Как европейские реформы меняют украинскую школу

Вторник, 1 сентября 2020, 08:32 — , EcoMON
Фото: beschool.eu

Фраза "європейська освіта" для багатьох українців — синонім якості.

І хоча формально в Європі немає єдиної системи освіти, держави ЄС будують спільний освітній простір, де гарантовано високу якість навчання для кожної дитини. 

У формуванні цього освітнього простору велике значення мають рекомендації Європейської комісії. Вона визначає ключові компетенції, які має опанувати учень у школі — у будь-якій з країн ЄС. 

Це грамотність і знання кількох мов. Математичні, наукові та інженерні навички. Діджитал-компетенції та володіння технологіями. Навички міжособистісного спілкування, активна громадянська позиція, підприємництво, культурний розвиток і самовираження. 

Європейська школа навчає вчитись, тобто опановувати все нові й нові навички. Основний акцент фахівці роблять на тому, що школа — це початок навчання, яке триватиме все життя. 

Україна в європейському освітньому просторі 

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом набрала чинності 1 вересня 2017 року, у День знань. Це символічно, адже документ передбачає наближення української науки та освіти до європейських стандартів.

Як і в ЄС, в Україні збираються оцінювати якість освіти за допомогою міжнародного дослідження PISA. Наша держава прагне увійти до списку 50 країн з найкращими результатами. 

Ще один критерій, підказаний європейським досвідом, — це знання іноземних мов: очікується, що 75% випускників шкіл володітимуть щонайменше двома іноземними мовами. 

Реформа, спрямована на "європеїзацію" української освіти — "Нова українська школа", передбачає головним завданням середньої освіти виховання в учнях прагнення самовдосконалюватись, робити свідомий життєвий вибір, брати відповідальність.

Для цього виділяється низка компетенцій, які дитина опанує за роки навчання. До них належать вільне володіння державною мовою та вміння спілкуватися іноземними, фінансова грамотність, математична, інформаційно-комунікаційна, екологічна та культурна компетентності, інноваційність. 

Школяр вчиться розумітись на природничих науках, техніці і технологіях. Також важливі громадянські та соціальні навички, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, здорового способу життя.  

Як бачимо, компетенції дуже подібні до тих, які визначає Єврокомісія. До того ж реформа освіти в Україні теж наголошує на важливості тривалого навчання, впродовж усього життя. 

Переваги реформи для вчителів 

Свобода та професійна реалізація вчителів — це те, на чому також наголошує Єврокомісія. Українська реформа має на меті підвищити привабливість професії педагога.  

Уже зараз вчителі можуть обирати, в яких закладах підвищувати кваліфікацію (раніше це можна було робити лише в Інститутах післядипломної педагогічної освіти). Також можна пройти сертифікацію МОН і отримати 20-відсоткову надбавку до зарплати. 

Та головне те, що вчитель може експериментувати з навчальними матеріалами, методиками і завданнями.

Міністерство лише пропонуватиме власні програми педагогам, а далі вони можуть як завгодно змінювати їх у межах державного стандарту.

Це дещо схоже на досвід Фінляндії: там національна освітня програма регламентує зміст навчання, але не форму. Школи і вчителі там автономні у виборі навчальних програм, методик, підручників. 

В Україні для забезпечення якості освіти розробляється професійний стандарт вчителя. Він має бути готовий до застосування до 1 вересня. Це своєрідна дорожня карта для педагога, допомога в професійному розвитку, самооцінюванні. 

Стандарт стане фундаментом для освітньої програми, за якою готують педагогів, адже університети повинні орієнтуватися на фактичну потребу освітньої системи.

Він допоможе вчителям планувати власний професійний розвиток, а також стане у пригоді під час оцінювання педагогів.

Сталий розвиток особистості

Рада Європи вважає якісну освіту необхідною, оскільки вона збільшує шанси громадян на активну життєву позицію, професійне працевлаштування, участь у політичних процесах.

При цьому численні освітні заходи РЄ обов’язково відповідають основним цілям сталого розвитку, прийнятих ООН у  2015 році. Серед них: подолання бідності, голоду, насильства, безробіття, пом'якшення наслідків кліматичних змін тощо.

Україна, як і решта європейських країн, вважає за необхідне познайомити дітей з цілями сталого розвитку. Інформацію планують вводити до звичних уроків: української мови, математики, фізики, біології тощо. 

Звісно, це додатковий виклик для вчителів, і щоб виконати це завдання, їм потрібні нові інструменти.

Тож минулого року фахівці Міністерства освіти і науки та Міністерства енергетики і захисту довкілля разом із представниками громадських організацій розробили платформу EcoMON з інформацією для вчителів, готовими методичними матеріалами та прикладами завдань для учнів.

Усі вони стосуються сталого споживання, проте в майбутньому там буде інформація про всі цілі сталого розвитку. 

* * * * *

Україна наближається до ЄС поволі, але з високо піднятою головою.

У сфері освіти це чи не найбільш помітно. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua