Трамп вчить Китай "чесній торгівлі": чим загрожує Україні війна найбільших економік

Вівторок, 17 квітня 2018, 11:56 — Анжела Махінова, для Європейської правди
Фото: businessinsider.com

Ще наприкінці минулого року стало зрозуміло: система міжнародної торгівлі в рамках СОТ просто тріщить по швах і вже не справляється з новими й новими викликами.

Це показала і груднева міністерська конференція Світової організації торгівлі: країнам не вдалося досягти консенсусу з жодного принципового питання, а триваюче блокування з боку США призначення нових членів апеляційного органу може вже незабаром призвести до колапсу систему вирішення спорів у СОТ.

Однак і тоді ніхто не міг подумати, що вже за пару місяців почнеться повноцінна торгова війна. Торговий конфлікт між США і Китаєм – двома найбільшими економіками світу – може остаточно зруйнувати систему міжнародної торгівлі. Тим більше, сторони демонструють, що не збираються зупинятися і йти на поступки.

А отже, наслідки цього конфлікту відіб’ються на всіх, включно з Україною.

Сталь і алюміній як загроза безпеці США

Після інавгурації президент США Дональд Трамп неодноразово робив гучні й не дуже схвальні заяви на адресу СОТ. Взяти хоча б гасла "Америка для американців", заяви про можливість виходу США з СОТ…

В певний момент світове співтовариство втомилося дивуватися подібним заявам, та, напевно, ніхто не вірив, що за усім цим будуть реальні дії.

Однак кілька місяців тому став реалізовуватися саме такий сценарій.

У січні 2018 року було опубліковано результати розслідування, проведеного США щодо імпорту сталі та алюмінію на підставі Розділу 232 Закону США про торгову експансії від 1962 року. Цей розділ надає президенту США повноваження регулювати імпорт виробів, ввезення яких здійснюється в таких кількостях і за таких обставин, що це становить загрозу національній безпеці.

Згідно з отриманими висновками,

імпорт до США сталі й алюмінію становить загрозу національній безпеці і веде до ослаблення внутрішньої економіки США.

В результаті Дональд Трамп застосував 25% і 10% мита щодо імпорту сталі та алюмінію відповідно з усіх країн, крім Канади і Мексики. Зазначені мита набули чинності з 23 березня.

Надалі з-під дії мит були тимчасово виключені ЄС, Бразилія, Південна Корея і низка інших країн, і то виключно під тиском американського бізнесу і лише до 1 травня.

Слід звернути увагу, що вищевказані мита були введені попри жорстку критику з боку членів СОТ. Зокрема, на засіданні Ради з торгівлі товарами в СОТ більше 40 членів організації виступили з критикою проти введення мит і зарезервували за собою право застосовувати заходи, необхідні для захисту своїх інтересів.

Покарання Китаю

Обмеження щодо сталі й алюмінію значною мірою були спрямовані проти Китаю. Однак формально вони стосувалися всіх країн, що ускладнювало звинувачення в цілеспрямованій торговельній війні.

Однак уже незабаром США затвердили додаткові мита проти імпорту з Китаю через порушення Пекіном прав інтелектуальної власності. 22 березня США опублікували звіт за результатами розслідування на підставі Розділу 301 Торгового акту 1974 року.

Зазначений розділ спрямований проти законодавчих актів і практичних дій зарубіжних країн, які "або порушують угоди і мають на меті позбавити Сполучені Штати наявних прав чи переваг", або ж "спрямовані на введення нічим не виправданих, несправедливих або дискримінаційних дій щодо обмеження торгівлі США".

Зокрема, Розділ 301 наділяє торгового представника США правом вводити відповідні заходи проти тих країн, які вдаються до використання нечесних методів у торговельній практиці.

Відповідно до зазначеного звіту, на підставі наданої інформації в Управлінні торгового представника США (USTR) дійшли таких висновків:

- Китай використовує дискримінаційні процеси ліцензування для передачі технологій від американських компаній китайським;

- Інвестиційна політика Китаю веде до великомасштабної передачі технологій.

А головне – Китай проводить і підтримує кібервтручання в комп'ютерні мережі США, щоб отримати доступ до цінної ділової інформації.

Згідно з оцінкою США, відповідна політика Китаю завдає збитків для економіки США не менше ніж на $ 50 млрд на рік.

Дональд Трамп доручив своїй адміністрації вжити низку заходів, спрямованих на дії та політику Китаю, пов'язаних з несправедливим і шкідливим набуттям технологій США. Для формальності ініціювавши суперечку в СОТ, було ухвалено рішення про введення мит в розмірі 25% на імпорт цілої низки товарів з Китаю.

Пропонований перелік товарів, що підпадають під додаткові тарифи, вже надано торговим представником США і включає більш ніж 1300 товарних позицій. Фінальне рішення за переліком буде прийнято до кінця травня, після слухань і додаткових коментарів.

Але і це не все! Ще один можливий удар по Піднебесній – можливі обмеження для інвестування у високотехнологічні сфери.

23 березня США подали запит на консультації до СОТ (DS542) проти Китаю з метою оскаржити дискримінаційні практики, які застосовуються Пекіном в частині прав інтелектуальної власності, що належать іноземним правовласникам.

Наприклад, Китай відмовляє власникам патентів в захисті їхніх прав у суперечках проти китайської сторони, яка раніше працювала в рамках спільної діяльності, після завершення дії контрактів про передачу технологій. Крім того, законодавством Китаю передбачені обов'язкові обтяжливі положення контрактів, які дискримінують імпортні технології, що перешкоджає укладенню ліцензійних договорів та інших договорів про передачу прав інтелектуальної власності на ринкових умовах.

За допомогою даного механізму США планують боротися з "хронічною крадіжкою технологій" з боку Китаю.

При цьому Вашингтон не збирається вирішувати цю проблему виключно через СОТ. Як повідомляє The Wall Street Journal, посилаючись на свої джерела, США готує пакет санкцій проти Китаю.

Зокрема, Штати незадоволені вимогою китайського законодавства, згідно з якими американські корпорації, які використовують метод віддаленої обробки даних, можуть працювати в Китаї лише в разі створення спільних підприємств з місцевими фірмами.

Удар у відповідь

Китай не розгубився і вже з 1 квітня ввів імпортні мита в розмірі 15-25% стосовно основних експортних позицій США до Китаю. Під роздачу потрапили 128 тарифних ліній, в тому числі свинина і різні продукти з неї, алюміній, фрукти, горіхи, вино, трави і труби.

4 квітня Китай ініціював суперечку проти США (DS543) щодо тарифних заходів, які Штати можуть ввести стосовно деяких китайських товарів на підставі розслідування, передбаченого Розділом 301 Закону про торгівлю США 1974 року. А наступного дня КНР ініціювала суперечка в СОТ проти США щодо введення додаткових мит на імпорт сталі та алюмінію.

І нарешті, Китай підготував заходи на той випадок, якщо в травні США затвердять мита на 1,3 тис. товарів, які ввозяться з КНР. В такому разі Пекін має намір на 25% підняти мита на 106 американських товарів, в тому числі автомобілі, сою, хімічні продукти, окремі види літаків, товари з кукурудзи та інші аграрні продукти. Список цих товарів охоплює близько 40% американського експорту до Китаю.

Варто відзначити, що Пекін часто діє не сам, а користується підтримкою інших країн, в тому числі Євросоюзу. Так, 26 березня ЄС ініціював спеціальне розслідування щодо імпорту різних продуктів металургії, вказавши такі непередбачені обставини, що зумовили таке ініціювання: перевиробництво сталі у світі, застосування заходів торговельного захисту низкою третіх країн в умовах такого перевиробництва і заходи, застосовані США на підставі Розділу 232.

З урахуванням того, що 23 березня під час засідання Ради з торгівлі товарами понад 40 членів СОТ зарезервували за собою право на заходи у відповідь проти США, можна припустити, що розслідування ЄС – це тільки початок...

Чим це загрожує Україні?

У ситуації, що склалася, Україна може постраждати як від дій США, так і від дій у відповідь, в першу чергу – Євросоюзу.

Найбільш очевидним наслідком є ​​фактичне закриття ринку США для українських металургів, де нас і так не надто любили. Також вже зараз очевидно, що в недалекому майбутньому для наших металургів буде закритий також ринок ЄС, де зовсім нещодавно проти України були введені нові антидемпінгові мита, а тепер вже не за горами – захисні заходи.

Але не варто забувати і про відстрочені наслідки! З урахуванням того, що торгова війна між Китаєм і США стосується й інших товарів, вона зачепить й інші сфери.

Зокрема, взаємні обмеження торгівлі призведуть до руйнування вже сформованих ланцюжків доданої вартості. Як наслідок,

українські виробники можуть стати просто нікому не потрібні.

Крім цього, у світі буде багато обсягів незатребуваного імпорту, який треба буде кудись подіти, і очевидно, мова піде про ті країни, де немає обмежень і бар'єрів.

І якщо передбачити розвиток подій на експортних ринках дуже складно, то подумати про захист внутрішнього ринку варто вже зараз.

 

Автор: Анжела Махінова,

партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.