Повернення Британії: як Сполучене Королівство планує посилити свій вплив у світі

Четвер, 25 березня 2021, 15:10 — , для Європейської правди
Фото: Eyevine/East News
Церемонія завершення навчання у Королівському військово-морському коледжі Британії в Дартмуті

Велика Британія, вийшовши зі складу Євросоюзу, активно переосмислює своє місце у світі. 

Важливою складовою цього процесу є перегляд безпекової стратегії – Лондон прагне довести, що, як і раніше, є одним зі світових лідерів, як США або ЄС. 

Такі амбіції коштують недешево – проте схоже, що Велика Британія не має наміру на них заощаджувати. 

Доказом цього є новий Комплексний огляд (Integrated Review) з безпеки, оборони і зовнішньої політики Сполученого Королівства. Спробуємо на його основі розібратися, яким бачить Британія своє місце в новому світі, якими потугами вона буде лякати ворогів та захищати друзів і як розвиватиметься її оборонний сектор.

Знову правити морями

Представляючи новий звіт оборонної сфери Великої Британії, прем'єр-міністр Борис Джонсон заявив, що він є вкрай оптимістичним щодо нового місця держави на світовій арені та щодо її потенціалу використати нові можливості. 

Що саме дає прем'єр-міністру підґрунтя для такого оптимізму?

Нова стратегія визначає декілька ключових напрямів, в яких буде розвиватися обороноздатність країни протягом наступних років.

Нові витрати

Прогнозоване зменшення бюджету військово-морських сил змінюється його розширенням. Окрім раніше анонсованої побудови нового авіаносця, який стане центральною силою закордонного флоту Її Величності, сюди також додається розширення кількості та покращення оснащення фрегатів. 

Крім того, прописані нові витрати і на покращення військово-морської авіації. Варто зазначити, що сказано це було у вкрай розмитих термінах, що залишає для уряду відкритими маневри щодо типу літаків та їхньої кількості.

Окремо бюджет передбачає покращення тактичних та операційних потенціалів штабів за рахунок введення в дію нових технологій, покращення комунікації між ними та військами та поліпшення захисту внутрішніх систем штабів від потенційних загроз – як конвенційних, так і кібернетичних.

Військова модернізація

Чи не найбільший блок усього звіту включає в себе великий набір інновацій та потенційних проєктів. В першу чергу він стосується зміни операційних можливостей британської армії.

Передбачається певний ідейний перехід від "операційної спроможності" (operation capability) до здатності давати відсіч збройній агресії ще до переходу в повномасштабне протистояння (warfighting capability). Тобто британська армія буде плавно переходити з потенціалу ведення окремих військових операцій до більш глобального стримування – кажучи застарілими термінами, фронтального спротиву певній агресії до переходу її у формат повноцінного військового протистояння.

Другою важливою зміною стратегічного підходу буде протистояння загрозам якомога далі від кордонів держави.

Саме для цього Британія знову почне нарощувати свою присутність за кордоном на глобальному рівні, що передбачає створення певного набору опорних пунктів по всьому світу, які дозволяють британській армії ефективно діяти в будь-якій точці світу без значних проблем з комунікаціями, інфраструктурою та постачанням. 

Визначним пріоритетом стратегії є опора на наукомісткі та промислові галузі британської економіки.

Це передбачає не лише модернізацію існуючих технічних засобів збройних сил за рахунок досягнень британської промисловості, але і майже повний перехід на вітчизняне виробництво техніки та засобів оснащення. Тут все ж таки відчувається доволі значний вплив політики Джонсона – Британія стане повністю забезпеченою власними силами, економічно незалежною, і сама зможе виробляти усе необхідне.

Посилення ядерного потенціалу

Читайте також
Британія йде проти правил: чому Лондон хоче збільшити кількість ядерних боєголовок

Саме цей аспект став одним із визначальних для даної стратегії.

Згідно з минулою подібною стратегією, опублікованою у 2010 році, ядерний арсенал Сполученого Королівства необхідно було зменшити з позначки "не більше 225" до показника "не більше 180".

Звіт 2021 року, однак, зазначає, що з огляду на безпекові обставини та зміну структури глобального протистояння наразі ліміт ядерних боєголовок збройних сил Великої Британії встановлюється на межі "не більше 260".

Хто загрози, а хто друзі?

Британія продовжує залишатися європейською країною з глобальними амбіціями.Тож основні колеги Британії в підтриманні безпеки, як вдома, так і на далеких рубежах – це, звісно, союзники по НАТО і країни Співдружності.

Також доволі цікавим у цьому розрізі є велика увага даного звіту до країн Індо-Тихоокеанського регіону. Очевидним є сильне бажання відійти від повноцінних зв'язків з ЄС після Brexit та показати, що Британія знову здатна бути самостійним, повноцінним гравцем, причому не лише у Європі.

А хто ж є загрозою для британської стабільності та британської демократії?

Звісно, наша нова "вісь зла" у вигляді Росії та Китаю. Хоча в цей самий час підходи до цих загроз досить сильно відрізняються. 

Перед розглядом Китаю як потенційної небезпеки звіт уточнює, ще попри те, що Китай є авторитарною державою "з іншим набором цінностей" і становить постійну загрозу для Британії та її союзників, цей самий Китай, більше ніж будь-яка інша країна, зробить свій внесок у глобальний економічний розвиток і буде позитивом для всієї економіки світу.

Тут присутній комбінований підхід – Лондон декларує готовність до будь-яких провокацій та потенційних загострень, але водночас не відкидає можливості співпраці, яка зрештою буде вигідна всім.

Зовсім в інших тонах ми бачимо зображення Російської Федерації. Росія подається як серйозна та нагальна загроза. І наразі варіанти відновлення співпраці не розглядаються навіть у стратегічній перспективі – "допоки відносини з цим урядом не покращаться, ми будемо активно стримувати і захищатися від повного спектра загроз, які виникають від Росії". 

Звісно, куди ж без україноцентризму? В цій стратегії знайшлося місце і нашій державі, щоправда, доволі обмежене.

Україна згадується двічі у розділі про стратегічні рамки діяльності. Під час першої згадки стверджується, що Британія буде підтримувати своїх партнерів з числа східних сусідів Європейського Союзу. Окремо наголошується, що це включає Україну, з якою Британія продовжить співпрацювати задля посилення обороноздатності її збройних сил.

Вдруге Україна згадана в контексті підтримки діяльності ОБСЄ. Ставлячи дипломатію на перше місце серед усіх інструментів, якими можна впливати на вирішення конфліктів, Сполучене Королівство відзначає, що це також стосується Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та відзначення Радою Європи ворожих і підривних дій Російської Федерації.

* * * * *

Нова стратегія показала нам вкрай амбітні цілі Сполученого Королівства.

Фактично Британія знову заявляє про себе як про глобальну військово-морську силу, яка здатна протягом обмеженого часу точково або фронтально впливати на ситуацію в усьому світі.

Розширення власної мережі військових баз, створення відповідних військових засобів та військової інфраструктури багато в чому нагадує стратегічну концепцію 1968 року.

Щоправда, тоді британці пішли зі своїх баз "на схід від Суеца", аби зменшити власну глобальну роль.

Що ж, цього разу вони, виявляється, готові повернутися.

Як завжди буває з подібними ініціативами, наразі все впирається у фінансову складову.

Певні проєкти можливо буде втілити і за теперішнього економічного стану (наприклад, згадане переоснащення штабів). Натомість більш глобальні реформи військово-морських сил, а тим більше посилення ядерного чинника, потребуватимуть стратегічних довготривалих вливань.

Тож чи "по кишені" стануть Лондону такі амбіції? Відповідь на це запитання залежатиме від того, наскільки успішно економіка Сполученого Королівства зможе пристосуватися до нової пост-Brexit реальності.

АвторОлександр Краєв,

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua