Чому застрягла Угода про асоціацію: очевидні та приховані мотиви Гааги

Понеділок, 31 жовтня 2016, 09:44 — Олександр Снідалов, Нідерланди, для Європейської правди

У тих, хто слідкує за останніми новинами з Нідерландів, могло скластись враження, що уряду цієї країни бракує рішучості у питані ратифікації угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Про нерішучу позицію прем’єра впродовж останнього місяця активно писали й голландські ЗМІ.

Спробуємо розібратись, чи справді угода між Україною та ЄС застрягла через брак політичної волі Марка Рютте. А також – чи вплинув на цю історію візит до Нідерландів глави МЗС Павла Клімкіна.

Кілька тижнів тому парламент Нідерландів зобов’язав уряд внести пропозицію по ратифікації угоди про асоціацію не пізніше 1 листопада.

При чому суть урядової пропозиції може відрізнятися на 180 градусів

Прем’єр може внести як пропозицію про ратифікацію Угоди з Україною, так і про її відхилення.

Парламент Нідерландів складається з двох палат – Нижньої і Верхньої – і пропозиція, внесена урядом, повинна знайти підтримку їх обох. Якщо у Нижній палаті урядова коаліція у складі VVD та PvdA має більшість, то у Верхній до більшості коаліціянтам бракує 17 голосів. Дефіцит загострився після останніх виборів, які відбулись в травні 2015, на яких урядові партії втратили на двох 9 місць.

Отже справа не в бажанні прем'єра Рютте втримати власний рейтинг до наступних виборів.

Урядовій коаліції банально не вистачає голосів. Не всі парламентські партії – навіть з числа тих, хто підтримував асоціацію взимку – готові піти на передвиборчий ризик заради ратифікації угоди з Україною.

Та й у партії VVD Марка Рютте немає повної впевненості, що всі без винятку  депутати натиснуть кнопку "за". Адже далеко не всі виборці чинного прем’єра є прибічниками асоціації з Україною.

Та нідерландська преса розраховує на підтримку прем’єра його однопартійцями.

Річ у тім, що голосування депутатів всупереч позиції лідера стане репутаційним  ударом по партії. Цього не можна припускати за півроку до планових парламентських виборів, на яких VVD наразі лідирує.

А для України підтримка найбільшої партії коаліції є ключовою – інакше голосів "за" просто не вистачить

Позиція виборців на референдумі та позиції партій по ратифікації угоди Думка виборців, 03/2016 (IO Research) Кількість місць  
За угоду Проти Нижня палата (з 150) Верхня палата (з 75)  
Урядова коаліція VVD 42% 37% 40 13 Входить до урядової коаліції
PvdA 75% 7% 36 8 Входить до урядової коаліції
CDA 48% 31% 13 12 Вагається, схильна голосувати "проти"
D66 47% 29% 12 10 Позиція виборців дозволяє голосувати "за"
GroenLinks 61% 15% 4 4 Позиція виборців дозволяє голосувати "за"
ChristenUnie 39% 31% 5 3 Готова до перемовин по голосуванню "за"
Інші партії, що є противниками угоди 40 25 майже напевно голосуватимуть "проти"

Протягом цього тижня обговорювались різноманітні конфігурації "тимчасової коаліції", яка б мала достатньо голосів аби ратифікувати угоду.

За інформацією видання Trоuw, Угоду з Україною готова підтримати D66.  "Результати консультативного референдуму мають бути враховані. Але якщо Рютте зможе домовитись про підтримку по ратифікації угоди, ми завжди готові розглянути таку домовленість", - заявив, зокрема, представник партії.

Отже найпростішим варіантом було б спільне голосування VVD, PvdA. D66 та CDA. Такий потужний союз із запасом забезпечив би необхідні голоси у Верхній палаті.

Але наявної підтримки лише D66 – замало.

Їх колеги з CDA, незважаючи на перевагу прихильників асоціації серед власних виборців (яка є майже такою ж як у D66) все ще вагаються і налаштовані радше голосувати проти.

А тим часом Рютте використовує все ширшу палітру аргументів, агітуючи депутатів (див. публікацію ""Можливість для компромісу ще є": виступ прем’єра Нідерландів щодо асоціації з Україною")

Рютте не самотній у спробах врятувати асоціацію.

Кілька днів тому в своєму інтерв'ю для De Telegraaf ратифікацію угоди про асоціацію підтримав Бернард Бот, колишній міністр закордонних справ Нідерландів в кабінеті міністрів Яна Белкененде, який перебував на цій посаді під час Помаранчевої революції. Бернард є членом партії CDA і звернувся до своїх однопартійців у досить різкій формі з закликом підтримати ратифікацію угоди.

"Мудрість і державницька позиція мають бути сильніші, ніж страх виборів", - зазначив він.

На ремарку журналіста, що він тисне на власних однопартійців екс-міністр відповів: "Я зроблю все, щоб привести до тями людей на ключових посадах (в партії). Мушу зробити ще кілька дзвінків.

Як європеєць, я знаю наскільки важливі такого типу угоди для ЄС і як важливо щоб ми, як країна-член ЄС, були варті довіри.

Це правило діє для усіх: хто розбив той і лагодить", - пояснив екс-міністр.

Політичний оглядач Arjan Noorlander додає що на лідера голландських Християнських демократів (CDA) тиснуть також Християнські демократи з інших країн, в першу чергу з Німеччини, яка є послідовним прихильником Угоди про асоціацію з Україною.

Інша партія, більшість виборців якої в березні 2016 підтримували асоціацію — GroenLinks — заявила, що поки не почула нічого нового в аргументах Рютте, і поки притримується позиції, що відповідає результату консультативного референдуму.

В той же час лідер партії ChristenUnie, Герт Ян Сегерс,  заявив що його партія "тримає двері відчиненими" і готова обговорювати варіанти. Тому  другий варіант, який обговорюється в пресі Нідерландів – це ратифікація без підтримки CDA, спільним голосуванням VVD, PvdA, D66, GroenLinks та ChristenUnie.

Варто згадати про візит міністра закордонних справ Павла Клімкіна до Нідерландів, що відбувся 27 жовтня. Цей візит висвітлювався голландськими ЗМІ значно жвавіше, ніж приїзд перед референдумом, майже рік тому.

З переліку його зустрічей, наведеного практично в усіх онлайн виданнях країни, можна зробити висновок, що основною метою візиту були переговори з окремими парламентськими партіями.

В друкованій пресі візит висвітлила лише Algemeen Dagblad, третє за тиражем щоденне видання в Нідерландах. Втім брак уваги з боку преси важко вважати негативом з огляду на делікатність справи. Власне сам факт приїзду до Нідерландів напередодні голосування по ратифікації угоди спершу президента, а потім і топ-чиновника українського уряду є промовистим і говорить навіть не стільки про пріоритети зовнішньої політики України, скільки про готовність до активних дії на захист цих пріоритетів.

Це саме той ентузіазм, який так хотілось побачити від української влади рік тому, коли історія з голландським референдумом тільки починалась.

У Нідерландах Клімкін зустрівся з лідером партії CDA, Сибрандом Бумою, а пізніше — з представником партії D66, колишнім дипломатом Шурдом Шурдсмою.

Давати оцінку успішності цих перемовин поки рано — CDA все ще досить обережні в заявах і не розмістили на своєму сайті жодних комюніке на тему ратифікації. Натомість D66 коментували своє можливе рішення у досить позитивному дусі.

Увага до питання ратифікації настільки велика, що інші теми візиту міністра у ЗМІ не згадуються.

Щоправда, пані Наталя Клімкіна — перший секретар посольства з політичних та культурних питань — опублікувала на фейсбуці інформацію про інші теми, які піднімались під час перемовин з міністром закордонних справ Нідерландів.

Зокрема – про "збереження національної ідентичності українців за кордоном". "Міністр звернувся до нідерландського колеги з проханням розглянути можливість внести українські суботні школи у нідерландську систему освіти. Таким чином, діти, які навчаються в нідерландських школах, зможуть вибирати вивчення української мови як іноземної та вносити її в свій атестат по закінченню навчання", - зазначила дипломат. Також, за її словами, сторони "обговорили можливості вільного обміну українцями, які живуть і працюють в Нідерландах, своїх українських водійських прав на нідерландські".

Ці питання, можливо, далекі від великої політики, але мають справді велике значення для української громади в Нідерландах.

 

Автор: Олександр Снідалов,

активіст української громади в Нідерландах,

для "Європейської правди"

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.