Злочини навколо Земана: як оточення президента обманювало Чехію

Середа, 20 жовтня 2021, 09:39 — , Європейська правда
Фото: Wojtek Laski/East News
Президент Чехії Мілош Земан на заходах на честь 80-річчя початку Другої світової війни. Варшава, 1 вересня 2019 року

Главі президентської адміністрації висунуто звинувачення у створенні загроз роботі демократичних інституцій, за що йому загрожує ув’язнення на 20 років – саме це стало топ-новиною минулого дня у Чехії.

Питання позбавлення повноважень президента Мілоша Земана, яке ще донедавна викликало стільки суперечок, остаточно вирішено. Але процес їхньої передачі швидким не буде – ситуацію ускладнює те, що країна перебуває у процесі передачі влади після парламентських виборів.

А на додачу – один із топ-чиновників, який мав би отримати частину президентських повноважень, виявився замішаним у розкритій спробі захоплення державної влади.

Що ж відбувається у Чехії? І яким може стати шлях вирішення нинішньої політичної кризи?

Лист, який все змінив

До 8 листопада Чехія де-факто залишається без головнокомандуючого – це один із висновків засідання, скликаного увечері 19 жовтня спікером Сенату (верхньої палати парламенту) Мілошем Вистрчилом.

На засіданні керівників та лідерів фракцій єдиного працюючого законодавчого органу у Чехії констатували, що президент Земан не здатний до виконання повноважень, проте можливості оперативно передати його повноваження згідно з Конституцією також немає – час на це вже втрачено.

Цим висновкам передував лист, отриманий увечері попереднього дня Вистрчилом від директора Головного військового госпіталю Мирослава Заворала. В ньому містилася інформація про стан здоров’я топ-пацієнта госпіталю – чинного президента Мілоша Земана.

Ці деталі політики намагалися отримати більше тижня – від суботи 9 жовтня, коли стало відомо про термінову госпіталізацію Земана. Але досі в президентському офісі відмовлялися оприлюднювати інформацію.

Тож не випадково, що кожен рядок цього листа став сенсацією.

"На думку ЦВГ, президент Мілош Земан наразі не може виконувати свої обов’язки. Довгострокові прогнози стану здоров'я президента оцінюються як надзвичайно непевні, а отже, можливість повернення до роботи в найближчі тижні є малоймовірною. Керівник Офісу президента Республіки Вратіслав Минарж був ознайомлений з думкою та думкою ЦВГ вранці в середу, 13 жовтня", - процитував Вистрчил на терміново скликаній пресконференції.

Цей лист призвів до двох кардинальних наслідків.

По-перше, він дав підстави стверджувати про необхідність передачі президентських повноважень.

Та водночас цей лист вказав на злочин, вчинений у найближчому президентському оточенні, до якого виявилося долученим і нинішнє керівництво країни.

Фальшива зустріч

13 жовтня, коли відсутність інформації про стан здоров’я президента вже дала підстави говорити про можливе відсторонення, Центральний військовий госпіталь відвідав спікер Палати депутатів (нижньої палати чеського парламенту) Радек Вондрачек  - нібито на особисте запрошення Земана.

Із шпиталю Вондрачек виніс вкрай важливий документ – указ про скликання першого засідання новообраної Палати депутатів.

Читайте також
Подвійний удар по Земану: які наслідки для України матиме зміна влади у Чехії

Цей візит мав зняти сумніви у здатності президента виконувати свої обов’язки. Більш того, було анонсовано, що незабаром, виписавшись з реанімації, Земан прийме і голову блоку SPOLU Петра Фіалу, якого нова коаліція висуває у прем’єри, а також збирається бути присутнім на нагородженні державними відзнаками 28 жовтня.

Здавалося, чутки про критичний стан здоров’я Земана не підтвердилися. Проте у підписаному документі впадали в очі два моменти.

По-перше, дата проведення цього засідання: 8 листопада, передостанній день, коли, згідно з Конституцією, новообраний парламент має розпочати роботу. Але ще більше питань викликав президентський підпис – він суттєво відрізнявся від звичайного. Щоправда, Вондрачек  запевнив, що особисто брав участь у підписанні і навіть має відповідне фото, яке, втім, не можна публікувати без згоди Земана.

Лист директора Центрального військового госпіталю дозволяє стверджувати, що вся ця історія – суцільна неправда.

Адже, як свідчать лікарі, Земан не міг підписати документ, і його підпис було фальсифіковано, можливо – його дружиною.

Також викликав підозри оприлюднений вже після госпіталізації президента указ про призначення судді.

На думку поліції, таке приховування стану президента та фальсифікація його підпису "має ознаки кримінального правопорушення проти республіки".

Хоча в поліції утримались від уточнень, всі політики одностайні в тому, що звинувачення стосуються в першу чергу канцлера Замку (голови президентської адміністрації) Вратислава Минаржа.

Як потім пояснять юристи, найімовірніше звинувачення буде висунуто за статтею про створення загроз роботі демократичниї інституцій. За таке порушення покарання може скласти 20 років ув’язнення.

Зрада веде до РФ

Самочинні дії Минаржа мають ще один вимір – свого часу він не пройшов перевірки у службі безпеки та не отримав доступу до документів, що становлять державну таємницю. Виходить, за відсутності президента, глава його адміністрації мав усі можливості порушити цей припис і не лише отримати доступ до таємних документів, але й передавати їх на сторону.

Тож добровільно подати у відставку Минаржа закликала і опозиція, і чинний прем’єр Андрей Бабіш. Останній навіть пригрозив самостійно звільнити канцлера.

Втім, Минарж вже заявив, що у відставку не збирається, а звільнити його може лише президент.

Під загрозою кримінального переслідування – й інші співробітники президентської канцелярії.

Голова МВС Якуб Кулганек вже звернувся до президентського радника Мартіна Неєдли з вимогою скласти дипломатичний паспорт.

За неофіційною інформацією, деякі співробітники адміністрації Земана вже терміново вилетіли до РФ.

Але і це не все. Під загрозою кримінального переслідування і спікер Вондрачек , який нібито був присутній під час підписання документа про скликання парламентського засідання.

Фальшивий підпис, як вважається, належить дружині Земана – питання можуть бути і до неї.

Зрештою, не виключено, що про цю аферу знав і прем’єр Бабіш. Малоймовірно, що  Вондрачек, який є членом партії Бабіша ANO, тримав у таємниці від шефа справжні деталі свого візиту до президента. 

В пошуках виходу

Яким може бути вихід із нинішньої кризи?

Зважаючи на те, що підпис Земана на скликанні засідання парламенту було визнано фальшивим, документ втрачає свою силу.

Втім, тут чеська конституція має запобіжник. За відсутності президентського рішення про дату засідання парламенту, це засідання має відбутися не пізніше 30 днів від дати виборів.

Оскільки вибори відбулись 9 жовтня, єдиною можливою датою проведення першого парламентського засідання є 9 листопада.

Саме в цей день і буде прийняте рішення про позбавлення Земана президентських повноважень. Їх буде розподілено між прем’єром, спікером Сенату Мілошем Вистрчилом та новобраним спікером Палати депутатів – ним має стати лідерка партії TOP 09 Макрета Пекарова-Адамова.

Втім, прискорити процедуру позбавлення Земана повноважень вже не вийде.

Сенат має розглянути це питання перед парламентським засіданням 9 листопада, скоріш за все – 5 листопада. Втім, повноваження чинного складу Палати депутатів завершуються вже 21 жовтня, і встигнути "вскочити в останній вагон" вже неможливо.

На додачу, за такого сценарію частину президентських повноважень отримав би Радек Вондрачек, чия роль у цій історії теж сумнівна.

Тож, вибираючи з кількох зол, чеські політики обрали варіант ще два тижні побути без головнокомандуючого.

Втім, громадську думку більше турбує інше питання – хто буде проводити нагородження 28 жовтня на честь Дня виникнення незалежної Чехословацької Республіки? За відсутності президента, це право передається главі його адміністрації. Але за нинішніх обставин це абсолютно неприйнятно.

Наостанок – принципове уточнення: запланований розподіл повноважень Земана є тимчасовим.

Згідно з Конституцією, у разі одужання президент через Конституційний суд зможе повернути їх назад.

Скоріш за все, цього не станеться – стан здоров’я Земана дійсно дуже тяжкий. Втім, поки про це у Чехії не обговорюють, принаймні - публічно. 

Але планові президентські вибори мають відбутися лише напочатку 2023 року.

Повноцінно існувати півтора року без голови держави із розподіленими президентськими повноваженнями країна явно не зможе.

Особливо у ситуації, коли висуванцями нової коаліції будуть і прем’єр, і обидва спікери – виходить, що коаліція отримала додаткові повноваження, які не делеговані їй народом.

Тож дострокові президентські вибори у Чехії виглядають неминучими. І це створює ще купу можливостей для усіляких несподіванок – і приємних, і неприємних.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua