Грецькі уроки: як уникнути депортації під час поїздок до ЄС у епоху коронавірусу

Понеділок, 6 липня 2020, 14:45 — , Європейська правда
Фото: newsbreak.com

Вже дві ночі провели в аеропорту Афін, у приміщенні для нелегальних мігрантів, 17 пасажирів з України. Чоловіки, жінки та двоє дітей, яких у авіакомпанії запевнили, що вони мають право в’їзду, та дозволили їм сісти на літак – у підсумку опинилися за ґратами на 2-3 доби.

Ця історія, про яку учора першою повідомила "Європейська правда", спричинила справжній інформаційний вибух, але лишила без відповіді запитання:

- Що робити, щоби не опинитися у подібній ситуації, якщо ви вирішили полетіти до ЄС?
- Чому авіакомпанії дозволили сісти на літак тим, кого не пустять через кордон?
- І на що можна розраховувати тим, хто опинився у скруті?

"Європейська правда" давала відповіді на частину з цих питань ще місяць тому. Та нині, коли вже відомо, що про швидке відкриття кордонів ЄС можна і не мріяти, варто оновити рекомендації.

Спершу про історію в Афінах і про те, хто у ній винний. А у фіналі цього тексту – про те, як уникнути подібних проблем під час подорожей у епоху коронавірусу.

Що сталося?

Ця історія стала топ-новиною для більшості українських ЗМІ. У суботу ввечері в аеропорту грецької столиці приземлилися рейси двох лоукостерів, Ryanair та Wizz Air, що прибули туди майже одночасно з аеропортів "Бориспіль" та "Київ" (Жуляни) відповідно.

Ці рейси прилетіли до Афін майже порожніми – та все одно частину їхніх пасажирів зупинила грецька прикордонна служба. У 17 чоловіків, жінок та дітей забрали документи, а їх самих перевезли до ізолятора для нелегалів, повідомивши про підготовку до депортації. Як з'ясувалося згодом, за ґратами вони мали провести майже три доби, адже найближчий рейс до Києва був запланований лише у вівторок ввечері.

Після публікації ЄП історія стала публічною і за її розвитком спостерігала вся країна.

Консули вночі були на зв’язку з українцями, а вранці потрапили до них фізично, та їхній приїзд проблему не вирішив. Греки відмовилися переглядати рішення. Дипломатам довелося боротися вже за те, щоби українцям не поставили в паспорт кількарічну заборону на в’їзд до ЄС – бо спершу греки прирівняли їх до порушників кордону.

Втім, документи, які бачила "Європейська правда", дозволяють припустити, що прикордонники мали рацію принаймні щодо більшості (а швидше – щодо усіх) затриманих. Права на в’їзд до Греції вони не мали.

Звісно, всі вони знали, що ЄС обмежив в‘їзд українців.

Дехто, схоже, скористався також не дуже чесними документами у спробі обійти цю заборону.

Але були і ті, хто чесно – хоч і недостатньо ретельно – намагався перевірити своє право на подорож. А також ті, хто щиро вважав, що підпадає під винятки. Тому туристів (а більшість із тих, хто застряг в Афінах, є саме туристами) точно не можна вважати єдиними і навіть головними винуватцями цих подій.

Сподіваємося, що для інших українців, які планують подорож за кордон, ця історія стане переконливим прикладом того, як не можна робити.

Чи винні українські прикордонники?

У емоційних дискусіях про грецьку історію доводилося чути докори на адресу українських прикордонників, МЗС, міграційної служби тощо. Адже, мовляв, якщо МЗС постійно заявляє і наполягає, що літати до країн Шенгену заборонено – то не мали права випускати туристів за кордон.

На жаль чи на щастя, їхньої вини тут немає. Єдиним держорганом, який перетинається з українцями, що прямують за кордон, є прикордонна служба – але і вона не має права закривати виїзд з держави, крім невеликого переліку встановлених законом виняткових причин (як от щодо громадян, які перебувають під слідством в Україні, або щодо тих, на кого накладена заборона через борг – наприклад, через несплату аліментів).

Пам’ятаєте, як навесні ми всі обурювалися через спроби уряду зупиняти українських заробітчан, що прямували на заробітки до Фінляндії, Британії тощо? Лунали звинувачення у тому, що Україна повертає практики СРСР із "виїзними візами". Але навіть тоді українців "гальмували" рішенням авіавлади, а не прикордонників, бо останні не мали такого права. А урядовий законопроєкт, який пропонував дати прикордонникам ширші повноваження, стикнувся із нищівною критикою, і зрештою його успішно поховали в Раді.

Зараз та сама історія. Конституція та низка міжнародних норм прямо забороняють прикордонникам перевіряти, з якою метою та з якими документами громадянин України летить за кордон, бо держава не має права лізти у приватні справи туристів.

Втім, туристів, які застрягли на кордоні в Греції, все ж мали зупинити до вильоту – але це повинен був зробити перевізник. Одне з головних питань – це те, чому авіакомпанія дозволила туристам сісти на літак.

Хаос державного рівня

Чи повинна авіакомпанія перевіряти документи пасажирів? Так, обов’язково! До цього їх зобов’язує і українське законодавство, і європейське.

Постійні читачі ЄвроПравди пам’ятають, як ми пояснювали, що в умовах пандемії ця практика працюватиме дещо інакше, ніж досі. Наприклад, авіалінії не перевірятимуть готовність пасажира дотримуватися вимоги щодо карантину, тестування (можливо, навіть платного) тощо. А у разі, якщо їм відмовлять через це у в’їзді, то повертатися додому туристи будуть змушені власним коштом. І це лишається правдою. Але тут необхідно розрізняти два типи обмежень – епідемічні, які авіакомпанія дійсно не може і не буде контролювати, і базові в’їзні, які вона перевіряти зобов’язана. Інакше авіакомпанії загрожує чималий штраф (про нього трохи згодом).

І ось тут є значна відмінність між рейсами Wizz Air та Ryanair, пасажири яких потрапили в халепу в Афінах.

Ті, хто летів "Віззом", кажуть, що їхні документи перевіряли, і дуже прискіпливо, а кількох людей не пустили на рейс у Києві. Потрапити на борт змогли лише ті, хто заявив про бізнес-подорож до Греції, і на стійці реєстрації у них перевірили наявність запрошень, підтверджень тощо. Чи всі ці документи були правдивими – питання другорядне, адже вони не дають права на в’їзд до Греції. А авіакомпанія вважала інакше.

Джерелом проблем тут стала грецька держава.

У часи пандемії Афіни продемонстрували, яким буває хаос у державному управлінні. Там ще місяць тому оголосили, що пускають українських туристів, потім уточнили процедуру допуску, зробивши її зовсім не туристичною, а по факту не дотримувалися і її, а згодом просто закрили допуск туристів у аеропорту. 

Ще більший бардак відбувався на наземних кордонах, де зібралися багатокілометрові черги, бо грецьке МЗС оголосило про відкриття кордонів, а узгодити це з прикордонниками забуло.

Та з 1 липня греки знову "підклали свиню" подорожуючим.

Перевірку в’їзних вимог країни авіакомпанії проводять у системі, що має назву Timatic. Її упорядником є Міжнародна асоціація повітряного транспорту, відома за своєю англійською назвою IATA.

Отже, від минулого тижня у Timatic з’явилася норма про те, що в’їзд до Греції заборонений тільки для туристів, натомість з бізнес-подорожуючих з усього світу, у тому числі з України, обмеження зняли. І дехто вирішив скористатися цією лазівкою, оголосивши поїздку на море "бізнесовою" та діставши запрошення від друзів чи партнерів у Греції. Однак насправді у реальних правилах, якими керуються грецькі прикордонники, такого винятку немає – за ними бізнес-подорожуючих пускають лише у виключних випадках, якщо подорожуючий наперед отримав письмове погодження в консульстві Греції за кордоном. У тих, кого затримали на рейсі Wizz Air, такого дозволу не було.

Але і ця історія – дрібниця у порівнянні з тим, про що розповідають пасажири Ryanair.

Хто компенсує втрати?

Від потерпілих, їхніх родичів та й просто читачів, які дізналися, що частина пасажирів стали жертвами помилки, доводилося чути запитання: хто ж компенсує втрати? У людей "згоріли" квитки та готелі, а кілька днів, проведених у буквальному сенсі на нарах у ізоляторі для мігрантів, стали точно не найкращим досвідом у житті.

Однак відповідь тут категорична: ніхто.

Ба більше, постраждалі пасажири можуть стикнутися з новими проблемами.

Річ у тім, що хай як перевізник перевірятиме підстави для посадки на рейс, але остаточну відповідальність за те, щоби документи відповідали вимогам країни прямування, несе пасажир. У тому числі – фінансово.

Тому у разі, якщо грецькі прикордонники вирішать застосувати депортацію, то пасажирів можуть змусити оплатити квитки. До того ж депортація означатиме також заборону в’їзду цих пасажирів до ЄС протягом кількох років. Тому лишається сподіватися, що греки погодяться повернути їх додому без задіяння цієї процедури.

Крім того, через афінську історію проблеми можуть чекати на авіакомпанії – передусім на лоукостер Ryanair.

Можна по-різному ставитися до цього перевізника, але тут він, схоже, знову довів, що є рекордсменом з (не)дотримання авіаційних правил та (не)поваги до власних пасажирів. Питання не лише в тому, що за понад півтори доби після виникнення проблеми авіакомпанія не відповідала на запити ані консула, ані власних пасажирів; не надала їм навіть води та бутербродів.

Частина пасажирів Ryanair, що застрягли у Афінах, кажуть, що їхні документи та мету в’їзду взагалі не перевіряли перед посадкою. А жінка, що прилетіла їхніх рейсом з двома онуками і не приховувала, що вони їдуть відпочивати (сама вона стверджує, що прямувала на лікування), розповіла в ефірі ТСН.тиждень, що мала сумніви у праві в’їзду до Греції, тому уточнила це в авіакомпанії. Там нібито проконсультувалися зі своїм головним офісом у Дубліні і підтвердили, що переліт можливий, та запросили їх всіх на реєстрацію.

Хоча в’їзд туристів з України до Греції закритий в принципі, без жодних винятків!

Через таке нехлюйство грецька влада планує накласти на перевізника штраф. Фінансове покарання авіаліній за неперевірку в’їзних документів пасажирів передбачене правом ЄС. У Греції штрафи встановлені особливо високі, йдеться у порівняльному звіті країн Євросоюзу – від 5000 до 20 000 євро за кожного пасажира (зазвичай в авіагалузі, якщо доходить до штрафу, йдеться про 5000 євро на людину).

Авіаційний експерт, партнер компанії "Анте" Андрій Гук каже, що теоретично авіакомпанія може після цього спробувати стягнути витрачені на штраф кошти з пасажира, і зазначає, що це передбачене чинними в Україні авіаправилами.

Втім, ця практика не є поширеною, і, на думку ЄП, таке стягнення навряд чи має високі шанси на успіх.

Як не потрапити у подібну халепу, якщо ви летите за кордон?

Спершу про погане. Найсумніше те, що єдиного місця, де можна було би перевірити своє право на подорожі, немає. Джерела, які досі вважали гідними безумовної довіри, у коронавірусні часи, коли правила непередбачувано змінюються, іноді помиляються або спрощують.

Історія з помилкою в Timatic для грецьких рейсів – дуже яскрава і, на жаль, непоодинока.

"Європейська правда" чула про схожі випадки недопуску в інші країни за останні тижні. Також станом на зараз є помилка у Timatic щодо рейсів на Польщу, за нею вилетіти з Києва можна хоч для туризму – але на місці вас чекатиме ізолятор прикордонної служби і висилка назад до України.

Тому головна порада дуже проста. Не летіть до ЄС, якщо не маєте у цьому жорсткої потреби.

Погодьтеся, краще втратити гроші, якщо квиток "згорить", аніж опинитися у ситуації, подібної до тієї, про яку ми пишемо.

Шанси на те, що Шенген відкриє свої кордони для українців до кінця літа – майже нульові. А до того, як це станеться, не працюватимуть звичні для нас підстави для безвізових подорожей. Відпустка, відвідування родичів чи навіть відрядження – до завершення пандемії усе це не є підставою для поїздок до країн ЄС. Єдиним винятком з цього правила поки що є Хорватія.

 

Ба більше, навіть у разі, якщо епідемічна ситуація в Україні стрімко поліпшиться і в серпні нас додадуть до переліку чистих країн – це також не означатиме автоматичного відкриття кордонів.

Погляньте на чинну карту обмежень країн ЄС для в’їзду іноземців.

Ви, певно, чули, що з 1 липня Рада ЄС рекомендувала країнам-членам відкрити кордони для дуже вузького списку з 14 держав, у яких пік епідемії минув і кількість заражень спадає. Відтоді минув тиждень, але більшість держав ЄС та Шенгену досі не почали відкривати кордони навіть для них.

Лише меншість країн (позначені жовтим) застосували цю рекомендацію, але все одно не повністю. Наприклад, греки днями виключили Сербію з числа країн, з яких дозволяють в’їзд, через зростання рівня заражень.

Отже, те саме може статися з Україною навіть після того, як кордони відкриються для нас.

А тому треба просто змиритися, що у коронавірусну епоху довгострокове планування подорожей стає дуже ризикованим, або й узагалі втрачає сенс.

Все одно маєте летіти? Тоді тримайте практичні поради

По-перше, перевіряйте і переперевіряйте право на в’їзд до іншої країни перед подорожжю.

Є кілька сервісів, за якими варто перевіряти інформацію про відкриття кордонів, і якщо ви підпадаєте під вимоги одночасно кількох з них – то, швидше за все, матимете право на поїздку.

1) Інтерактивна карта від МЗС України. У ній дані доволі точні, але не завжди повні. Часом стикалися з тим, що категорії громадян, які мають право на в'їзд, у ній не зазначені.

2) Вже згаданий Timatic від IATA, а також інтерактивна карта від нього. Це – корисний інструмент, але він стосується лише подорожей авіатранспортом, та й рекомендації Timatic іноді буває непросто прочитати.

3) Для поїздок до Європи можна використати також сервіс Reopen Europe від Єврокомісії. Після того, як оберете потрібну країну, треба обрати також позначку земної кулі, щоби перейти до режиму перетину кордонів для негромадян ЄС.

Друга порада: не покладайтеся на чужий позитивний досвід.

Те, що вашого колегу чи фейсбук-знайомого пустили через кордон, ще геть не означає, що на наступному рейсі вам також пощастить. Ви можете не знати деталей статусу іншої людини. Це як із ліками – якщо у вас такі саме симптоми, що й у сусіда, це ще не привід призначати точно таке лікування.

Крім того, бувають випадки нехлюйства, коли прикордонники у вже неодноразово згаданій Греції пускали туристів, закриваючи очі на заборону. Але розраховувати на це точно не варто.

Третя порада: намагайтеся летіти прямим рейсом до країни призначення, коли йдеться про подорож до ЄС.

На жаль, транзит у шенгенській зоні нині працює дуже погано. Навіть якщо ви маєте право полетіти, приміром, до Словенії, то це не означає, що вас пустять на стикувальний рейс, скажімо, у Німеччині. Особливо якщо причина візиту не надто очевидна. Так, є успішні приклади – але, на жаль, повідомлень про відмови у в’їзді таких пасажирів теж не бракує.

Якщо ви маєте посвідку про навчання, роботу, проживання у країні Х та до цієї країни літають прямі рейси, то є сенс переплатити і летіти напряму. А якщо такої можливості немає – то поцікавтеся, якими є правила тієї країни, де ви вперше маєте перетнути кордон ЄС.

Четверте: пам’ятайте, що усі винятки є індивідуальними.

Наприклад, у ЄС дійсно рекомендували пускати студентів. Але чи всі держави на це погодилися? І які саме документи потрібні, щоби підтвердити цей статус? Те саме із винятком для родичів громадян ЄС, для тих, хто їде на лікування, тощо – на жаль, не існує універсального рецепта.

Складно? Ото ж бо.

Тому варто ще раз повторити. Якщо поїздка до ЄС не є для вас критично важливою, то краще перечекайте, щоби не стати героєм публікацій українських ЗМІ.

А якщо ви конче бажаєте поїхати у відпустку, то нагадаємо, що є низка країн, що вже відкриті для нас без небезпеки застрягнути на кордоні. Про них – у статті "На море в Європу: які країни та коли впускатимуть туристів з України".

Автор: Сергій Сидоренко

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua