Кінець монархії? Як дружба принцеси з Епштейном може змінити систему влади у Норвегії
Опубліковані на початку 2026 року матеріали у справі засудженого за сексуальні злочини американського фінансиста Джеффрі Епштейна спричинили хвилю політичних потрясінь у різних куточках світу.
І у багатьох випадках політичні наслідки цих публікацій ще попереду. Зокрема, через призначення послом фігуранта файлів Епштейна захиталося крісло під прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером (детальніше про це читайте у статті "ЄвроПравди": "Чорний лебідь" для Стармера: чи призведе справа Епштейна до відставки прем'єра Британії).
Ще однією з країн, для яких цей скандал виявився особливо значним, стала Норвегія. Так, файли Епштейна б'ють по ексгенсеку Ради Європи та колишньому голові норвезького уряду Турбйорну Ягланду, а також впливовому перемовнику в ООН Тер'є Рьоду-Ларсену і його дружині – норвезькій дипломатці Муні Юль.
Та найбільшим випробуванням цей скандал став для королівської родини Норвегії.
Новий масив оприлюднених файлів свідчить про дуже тісні взаємини із секс-злочинцем Епштейном норвезької кронпринцеси Метте-Маріт – дружини спадкоємця престолу принца Гокона, майбутньої королеви Норвегії.
Публікація файлів збіглася в часі з іншим серйозним іміджевим ударом – Маріус Борг Хойбі, син кронпринцеси від попередніх стосунків, опинився в центрі кримінального провадження: йдеться про арешт та судовий процес за звинуваченнями у домашньому насильстві та зґвалтуваннях.
Подвійний іміджевий удар може виявитися фатальним для інституту монархії в одній із найстабільніших країн НАТО. Або щонайменше – вплинути на систему спадкування престолу в цій скандинавській країні.
Небезпечні зв'язки майбутньої королеви
"Я хотіла би принести свої найглибші вибачення за мою дружбу з Джеффрі Епштейном. Для мене важливо вибачитися перед усіма, кого я розчарувала. Деякі повідомлення між Епштейном і мною не відповідають тому, ким я хочу бути. Я також прошу вибачення за ситуацію, в яку я поставила королівську родину, особливо короля та королеву", – заявила норвезька кронпринцеса Метте-Маріт.
Ім’я Метте-Маріт сотні разів фігурує в документах, оприлюднених у новій хвилі публікацій у справі Епштейна.
Згідно з матеріалами, які охоплюють період із 2011 по 2014 рік, між нею та фінансистом підтримувався контакт, а в січні 2013 року вона провела чотири дні в його резиденції в Палм-Біч (Флорида).
Хоча зміст оприлюднених листів не свідчить про причетність принцеси до злочинної діяльності, факт комунікації з особою, яка згодом була засуджена за сексуальні злочини, спричинив гостру суспільну дискусію.
У відповідь на хвилю публікацій Метте-Маріт виступила з публічною заявою, в якій визнала, що контакти з Епштейном були помилкою, та висловила жаль через власну "недбалість" у виборі кола спілкування.
Однак поширена інформація одразу вдарила по її репутації – Рада з питань психічного здоров'я Норвегії, в якій Метте-Маріт була патронесою, заявила про призупинення співпраці з кронпринцесою.
За даними норвезьких ЗМІ, перша згадка про Метте-Маріт у масиві оприлюднених документів з’являється в електронному листуванні між Епштейном та колишнім радником Білла Гейтса і давнім знайомим фінансиста Борисом Ніколічем.
В одному з листів Ніколіч запитує, чи буде Епштейн вільний 30 березня 2011 року, зазначаючи, що норвезька кронпринцеса прибуде до Нью-Йорка. Цей епізод, за оцінками журналістів, став відправною точкою подальшої комунікації, яка згодом тривала впродовж кількох років.
Окремі фрагменти листування мають побутовий характер. В одному з електронних листів ідеться про те, що Епштейн нібито організовував для Метте-Маріт запис на "відбілювання зубів". Саме такі дрібні, але конкретні деталі можуть свідчити про близькість контактів і певний рівень довіри між сторонами.
Подальші листи демонструють, що спілкування не обмежувалося однією поїздкою.
Згідно з документами, у квітні 2012 року Ніколіч писав Епштейну щодо організації поїздки до Відня. У цьому ж контексті Ніколіч зазначає, що Метте-Маріт може зустрітися з ним та Епштейном у Парижі.
Окремий лист, датований січнем 2013 року, привертає особливу увагу через свою конкретність і побутові деталі. У ньому йдеться про підготовку до перебування Метте-Маріт в Епштейна.
Зокрема, зазначається, що для неї необхідно підготувати кімнату з балконом, адже "вона курить".
Помилка чи свідома неправда?
Хоча самі листи не містять доказів протиправних дій з боку принцеси, їхній зміст створює враження регулярного і доволі невимушеного контакту, що й стало предметом гострої суспільної дискусії в Норвегії.
Тим більше – у своїх офіційних заявах Королівський палац раніше наголошував, що остання особиста зустріч Метте-Маріт з Епштейном відбулася у 2013 році. Тобто – принцеса нібито припинила це спілкування після того, як Епштейну висунули звинувачення у численних сексуальних злочинах.
Водночас оприлюднені цього року файли свідчать, що ця інформація не відповідає дійсності – Метте-Маріт продовжувала спілкування з Епштейном щонайменше електронною поштою та телефоном.
"Останній письмовий контакт відбувся у 2014 році. На жаль, раніше ми дещо неправильно згадали точний час цього", – визнали цю помилку у королівському палаці.
Проте проблема полягає не в помилковій даті, а в тому, що
висунуті проти Епштейна звинувачення не стали причиною для принцеси припинити спілкування.
Не кажучи вже про те, який саме характер мало це спілкування.
Зокрема, окрему увагу привертає лист від 1 червня 2014 року, в якому Епштейн звертається до кронпринцеси в особистому тоні: "Я думав про тебе, як ти почуваєшся?".
А менш ніж за два тижні він надіслав ще одне повідомлення, в якому зазначив: "Коли буде час, ми зможемо продовжити розмову".
Монархія під ударом
"Коли одночасно відбувається багато подій, як це зараз у нашій родині, я відчуваю, що ми повинні дуже чітко розставити пріоритети. Для мене в останні дні найважливішим було піклуватися про близьких, підтримати Маріуса в тій ситуації, в якій він опинився, приглядати за іншими дітьми. І мені також треба піклуватися про кронпринцесу. На щастя, вона також турбується про мене", – так доволі стримано прокоментував скандал навколо дружини норвезький кронпринц Гокон.
Він також торкнувся питання мовчання кронпринцеси, яке викликає дедалі більше запитань у суспільстві.
За його словами, вона усвідомлює, що багато людей очікують від неї пояснень і відкритої розмови.
"Вона розуміє, що багато хто хоче почути її позицію, і вважає це цілком природним. Вона хотіла б поговорити про це, але зараз не може. Їй потрібен час, щоб зібратися з думками, і тоді вона з радістю розповість більше про цю справу", – додав він, висловивши сподівання, що суспільство поставиться до цієї паузи з розумінням.
Це – ледь не єдина реакція королівської родини Норвегії на нинішній мегаскандал. Король Гаральд V наразі утримується від коментарів, а пресслужба палацу оприлюднила заяву, в якій Метте-Маріт повторно попросила вибачення за свої контакти з Епштейном і висловила співчуття жертвам його злочинів.
Проте ці спроби явно не змогли зупинити критику, адже суспільна реакція виявилася вкрай гострою.
Варто нагадати, легітимність норвезької монархії базується на рішенні Стортингу (парламенту). Саме депутати час від часу голосують за збереження монархічного устрою.
На перший погляд, нинішній скандал не став загрозою для монархії – у парламенті зберігається стійка промонархічна більшість.
Як показало останнє голосування, за перехід до республіканської форми правління виступають лише крайні ліві партії: "Червоні" та Соціалістична ліва партія. Натомість за збереження монархії голосують депутати керівної Робочої партії, а також Партії прогресу, Партії центру, Консервативної партії та Християнської народної партії.
"Сила монархії полягає в тому, що вона представляє всіх норвежців. Те, що наш глава держави стоїть вище за партійну політику та повсякденні суперечки і є людиною, яка об'єднує нас незалежно від поглядів та поколінь, є надзвичайно важливим", – стверджує депутат від Християнської народної партії Йонас Андерсен Саєд.
Та чи збережеться така підтримка у майбутньому?
Адже політики не можуть ігнорувати суспільну думку, а ця думка змінюється не на користь монархії.
Нові соціологічні опитування засвідчили помітне зниження рівня довіри як до самої кронпринцеси, так і до інституту монархії загалом.
Як свідчать результати нового дослідження, 44% громадян вважають, що Метте-Маріт не повинна зійти на престол після оприлюднення інформації про її тісне спілкування із засудженим за сексуальні злочини американським мільярдером.
І лише 21% опитаних висловили думку, що кронпринцеса має в майбутньому стати королевою, попри скандал.
Водночас зафіксовано й ширший тренд: підтримка збереження монархії знизилася до 60,9% – це більш аніж на 11,1 пункту менше, ніж у минулорічному опитуванні VG.
Натомість частка прихильників переходу до республіканської форми правління зросла з 17% до 27,4%.
Варто зазначити: зараз популярність королівської родини значною мірою пов'язана з нинішньою королевою Сонею Гаральдсон – дружиною короля Гаральда V. Романтична історія, коли кронпринц всупереч волі батьків одружується з простолюдинкою, додала симпатій королівській родині.
Із сином Гаральда V кронпринцом Гоконом ситуація виявилася геть іншою. Його бажання одружитися з матір'ю-одиначкою з непростим минулим з розумінням сприйняли як у королівській родині, так і в суспільстві.
Проте, як виявилося, це рішення може дорого коштувати монархії.
Скандали навколо кронпринцеси Метте-Маріт та її сина вже стали чималою проблемою для королівської родини. До цього варто додати й принцесу Марту Луїзу, яка вийшла заміж за шамана з Лос-Анджелеса, що також регулярно створює приводи для бульварної преси.
Це означає, що суспільна підтримка ідеї монархії може продовжити падіння.
"Ситуація, коли кронпринцеса під час церковної служби переписується з особою, засудженою за сексуальні злочини, змушує багатьох запитати: а чому саме вона має представляти країну?" – відзначається в редакційній статті норвезького видання Aftenposten.
Для колись спокійної країни така подія, як можлива заміна спадкоємця престолу, сама по собі є сенсацією.
Проте зараз такий крок виглядає як єдиний шанс зберегти монархію.
Адже якщо її підтримка у норвезькому суспільстві почне падати – політики не залишать це поза увагою.
Автори: Уляна Кричковська, Юрій Панченко,
"Європейська правда"