Три розслідування ціною в життя: за що в ЄС вбивають журналістів

Вівторок, 9 жовтня 2018, 13:10 — , Європейська правда

Минулий рік залишить кривавий слід в історії європейської журналістики. За цей період у ЄС убили трьох журналістів-розслідувачів. Останньою – болгарську телеведучу Вікторію Марінову. Її тіло, замордоване і згвалтоване, в суботу знайшли у парку прикордонного міста Русе.

У лютому в Словаччині застрелили журналіста Яна Куцяка разом з нареченою Мартіною Кушніровою. Ще раніше, у жовтні 2017-го, на Мальті підірвали автомобіль журналістки Дафне Каруани Галісії.

Дещо окремо стоїть убивство шведської журналістки-фрілансерки Кім Валль. Торік у серпні вона стала жертвою данського винахідника Петера Мадсена. До слова, це єдиний випадок, де убивця ідентифікований і отримав судовий вирок.

Ланцюжок розправ над журналістами-розслідувачами тривожить особливо з огляду на тематику, з якою ті працювали.

Усі троє вбитих "розкопували" шахрайство та корупцію, так чи інакше пов’язані з політиками найвищого рівня – аж до прем’єр-міністрів.

Минулого місяця президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер у своїй ключовій промові "Стан союзу" (State of the Union) прямо заявив, що така ситуація неприпустима. "Європа повинна залишатися місцем, де свобода преси є священною. Занадто багато наших журналістів залякують, атакують, вбивають. Немає демократії без вільної преси", – відзначив він.

Та, схоже, слів Юнкера не почули. Наступного журналіста, який працював над темою розкрадання коштів ЄС, убили майже за три тижні.

Вікторія Марінова

Тіло Марінової знайшли у парку болгарського міста Русе біля Дунаю. По річці проходить державний кордон з Румунією. Зовсім поруч – доріжка, якою щоденно пробігають десятки людей. І сама Марінова, за словами колег, у той день вирушила на пробіжку. 30-річну жінку били по голові, душили, гвалтували – аж поки її серце не зупинилось. Прокурор Русе пізніше повідомить, що всі ці жахливі речі, найімовірніше, скоїли з нею посеред білого дня.

 

Звісно, розслідування тільки почалося, й будь-які висновки робити передчасно. Слідчі розглядають цілу низку мотивів. Проте міністр внутрішніх справ Младен Марінов (однофамілець, не родич жертви) встиг запевнити: зв’язку із професійною діяльністю журналістки немає. Це всього лише чергове "згвалтування і вбивство".

Втім, мало хто у Болгарії вірить у поспішну версію міністра.

По-перше – через плачевну ситуацію зі свободою слова в країні. За даними організації "Репортери без кордонів", Болгарія посідає 111-те місце у світі за рівнем свободи преси. Це найгірший показник у Євросоюзі та на Балканах. Всеохопна корупція, тіньові власники ЗМІ, відсутність об’єктивного висвітлення – це буденність болгарських медіа.

По-друге – через тематику, з якою працювала журналістка. Марінова була членом правління місцевого невеликого приватного телеканалу TVN та його ведучою. Вона вела нещодавно оновлену програму "Детектор". Першою темою оновленого шоу 30 вересня стала презентація розслідування болгарського журналіста з порталу Bivol.bg Дімітара Стоянова і його румунського колеги із Rise Project Атілли Біро.

Під час програми йшлося про GPGate – скандал довкола розкрадання коштів з фондів Європейського Союзу. Йдеться про виділені сотні мільйонів болгарських левів із бюджету ЄС на болгарські об’єкти інфраструктури. На європейських грантах наживалися консалтингові фірми, які спеціалізувалися на виборі підрядників, а "нажиті" гроші виводили в офшори.

Журналісти підозрюють: до шахрайства може бути причетне найвище керівництво – включно з прем’єром Бойко Борисовим.

У розслідуванні фігурують також партнери колишнього російського сенатора і екс-віце-президента нафтової компанії "Лукойл" Раліфа Сафіна. Згадується також голова болгарської "дочки" "Лукойла" Валентин Златев.

Це розслідування вже привертало увагу болгарських правоохоронців. Минулого місяця обох журналістів ненадовго затримала поліція. Вони саме намагалися зафільмувати людей, що хотіли знищити докази шахрайських схем. Чоловіків відпустили за декілька годин після втручання румунської влади.

Після появи у програмі Марінової Стоянов та Біро почали отримувати погрози. Власник порталу Bivol.bg Асен Йорданов впевнений: убивство телеведучої було демонстрацією. "Смерть Вікторії, жорстока манера вбивства є стратою. Це мало послужити прикладом, чимось на кшталт попередження", – сказав він у інтерв’ю агентству AFP.

Прем’єр та інші високопосадовці Болгарії і Євросоюзу засудили розправу над журналісткою і закликали до незалежного розслідування. Болгарські журналісти вимагають більшого – долучити міжнародних слідчих. Вони бояться, що розслідування їхньої держави розчиниться у владній корупції, а справа надовго зависне у повітрі – як це трапилося у випадку мальтійської розслідувальниці Дафне Каруани Галісії.

Каруана Галісія

Відколи автомобіль Каруани Галісії підірвали на Мальті, минув рік. У справі – десятеро затриманих, трьом висунули звинувачення. Прогнозувати, коли суд встановить винних, не береться ніхто. Судовий процес надзвичайно складний: двоє суддів вийшли зі справи, підозрювані навідріз заперечують провину.

 

Каруана Галісія була топ-розслідувальницею на Мальті, тому її смерть так шокувала країну. Колеги часто цитували її популярний блог із викривальними статтями про корупцію найвищих посадовців. Її матеріалам довіряли, а блог щоденно читали 400 тисяч людей – більше, ніж сукупний тираж усіх газет на Мальті.

16 жовтня Каруана Галісія виїхала з дому, незадовго до цього опублікувавши останній пост. Бомба, закладена під автомобіль, була такої сили, що тіло журналістки викинуло з машини на сусіднє поле. Згодом слідство повідомить: вибухівку активували за допомогою мобільного із яхти неподалік.

Розслідування журналістки базувались на інформації з "Панамських документів", які проливали світло на офшорні рахунки політиків по всьому світу. Каруана Галісія прямо вказувала на оборудки прем’єр-міністра Джозефа Муската.

Її викриття підштовхнули до проведення дострокових виборів, які, втім, партія прем'єра з легкістю виграла.

Згідно з "Панамським досьє", дружина Муската пов’язана із офшорною компанією на Панамі. Фірма проводила підозрілі фінансові операції, через які отримувала кошти від родини президента Азербайджану Ільхама Алієва. Двоє найближчих соратників мальтійського прем’єра, міністр туризму та глава апарату прем’єра, теж були причетні до таємного бізнесу.

Що цікаво, інформатором Каруани Галісії була росіянка, колишня працівниця банку Pilatus, який імовірно використовували для секретних інвестицій у нерухомість. Мускат називав обвинувачення "найбільшою політичною брехнею в історiї".

Список ворогів розслідувальниці за десятки років критики топ-посадовців був широким. Вона критикувала і колишнього єврокомісара від Мальти Джона Даллі, який фігурував у скандалі з лобіюванням тютюнової промисловості. Політики правлячої партії регулярно звинувачували Каруану Галісію у написанні фейкових новин і подавали до суду. Цілком закономірно у ЄС виникли запитання після її смерті. Європейський парламент закликав Єврокомісію розслідувати порушення верховенства права на Мальті та скерував до острівної держави своїх представників.

Ян Куцяк

Та найбільший політичний землетрус спричинило вбивство Яна Куцяка і його нареченої Мартіни Кушнірової у Словаччині. Воно викликало небачені з часу завершення комуністичної епохи протести. "Вічного прем’єра" соціал-демократів Роберта Фіцо змінив технократ Петер Пеллегріні.

Читайте також
Перезавантаження Словаччини: чому відставка прем'єра не зупинила протести

Свої посади втратили міністр внутрішніх справ та голова поліції. В країні заговорили про розпуск парламенту і дострокові вибори.

Бурхлива ланцюгова реакція на смерть Куцяка природна, адже Ян – перший убитий за часів незалежності Словаччини журналіст.

Яна з нареченою знайшли застреленими у будинку неподалік Братислави в лютому. Слідство тривало понад півроку, і гучні затримання відбулись лише нещодавно. Через значну тривалість слідства у колег Яна виникли сумніви в незалежності розслідування. Підозрювали, що пошуки правди гальмують самі поліцейські.

Для Словаччини участь поліції у злочинних угрупованнях – історія не нова.

Тим паче, що серед останніх затриманих таки виявився колишній коп.

 

Ян Куцяк працював для словацького незалежного видання Aktuality.sk і одночасно брав участь у кількох журналістських розслідуваннях. Працював і з "Панамськими документами", і з "Райськими паперами". Шукав ниточки, які вели до корупційних діянь членів правлячої партії.

Куцяк писав про проблемного словацького бізнесмена Ладіслава Баштернака, який здавав у оренду розкішні апартаменти прем’єру Роберту Фіцо. Бізнесмен отримав необґрунтоване повернення ПДВ на суму в 2 млн євро за перепродаж квартир між своїми фірмами. Писав про будівельну компанію, яка після будівництва п'ятизіркової резиденції зникла з непогашеними боргами. Ще одна незавершена стаття журналіста описувала наркокартелі у Східній Європі.

Куцяк розслідував зв'язки між урядовцями Словаччини та синдикатом італійської мафії, які, як вважається, співпрацювали з метою шахрайства з субсидіями ЄС. Він з’ясував, що пов’язаний з калабрійською мафією "Ндрангета" бізнесмен Антоніно Вадала мав вихід прямо на прем’єра Фіцо.

Після тривалих масових протестів та жорстких вимог суспільства відставка уряду Фіцо була неминучою. Та відповіді на найголовніші запитання – за що вбили Яна та хто замовив убивство – досі не озвучені.

Кім Валль

Убивство шведської журналістки Кім Валль, хоч і позбавлене політичної складової, проте шокує не менше.

У серпні минулого року вона приїхала до Данії, щоб взяти інтерв’ю у винахідника найбільшого у світі приватного підводного човна UC3 Nautilus Петера Мадсена. А той вчинив убивство, яке приголомшує жорстокістю. У день, коли Кім Валль ступила на борт субмарини, човен UC3 Nautilus зазнав аварії та затонув. А за кілька днів її розчленоване тіло частинами винесло на берег біля Копенгагена.

 

Мадсен вижив і потрапив до рук поліції як єдиний підозрюваний. Слідчим було непросто. Він кілька разів змінював покази. Спершу заперечував, що убив журналістку: казав, висадив її на берег ще до аварії. Потім стверджував, що Валль померла, вдарившись головою об кришку люка. Пізніше – що отруїлась чадним газом.

Врешті винахідник зізнався, що убив журналістку, розчленував її тіло і викинув у море у пластикових пакетах. Психіатрична експертиза підтвердила: Мадсен має ознаки психопатії та сексуальні відхилення, він абсолютно позбавлений емпатії та почуття провини.

Суд засудив його до довічного ув’язнення. Та за 12 років Мадсен зможе вийти на волю. Засуджені довічно у цій скандинавській країні можуть просити про помилування у королеви, тому до кінця своїх днів вони "сидять" лише у рідкісних випадках.

* * * * *

Убивства журналістів у Європі ставлять важливі питання. Наскільки захищеною сьогодні є європейська преса? Та чому європейські уряди не квапляться гарантувати її свободу?

У жодній із країн, де сталися вбивства розслідувачів, рішучих кроків для убезпечення журналістів від повторення трагічної долі не зробили. Незахищені журналісти навряд чи зможуть оборонятися самі, а обороняти демократичні інститути – і поготів.

Автор: Христина Бондарєва,

журналістка "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.