Кінець доби Меркель: як головна партія Німеччини втрачає владу та вплив

Четвер, 22 квітня 2021, 11:00 — , для Європейської правди
Фото: AFP/East News
Канцлерка Ангела Меркель на церемонії пам'яті жертв пандемії COVID-19 у Берліні. 18 квітня 2021 року

Пізно в ніч на 20 квітня завершилася одна з найбільш тривалих політичних епопей у німецькій політиці останніх років.

Поки що провідна правляча партія Німеччини – Християнсько-демократичний союз (ХДС) – визначилася з кандидатом у канцлери. Претендувати на нинішнє крісло Ангели Меркель буде прем’єр-міністр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія та нещодавно обраний голова політсили Армін Лашет.

На його користь висловився 31 член федерального правління партії, дев’ятеро виступили проти, а шестеро утрималися.

На це рішення не вплинув ризик "великої сварки" з баварським Християнсько-соціальним союзом (ХСС), з яким ХДС іде разом на вибори і лідер якого, прем’єр Баварії Маркус Зьодер, згідно з соціологічними опитуваннями, має суттєво більшу популярність.

Втім, обравши нарешті кандидата у канцлери, християнські демократи зіткнулися з неприємною сенсацією. Політичні симпатії німців змінилися, і кандидатом №1 на заміну Меркель стає співголова "Союз90/Зелені" Анналена Бербок.

За таких розкладів перемога Лашета вже виглядає не стільки тріумфом, скільки передачею штурвала корабля, що повільно йде під воду.

Перемогти всупереч усьому

Упродовж останніх тижнів німецьке політичне життя практично оберталося навколо питання про те, хто поведе блок ХДС/ХСС на чергові парламентські вибори у вересні цього року.

Здавалося, на боці Маркуса Зьодера було все.

До нього схилялася громадська думка, адже соціологи обіцяли йому понад 30% симпатій по всій Німеччині.

Тоді як рівень довіри до Арміна Лашета не перевищує навіть 7-8%.

Минулого тижня на користь кандидатури Зьодера висловилася й більшість фракції ХДС/ХСС в чинному скликанні Бундестагу. Зрештою, низка місцевих організацій самого ХДС почала виступати з заявами на підтримку баварського прем’єра.

Однак у підсумку ситуація склалася інакше. Після того як засідання фракції наприкінці минулого тижні й наради керівництва ХДС та ХСС у вихідні залишилися безрезультатними, християнські демократи стали шукати інший вихід із ситуації з висуненням кандидата.

Адже християнські соціалісти останніми днями лише підігрівали напругу в протистоянні, погрожуючи, за аналогією з баварською виборчою кампанією 2018 року, розпадом блоку і мало не самостійним походом на вибори.

Тож після того, як ввечері 19 квітня про висунення своєї кандидатки в канцлери оголосила партія "Союз90/Зелені", Армін Лашет заявив про термінове скликання федерального правління ХДС для вирішення "канцлерського питання".

Фото
Армін Лашет на переможному для себе засіданні правління ХДС
Фото DPA/Associated Press/East News

На його користь зіграли такі чинники.

По-перше, несподіваність засідання правління ХДС – це вибило козирі з рук тих, хто взяв курс на затягування дебатів, намагаючись домогтися або перенесення рішення на рівень місцевих організацій блоку, або винесення кандидатур на голосування членів блоку ХДС/ХСС (обидва ці варіанти мали принести перемогу саме Зьодеру).

По-друге, під час засідання федерального правління на боці Лашета виступили голови найбільших за чисельністю членів регіональних організацій ХДС в Баден-Вюртемберзі та Нижній Саксонії. А ще раніше на його користь висловилися асоційовані з "економічним крилом" партії Фрідріх Мерц та президент Бундестагу Вольфганг Шойбле.

По-третє, тиск на християнських демократів стосовно вирішення "канцлерського питання" суттєво виріс після того, як зі своєю кандидатурою визначилися в партії "Союз90/Зелені".

Це і забезпечило те, що баварський прем’єр, хоч, може, й не надто охоче, але залишився урядувати у своїй федеральній землі, як він, власне, і обіцяв лише пів року тому.

Зелений переворот

Реакція суспільної думки на обрання Лашета кандидатом у канцлери не забарилася. І ця реакція стала чималою сенсацією!

Згідно з опитуванням forsa, опублікованим 20 квітня, 28% німецьких виборців висловилися на підтримку "Союзу90/Зелених", вивівши цю політсилу на перше місце в рейтингах.

Натомість вперше з часів початку канцлерства Меркель рівень симпатій до християнських демократів впав настільки, що партія відкотилася на друге місце, маючи лише 21% довіри.

І це докорінно змінює усі розклади у німецькій політиці.

Раніше всі прогнози базувалися на тому, що у новому парламенті альянс ХДС/ХСС і "Союз90/Зелені" буде практично неминучим, а "Зелені" зможуть претендувати у ньому на "золоту акцію" при створенні нової коаліції.

Тепер же "Зелені", швидше за все, будуть самостійно вирішувати, як виглядатиме майбутня правляча спілка.

Таким радикальним змінам сприяли два чинники.

Перший – падіння рейтингів ХДС/ХСС на тлі пандемії й "канцлерських дебатів", а також втома від правоцентристів у німецького виборця.

Другий – стабільність та навіть зростання рейтингу "Союзу90/Зелених", яке набрало обертів після обрання кандидаткою в канцлери Анналени Бербок. Її висунення у канцлери позитивно оцінюють 54% німців, в той час як Лашета – лише 32%.

Ситуацію не зможе врятувати й перевірена "велика коаліція" – продовження альянсу ХДС/ХСС із соціал-демократами. Тепер ця коаліція стає "малою" – навіть разом ці дві політсили не набирають кількості голосів, достатньої для створення нового уряду.

Нині "Зелені" отримають навіть три варіанти коаліції на вибір.

По-перше, вони можуть укласти угоду з ослабленим ХДС/ХСС, в якому були б не проти залишитися у владних кабінетах навіть попри падіння симпатій.

По-друге, в урядовому кабінеті можуть залишитися соціал-демократи, в разі якщо "Союз90/Зелені" вдасться до створення уряду разом з ними та "вільними демократами".

Хоча в цьому випадку "Зеленим" доведеться, вочевидь, долати суперечності з ВДП відносно податкової та екологічної політики.

Третьою опцією може стати альянс із есдеками та партією "Ліві". Однак тут доведеться владнати питання суперечностей щодо підходів до зовнішньої політики, зокрема й до "українського питання".

Тяжкі часи для християнських демократів

Німецькі християнські демократи опинилися в дуже непростій ситуації, яка нагадує кінець ери Гельмута Коля.

Стало очевидним, що партії бракує нових підходів та ідей навіть для втримання власного виборця, а на додачу вийшла назовні низка скандалів, котра завдала важкого удару по рівню симпатій до партії.

Ще рік тому, попри квітневий локдаун, німці були задоволені роботою уряду з подолання коронакризи, рівень симпатій до ХДС/ХСС перевищував 35%, а суспільна довіра до канцлерки Меркель злетіла майже до 60%.

Втім, з середини осені ситуація поволі змінюється не на користь християнських демократів.

А березневі вибори до ландтагів у Баден-Вюртемберзі та Райнланд-Пфальці показали, що виборці втратили довіру до кризового менеджменту ХДС.

І на додачу до цього – скандали із закупівлями медичних масок та дезінфікуючих засобів, а також довкола доходів від лобістської діяльності у фракції ХДС/ХСС в Бундестазі та християнських соціалістів у баварському ландтазі.

Цілком ймовірно, що по рейтингах партії ще додатково вдарить кулуарне висунення кандидата з низьким рівнем довіри й популярності.

При цьому чи не найвагомішим викликом для християнських демократів було й лишається напрацювання партійної програми – завдання, яке залишається невиконаним ще з початку 2018 року.

А не маючи передвиборчої програми, ХДС входить у виборчу кампанію практично з порожніми руками.

Лашету, який відомий радше своїми прагматизмом і вмінням розв’язувати тактичні завдання, вочевидь, буде непросто зайнятися подібного роду стратегічними питаннями.

Тож якщо команда ХДС не видасть нових меседжів, не виключено, що партія знову піде на вибори з максимально розмитим гаслом на кшталт "За Німеччину, в якій ми живемо добре і з задоволенням" часів кампанії 2017 року.

І це суттєво ускладнює завдання повернення партії лідерства у німецькій політиці.

Автор: Віктор Савінок,

аспірант факультету політології та журналістики Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua