Болгария в шаге от разворота: почему стал возможен пророссийский реванш
19 квітня у Болгарії мають пройти дострокові парламентські вибори. І є всі підстави говорити про те, що їхні результати можуть виявитися геть не такими, як попередні.
Причина – цього разу у виборах братиме участь партія Румена Радева, президента країни, який склав із себе повноваження саме для участі у парламентських виборах.
Попри те, що ця партія ще не сформована, соціологічні агенції передбачають її перемогу – перше місце із суттєвим відривом.
Це саме по собі не дуже добра новина для України, зважаючи на проросійські настрої Радева.
Однак ще гіршим сценарієм може стати створення коаліції партією Радева та вже наявними проросійськими силами. Такий сценарій загрожує повною зупинкою військової допомоги України з боку Болгарії.
Перемога неіснуючої партії
В середині лютого дві болгарські соціологічні агенції, Market Links та "Мяра", провели дослідження політичних преференцій електорату, де також ставили питання щодо готовності виборців підтримати ту чи іншу політичну силу на дострокових виборах.
Дані виявилися дійсно сенсаційними – гіпотетична партія Румена Радева змогла зібрати 25,6% та 33,3% підтримки відповідно.
Результати обох опитувань демонструють приголомшливі цифри: політична сила Радева претендує на відносну більшість голосів внаслідок падіння підтримки як персоналістських популістичних партій (МЕЧ, "Є такий народ", "Велич"), так і проросійського істеблішменту у вигляді партій "Відродження" і Болгарської соціалістичної партії (БСП), а також проєвропейських коаліцій ГЕРБ-СДС та "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія" (ПП-ДБ).
Не отримуючи "монобільшості", ця партія має всі шанси стати основою для формування нової коаліції.
Причин такого всеосяжного "вихоплювання" голосів від усіх партій є декілька, але серед них можна виділити три.
По-перше, Румен Радев є новим обличчям на парламентській арені, щодо чого існує великий запит у втомлених від нестабільних урядів виборців.
По-друге, експрезидент до відставки мав високий рівень популярності та довіри серед населення, особливо якщо порівнювати рейтинги Радева з іншими парламентерами.
І по-третє, гіпотетична політична сила Радева досі не має власної програми, що створює простір для надії та сподівань для деяких громадян – щось дуже схоже на українські вибори 2019 року.
Щоправда, останній аргумент має свій зворотний бік – цілком можливо, що певна частина нинішніх симпатиків цієї нової політичної сили змінять свою думку після формування конкретної програми та початку повноцінної виборчої кампанії.
Адже зараз потенційні виборці очікують від Радева два абсолютно протилежні варіанти орієнтації майбутньої партії.
Дві ідеології для Радева
Румен Радев, враховуючи раніше продемонстровані політичні преференції, може побудувати свою програму навколо двох найімовірніших варіантів.
Перший варіант – це поміркований євроатлантизм. За цього сценарію експрезидент не відмовлятиметься від благ НАТО та ЄС, хоча й не працюватиме над поглибленням інтеграції в ці структури.
Радев як "сильний лідер" шукатиме можливості збереження статус-кво та просуватиме певну форму ізоляціонізму, за якою Болгарія сконцентрується на задоволенні власних інтересів та зміщенні країни до моделі Угорщини Віктора Орбана.
При цьому подібний підхід не блокуватиме комерційний продаж виробленої в Болгарії зброї та снарядів до України, навіть якщо й не напряму.
Другий варіант – це поміркована русофілія, за якою Радев відверто заграватиме з РФ та Китаєм. А разом із тим – намагатиметься анулювати вступ Болгарії до єврозони й зменшити залежність країни від західних партнерів, поступово замінюючи їх на Пекін.
За такого сценарію нова партія блокуватиме будь-які ініціативи, спрямовані на допомогу Україні, як у межах ЄС, так і на національному рівні, пояснюючи це "спробою зупинити страждання звичайних людей та досягти миру".
Щоб прямо не підставлятися під критику європейських держав, Радев "шифруватиметься" під риторику Трампа, зокрема, користуючись участю Болгарії в Раді миру президента США.
В обох варіантах слід очікувати обіцянки посилення боротьби з корупцією. І це не випадково.
Адже такі обіцянки Радеву буде вигідно виконувати, щоб позбутися впливу на політику його прямих конкурентів: олігарха Деляна Пеєвського та голову партії ГЕРБ експрем'єра Бойко Борисова.
Решта обіцянок, скоріш за все, стосуватимуться підвищення рівня життя, збільшення заробітної плати та зменшення цін у магазинах.
Коаліційні розклади
Перше місце партії Радева на майбутніх парламентських виборах саме по собі є негативною новиною для України.
Проте набагато гіршим сценарієм може стати формування цією партією уряду.
В ситуації, коли для проєвропейських сил альянс із партією Радева є політичним самогубством, можливими коаліційними партнерами для політсили експрезидента можуть стати болгарські соціалісти.
Тим більше, що БСП не відмовиться від співпраці з Радевим – звичайно, якщо їм вдасться подолати виборчий бар'єр та потрапити до парламенту.
Ще гірший варіант – формування коаліції з іншими проросійськими політичними силами, насамперед із "Відродженням". Наразі такий варіант менш імовірний, оскільки очільник "Відродження" Костадин Костадинов бачить у новій політичній силі насамперед конкурента.
Втім, у ситуації, коли для формування парламентської більшості буде потрібно залучення як БСП, так і "Відродження", особисті мотиви можуть вийти на другий план.
Враховуючи, що активну допомогу у формуванні такої коаліції буде надавати посольство РФ у Болгарії.
Водночас проєвропейські сили не сидітимуть склавши руки.
Попри внутрішню боротьбу між собою, включаючи бажання "ПП-ДБ" зупинити Деляна Пеєвського та його корупційний вплив на владу в країни, ці політичні сили все ще розуміють, що прихід проросійського Радева до влади означатиме кінець для них усіх та євроатлантичної Болгарії.
Найкращою тактикою боротьби з експрезидентом може стати затягування його до різних політичних процесів, щоб використати надбаний ним кредит довір та зменшити манію навколо його кандидатури у певної частини виборців.
* * * * *
Політична криза у Болгарії триває, і вибори 19 квітня навряд чи покладуть їй край.
Країна досі розколота, і прихід Радева може тільки поглибити цей розкол.
Єдиним позитивом у приході Радева до парламентської політики може стати поразка відверто популістичних партій на кшталт "Є такий народ" шоумена Славі Трифонова або "Величі" проросійського конспіролога Івеліна Михайлова. Це зменшить загальну кількість партій у парламенті і з тим фрагментацію Народних зборів.
За будь-якого сценарію, Болгарія навряд чи стане брати активну зовнішньополітичну участь у російсько-українській війні, зокрема у формі підписання безпекової угоди. Через відсутність політичної волі ця угода чекає підписання з грудня 2024 року.
Також під загрозою залишається навіть та обмежена допомога, яку Болгарія надає Україні, в тому числі продаж боєприпасів.
Автор: Володимир-Назарій Гавріш,
експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"