Торговельний конфлікт із Молдовою. Чим він небезпечний для української економіки

П'ятниця, 29 квітня 2016, 15:20 — Юрій Панченко, Європейська правда

Україна опинилася на порозі нового торговельного конфлікту – тепер із сусідньою Молдовою.

27 квітня уряд Молдови запровадив захисні квоти і мита на тваринницьку продукцію та цемент українського виробництва. Сам документ ще не оприлюднений, а відповідно – ще не набрав чинності.

Проте вже зараз можна говорити про те, що обмеження стосуватимуться всіх ключових статей нашого експорту до сусідньої країни.

Згідно з документом, квоти на українське молоко і вершки складуть 1 тис. тонн, на молочні продукти — кефір, йогурт, сметану — теж 1 тис. тонн, а на вершкове масло, морозиво, сири і сир — 750 тонн. На м'ясну продукцію — ковбаси, сосиски і м'ясні консерви – квота складе 250 тонн, на цемент — 500 тонн. Квоти роздаватимуть за принципом "перший прийшов — перший обслужений".

За всю українську продукцію понад квот будуть стягуватися мита – цей режим має діяти до кінця року.

Мита на молоко і вершки встановлені на рівні 10%, на іншу молочну продукцію — 15%, на вершкове масло і сир — від 15% до 20% плюс €500 за 1 тонну. М'ясна продукція обкладатиметься митом у 15%, а цемент — 10%. 

Якщо згадати, що зараз між Україною та Молдовою діє безвізовий режим, таке подорожчання українського експорту суттєво вплине на його привабливість на сусідньому ринку.

Введені обмеження мають значення тому, що зараз ринок Молдови став надзвичайно важливим для нас – особливо після фактичного закриття російського ринку.

За даними Державної фіскальної служби, український експорт до Молдови за три перших місяці нинішнього року склав $90,6 млн. Чи багато це?

Не зовсім, адже за результатами першого кварталу експорт до Молдови займає менш ніж 1,2% від загального обсягу українського експорту за цей період. Для порівняння, за результатами минулого року вага експорту до Молдови була вищою - 1,37% від загального показника. 

Чи означає це, що проблема була видумана у Кишиневі? Не зовсім, адже за окремими статтями ситуація може бути іншою.

Крім того, згідно з тими самими даними Державної фіскальної служби, різке зростання українського експорту відбулося у березні – за цей місяць вітчизняні компанії експортували до Молдови товарів на суму $42,6 млн – майже стільки, скільки за два попередні місяці.

Статистики квітня ще немає, але можна припустити, що вона буде ближчою до показників березня, ніж до січня та лютого. Український бізнес дійсно активізував свою присутність на ринку Молдови, витісняючи місцевих виробників. 

Таке стрімке зростання і стало причиною введення мит. Цей крок в уряді Молдови пояснили запитом з боку місцевих виробників, занепокоєних зростанням українського експорту після введення російського ембарго.

Але найгірше - у випадку, якщо мита будуть введені, такий крок може стати вкрай небезпечним прецедентом. Адже після закриття російського ринку українські виробники шукають йому заміну не лише у Молдові. 

Відповідно, підняття мит може повторитися і в інших країнах, насамперед, в СНД. В цьому контексті найбільш небезпечним може стати копіювання цього кроку з боку Білорусі. 

Ще один неприємний момент: 

такий крок Молдови виявився несподіваним для нашого уряду. І це при тому, що така можливість обговорюється вже кілька місяців!

Вперше про таку можливість у Молдові заговорили у березні – коли міністерство економіки цієї країни внесло відповідний проект постанови на розгляд уряду. 

Тоді в українському уряді відреагували досить жорстоко, пообіцявши ввести у відповідь обмеження проти молдовської продукції. 

Як розповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговий представник України Наталія Микольська, тільки-но з'явився проект відповідної постанови уряду Молдови, компетентні відомства обох країн проводили консультації з цього питання й зійшлися на необхідності доопрацювати документ.

До того ж молдовська сторона запевнила, що не ухвалюватиме остаточного рішення без переговорів з Україною. "Була домовленість, що вони повідомлять про результати доробок, буде проведено ще одні консультації. Жодних консультацій проведено не було", - зазначила Микольська.

Однак разом із тим варто визнати, що протягом березня-квітня український уряд не порушував цього питання і не проводив консультацій з Молдовою. Можливо, це не була тактика "затягування часу", але результат вийшов протилежним. Не дочекавшись початку консультацій, уряд Молдови вирішив підвищувати мита та вводити квоти.

Теоретично, нові мита можуть так і не набрати чинності. Не можна виключити, що такий крок уряду сусідньої країни - певною мірою примус України до консультацій. 

Частково це вже вдалося - в українському уряді вже почали дискутувати, як реагувати на недружній крок Молдови. Міжвідомчі дискусії почалися 28 квітня - відразу по тому, як стало відомо про обмеження, - і тривають вже другий день. 

"Сьогдні ми мали досить жорстку розмову із представниками уряду Молдови. Ми домовились, що найбличчими днями до Києва для вирішення цієї проблеми прибуде прем'єр-міністр Молдови",- розповіла "ЄвроПравді" Наталія Микольська.  

Насамперед виникає питання: що в цій ситуації може зробити Україна? 

Детальний юридичний аналіз ситуації, що склалася, найближчими днями буде оприлюднено ЄвроПравдою, а поки спробуємо подивитися на наші можливості.

Перш за все, режим вільної торгівлі прописано у багатосторонній угоді, що діє в рамках СНД. Теоретично, ми можемо апелювати до цього документа, але на практиці цей крок не виглядає надійним. Хоча б тому, що арбітраж СНД (тобто - Росії) аж ніяк не може бути справедливим. 

До речі, цей факт є підставою на майбутнє продублювати режим вільної торгівлі між країнами Східного партнерства (насамперед, між Україною, Молдовою та Грузією) в окремий документ, інтегрувавши його в наші угоди про асоціацію з ЄС. 

Принаймні, арбітраж ЄС виглядатиме набагато надійнішим і для України, і для Молдови. 

Однак це питання майбутнього, а проблему треба вирішувати вже зараз. В уряді зараз говорять про механізми Світової організації торгівлі (СОТ).

"Ми вважаємо це порушенням правил СОТ. Ми вважаємо впровадження такого механізму порушенням нашої домовленості про ЗВТ у СНД. Тому з нашого боку буде адекватна реакція. Це також є порушенням добросусідських відносин двох країн, у яких є угода про асоціацію з Євросоюзом", - заявила Наталія Микольська.

Дійсно, дії Молдови виглядають як явне ігнорування норм СОТ.  

"Якщо таке рішення прийнято задля протекціонізму внутрішнього ринку, то Молдова повинна була завчасно провести розслідування відповідно до правил СОТ щодо того, які напрями страждають від імпорту. Але, наскільки мені відомо, таких заходів здійснено не було і жодної інформації Україні не передавалося", - коментує ситуацію екс-міністр АПК Олексій Павленко.

Отже, звернення до СОТ виглядає логічним. Але механізми СОТ дуже повільні - арбітраж там займе не менш ніж півтора роки, а це означає, що рішення може бути винесено лише після завершення чинності скандального рішення Молдови (нагадаємо, мита плануються ввести до кінця нинішнього року).

Також можливе введення Україною обмежень щодо товарів з Молдови, про що вже заявляли в уряді. Теоретично СОТ допускає такі обмеження у відповідь, але проти України діє статистика двосторонньої торгівлі. 

За даними тієї ж Державної фіскальної служби, молдовський імпорт за три перші місяці нинішнього року склав $10,7 млн - майже вдев'ятеро менше за український експорт. 

Зрештою, цей конфлікт можна вирішити, звернувшись до посередництва ЄС. Адже Європейському Союзу також не потрібен торговельний конфлікт між двома країнами, що підписали з ним угоди про асоціацію. А крім того, ЄС (а також й  США) не потрібне чергове погіршення української економіки. 

Принаймні, рекомендації ЄС та США будуть однаково уважно сприйняті і в Києві, і в Кишиневі. 

Можливо, це дійсно найкращий варіант. Однак він показує проблеми в нашій зовнішній політиці - Україна не здатна самостійно вирішувати торговельні суперечки не лише з РФ, а навіть зі своїми політичними союзниками. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди" 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: