Нефтяное эмбарго: что дальше? Как усилить давление на экономику РФ

Понедельник, 12 декабря 2022, 12:46 — , DiXi Group
Фото: AFP/East News
ЄС здійснив "роботу над помилками", і тому нове обмеження для російської нафти не супроводжувалося зростанням цін на енергоресурси

Минулий тиждень приніс Росії погані новини.

Окрім розширення санкційних списків Сполученими Штатами та Великою Британією, підготовки ЄС нового, дев’ятого пакета санкцій, почала діяти погоджена ще наприкінці травня в ЄС заборона на імпорт російської нафти ЄС морськими шляхами та прийнята групою G7, ЄС та Австралією верхня межа на закупівлю російської нафти у розмірі $60.

Попри всі погрози, РФ так і не змогла відповісти на обмеження її ролі на світовому ринку – власне, відповідати їй нема чим. Світ невпинно зменшує свою залежність від будь-чого російського, і енергетичний шантаж, яким росіяни раніше так пишалися, вже не працює.

При цьому, запроваджуючи нафтові санкції, західні партнери врахували уроки газової кризи минулого й цього років.

Тоді математичне скорочення обсягів закупівлі російського газу призвело до підвищення цін на нього через неможливість швидко замістити потрібні обсяги і панічне зростання попиту на ринках, як результат – російський бюджет тільки вигравав від десятикратного зростання вартості газу.

У ситуації з нафтою час для підготовки та заміни російських продуктів склав шість місяців, що не спричинило ані цінових шоків, ані панічних настроїв на європейських і міжнародних ринках.

 

Джерело: Bloomberg, Argus Media

Як наслідок, після вступу ембарго в дію ціна не лише не зросла, а впала нижче встановленої межі – учасники ринку були готові до цього. 

Починаючи від рішення Європейської комісії ввести заборону на імпорт російської нафти, частка ЄС у купівлі цієї нафти постійно знижувалася. Але при цьому Росія з усіх сил намагалася зберегти обсяг свого експорту, шукаючи покупців в інших країнах.

Станом на 7 грудня росіяни звітують про збільшення свого експорту на 11,2%, однак географія продажу нафти суттєво змінилася: зросла частка покупців з країн, які не входять ні до ЄС, ні до країн "великої сімки" – Індії, Туреччини, Китаю.

Також до останнього зберігали високими обсяги імпорту російської нафти деякі країни ЄС – Греція, Італія, Болгарія, Польща. Але саме порти Чорного і Балтійського морів показали зупинку купівлі російської нафти після запровадження ембарго, що спричинило падіння російського щоденного експорту на близько 50%.

Хоча країни Заходу переорієнтувалися на інших постачальників нафти, Росія теж скористалася шестимісячною паузою, щоб змінити географію свого експорту – у країни Азії.

Чи допоможе це Росії надалі?

Навряд чи, бо країни-покупці також добре розуміють свій монопольний вплив на РФ і максимально скористаються цим, щоб купувати російську нафту для власної вигоди.

Більш того, нещодавній візит лідера Китаю Сі Цзіньпіна в Саудівську Аравію та участь його в саміт Китаю та Ради співпраці арабських держав Перської затоки показали, що китайці збираються збільшувати імпорт нафти саме з цього регіону.

Цілком можливо, що Індія, Китай чи Туреччина самі добровільно скористаються встановленою ціновою межею на російську нафту в $60, щоб продовжувати її купувати в росіян. А рішення про розмір нафтогазових доходів до російського бюджету тепер прийматимуть не в Москві, а у Відні на засіданнях ОПЕК, коли обговорюватимуть чергові квоти на видобуток нафти.

 

Експорт російської нафти по регіонах, щомісячно

Джерело: Bruegel

Встановлення цінової межі у $60 мало ще один ефект. Це рішення поширюється на страхові й транспортні компанії, які перевозитимуть російську нафту.

Якщо раптом Росія зможе домовитися з покупцями про вищу ціну продажу своєї нафти, їй доведеться шукати або розширювати свої потужності з транспортування чи страхування.

Готуючись до грудневих обмежень, РФ уже почала формувати свій фактично тіньовий флот, та чи зможе він ефективно обходити санкції і чи захочуть країни купувати нафту в тіньових посередників – покаже час.

У ситуації газової кризи 2021-2022 років обсяги експорту російського газу знижувались, а ціна на газ зростала. Як наслідок, російський бюджет поповнювався додатковими грошима.

Цього разу все навпаки.

Попри те, що Росії вдається тримати обсяги експорту нафти, зниження обсягів продажу газу, а також падіння цін на нафту й газ у третьому кварталі призвели до суттєвого падіння прибутків. Ще у листопаді, до запровадження ембарго на імпорт "морської" нафти до ЄС і цінової межі у $60, російське міністерство фінансів звітувало про падіння на 30% нафтогазових доходів порівняно з жовтнем.

Надалі така тенденція буде зберігатися і розвиватися – видобуток газу і відповідно його продаж падатимуть, нафта стоятиме в довгій черзі з іншими продавцями і, відповідно, з суттєвими знижками.

Відповідно до прогнозів російського уряду, нафтогазові надходження скоротяться на 3 трлн руб. з 2022 по 2025 роки, але такий прогноз є надто оптимістичним – за оцінками експертів, падіння ціни на нафту на $10 із закладеної в російському бюджеті $70 може означати втрати прибутків до 1 трлн руб.

А якщо додати скорочення ринків збуту й економічні проблеми в самій Росії, то ті самі 3 трлн руб. російський уряд може втратити вже в 2023 році.

 

Джерело: Bloomberg

Чи означає це, що треба просто стояти осторонь і спостерігати, як падає російська економіка?

Ні, адже цей процес можна ще пришвидшити.

По-перше, потрібно, щоб від російської нафти відмовились також ті країни ЄС, які продовжують купувати її через трубопроводи – в першу чергу Угорщина.

Можливо, ця вправа також допоможе угорцям менше оглядатися на Росію з кожного питання.

По-друге, цінова стеля в $60 – це все ще доволі комфортний рівень для РФ, при собівартості в $20-40 за барель.

Оскільки правила передбачають перегляд цієї стелі кожні два місяці, було б добре, якби у лютому вона знизилась, наприклад, на $15 дол., внаслідок чого Росія опинилася б у ще більших цінових лещатах.

Нічого не заважає починати готувати ринок до такого сценарію вже зараз.

Публікація підготовлена в рамках проєкту "Сприяння міжнародному діалогу щодо питань енергетичної безпеки України" за підтримки Фонду "Відродження".

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.