Додон проти всіх: як зміниться Молдова та її позиція щодо Криму за нового президента

Четвер, 29 жовтня 2020, 11:20 — , Кишинів-Київ, Європейська правда
Фото AFP/East News

За чотири дні сусідня Молдова обиратиме президента. Нинішній очільник держави Ігор Додон, який для офіційного Києва має неофіційний статус "політика нон грата" через свої заяви про Крим, має помітні шанси зберегти посаду, але впевненості у його перемозі явно бракує.

Як і на попередніх виборах, його головною суперницею є Майя Санду, яка обіцяє радикально змінити українсько-молдовські відносини, а також знайти на Заході фінансування для Молдови завдяки довірі до неї у Вашингтоні та Брюсселі.

Чотири роки тому, на попередніх виборах, Санду програла Додону з дуже невеликим відривом. Відтоді багато що змінилося – як на користь першої, так і з вигодою для другого. Змінилися також самі топ-кандидати. І головне – почало змінюватися ставлення до Росії.

Щоби розібратися, чого чекати на виборах у Молдові та який вплив вони матимуть, "Європейська правда" поїхала до Кишинева.

(Майже) всі проти Додона

За останні кілька днів, напевно, більшість виборців Молдови проглянула відео сварки двох кандидатів на посаду президента – чинного глави держави, як прийнято вважати, проросійського Ігоря Додона і його нині непримиренного (та дуже яскравого) опонента, популіста з російським бекграундом Ренато Усатого.

Так, тут немає плутанини. І боротьба цих політиків не є імітацією. Такою є Молдова – держава, де електорального поля вистачає для кількох лідерів та кількох партій із симпатіями до РФ, а термін "проросійськість" зовсім не означає прямого управління з Москви, тож конкуренція між ними є цілком реальною.

Усатий приїхав на передвиборчу зустріч Додона у містечку Хінчешти, щоби потролити чинного президента, вимагаючи передвиборчих дебатів із ним, зірвати його зустріч із виборцями, а заодно зробити собі безкоштовну рекламу.

Коли ми писали про те, що суперечку між Додоном і його суперником продивилися (принаймні частково) більшість молдован – це не було перебільшенням. Лише онлайн-трансляція їхньої сварки вже набрала понад 900 тис. переглядів у facebook та ще 60 тис. на youtube Усатого – разом це приблизно третина виборців, що живуть у Молдові. І це – тільки на інтернет-сторінках кандидата, не враховуючи численних телетрансляцій або "скорочених версій" сварки у соцмережах.

Іронія долі у тому, що в 2016 році, на минулих президентських виборах, активна підтримка та агітація з боку Усатого стала одним з важливих чинників перемоги Додона. Але потім шляхи політиків розійшлися і з партнерів вони перетворилися на ворогів. Підтримку Додона у 2016-му Ренато Усатий оголосив помилкою і на цих виборах грає проти нього, відкушуючи електорат чинного президента.

До слова, за посаду президента Молдови змагаються сім людей, і майже кожен намагається "пнути Додона" за зручної нагоди. Чинний президент перетворився на об'єкт критики і лівих, і правих. Не атакує його хіба що Віолета Іванов – представниця ще однієї популістичної лівої партії "Шор", яка напевно закличе своїх виборців підтримати Додона у другому турі. Така єдність не грає на користь Додонові.

Втім, за більшістю рейтингів він все одно лишається лідером перегонів, хоча й не має відчутної переваги. Найімовірніше, у другий тур вийдуть Ігор Додон і Майя Санду.

Та у фіналі перегонів особливу вагу матимуть не лише їхній (майже рівний) рейтинг у Молдові, а й три додаткових фактори: вплив пандемії, голосування за кордоном та голоси тих, хто приїде з окупованих територій, щоби підтримати одного кандидата. І тут нема чого приховувати: приїдуть вони лише для того, щоби проголосувати за Додона.

"Пандемія, стій, раз, два!"

Епідемічні показники України тиждень за тижнем встановлюють антирекорди – але вони тільки зараз наздогнали молдовські за кількістю нових хворих або померлих на одиницю населення. У Молдові епідемія в розпалі ще від початку літа – і вона не оминула також Придністров’я.

На цій хвилі самопроголошена "влада" на лівому березі Дністра ще від початку червня вирішила наглухо закрити Придністров’я. Спершу виїзд звідти був дозволений лише за індивідуальними дозволами, потім закрили і його, намагаючись "врятувати від вірусу" окупований регіон. Це правило діє й донині, і самопроголошений лідер регіону Вадим Красносельський запевняв, що не планує його скасовувати мінімум до зими.

Тирасполь, втім, визначив винятки – як жартують у Молдові, "дні, коли вірус не передається".

Лише два дні на пів року, 1 та 15 листопада, абсолютно закритий адмінкордон Придністров’я відкривається, і окупаційну адміністрацію у ці дні не турбує епідемічна небезпека. Мотив очевидний: дати мешканцям Придністров’я можливість проголосувати на першому і другому турах виборів президента Молдови. А оскільки до того придністровці були місяцями заблоковані, є шанс, що вони скористаються правом поїхати на правий берег.

Варто зауважити: у Молдові здавна є практика, що на парламентських та президентських виборах для мешканців Придністров’я відкривають додаткові виборчі дільниці поруч із лінією розмежування. При цьому, на відміну від України, мешканці окупованих територій мають право голосувати на парламентських та президентських виборах без жодних попередніх реєстрацій. "Ми як держава дали їм громадянство – а тому ми маємо забезпечити їм можливість взяти участь у виборах", – пояснює Іон Маноле, виконавчий директор асоціації Promo-LEX, яка здійснює спостереження за виборами, а також опікується питаннями Придністров’я.

Активність виборців, утім, суттєво відмінна рік від року і залежить від того, наскільки активно виборців підвозять на дільниці. На парламентських виборах 2019 року тут проголосувало 37 тисяч людей, 2,6% від усіх голосів. Але "потенціал" Придністров’я ще вищий – там зареєстровано понад 250 тисяч (!!!) виборців Молдови, а це значно вище, ніж теоретичний розрив між Санду і Додоном у другому турі. Тому не дивно, що боротьба за право придністровців голосувати є украй принциповою.

За словами джерела ЄП в уряді Молдови, Кишинів офіційно звертався до самопроголошеної влади Придністров’я з проханням зробити виняток з карантину. Однак найбільше вагу, схоже, мало прохання Москви, сформульоване так, що у підконтрольних РФ керівників Тирасполя не лишилося іншого варіанта, окрім як погодитися.

"Дотримання прав виборців", звісно ж, цікавить Москву з мотивів гуманізму.

Річ у тім, що результати голосування мешканців окупованих територій передбачити нескладно. Не знадобиться навіть підкуп, чи фотографування бюлетенів, чи інші засоби фіксації порушень. Достатньо інформаційного тла, у якому живе Придністров’я, де глушать молдовські телеканали, діють часткові обмеження інтернету, а в останні місяці громадяни не можуть навіть поїхати до інших регіонів Молдови.

"Медіа на непідконтрольній території підтримують лише одного з кандидатів і різко критикують іншого", – каже Іон Маноле. І хоча експерт уникає імен, вони не є секретом. Тирасполь підтримує чинного президента Додона.

"Фальсифікаціям – ні"

Втім, політичні події у Молдові вміють дивувати своєю непередбачуваністю. Особливо якщо чекати від них того, що відбулося би за подібних обставин в Україні.

Маючи шалений "майже легальний" ресурс для зміни результатів виборів, влада Молдови вирішила... заборонити самій собі його використання. Принаймні, так звучить рішення Центрвиборчкому, ухвалене тиждень тому. ЦВК, яка зазвичай ухвалює вигідні владі рішення, несподівано задовольнила вимогу опозиції (яка розуміла, наскільки небезпечним є придністровський напрямок) та напряму заборонила організоване підвезення виборців на дільниці "транспортними засобами, місткість яких перевищує вісім людей".

Це не знищує можливість "підкачувати" результати виборів голосами придністровців, але суттєво її обмежує. За оцінкою Promo-LEX, за відсутності організованого підвезення буде максимум 10 тисяч голосів. Якщо ж Придністров’я возитиме людей легковими авто – дещо більше, але це кількаразово менше за очікувані цифри.

Запитання про те, навіщо Центрвиборчком погодився обмежити електоральний ресурс Додона, не має однозначної відповіді. "Це рішення було прийнято без згоди з Додоном. Але якби ЦВК не погодилася – то взяла би на себе відповідальність", – вважає програмний директор Promo-Lex Павел Постике.

Втім, низка непублічних співрозмовників ЄП у Кишиневі, поінформованих про хід виборчого процесу, не виключають, що Додон також погодився на те, щоби не використовувати придністровські голоси у значних масштабах, бо йому не потрібна перемога з відкритими порушеннями.

Треба визнати: кампанія-2020 проходить на подив чисто.

Бо базою для порівняння є вибори-2016.

Тоді кандидат Додон за підтримки тодішнього фактичного "володаря Молдови", олігарха Влада Плахотнюка, провів безпрецедентно брудну кампанію, переповнену чорнухою та відвертими фейками (якщо не стежили за новинами тих часів – можете продивитися короткий репортаж ЄП чотирирічної давнини).

Поясненням цього може бути те, що Додон зразка 2016 і 2020 року – це все ж трохи інший кандидат, і реальність навколо – також різна. Хай хто стане новим президентом, йому доведеться налагоджувати відносини з ЄС та США, які зараз, м’яко кажучи, не на найкращому рівні. Адже це – основні донори Молдови. Натомість у допомозі Росії часто виявляються заховані кабальні умови, що нагадують славнозвісний "кредит Януковича" у 2013 році. Через це, приміром, у травні КС Молдови скасував кредитну угоду з РФ на 200 млн євро.

А що з геополітикою?

Ще одна відмінність нинішніх виборів від 2016 року – те, що геополітика у них не грає такої провідної ролі. Тоді – у тому числі фейками та пропагандою – молдовське суспільство украй поляризували, доводячи, що Майя Санду при владі означатиме розрив відносин з РФ, натомість Додон – це розворот від ЄС до Росії.

Реальність виявилася дуже інакшою.

Ані обрання Додона президентом у 2016-му, ані перехід парламенту під контроль його партії рік тому так і не зняли наявні проблеми у відносинах з РФ, у тому числі торговельних. Щоразу їх доводиться вирішувати за допомогою "тимчасових підпорок".

І при цьому риторика про розворот до Євразійського союзу чи про розрив/перегляд Угоди про асоціацію кудись зникла. Це очікувано, адже левова частка експорту з Молдови йде до ЄС, і це у партії Додона чудово розуміють.

Так само не виправдала страхи Майя Санду. Торік вона була прем’єром, і тепер має усі підстави стверджувати: за цей час відносини з Москвою не зруйнувалися. Ба більше, Кремль сам доклався до того, щоби її обрали очільницею уряду, нехай навіть лише на кілька місяців.

Як підсумок, нинішні вибори вже не сприймаються молдованами як суто геополітичні.

Втім, для відносин Молдови з Україною вони такими є.

Адже Додон для офіційного Києва є "політиком нон грата". Представники влади відмовляються із ним зустрічатися, пам’ятаючи про те, що під час кампанії-2016 той підтримав анексію. І хоча зараз Додон каже, що "визнає цілісність України", але уперто уникає згадки слова "Крим".

Джерела ЄП в українському керівництві кажуть, що за продовження такої лінії "статус" Додона для Києва не зміниться.

Показово, що кампанія Додона відмовила кореспонденту ЄвроПравди у зустрічах із будь-ким з його представників. Втім, не можна виключати, що після виборів там змінять тактику. "Пряме визнання незаконності анексії може стати для нас стимулом переглянути позицію", – сказав ЄП один зі співрозмовників

Натомість у команді Майї Санду обіцяють радикальні зміни.

"Президент Санду відкрито говоритиме, що Крим – це територія України. Це буде явною відмінністю від нинішнього президента, риторика якого негативно відбилася на відносинах", – пояснив ЄП її однопартієць, віцеспікер парламенту Міхай Попшой. Він, зокрема, чекає на прогрес "і у питаннях енергетичної безпеки, і у співпраці у впровадженні Асоціації".

Втім, все це виходить за межі повноважень президента, тому в команді Санду готуються до перевиборів парламенту та запевняють, що це – реальна перспектива. "В теорії можливий тимчасовий уряд, але це складно, і швидше за все, будуть вибори", – каже Попшой, прогнозуючи відставку нинішнього уряду. Нову коаліцію з Додоном він виключає.

До слова, дострокові вибори після коронакризи прогнозують також соціалісти, соратники Додона. Питання радше у тому, коли та за чийого президентства (тобто з чиєю природною перевагою) вони відбудуться.

Головний виборець – коронавірус

Опитування про те, за кого виборці готові голосувати у другому турі, не дає явного переможця, якщо у ньому братимуть участь Додон та Санду.

Вплив голосів Придністров’я, як йшлося вище, може стати визначальним лише у разі явних порушень, які делегітимізують результати голосування.

За цих умов абсолютно визначальними стають голоси діаспори.

Це – специфіка Молдови, законодавство якої дозволяє відкривати виборчі дільниці не лише у дипмісіях, але також просто у місцях компактного проживання діаспори. Завдяки цьому на виборах-2016 закордонні голоси склали 8,6% від усіх виборців, та й то проголосувати змогли не всі – тоді ЗМІ обійшли фото черг на вході на дільниці в Італії, Франції, Британії, Ірландії тощо.

Абсолютна більшість закордонних молдаван – понад 86% – віддали голоси за Санду.

Цього року за кордоном планують відкрити ще більше дільниць для голосування, бо правила їх утворення додатково спростили.

Але чи зможуть виборці прийти та проголосувати?

Зараз держави ЄС, де живуть сотні тисяч мігрантів з Молдови, одна за одною оголошують про локдаун.

Ірландія першою у Європі повернула жорсткий локдаун, але вона не стала останньою. 28 жовтня Франція заборонила виходити з дому, і у переліку винятків немає "виборів президента Молдови". Схожим шляхом йдуть й інші держави, які закриваються одна за одною. А головне – Італія рекомендувала обмежити поїздки між муніципалітетами, і знову ж таки, очікувано без згадки про виборців-молдован.

Тому поїздка на вибори (які безумовно виллються у масові зібрання під дільницями) багатьом виборцям загрожуватиме штрафом.

Тож кожне таке рішення відбирає чимало голосів Санду, збільшуючи перевагу Додона. І якщо команда опозиціонерки не домовиться з європейськими столицями про якісь винятки, шанси на її перемогу різко впадуть.

Втім, своя коронакриза загрожує також Додону. Чи прийде на дільниці у Кишиневі та інших містах Молдови його виборець, не надто мотивований, але наляканий можливістю захворіти? Це – питання, відповідь на яке стане зрозумілою лише 1 листопада – у день виборів у Молдові, здатних принести великі зміни та не менші сюрпризи.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор Європейської правди,

Кишинів – Київ

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua