до кодексу, аби дійсно вирішити ці проблеми? Пояснимо на конкретному прикладі.
У кримінальних провадженнях, особливо у справах про корупцію на високому рівні, часто виникають затримки, причина яких – свідоме зловживання процесуальними правами з боку учасників провадження.
Наприклад, у справі проти експосадовиці департаменту з управління державною власністю Мінагрополітики, обвинуваченої в отриманні $150 тис. хабаря, захисники протягом місяця систематично та узгоджено не відвідували судові засідання, через що усі п’ять були відкладені. Результат – не лише порушення розумних строків провадження, а й фактична безкарність осіб, які вчинили тяжкі корупційні злочини.
У Мін'юсті підтверджують плани внести зміни, що виправлять цю та подібні проблеми.
Чому саме зміна КПК стала найбільш пріоритетною задачею?
"Бо саме він регулює розгляд кримінальних справ, а отже, саме через його норми є можливості "процесуальних диверсій" – формально законних дії, які підривають ефективність системи судочинства. Один якісний закон про зміни до КПК України здатний закрити одразу кілька фундаментальних вимог Брюсселя у сфері верховенства права", – говорить старший юридичний радник Transparency International Ukraine (TI Ukraine) Павло Демчук.
Т.в.о. міністра юстиції – заступниця міністра з питань європейської інтеграції Людмила Сугак погоджується з тим, що зміни до КПК у пріоритеті. Втім, з її слів випливає, що в уряді не відкидають і можливості ухвалення кількох законів.
"2 лютого Мін'юст вже подав на розгляд Уряду законопроєкт про підвищення інституційної спроможності НАБУ та САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) і усунення процесуальних перешкод для ефективного досудового розслідування. Законопроєктом пропонується розширити коло осіб, щодо яких НАБУ має підслідність, надати керівнику САП повноваження формувати спільні слідчі групи, а також зробити можливим направляти запити про видачу осіб у справах НАБУ", – розповіла Сугак.
Але окрім того, Мін’юст зараз готується до напрацювання законопроєктів щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, "які охоплять максимально можливу кількість заходів за цією сферою у Дорожній карті з питань верховенства права", додала вона.
Що саме треба змінити
По-перше, потрібні вже згадані механізми протидії зловживанню процесуальними правами. Зокрема, суди мають отримати інструменти для реагування на недобросовісну поведінку учасників процесу.
Це непроста задача, адже в окремих справах учасники вдаються до складних механізмів. Це затягування виступів у судових дебатах (справа Насірова та Чауса), необґрунтовані неявки у судові засідання тощо.
"У значній частині європейських держав ці дії визнаються зловживаннями, а суд має інструменти протидії", – каже Павло Демчук.
Не всі країни ЄС мають такі інструменти – але ті, де їх все ж запровадили, вочевидь, мали вагомі причини.
Такі ж причини має сьогодні Україна. "Відсутність подібних запобіжників у КПК не лише дозволяє уникати кримінальної відповідальності, а й загалом здорожчує та ускладнює правосуддя як таке", – пояснює експерт.
Окрім цього, залишається проблемна норма в КПК України, яка дозволяє автоматичне закриття кримінального провадження через пропуск строку досудового розслідування. Її часто – хоча й не зовсім коректно – називають "правками Лозового".
Була незліченна кількість спроб їх виправити. Кабмін наприкінці 2024 року вже реєстрував законопроєкт, щоб вилучити ці норми, але він не дійшов до голосування і був відкликаний через відставку уряду.
Зараз Тарас Качка пропонує відмовитися від цього терміну. "Термін "правки Лозового" настільки заряджений, що коли він з'являється у дискусії, то всі рефлекторно реагують або позитивно, або негативно, і суть проблеми йде з дискусії", – пояснював віцепрем'єр в інтерв'ю "ЄвроПравді".
Та й, власне, документ Качки-Кос не містить згадки прізвища Андрія Лозового і концентрується на проблемі автоматичного закриття справ, яку треба вирішити.
Іншим проблемним питанням є строки давності, зокрема те, коли їхній перебіг припиняється, переривається або зупиняється. Причому тут немає чіткого "європейського стандарту".
"Єдиного визнаного підходу до регулювання строків давності в кримінальному законодавстві інших держав немає. Хоча в міжнародних актах, присвячених протидії корупції, цьому приділяють велику увагу. Понад те, в проєкті Директиви ЄС йдеться, що мінімальний термін давності має бути від восьми до п'ятнадцяти років, залежно від тяжкості правопорушення", – каже Павло Демчук.
В Україні, де термін часто у рази менший, потреба виправлення є нагальною. "Попри це, не менш важлива й ефективна робота слідства та суду щодо дотримання розумних строків досудового розслідування й судового розгляду", – наголошує експерт.
Також Україні вкрай необхідне спрощення та прискорення процесуальних процедур через запровадження письмового провадження в окремих випадках, скорочення підстав для колегіального розгляду справ та усунення надмірних формальностей на зразок обов'язкової участі понятих.
До прикладу, зараз справи щодо нардепів за недостовірне декларування (нетяжкий злочин) мають розглядатись колегіально трьома суддями, забираючи на себе людський ресурс.
Інший приклад – у разі заміни хоча б одного судді суд зобов'язаний розпочинати слухання справи з початку, навіть якщо новий суддя не бачить у цьому потреби. У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) вже кілька разів топсправи починали слухатись "з нуля". Це суттєво затягує розгляд та може призвести до спливу строків давності і призвести до закриття справи. Хоча можна визначити в КПК, що заміна складу суду не призводить до повторного розгляду справи, за винятком випадків, коли, наприклад, новий суддя не погоджується з раніше ухваленими рішеннями.
Третім напрямком реформ TI Ukraine пропонує визначити посилення спроможності антикорупційних органів через уточнення підслідності НАБУ, надання додаткових повноважень керівнику САП та забезпечення кращої координації між різними інституціями, зокрема з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у питаннях управління арештованими активами. Наприклад, слід визначити чіткі строки передачі кримінальних проваджень НАБУ за відповідним рішенням директора. А також вказати, що підслідність НАБУ поширюється на керівника ОП та його заступників.
Бо ці "дрібниці" у сукупності підважують ефективність НАБУ та САП.
"Ми підготували свої пропозиції до змін в КПК і спілкуємося з різними стейкхолдерами. Якщо депутати до нас дослухаються і погодяться ухвалити комплексні зміни до КПК – це дозволить зрушити найоб’ємнішу вимогу з плану Кос-Качки", – пояснює Демчук.
При цьому треба від початку визначити: для реальних змін, у тому числі для стрибка в СРІ-2026, нам потрібна публічна валідація, тобто публічне зелене світло для нового проєкту від Європейської комісії.
Бо коли Брюссель офіційно підтвердить, що "Україна усунула ключові бар’єри у правосудді" і ці зміни будуть ефективно застосовуватися, це змінить сприйняття країни інвесторами, міжнародними інституціями та власними громадянами.
Це конвертує "процес" у "довіру".
Список правок до КПК, який пропонує TI Ukraine:
– Запровадити письмове провадження, тобто розгляд і вирішення окремих процесуальних питань у судах без участі учасників судового провадження та проведення судового засідання.
– Визначити як засаду кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також механізми її реалізації.
– Визначити, що якщо і здійснюється колегіальний розгляд справи, то це стосується стадії судового розгляду, а не підготовчого провадження. А також скоротити кількість винятків з правила про одноособовий розгляд справи, запровадивши колегіальний розгляд винятково для особливо тяжких кримінальних правопорушень, а не за посадою обвинуваченого.
– Визначити, що неприбуття одного чи більше захисників підозрюваного, обвинуваченого не перешкоджає проведенню судового засідання, а підставою для його відкладення з метою забезпечення права на захист може бути лише неявка всіх захисників підозрюваного, обвинуваченого.
– Доповнити КПК України механізмами взаємодії з АРМА при вирішенні питання про передачу активів до Агентства.
– Деталізувати умову, за якої слідчий суддя не має права брати участь у цьому ж провадженні під час судового розгляду, лише у разі здійснення саме судового контролю щодо конкретної особи.
– Забезпечити можливість накладати грошові стягнення і на захисників, і на прокурорів, якщо вони не з’явилися без поважних причин або не повідомили про причини неявки.
– Додати до субʼєктної підслідності НАБУ такі посади: директора Державного бюро розслідувань, його першого заступника та заступника, керівника Офісу президента України, його першого заступника та заступника, голови обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, його першого заступника та заступника, керівника військово-цивільної адміністрації області, міста Києва, його першого заступника та заступника, начальника обласної військової адміністрації, Київської міської військової адміністрації, його першого заступника та заступника, осіб вищого начальницького складу Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, членів наглядових рад, членів виконавчих органів суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
– Визначити, що орган досудового розслідування зобов’язаний негайно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання рішення директора Національного антикорупційного бюро України про витребування матеріалів кримінального провадження передати наявні у нього матеріали відповідного кримінального провадження НАБУ.
– Прибрати необхідність залучення понятих для проведення обшуку, огляду.
– Вилучити обов'язок суду закривати кримінальне провадження через сплив строку досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
– Визначити, що у разі заміни судді зі складу колегії суддів суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій.
– Встановити, що суд має право обмежити у часі виступу учасника кримінального провадження в судових дебатах певним часом, якщо такий виступ має ознаки зловживання процесуальними правами.
– Додати, що слідчий суддя, суд може залежно від обставин провадження постановити окрему ухвалу у випадку порушення процесуальних обов’язків, неналежного їх виконання учасниками кримінального провадження або зловживання процесуальними правами.
– Визначити, що після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
– Вилучити можливість апеляційної інстанції скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
– Надати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобов’язати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою направляти до суду матеріали досудового розслідування.
– Визначити обов’язковість механізму спеціальної конфіскації за наявності для того підстав при затвердженні угоди про визнання винуватості.
– Надати керівнику САП право ініціювати кримінальні провадження та погоджувати проведення слідчих дій щодо народних депутатів.
– Передбачити, що питання, пов’язані з виконанням вироку суду, відповідно до якого особу було засуджено за вчинення корупційного кримінального правопорушення, розглядаються ВАКС.
– Надати керівнику САП повноваження у сфері міжнародного співробітництва (не лише через зміни в КПК України, а й у відповідних ратифікаційних законах про міжнародні договори).
Авторка: Юлія Сухаревська,
керівниця комунікацій Transparency International Ukraine, для "Європейської правди"