Общественная платформа ассоциации – блокирует ли ЕЭСК ее создание?

Воскресенье, 7 декабря 2014, 09:30 — Ростислав Дзундза

На початку листопада Україна прозвітувала про створення першого органа в рамках нової Угоди з ЄС.

Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС (ПГС) – консультативний орган, що передбачений 469-470 Угоди про Асоціацію для суспільного контролю за роботою інших органів асоціації та для внесення на їх розгляд пропозицій від громадських об’єднань.

Однак під час щорічної асамблеї Форуму громадянського суспільства Східного партнерства в Батумі стало зрозуміло, що деякі соціальні партнери поставили під сумнів легітимність ПГС.

Напередодні зустрічі в Батумі представники Міжнародної Конфедерації Профспілок розповсюдили відкритий лист про те, що в засіданнях не братимуть участі європейські профспілки – яким було відмовлено в реєстрації на Форумі.

МКП виступає проти загальних правил ротації учасників, за якими одній організації дозволено приймати участь максимум в двох асамблеях Форума поспіль.

Складається враження, що таким чином МКП намагається лобіювати "квоти" своїх профспілок та роботодавців на участь у Форумі – хоча при створенні робочої групи "Соціально-трудова політика та соціальний діалог" було домовлено, що вона не передбачає квотного принципу.

Форум громадянського суспільства – орган з назвою, схожою на ПГС, але інший за складом. Його діяльність поширюється на всі 6 країн Східного партнерства, а не лише на ті, що підписали Угоди про асоціацію.

Між тим, звернення МКП опосередковано зачіпає і Платформу громадянскього суспільства Україна-ЄС.

В ньому прямо сказано, що процес перетворень у царині соціальної політики та соціального діалогу в Україні поставлено під загрозу – і це дивно, оскільки представники Федерації профспілок України та Конфедерації вільних профспілок – які є партнерами МКП в нашій країні – представлені в спеціальній робочій групі цієї платформи.

Примітно, що на заяви МКП не відреагував Європейський економічо-соціальний комітет.

Існує думка, що ЄЕСК блокує створення європейської частини платформи Україна-ЄС.

Поточні положення Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, Республікою Молдова та Грузією не дають виняткових прав ЄЕСК встановлювати спосіб, в який країна-партнер визначає формат ПГС, а також визначати наперед пропорційний склад членів ПГС, як також в них не передбачається, що профспілки, організації роботодавців чи будь-які інші недержавні організації матимуть виняткове право отримувати спеціальні квоти в ПГС.

Саме тому не може існувати попередньо заданих привілеїв чи квот для будь-якої з груп громадянського суспільства – як не може ЄЕСК "заблокувати" завершення інституціалізації цієї платформи.

Проте, очевидно, що подібна політика мовчанки може завдати великої шкоди соціальному партнерству в умовах, коли МКП ухвалює такі звернення. По-перше, порушується крихкий баланс між сторонами соціального діалогу, адже подібна позиція ЄЕСК схиляє терези на бік профспілок та роботодавців – прочому на користь тих, що певним чином відповідають уявленню – і я це підкреслю – уявленню МКП про репрезентативність.

По-друге, нинішня позиція ЄЕСК ставить під сумнів леґітимність платформу Україна-ЄС.

Гадаю, що головне зараз підтримувати курс перемовин з ЄСЕК, Європейською Комісією та ін. 

Процес порозуміння вже розпочався – тож найближчим часом, сподіваюсь побачимо певну динаміку. Нам зараз конче потрібне порозуміння – особливо в сфері соціального партнерства. 

 

Автор:

Ростислав Дзундза, руководитель Бюро политических и социальных разработок,
доктор Университета кардинала Стефана Вишиньского в Варшаве (Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie), магистр факультета Восточной Европы, Институт ориенталистики Варшавского университета (The Centre for East European Studies at University of Warsaw)

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua