Промінь оптимізму з Нідерландів: українські ініціативи, що можуть врятувати асоціацію

Вівторок, 5 квітня 2016, 10:10 — Сергій Сидоренко, Європейська правда, Нідерланди
Фото Олександра Гіманова

"Європейська правда" продовжує цикли репортажів із Нідерландів про вирішальний етап підготовки до референдуму щодо Угоди про асоціацію з Україною.

Ми вже розповідали про урядову кампанію в Нідерландах. Кілька десятків тисяч переглядів зібрав репортаж про особливості агіткампанії в цій країні, в якому редакція визнала: перебіг подій не надає багато оптимізму.

Та підготовка до референдуму містить також світлі сторони.

В останні місяці в Нідерландах з’явився з десяток проукраїнських ініціатив – яскравих та дуже небанальних.

Листівки з розповідями про Україну; нідерландські волонтери, які збирають допомогу для українських воїнів, а одночасно – агітують за Україну; аматорські й не дуже кліпи та ролики нідерландською мовою, що збирають більше сотні тисяч переглядів; спорт та мистецтво – ось неповний перелік ідей та інструментів Yes-кампанії в Нідерландах.

Зрештою, не всі громадські ініціативи були видимі для стороннього спостерігача.

"Європейська правда" має дані про "непублічну групу", що бореться з відвертою російською (і антиукраїнською!) пропагандою в Нідерландах. І бореться успішно – кілька потужних атак вдалося відбити. Хоча лишилася в тіні – жоден з її учасників не робить піару на власних досягненнях.

Звісно, не все було ідеальним. У проукраїнському таборі були свої промахи.

Та нині, коли референдум виходить на фінішну пряму,

настав час підвести риску та відкрити деякі "закуліси" нідерландської кампанії.

Але спершу – приклади низових ініціатив, якими проукраїнська кампанія може пишатися. І якщо в середу голландці проголосують "за", то це буде заслугою багатьох людей, що працювали над кампанією, зокрема, згаданих у цій статті.
 

Флаєр проти флаєра

В Україні перед кожними виборами вулиці та площі "розквітають" палатками в кольорах партій, в яких нудяться наймані працівники (рідше – переконані партійці).

Та ви не побачите такої ж картини в Гаазі, Амстердамі або Хорні, де вже 6 квітня відбудеться референдум.

Нідерланди не є територією, вільною від агітмакулатури, але тут агітація дещо ускладнена.

Ми вже писали, що голландські агітаційні правила часом дуже відмінні від українських. Так, для  "стаціонарної" роздачі листівок потрібне узгодження з місцевою владою, інакше вона стає незаконною, кажуть місцеві активісти. Щоправда, можна ходити вулицями міста та роздавати листівки, не маючи фіксованого місця.

 

Всі, хто цікавився голландською тематикою, бачили фото тисяч листівок від GeenPeil, ініціатора референдуму проти угоди з Україною. Фото їхньої агітації використовували всі українські ЗМІ, що писали про референдум, бо... інших просто не було!

Коли референдум офіційно оголосили, GeenPeil знову отримав безпрецедентно високе урядове фінансування.

Причому, як повідомляла "Європейська правда", є сумніви у законності схеми, використаної супротивниками України.

Українські активісти також подали заяву до уряду на фінансування друку листівок. Та отримали відмову.

"Нам відповіли, що це даремне витрачання грошей, і відмовили у фінансування. Але українці не здаються", – жартує Віра Луценко, співкерівник громадської організації "Українці в Нідерландах".

Активісти вирішили вести кампанію самотужки.

"Зробили макет листівки.

Спочатку поставили її онлайн, а я надрукувала 400 штук. Вони розійшлись біля торговельного центру (в провінційному містечку Гронінген) менш ніж за годину. Голландці дійсно потребували інформації,  вони розпитували нас", – пояснила активістка.

Так стало ясно, що без значного фінансування не обійтися, і воно було знайдене.

Віра не називає ім’я спонсора – той сам захотів лишитися непублічним.

Він заплатив за друк 600 тисяч флаєрів про Україну.

"Це – голландець, директор успішної компанії. Він запропонував допомогу з друком листівок, щоби охопити три північні провінції – Фрісланд, Дренте, Гронінген. Почали роздавати їх 20 березня. Кожен волонтер взяв на себе провінцію, де мешкає, залучав родину, друзів, колег, сусідів", – розповіла Віра Луценко.

"Україна відкрита для голландського бізнесу"Листівки які мають найбільший попит серед голландців󾍇

Опубліковано Vira Zwaan 2 квітня 2016 р.

Згадані провінції обрані невипадково. Багато хто вважає їх найпроблемнішою частиною Нідерландів, коли йдеться про референдум.

"Гронінген і Фрісландія мають дуже тісні бізнес-відносини з Росією, – розповіла ЄвроПравді Аліна Черкас, автор листівок. – Позиціонування Росії як вигідного партнера, та ще й на тлі того, що люди нічого не знають про Україну, створює настрої проти України та асоціації".

Ще одна особливість півночі – тут очікують на високу явку. Тому північні регіони стали одним із пріоритетів.

Фото надане Сергієм Радочиним

Та що робити українцям в інших регіонах? Адже там також не дали фінансування на друк листівок.

Тут активісти самотужки збирали кошти на друк, поширювали агітацію – звісно, також самотужки.

А спільноти голландців у соцмережах облетіли "мімімішні" фото з дітьми українців, які розкидали листівки на підтримку України по поштових скриньках сусідів.

До речі, агітацію за нас роздавали не лише українці, і йдеться не лише про листівки.

Нідерландка Бея Кльойтерс-Аберс з гордістю розповіла про ініціативу з роздачі подарунків перехожим.

Бея очолює благодійний фонд "Супутник", що збирає в Нідерландах гуманітарну допомогу для українців – і тих, хто воює на фронті, і мешканців Сходу, і для інших українців. За її словами, в якийсь момент виникла ідея роздавати людям на вулиці... українські сувеніри.

І заодно – розповідати про нашу державу.

"До мене завітали гості з України, і ми пішли на вулицю роздавати ці подарунки. І вони кожному говорили: бачите, ось ми, українці, ми точно такі, як ви. І вони могли відповісти на питання, чому ми просимо голосувати "за" на референдумі.

А перед тим у нас роздавали листівки від GeenPeil. Я спитала у чоловіка, що роздавав – чому він проти України. Відповідь – бо це позиція моєї партії.

Саме в цьому перевага українців: для вас це справді важливо і ви можете переконати", – пояснила нідерландка.

Інтернет-десант

Наберіть в гуглі нідерландською запит "Україна, референдум" (Oekraïne referendum) – і першим сайтом, який запропонує пошуковик, стане сайт www.oekraine-referendum.nl.

Веб-ресурс, наповнений щирою нідерландською мовою, не приховує, що його мета – переконати нідерландців голосувати "за".

За цим сайтом стоїть волонтерська робота українських активістів у Нідерландах.

Імена більшості з них невідомі поза межами свого кола, і вони не прагнуть публічності. Метою є не слава, а перемога 6 квітня. Так, в описі фейсбук-профілю Олександра Снідалова, одного з активістів проекту, стоїть коротка фраза:

"Вбив собі в голову, що квітневий референдум має стати темою №1 для України, українців та їх чиновників".

За словами Олександра, ідея виникла ще на початку референдум-кампанії, а її автором став інший нідерландський українець, айтішник з Херсона Сергій Радочин.

"Ідея виникла у Сергія як відповідь на антиукраїнську пропаганду, якою був рясно пересипаний інформпростір Нідерландів у ті часи.

Для однієї людини робити такий проект – важко, тож Сергій залучив друзів, яких знав, ті друзі залучили свої друзів, і так зібралась велика група людей і почали говорити про те, що з цим усім робити.

З цієї великої групи з часом лишилась боєздатна команда з чітко розділеними функціями", – розповів Снідалов "Європейській правді".

Проект зроблений настільки якісно, що складно повірити, що

він створений та підтримується виключно на волонтерських засадах.

До слова, те, що бачить читач – лише верхівка айсберга.

Щоби інформація не просто "лежала десь в інтернеті", а активно поширювалася, потрібно чимало непублічної роботи – листування, домовленості, аналіз...

Ви не знайдете на сайті проекту переліку його учасників, і кожна цільова аудиторія має кількох "контактних осіб". Є ті, хто спілкується з голландською пресою; є ті, хто взяв на себе переклад нідерландською і навіть моніторинг друкованих ЗМІ та телеефіру, щоби розуміти, які сигнали лунають у медіаспільноті, де потрібно концентрувати зусилля.

Та навіть зовнішня, відкрита частина їхньої діяльності доводить: активісти не дарма витрачали свій особистий час на проект, який не принесе їм ані прибутку, ані інших прямих вигод.

Але цілком може принести їх Україні.

Facebook-сторінка проекту, за статистикою, охопила 3% голландських виборців. Сайт – приблизно стільки ж.

"Середня відвідуваність в останні тижні була на рівні 5000 візитів на день. Пікова відвідуваність 18 000–26 000 візитів на день. 18 тисяч – коли людям почали надходити запрошення на референдум. Понеділок 4 квітня – 26 тисяч.

Були окремі статті, які мали сукупно по 60 000–100 000 переглядів на Facebook та на сайті", – розповідає Олександр Снідалов. Люди щиро шукали інформацію – за даними опитувань, чимало виборців досі не визначилися, як голосуватимуть.

Тому вплив такого ресурсу – неоціненний. Змінивши думку 1–2% виборців, можливо змінити підсумок референдуму в цілому.

Емоції понад усе

Цей текст більшою мірою присвячений волонтерським, "низовим" проектам, що намагаються змінити думку нідерландців перед референдумом. Але є системні ініціативи (з бюджетом та професійними виконавцями), для яких варто зробити виняток.

Бо вони настільки креативні, що викликають щире захоплення.

І на першому місці, звісно, стоїть проект Hop Nederland Hop – добірка відео талановитих українських дітей, які співають, закликаючи нідерландців проголосувати за Україну.

Якщо всі проекти, згадані перед тим, мали наголосом раціональну складову, то цей – цілить в емоційну. І в Нідерландах твердять, що цей наголос – так само потрібний. "Нідерландці мають відчути, що ми маємо зв’язок з Україною", – переконував нас у нещодавньому інтерв’ю депутат Міхіл Серваас, що агітує співвітчизників голосувати "за" на референдумі.

Дані про перегляд роликів доводять: цей задум цілком справдився.

Відео українця Сашка, якого назвали "маленьким Паваротті", має 670 тисяч переглядів. Настя та Роман зібрали понад 400 тисяч, Вероніка – більше ніж 300 тисяч.

Навряд ці яскраві та світлі діти переконають когось змінити думку про асоціацію, але вони здатні переконати прийти та проголосувати тих, хто не підтримує референдум (і не готовий зривати Угоду), але водночас – не хоче йти до дільниці у свій робочий день

Опитування свідчать, що пасивність прихильників України – чи не найбільша проблема.

Чимало людей готові віддати голос "за", але не відчувають референдум "власною проблемою".

Змінити це можливо лише емоціями.

До слова, вже є доказ того, що емоційні ролики "насипали солі на хвіст" противникам референдуму. В неділю відбулася атака на сайт Hop Nederland Hop. Лише за кілька годин робота проекту була відновлена.

Хочете, щоби емоції комбінувалися з фактичними даними? Є й такий проект.

Більше мільйона переглядів, 85% з них – з нідерландських IP-адрес. Це абсолютний рекорд кампанії, поставлений відеороликом Юлії Марушевської "Я – українка".

"Європейська правда" може трохи відкрити таємницю: коли цей ролик був створений, не всі активісти з неформального "мозкового центру" кампанії підтримали його. Дехто вважав, що через міфізацію постаті Путіна в Голландії не варто робити акцент на військових діях РФ в Україні, щоби не лякати нідерландців.

Але ж правду не приховати. Військова тема, хай як, дискутується в Нідерландах. Тому варто знову донести до голландців: саме єдність Європи у підтримці України може зупинити російську навалу. А розділеність – лише підживить РФ.

