Стокгольмський арбітраж. Позиція "Нафтогазу" краще, ніж здається

Понеділок, 16 червня 2014, 16:58 — Євген Блінов, AstapovLawyers

У понеділок, 16 червня, стало відомо, що НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром" подали свої позови один до одного до Арбітражного Інституту при торговій палаті Стокгольму. Копії відповідних документів не були опубліковані і компанії обмежились прес-релізами, оскільки регламентом розгляду спорів цієї арбітражної інституції і умовами контракту щодо постачання газу передбачений обов’язок щодо збереження конфіденційності арбітражного розгляду і арбітражного рішення.

Незважаючи на те, що обидві сторони подали свої позови окремо один від одного, скоріше за все обидві справи будуть об’єднані в одне провадження, що дозволить складу арбітражного суду (який буде остаточно сформовано найближчим часом) розглянути справу комплексно з урахуванням усіх наявних доказів і аргументів поданих сторонами. Розгляд справ подібного штибу за відсутності екстраординарних обставин або свідомого затягування розгляду справи однієї із сторін в середньому займає від одного до трьох років. Крім того, через конфіденційний характер арбітражного провадження ми зможемо спостерігати за процесом тільки через призму офіційних коментарів представників НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром".

Переходячи до суті спору, слід зазначити, що вимоги ВАТ "Газпром" є достатньо простими і обгрунтовуються формальними вимогами контракту щодо купівлі-продажу природного газу № КП от 19.01.2009.

За твердженням представників ВАТ "Газпром", українська сторона не здійснила оплату за поставлений газ в обсязі 4,5 млрд долл. США. Також під час чергового раунду багатосторонніх переговорів з питань постачання газу, що відбувались наприкінці травня 2014 року, єврокомісар з енергетики Гюнтер Еттінгер повідомив, що ця сума складається з неоплачених рахунків починаючи з листопада 2013 року. Через кілька днів після цієї заяви від Уряду України надійшло повідомлення про сплату 786 млн доларів США за поставлений газ, що за словами Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка складає неоспорювану суму заборгованості НАК "Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром". Той саме пан Еттінгер надалі підтвердив, що вказана оплата 786 млн доларів США була спрямована на погашення боргів за лютий і березень 2014 року.

Таким чином, враховуючи цю інформацію та повідомлення ВАТ "Газпром" про скасування з 1 квітня 2014 року так званої "знижки" за газ, що надавалась виключно в односторонньому порядку та виключно на власний розсуд ВАТ "Газпром", останній вимагає сплати вартості газу поставленого в Україну починаючи з квітня 2014 року по "новій" ціні в розмірі 485 доларів США за куб. м. газу.

Позиція НАК "Нафтогаз України", вочевидь, зводиться до того, що встановлена ціна, незважаючи на те що вона зафіксована у відповідній угоді, є завищеною і несправедливою.

На перший погляд позиція НАК "Нафтогаз України" виглядає достатньо авантюристичною, проте на її підтвердження свідчить достатня вагома кількість прецедентів перегляду ціни на газ в арбітражному порядку.

Однією з поворотних справ в цьому аспекті було рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговій палаті у м. Париж (ICC) за позовом однієї з найбільших у світі енергетичних компаній RWE до "Газпромекспорту", яке було винесено у червні 2013 року. В цій справі Міжнародний арбітражний суд погодився з позицією позивача і змінив договірну формулу розрахунку ціни газу шляхом заміни прив’язки від цін на нафту до ціни газу на умовах "спот". Іншим важливим результатом було те, що перерахунок ціни було здійснено ретроспективно за три попередніх роки. До аналогічних висновків приходили також і міжнародні арбітражні суди, що розглядали позови компанії Edison до алжирської компанії Sonatrach і постачальника скрапленого природного газу RasGas.

Отже, вищевказана практика міжнародного арбітражу достатньо схожа у своїх фактичних обставинах на ситуацію, що виникла між НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром". НАК "Нафтогаз України" вимагає перерахунку ціни і стягнення переплати з ВАТ "Газпром" у розмірі більше 6 млрд доларів США починаючи з 2010 року.

Якщо ця позиція буде сприйнята міжнародним арбітражем, то НАК "Нафтогаз України" зможе стягнути позитивний баланс в розмірі близько 3 млрд доларів США.

Проте враховуючи тривалість арбітражного розгляду справи, необхідність забезпечення української економіки поставками газу (принаймні до залучення альтернативних джерел в достатніх обсягах), а також суттєву втрату експортних доходів з боку ВАТ "Газпром", цілком можливим вдається врегулювання цього спору шляхом мирової угоди, як це відбулось під час розгляду аналогічного спору між польською газовою компанією PGNiG та ВАТ "Газпром". Щоправда, умови такої мирової угоди в кращих традиціях історії газових стосунків України і Росії можуть містити чимало сюрпризів і ретельно приховуватись від публічного розголошення.

Автор: Євген Блінов, партнер та керівник практики міжнародного арбітражу Міжнародної юридичної групи "AstapovLawyers"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua