Суміш влади, мафії та грошей ЄС: як вбивство журналіста збурило Словаччину

П'ятниця, 2 березня 2018, 13:30 — ,
фото канала N-tv

У понеділок вранці Словаччину вразила новина про вбивство журналіста Яна Куцяка.

Яна, а також його наречену Мартіну Кушнірову знайшли в їхньому новому будинку в селі Велька Мача, в 65 км від столиці. Кожен був застрелений одним пострілом: журналіст – у груди, а його наречена – в голову.

Одна з місцевих газет повідомила, що навколо тіл були складені патрони, і зробила припущення, що так кілери передали сигнал іншим журналістам, мовляв, не варто займатися тією темою, яку вів їхній колега. Втім, пізніше словацька поліція попросила не шукати тут символів, пояснивши, що патрони були розкидані по підлозі – ймовірно, розсипалися під час перезарядження зброї.

Перший шок

Фраза про те, що Словаччину приголомшила ця новина – не перебільшення. Тут журналістів не вбивали. І навіть не били.

Так, журналісти-розслідувачі e Словаччині завжди працювали під тиском, їм передавали погрози, на них подавали до суду, зламували пошту та телефони, анонімні сайти публікували їхню особисту інформацію... Але щоб дійшло до вбивства – таке здавалося неможливим.

Втім, час від часу в Словаччині журналісти просто зникали.

У 1985 році безслідно зник Мілош Гешко, який писав про фінансові махінації. У 1993-му, одразу після публікації матеріалу про вбивство священика-дисидента, при загадкових обставин зник Марцел Самугел. А в 2008-му зник розслідувач Павел Ріпал, який займався словацькою організованою злочинністю, а головне – угрупованням Мікулаша Чернака, пов'язаним із керівництвом служби держбезпеки.

Але про відкрите, демонстративне насильство не йшлося.

Вбивство вийшло на перші шпальти європейської преси. Наприклад, Die Welt присвятила йому передовицю і ще чотири смуги. В Європарламенті відбулися дебати з цього приводу, запущена письмова процедура рішення про те, чи направляти делегацію до Словаччини.

Така увага не дивує: застрелений журналіст писав про відмивання єврофондів і транскордонну податкову мафію.

А до кінця тижня Єврокомісія зв'язалася з владою Словаччини з проханням надати інформацію про можливі зловживання аграрними фондами ЄС.

Та ще раніше всіх здивував словацький прем'єр Роберт Фіцо.

Словацький уряд запропонував 1 млн євро за інформацію, яка допоможе знайти вбивць.

А у вівторок Фіцо зібрав екстрену прес-конференцію. У конференц-залі поставили стіл, на який виклали товсті пачки грошей – той самий мільйон. Словацький інтеренет заряснів обуреною критикою і фотожабами, оскільки дії прем'єра виглядали як дешевий піар на кістках.

 

За що вбили Яна?

На жаль, існує занадто багато версій причин вбивства.

Ян Куцяк брав участь паралельно в багатьох розслідуваннях. Деякі вів переважно сам, деякі – в командах журналістів кількох видань або організацій. Він працював у команді Panama Papers, потім – Paradise Papers, розслідував тематику "гаманців" правлячої партії Словаччини.

Надто багато кому з корупціонерів він перейшов дорогу.

Спочатку згадали про погрози, які Ян отримав минулої осені від бізнесмена Маріана Кочнера. Передостанній матеріал Куцяка був присвячений компанії Real Štúdio K.F.A., яка побудувала п'ятизіркову резиденцію, а потім зникла, залишивши непогашені борги. Він писав про впливового словацького бізнесмена Ладіслава Баштернака, який отримав необґрунтоване повернення ПДВ на суму в 2 млн євро за перепродаж квартир між своїми фірмами. І це лише один епізод з відверто нелегальних схем підприємця, про які повідомив Куцяк.

Обидва бізнесмени пов'язані зі SMER – партією влади в Словаччині.

У вересні минулого року Маріан Кочнер навіть телефонував Яну Куцяку з погрозами. Втім, як стверджують колеги Яна, котрі слухали запис їхньої розмови, про насильство тоді не йшлося: бізнесмен обіцяв знайти і опублікувати "будь-який бруд" про журналіста і його родину.

Коли все це з'ясувалося, на перший план вийшла ще одна версія.

Ян Куцяк саме закінчував розслідування, пов'язане з Ндрангетою – італійською мафією з регіону Калабрія, що спеціалізується на податковому шахрайстві й розпилі єврофондів.

Журналіст Іван Мего зі словацького тижневика Plus 7 dní, який пише на тему мафії та організованої злочинності, повідомив поліцію, що передав Яну Куцяку інформацію про операції цієї мафії в Словаччині. Словацько-канадський журналіст Том Ніколсон теж розповів про спільне з Яном розслідування щодо відмивання грошей єврофондів на аграрних проектах. Окрім словаків, у цій команді були представники Чеського центру інвестигативної журналістики і Центру дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP).

Але тут не йдеться про збір секретної інформації, про проникнення до мафії чи щось подібне. Шеф-редактор Aktuality.sk Петер Барді підкреслює, що Ян Куцяк оперував тільки відкритими джерелами: збирав дані з держреєстрів, зіставляв їх, аналізував. "Абсолютно неймовірна річ, що можуть вбити аналітика!" – каже він.

Словацькі журналісти всерйоз обговорюють версію про те, що справа не лише в італійській мафії. Проблема в тому, що і "мафіозне" розслідування, і попередні розслідування тіньових схем бізнесменів вели до верхівки словацької влади.

Ян Куцяк з'ясував, що прем'єр-міністра Фіцо з італійськими мафіозі пов'язують як мінімум двоє людей. Перша – це Марія Трошкова, яка займала до цього тижня пост радника прем'єр-міністра. Марія – людина бурхливої ​​долі. Модель, яка вийшла 2007 року до фіналу конкурсу Miss Universe і до початку політичної кар'єри була найбільш відома своїми топлес-фотосесіями, кілька років була дівчиною Антоніно Вадали – підприємця, який приїхав до Словаччини з Італії.

Саме Вадала став головним героєм розслідування Яна Куцяка: виявилося, що на батьківщині його вважали одним з учасників мафіозного угрупування Ндрангета, але після того, як він поїхав до Словаччини, справу закрили через брак доказів.

Трошкова та Фіцо

У Словаччині Вадала зайнявся бізнесом і одночасно дуже активно налагоджував зв'язки з політичною елітою країни.

Та повернімося до радниці прем'єра, Марії Трошкової.

З Вадалою вона пов'язана безпосередньо: коли вони зустрічалися, Трошкова стала співзасновником його компанії.

Потім, коли Вадала одружився з італійкою, дівчину влаштували працювати до парламенту помічницею депутата Вільяма Ясаня, в минулому комуніста, а нині – однопартійця прем'єра. У 2014 році, не маючи політичного досвіду, вона стала державною помічницею прем'єра, що ще тоді обурило словацькі ЗМІ.

Найдивовижніше те, що за всі більш ніж три роки, які минули відтоді, миловидна радниця Фіцо так і не пройшла обов'язкової перевірки службою безпеки. Її парламентський шеф Ясань тим часом очолив секретаріат Ради безпеки Словаччини. При тому він теж вів бізнес з італійцями – фігурантами розслідування Куцяка.

Уряд у небезпеці

Звісно, поки рано робити остаточні висновки про те, хто стоїть за вбивством журналіста. Але навіть тих підозр, що їх висловлюють колеги Куцяка, виявилося достатньо, щоби збурити суспільство.

Відомо, що італієць Вадала використовував свої знайомства в уряді, але не зрозуміло, наскільки активно. Італійський бізнесмен щонайменше зустрічався з Фіцо.

І хоча парламентські вибори в Словаччині ще не скоро, у 2020 році, "непотоплюваний прем'єр" Роберт Фіцо відчув реальну небезпеку. Крім того, подейкують, що він знову хоче спробувати стати президентом, а президентські вибори вже зовсім скоро – навесні 2019-го.

Річ у тім, що вбивство не змогло зупинити публікацію розслідування.

Кілери не знали, що в день розстрілу журналіст здав редактору свого видання більшу частину статті про італійську мафію в Словаччині.

Після загибелі Яна текст був опублікований. Як з'ясувалося, йому залишалося дописати лише останню, найцікавішу частину – про взаємодію мафії з владою.

Графіка, що перетворилася на символ вбивства Куцяка

Але навіть того, що вийшло в публікації, виявилося достатньо. Там наведені приклади зловживань із коштами ЄС, розповідається, як представники мафії, затримані в Словаччині зі зброєю, уникають покарання.

І хоча фінал статті не був дописаний, Ян розповів про ланцюжки, які пов'язують Антоніно Вадалу з верхівкою словацької влади.

За минулі два дні це розслідування прочитав чи не кожен житель країни. Сайт видання Aktuality.sk, де працював Ян Куцяк, на деякий час "впав" після публікації розслідування, але останню статтю журналіста за згодою редакції опублікували всі ключові словацькі ЗМІ.

Лише публікацію на Aktuality "репостнули" у Facebook понад 29 тисяч осіб; на інших новинних сайтах – також тисячі репостів (наприклад, на DennikN – понад 17 тисяч) і сотні тисяч прочитань цього матеріалу.

Для 5-мільйонної Словаччини це – неймовірно багато. Прем'єр Фіцо не зміг на це не реагувати.

Головного героя публікації, Антоніно Вадалу, було затримано. Його "зв'язкові" в оточенні прем'єра, Ясань і Трошкова, в день публікації також були змушені піти зі своїх посад до з'ясування обставин.

Але річ не тільки в тому, що останнє розслідування Яна згадує прізвище прем'єра Фіцо і його соратників. Його вбивство саме по собі шокувало суспільство, створивши відчуття виходу за рамки, руйнування устоїв тихої Словаччини.

Постріл по стабільності

Досі саме стабільність була головним козирем Роберта Фіцо, який є прем'єром Словаччини з 2006 року, з невеликою перервою в 2010-12 роках. (Тоді в Словаччині вибухнув касетний скандал, був опублікований нібито запис розмови Фіцо, в якому він розповідав про фінансові зловживання в ході виборчої кампанії. Після цієї історії деякий час інші партії уникали коаліції зі SMER. Втім, навіть на піку скандалу партія Фіцо залишалася найпопулярнішою, вигравши вибори.)

Більшості словаків для підтримки уряду було достатньо рішень щодо соцвиплат (нехай мізерних за європейськими мірками), а також риторики Фіцо про те, як він обороняє Словаччину від диких мігрантів-іновірців.

Нині ж усі говорять про вбивство. Про нього гуде Facebook, читаність новин перевершує всі рекорди. Попри сильні морози, по всій країні пройшли мітинги пам'яті Яна Куцяка. І навіть у богом забутій корчмі, куди не ступала нога політично активних словаків, ви тепер почуєте розмови саме про це.

Причому версія вбивства "італійською мафією на виїзді" не має особливої ​​підтримки.

Найпопулярніша в суспільстві версія: вбивці пов'язані з урядом Фіцо і з елітами, які наживаються на розпилі європейських коштів.

Окрема проблема – брак довіри до слідства.

За міністром внутрішніх справ Робертом Калиняком вже кілька років тягнуться звинувачення ЗМІ в участі у махінаціях з ПДВ та корупційних зв'язках з "авторитетними" бізнесменами – а саме про це писав Ян Куцяк!

Люди несуть свічки та лампади до редакції,
де працював Ян Куцяк

У шефа поліції Тібора Гашпара – свій хвіст скандалів. Він є родичем і бізнес-партнером ще одного скандального бізнесмена Мирослава Бьодьора і його сина Норберта. І це теж розслідував Ян Куцяк.

Значну критику викликала перша версія подій від МВС. Поліція обшукала все село і околиці, знайшла патрони, одну короткоствольну рушницю, якусь кількість холодної зброї, 160 грамів первітину, а також вийшла на двох наркоманів. Шеф поліції заявив, що знайдені патрони – від такого ж типу зброї, що була використана для вбивства, а також що слідство має надійну інформація про те, що ці наркомани домовлялися взяти зброю і йти в село Велька Мача – те, де вбили журналіста. Одного наркомана навіть затримали.

Ці та подібні "зливи" в пресу (а їх за минулі дні було чимало) додатково підірвали довіру до розслідування.

Щоправда, поліція взялася за італійців – фігурантів розслідування Куцяка. Затримали сімох осіб, серед них – героя статті Антоніна Вадалу, його брата Бруно і двоюрідного брата П'єтро.

Втім, падіння уряду через ці події не передрікають.

Найліберальніша партія коаліції, "Мост-Хід", наполягає на відставці міністра внутрішніх справ, але не розглядає виходу з коаліції. Відповідно до заяв партії, як максимум – з уряду піде міністр юстиції Луція Жітнянська, призначена за квотою "Мост-Хіда". Вона обіцяє залишити пост, якщо за тиждень Калиняк не піде у відставку.

Тим часом, у відставку пішов міністр культури Марек Мадярич, що відповідає за взаємодію із засобами масової інформації. Мадярич – представник правлячої партії, працює в уряді Фіцо з 2006 року і виявляє неприховані симпатії до Москви. У розслідуванні Куцяка немає згадок про цього міністра, тож він запевнив, що йде не через публікації, а через сам факт розстрілу журналіста. Політик пояснив, що він вражений трагедією і не може більше працювати на цій посаді.

Втім, критики не оцінили його жесту. Йому пригадали, що він зробив бізнес на позовах до засобів масової інформації та був замішаний у низці корупційних скандалів, в тому числі з єврофондами. Тож, за оцінками словацьких журналістів, вчинок міністра швидше схожий на переміщення дуже обережного щура на проблемному кораблі.

Нехай ще не зрозуміло, чи потоне корабель, але евакуюватися – спокійніше.

Автори:

Олеся Басараб, Братислава;
Сергій Сидоренко, Київ

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.