Додамо, що за останні тижні в Нідерландах з’явилися десятки кліпів, створених проукраїнськими активістами. Там є все – емоції та фактаж, мультиплікація та "кіно", аматорські та професійні зйомки. Кожне відео знайшло свою аудиторію.

І, насамкінець, не можна не відзначити креативний та справді цікавий проект "Так is Ja", де українці лишають власні відео, закликаючи нідерландців підтримати нашу країну.

Можна сказати, що youtube став зброєю України у боротьбі за голоси на референдумі.

Одна голова – добре, а десятки – краще

Нідерландська кампанія – це, мабуть, унікальний випадок, коли українські ініціативи, спрямовані на спільну мету, змогли не пересваритися в процесі. Мабуть, через те, що ніхто не шукав офіційного, публічного лідерства.

Бо наявність лідера зашкодила би процесу.

У Нідерландах відразу попередили: тут виборець надто чутливий до зовнішнього тиску. Нідерландці вважають, що референдум – то їхня справа, тож Україна має триматися подалі.

Саме тому не було відкрито, приміром, "офіційного офісу України до референдуму".

І саме тому більшість дій проходили непомітно для українців, хоча мали неоціненний вплив на події в Гаазі чи Амстердамі.

Не варто розкривати всі деталі внутрішньої кухні, але наведемо один приклад: як спільними зусиллями вдалося нейтралізувати найбільш небезпечну досі атаку Росії на референдум.

Йдеться про історію з фальшивим кліпом псевдо-Азову, в якому невідомі люди із символікою добровольчого батальйону спалили прапор Нідерландів та розпочали напряму погрожувати терактами  проти голландців в Україні та за кордоном.

Про історію з "Азовом" українські інтернет-читачі дізналися вранці 19 січня. Сам ролик з'явився в мережі напередодні, і його автори зробили все, щоби вночі того ж дня про нього дізналися нідерландські ЗМІ.

Як відомо, згодом було документально доведене російське коріння даної атаки - Bellingcat з’ясував, що відео із погрозами створила "фабрика тролів" у РФ.

Єдине, чого не врахували нідерландці, що на той момент вже діяв "мозковий центр", про який ми згадували вище. А одночасно – неупинно проводився моніторинг мережі щодо нових повідомлень про Нідерланди.

За ніч, що відділяла Україну від іміджевої катастрофи, атака була нейтралізована.

Хай навіть це вартувало безсонної ночі декільком активістам.

Протягом ночі "Азов" підготував контрзвернення, в якому довів фейковість відео. Київ також офіційно спростував його. До роботи підключилося МЗС Нідерландів, що оприлюднило заяву на підтвердження української позиції.

У підсумку голландські ЗМІ не повірили фейку про терористів з "Азова", а наступна атака росіян по цій темі провалилася ще на старті.

Що у підсумку?

Звісно, це – далеко не всі активності українців, пов’язані з нідерландським референдумом, і навіть не всі "низові ініціативи".

Так, варто окремо зазначити популярну нині "культурну дипломатію". В Голландії вперше відбулися дні українського кіно в Нідерландах. І для людей культури це – важливіше за будь-які аргументи про торгівлю.

 

Натомість, авторові ближче до серця "низовий" спортивний проект – минулої неділі в Амстердамі відбувся забіг та заїзд українських велосипедистів.

Спортивна ідея так само має своїх фанатів.

Жоден із перелічених проектів та жодна ініціатива окремо не можуть змінити результат референдуму. Але разом вони цілком здатні це зробити. Причому позитивним підсумком для Києва буде не лише перемога, але й скорочення відриву між голосами "за" та "проти".

Адже, як відомо, референдум є консультативним. Тому за невеликого відриву та невисокої явки нідерландський уряд та парламент будуть здатні вдруге підтвердити ратифікацію Угоди.

Попередній підсумок стане відомий дуже скоро.

Тому нам лишається чекати та дякувати тим, хто не шкодував свого часу, зусиль та грошей у боротьбі за краще майбутнє – не для себе, а для України.

Автор: Сергій Сидоренко,

"Європейська правда",
з Нідерландів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua