Шоколадка розбрату. Як Сербія та Хорватія опинилися на порозі торгової війни

Понеділок, 19 грудня 2016, 14:20 — Наталя Іщенко, для Європейської правди
Фото ssr.org.rs

Весь минулий тиждень Балкани трусив гучний скандал, що почався з простого поста в хорватському сегменті Facebook та публікації в регіональному виданні.

Зрештою, скандал отримав власну назву, серію фотожаб, спонукав до проведення флешмобів, акцій протесту, примусив очільників країн його коментувати, експертів – робити серйозні дослідження, і врешті-решт став частиною загального процесу загострення ситуації на Балканах.

Все почалося з того, що на початку грудня президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович побувала з візитом в Дубровнику. Місто відзначало День захисників і сумну річницю – 25 років найсильніших обстрілів під час нападу Югославської народної армії в 1991 році.

Наближається католицьке Різдво, і в ході візиту президент зустрічалася з дітьми та роздавала їм солодкі подарунки.

Коли малеча розгорнула пакунки, то побачила... шоколадку, що виготовлена компанією Pioner з Сербії!

Варто пояснити драматизм цієї ситуації: місто відзначає День захисників, які боронили Дубровник від "сербсько-четніцкого" війська, а хорватська президент саме в цей час дарує сербські цукерки. Напевно, тільки українці можуть відчути усі нюанси ситуації та уявити, що який галас було здійнято в соцмережах та ЗМІ.

 

"Батьки в шоці", написало місцеве видання Dubrovački dnevnik та розмістило скрін посту в Facebook з фотографією сербської шоколадки, яка була в подарунку від президента. Під статтею (звичайно!) почалося жваве обговорення усіх аспектів минулого та сьогоднішнього життя регіону, а саму інформацію (як це знайомо!) миттєво підхопили користувачі ФБ та журналісти центральних хорватських медіа та сусідніх країн.

Колінда Грабар-Кітарович вимушена була виправдовуватися. Вона визнала, що, як керівник країни, має просувати вітчизняні продукти, заявила про свою підтримку кампанії "Купуймо хорватське" та пообіцяла надіслати дітям Дубровника подарунки, що вироблені у Хорватії.

"Випадок сербської шоколадки", або "шоколадний скандал" ("afera čokoladica") не залишився без уваги у Сербії. Директор кондитерської фабрики Pioner з сербського міста Суботица Мірослав Алексич заявив, що "шоколад не має національного кольору".

Політики ж виявилися набагато менш політкоректними. Наприклад, лідер сербських ультранаціоналістів Воіслав Шешель, який тільки два роки тому повернувся на Батьківщину після ув’язнення в Гаазі, саркастично написав у Твіттері, що надіслав "дорогій Колінді" повну вантажівку шоколаду, і виразив надію, що частина солодощів дістанеться "сербським дітям Дубровника".

А урядовці з Белграда взагалі звинуватили хорватського президента у протекціоністській політиці та в етнічної нетерпимості.

На думку президента Сербії Томіслава Ніколича, вибачення хорватської колеги за роздачу сербських шоколадок є чітким сигналом того, що Хорватія не хоче хороших відносин з Сербією. "Якщо спірними є шоколадки, то спірними є і серби", - додав міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич.

На тлі цих яскравих заяв той факт, що Хорватія створила перепони на шляху Сербії до Євросоюзу, став лише частиною "шоколадного скандалу". Адже саме Хорватія заблокувала відкриття глави 26 ("Культура і освіта") в переговорах Сербії з ЄС, внаслідок чого сербський прем'єр-міністр Александр Вучич покинув Брюссель на знак протесту. 

В якийсь момент звинувачення на адресу хорватів в "шоколадній дискримінації" об’єдналися з іншими претензіями Сербії щодо поточної хорватської політики (там прапор тримали не з тим малюнком, там на могилі вигравірували не той напис, там переговори з ЄС заблокували) і почали лунати такі слова, як "фашизм" та "усташі", а також заяви про те, що Сербія більше ніколи не дозволить "спалахів бурі" з боку Хорватії (прозорий натяк на військову операцію "Буря").

Президент Колінда Грабар-Кітарович назвала заяви сербських політиків "риторичною агресією" і додала, що така риторика не допоможе країні увійти до ЄС.

Ситуація розвивалася настільки швидко, що згодом медіа заговорили про економічну війну.

У відповідь на кампанію "Купуймо хорватське" та заблоковані переговори з ЄС у Сербії ініціювали кампанію проти хорватських товарів.

Декілька супермаркетів ТМ IDEA (які є частиною хорватської мережі KONZUM та займають третину сербського ринку роздрібної торгівлі) активісти обклеїли плакатами та замалювали написами, суть яких зводилася до закликів не купувати продукти хорватських виробників та не ходити у магазини, що належать хорватським компаніям.

 

Наприклад, сербські журналісти раптом з’ясували, що 30% від продажу кави хорватських брендів Grand та Bonito (продають трохи менше половини всієї кави на ринку Сербії) йде в пенсійні фонди, з яких виплачуються кошти в тому числі і ветеранам війни. "Не хочемо навіть запаху хорватської кави чути!" – заявили активісти руху бойкоту товарів з Хорватії.

"Ми ще вчора в приміщенні Асоціації пили тільки Grand, але за станом на сьогоднішній день ми зупинили закупки і купимо будь-яку іншу каву", - сказав президент Асоціації учасників збройного конфлікту в колишній Югославії в сербському місті Нові-Сад Желько Вукелич.

Курс на відмову від хорватської кави та акції проти IDEA поки що стали головною відповіддю на дискримінацію сербських шоколадок та блокування Хорватією переговорів Сербії з ЄС.

Але сербські спеціалісти намагаються прогнозувати подальший хід подій та аналізують співвідношення інвестицій, структуру експорту та імпорту двох держав, частини ринку, які тримають компанії з сусідньої країни.

Хорватські експерти на сторінках преси вгамовують пристрасті, як можуть: розповідають про космополітизм ринкових відносин, переваги вільного ринку, плюси роботи з іноземними кампаніями.

Крапку в суперечці спробував поставити хорватський прем'єр Андрей Пленкович. У неділю, виступаючи на національному телебаченні, керівник уряду зізнався, що не має проблем з тим, щоб з’їсти сербські цукерки. За його словами, він достатньо любить шоколад, щоб не дивитися на те, хто його виробив.

Але чи зможе таке зізнання зупинити скандал? Особливо - коли сторони конфлікту вже достатньо "розпалилися".  

Тим часом медіа всерйоз обговорюють можливий розвиток та наслідки взаємного бойкоту товарів та послуг.

 

Автор: Наталя Іщенко,

підприємець з Чорногорії,
активіст української громади 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua