Вице-спикер польского Сейма: Мы всегда делаем шаги навстречу Украине

Пятница, 14 февраля 2020, 13:47 — , Европейская правда
Фото: polskieradio24.pl

Останнім часом в Україні та Польщі багато говорять про перезавантаження відносин. І не менше – про те, що такі заяви поки не призвели до реального вирішення проблем, що заважають стосункам двох країн.

Саме тому "Європейська правда" скористалася можливістю поставити кілька запитань віцеспікерці Сейму Польщі Малгожаті Госевській. Не оминули увагою ми й тему можливих виборів на території ОРДЛО, адже Малгожата Госевська є автором доповіді "Російські військові злочини у Східній Україні в 2014 році", для підготовки якої їй неодноразово доводилося бувати на Донбасі. 

Розмова відбулася під час форуму "Європа-Україна" у польському місті Жешув. 

"Наш Сейм не був, не є і ніколи не буде проросійським"

– Україна та Польща ще минулого року оголосили про перезавантаження відносин. Чи можна вже говорити про результати?

– Станом на зараз важливим результатом покращення відносин є зняття (Україною) мораторію на пошуково-ексгумаційні роботи, які стосуються жертв Другої світової війни та "волинської різанини". 

Це дуже важливий крок, необхідність якого так довго обговорювалася двома сторонами. Тут я мушу звернути увагу на те, що наявність цієї проблеми між нашими країнами часто використовувалася задля штучного загострення наших відносин, в тому числі – з боку Російської Федерації.

РФ вміло грає на цій темі, влаштовуючи провокації, як в Україні, так і в Польщі, додатково загострюючи цю проблему. У такій ситуації вкрай складно розвивати наші відносини, зокрема – розбудовувати економічну співпрацю, підтримувати українські ініціативи.

Я добре відчуваю вплив такої агентури. Будучи політиком, що активно просуває діалог з Україною, неодноразово стикалася з агресивною критикою певних кіл, які діють у Польщі.

– Чи можна в такому контексті сказати, що новий Сейм став більш антиукраїнським? В першу чергу я маю на увазі проходження до парламенту "Конфедерації", яка використовувала антиукраїнські гасла.

– Я воліла би не говорити про окремі політичні сили, а акцентувати увагу на проблеми, які нас роз’єднують. Однією з них, безумовно, є Волинь. Нам треба виправити помилки, які й зробили можливою появу такої риторики.

Немає сумнівів, що якщо ці болісні теми пояснити до кінця, то стане неможливо використовувати їх у політичних цілях. Йдеться як про антипольські сили в Україні, так і про антиукраїнські в Польщі.

Відповідаючи на ваше запитання, хочу підкреслити: не бачу жодних підстав вважати польський парламент антиукраїнським. Ані нинішній, ані попередній.

Так, існують поодинокі політики, які грають на українській темі, але це ті ж самі політики, які аналогічно брутально намагаються грати на литовській темі, використовуючи в свої цілях проблеми польської меншини у Литві.

Тому я б не говорила про антиукраїнські настрої. Швидше, варто говорити про окремих проросійських політиків.

– Добре, тоді я скорегую своє запитання. Чинний Сейм став більш проросійським?

– Запевняю, наш Сейм не був, не є і ніколи не буде проросійським…

– Але чи можна говорити про посилення проросійських сил у ньому?

– Не впевнена. У нас завжди були політики, які виступали за зближення з Російською Федерацією, проте вони ніколи не були впливовими.

– Повертаючись до теми історичного примирення. Україна вже зробила перший крок. Чи буде аналогічний крок робити Польща?

– Я не розумію вашого запитання, адже Польща завжди робила кроки назустріч Україні. Як в останні роки, так і раніше, причому незалежно від дій України.

Особисто я багато часу провела в поїздках по Донбасу, часто за кермом авто, в якому сиділи експерти, яких ми привезли, щоб вони побачили наслідки російської агресії. Я робила це, не чекаючи якихось зворотних кроків з боку України.

Тому я дуже вас прошу, не треба ставити питання таким чином!

– Добре, проте після зняття Україною мораторію ми зітнулися з ситуацією, коли напади на українські поховання не припинилися.

– Я певна, що ми на правильному шляху. Залишимо історію історикам, дамо їм можливість дискутувати поміж собою, а самі рука до руки йдемо далі.

Аналогічно – щодо згаданих провокацій. Реагуймо на них, шукаймо винних, але не дамо провокаціям вплинути на майбутнє наших відносин.

"Можливість виборів на Донбасі наразі виглядає лише теоретичною"

– Давайте тоді поговоримо про Донбас. Як ви оцінюєте плани української влади провести там місцеві вибори вже цього року?

– Це завдання української сторони – оцінювати, чи є підстави сподіватися на проведення таких виборів відповідно до демократичних стандартів. Адже вибори – це не лише підрахунок голосів, а набагато ширший процес.

Наскільки нам відомо, президент Зеленський теж дотримується думки, що забезпечити такий демократичний процес під дулами автоматів, в умовах тиску на цивільне населення просто неможливо.

Поки українська влада дотримується цього принципу, в мене немає підстав для занепокоєння.

Тому можливість таких виборів наразі виглядає лише теоретичною. У Росії немає наміру виводити свої війська, згортати підтримані нею сепаратистські утворення та забезпечувати на Донбасі реальне волевиявлення.

Та за будь-якого сценарію ми уважно дивимося на українсько-російський діалог з цього питання.

– Зараз багато кажуть про поступове "прощення" Росії. Як приклад – її повернення до ПАРЄ. Як Україні та Польщі не допустити такого сценарію?

– Європа є Європа. Такі спроби будуть завжди.

Точніше, є низка європейських політиків, які просувають тезу про необхідність відновлення співпраці з Росією. Вони намагаються довести, що з нинішньою РФ та з Владіміром Путіним можна домовлятися, прагнучи поступово їх "цивілізувати".

Аналогічну риторику ми вже чули після російської агресії проти Грузії.

Дехто робить це з наївності, а дехто просто турбується про якісь власні інтереси. 

Та ми продовжуємо доводити, що Росія – не той партнер, з яким можна мати справу, з яким можна мати домовленості, і який їх буде дотримуватися. Навіть коли йдеться про суто економічні питання.

Ми продовжуємо звертати увагу як на руйнування ними міжнародного права, так і на ситуацію в самій Росії. Адже як ми маємо проблеми з РФ, як Україна має проблеми з РФ – так і російські громадяни мають проблеми зі своєю державою.

І ми переконуємо, що Європа не має права заплющувати на це очі.

"РФ добре показує світові, хто насправді веде війну на Донбасі"

– Але чому саме зараз ініціативи щодо "прощення" РФ стали такими вдалими?

– Я б не стала говорити про "прощення". Ми бачимо продовження санкцій за російські дії в Криму та на Донбасі, замороження "Північного потоку-2", поступове збільшення військової присутності НАТО у Польщі та інших східноєвропейських країнах.

Це все не дає мені підстав говорити, що "прощення" РФ вже є.

– Як ви думаєте, нинішня активізація діалогу України з РФ грає на руку прихильникам такого "прощення"?

– Я б не хотіла відповідати на запитання, яке значною мірою знаходиться у сфері внутрішньої політики України.

При цьому жодним чином я б не хотіла стверджувати про непотрібність такого діалогу. Зовсім навпаки – він має бути, навіть заради того, щоб повернути додому затриманих осіб з Криму, з Донбасу чи з РФ. Це важлива справа, адже стосується життя конкретних осіб.

Але такі завдання не мають підміняти розуміння, яка кінцева мета такого діалогу і яку форму він приймає.

Додам ще один момент – у цьому діалозі Російська Федерація добре показує світові, хто насправді проводить війну на Донбасі. Це остаточно показує, яке місце займають так звані сепаратисти у планах РФ і якою є справжня роль Росії у розв’язанні цього конфлікту.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua