Дискримінація навпаки. Підсумки роботи Нацагентства з акредитації

Вівторок, 7 квітня 2015, 14:00 — Тетяна Сліпачук, ITFC

Нещодавно у статті на "Європейській правді" було порушено питання про незадовільну роботу Національного агентства з акредитації України (НААУ).

Це важливе питання, оскільки від успіхів відомства з адаптації європейських стандартів часто залежить успіх виходу українських експортерів на ринки країн ЄС. Адже НААУ є державним органом, відповідальним за проведення акредитації органів з оцінки відповідності, а тому агентство відіграє важливу роль у забезпеченні режиму безперешкодної торгівлі.

Спробуємо детальніше розглянути, які наслідки для України має нинішня робота НААУ.

Оскільки на даний час Україна поставила перед собою завдання привести систему технічного регулювання у відповідність з вимогами СОТ та ЄС, труднощі з функціонуванням НААУ варто розглядати у двох площинах, а саме в контексті Угоди СОТ про технічні бар'єри в торгівлі ("Угода ТБТ") і Угоди про асоціацію Україна–ЄС.

Угода ТБТ насамперед спрямована на захист закордонних виробників від невиправданих і довільних обмежень у торгівлі.

Серед таких обмежень – ускладнені процедури оцінки відповідності.

Важливо, що НААУ сама не проводить оцінку відповідності, а лише відповідає за питання акредитації органів з проведення такої оцінки. Отже, процедури оцінки якщо і ускладнюються, то лише опосередковано.

Більш того, Угода ТБТ заснована на загальних принципах, згідно з якими держава має забезпечити адекватну і авторитетну технічну компетенцію відповідних органів оцінки відповідності в країні-експортері з тим, щоби була впевненість у тривалій надійності результатів оцінки.

Згідно з цими принципами процедури оцінки відповідності не мають розроблятися, затверджуватися і застосовуватися таким чином, щоб створювати або призводити до створення зайвих перешкод міжнародній торгівлі. Але тут йдеться швидше про самі процедури оцінки, ніж про діяльність органу, який ці процедури проводить, або ж органу, що проводить акредитацію органів з оцінки відповідності.

У випадку з НААУ виникає "дискримінація навпаки", оскільки від неефективної діяльності страждають національні виробники.

Для іноземних виробників бар'єрів у вигляді ускладненого доступу на ринок через неефективну роботу НААУ поки не існує, і підстав prima facie говорити про пряме порушення норм Угоди ТБТ немає.

Однак у частині доступу українських товарів на європейський ринок неефективна діяльність НААУ істотно перешкоджає процесу сертифікації українських товарів. Так, для поставки на ринок Євросоюзу українська продукція має бути сертифікована нотифікованим органом, який визнаний в ЄС.

Для цього український орган з оцінки відповідності має пройти три етапи:

1) отримати акредитацію (дозвіл) на національному рівні (в Україні такий дозвіл видає саме НААУ);

2) бути "нотифікованим" в Європейській комісії;

3) бути занесеним до системи NANDO.

На даний момент жоден із сертифікованих органів України не включений до системи NANDO.

Причиною є те, що НААУ досі не має права здійснювати акредитацію органів сертифікації, про що йдеться в статті на "Європейській правді".

Не можна забувати, що в частині Угоди про асоціацію Україна взяла на себе зобов'язання здійснити адміністративні та інституційні реформи згідно з Угодою про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (Угода про оцінку відповідності).

Обов'язок укладання цієї Угоди між Україною та ЄС передбачено в Угоді про асоціацію (після укладання Угоду про оцінку відповідності буде додано як додатковий протокол до УА).

Тобто неефективна діяльність НААУ може значно ускладнити і без того нелегкий процес виконання зобов'язань України щодо гармонізації та адаптації технічних регламентів і стандартів до європейських вимог.

 

Автор: 

Тетяна Сліпачук,

голова правління
ГО "Український центр сприяння інвестиціям і торгівлі" (ITFC)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua