Вирус дезинформации: как Украине и ЕС противостоять "коронафейкам"

Вторник, 21 апреля 2020, 09:58 — , представитель Украины при ЕС
Фото: bbc.com

Одночасно із протидією COVID-19 Європейський Союз опинився на передовій дезінформаційного фронту.

Проблематика коронавірусу стала предметом серйозних маніпуляцій, які масовано поширюються ЗМІ та соцмережами всередині Євросоюзу і за його межами.

Зростання дезінформаційного масиву навколо коронавірусу майже точно повторює графіки збільшення захворювання на COVID-19, що дає підстави стверджувати: хтось дуже хоче скористатися ситуацією для руйнування підвалин, на яких базуються найпотужніші політичні та економічні центри світу.

Коронавірус – об’єкт для маніпуляцій

Євросоюз відчутно усвідомив загрозу дезінформації на українському кейсі. І як відповідь – створив підрозділ з питань стратегічних комунікацій, який вже шостий рік поспіль координує діяльність, пов’язану із протидією інформаційним атакам в ЗМІ та соцмережах, спрямованим на цінності Євросоюзу – East StratCom Task Force (Стратком).

"Потужне тренування" по відбиттю дезінформаційних атак Стратком пройшов у 2019 році під час підготовки до виборів до Європейського парламенту.

Як виявилося, цей досвід виявився неоціненним для боротьби з дезінформацією під час пандемії. 

Професійний аналіз Страткому є дуже цікавим і зайвий раз підкреслює, що основними цілями дезінформації є спонукання до зростання суспільного цинізму та недовіри до дій влади держав Євросоюзу.

Останні тенденції свідчать про те, що до клубу жертв дезінформації також приєдналися інституції Євросоюзу, що не дивно з огляду на бажання сторонніх гравців внести хаос і зневіру в інституційні спроможності унікального європейського проєкту.

Одними з найнебезпечніших наративів, зафіксованих Страткомом в інформаційному просторі держав Євросоюзу, є те, що ЄС не справляється із кризою, внаслідок чого він приречений на розпад, у нього відсутня солідарність, після розпаду ЄС припинить існування Шенгенська зона.

Теза руйнації ЄС стала особливо популярною після того, як російська сторона запропонувала свою допомогу Італії.

У дезінформаційних матеріалах використовувалися такі меседжі: ЄС покинув Італію напризволяще, Польща відмовилася відкривати для російських літаків свій повітряний простір, змушуючи італійців страждати, і лише Росія прийшла на поміч. Коментарі, як кажуть, зайві.

Хтось цілеспрямовано намагається скористатися бідою та використати пандемію для сіяння хаосу й переконання суспільства у тому, що Євросоюз не спроможний гарантувати безпеку своїх громадян.

Проблематика масивних дезінформаційних атак на тему COVID-19 викликає занепокоєння у депутатів Європарламенту, які звернулись до керівництва інституцій Євросоюзу із пропозиціями щодо протидії дезінформації.

Їхня суть зводиться до того, що Євросоюз має розробити стратегію щодо протидії руйнуванню засадничих та ціннісних підвалин свого існування. А тому вкрай важливо знайти інструменти ефективної протидії урядам іноземних держав, які прагнуть використати COVID для фрагментації ЄС.

Цікаво, що під час відеозустрічі міністра закордонних справ Канади та високого представника ЄС 14 березня тема протидії дезінформації також була однією з ключових. Стало зрозуміло, що Група семи готова об’єднати свої ресурси з ЄС для того, щоб нарешті звести до мінімуму ризики від масованих дезінформаційних атак, які, окрім ерозії ЄСівської будівлі, також підривають транснаціональну єдність.

Україна і ЄС – в одному човні

Ми маємо добрі й надійні контакти та майданчики практичної взаємодії зі Страткомом.

У січні в Києві було проведено засідання високого рівня Україна – Стратком, на якому було вироблено алгоритми співпраці для мінімізації негативного впливу дезінформації на наші суспільства. У планах – зробити проведення таких діалогів регулярною практикою.

Російська агресія проти України, частиною якої є інформаційна війна, та антиЄСівська істерія у контексті COVID-19 об’єднали Київ і Брюссель.

Стало зрозуміло, що боротьба з дезінформацією нарешті є невід’ємною частиною політичного діалогу Україна – ЄС.

Ми усвідомили необхідність створення в Україні механізмів для боротьби з дезінформацією, які будуть ефективними у разі поєднання зусиль держави, неурядового сектора та глобальних інформаційних платформ, таких як Google, Microsoft, Facebook або Twitter.

Євросоюз вже має цінний досвід такої співпраці, яка виявилася ефективною під час євровиборів-2019, і він готовий ділитися цим досвідом з Україною.

Синергія взаємодії між згаданими акторами дозволить своєчасно ідентифікувати та блокувати небезпечний контент, забезпечуючи баланс між захистом приватності та потребами громадської безпеки. 

Окрім коронавірусної тематики, ми зацікавлені у серйозних діалогах із вироблення стратегії інформаційної політики стосовно мешканців прифронтових регіонів та тимчасово непідконтрольних районів Луганської і Донецької областей, а також тимчасово окупованого Криму.

Боротьба за душі має тривати паралельно із боротьбою за землю. 

Останній рік мені доводиться часто чути в інституціях ЄС таке слово, як стійкість (resilience), яке є визначальним для забезпечення розвитку суспільства.

Достойною відповіддю на будь-які зовнішні інформаційні загрози якраз і має стати інформаційна стійкість.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua