12 травня поточного року Європарламент ухвалив спільну резолюцію про статус економіки Китаю. Це рішення викликало серйозні баталії в ЄС, оскільки прямо впливає на рівень торговельного захисту внутрішнього ринку.

Із загальної резолюції Європарламенту випливає, що ЄС поки не готовий визнати Китай країною з ринковою економікою.

Варто відзначити, що це – зовсім не формальність. Не тільки ЄС, а й США, Канада, Японія поки не надали Китаю цей статус, тоді як Австралія, Бразилія, Аргентина, Швейцарія і Росія зробили це.

Що це означає і як може вплинути на торговельний захист ЄС?

У 2001 році Китай був прийнятий у СОТ як країна з перехідною економікою, але через 15 років держави-члени організації повинні визнати ринковий статус Китаю.

Китай наполягає на тому, що тлумачення Протоколу про приєднання Китаю до СОТ передбачає автоматичне визнання статусу країни з ринковою економікою в 2017 році, але деякі члени СОТ не поділяють таку думку.

Наявність такого статусу проявляється головним чином в антидемпінгових розслідуваннях, в ході яких для неринкових економік застосовують методику розрахунку мит за "сурогатною країною".

У даний момент антидемпінгове законодавство ЄС дає можливість застосовувати цю методику і визначає Китай як країну з неринковою економікою. Правила проведення розрахунків для китайських компаній відрізняються від стандартних тим, що при визначенні "нормальної вартості", яка є найважливішим показником у розрахунку демпінгової маржі, беруть дані аналогічної ("сурогатної") країни.

Єврокомісія оцінює, чи працюють компанії в середовищі, де переважають ринкові економічні умови, чи ні. Така оцінка базується на п'яти критеріях, які чітко визначені правилами ЄС. Не досяг критеріїв – не отримуєш права розрахунку за власними даними.

Разом з тим існує можливість застосування індивідуального режиму для конкретних експортерів у конкретних розслідуваннях.

Такий підхід дозволяє багатьом членам СОТ нараховувати загороджувальні мита для Китаю і витісняти його продукцію з ринку. При цьому Китай – абсолютний світовий лідер, до якого використовують такий захист.

В ЄС з 73 нині діючих антидемпінгових заходів 56 застосовуються щодо імпорту з Китаю.

Окрім ЄС, таку методику використовують США, Канада, Індія, Мексика, Туреччина і тощо.

До речі, досі низка країн з перелічених вище не визначають Україну як країну з ринковою економікою.

Відповідно, надання статусу ринкової країни дозволить китайській промисловості ініціювати перегляд антидемпінгових заходів і вимагати перерахунку маржі за власними даними, що, безумовно, призведе до зниження або скасування мит.

Що далі?

Визнання Китаю країною з ринковою економікою є проблемою, щодо якої ЄС має ухвалити рішення до кінця нинішнього року.

Але, попри домовленості в рамках СОТ, Європарламент не поспішає це робити і в своїй резолюції підкреслює, що Китай не є країною з ринковою економікою і що п'ять критеріїв, встановлених ЄС, не були дотримані.

Також він закликав Єврокомісію належним чином враховувати стурбованість, виражену промисловістю, профспілками та іншими зацікавленими сторонами, щодо наслідків для робочих місць в ЄС, стандартів економічного зростання в усіх секторах промисловості та виробити пропозицію згідно з цим принципом.

Очікується, що Єврокомісія внесе нову пропозицію в липні поточного року.

Це рішення однозначно буде дуже непростим. По-перше, ЄС доведеться врахувати експертні оцінки щодо економічного ефекту визнання за Китаєм ринкового статусу.

У разі надання Китаю ринкового статусу можуть постраждати як мінімум сім галузей, включно з металургійною та деревообробною. Все це загрожує Євросоюзу втратою понад 3,5 млн робочих місць.

Разом з тим, у відповідь на відмову ЄС Пекін може вжити заходів у відповідь. Наприклад, він може вийти з переговорів про інвестиції (вельми важливих для європейців), а також створити перешкоди в торгівлі європейським компаніям.

Китай є другим за величиною торговельним партнером ЄС з щоденним торговим потоком понад 1 млрд євро і його ринок дуже важливий для багатьох інших галузей і європейських брендів, які зацікавлені в розвитку торговельних відносин.

Тому ухвалення резолюції безумовно не означає, що ЄС готовий піти на торговельну війну, швидше за все, варто очікувати вироблення нової збалансованої політики торговельного захисту, яка буде більш-менш компромісною.

Саме тому Європарламент закликав Єврокомісію координувати свої дії з основними торговими партнерами ЄС, щоб виробити спільне тлумачення права СОТ, в тому числі в контексті майбутніх G7 і G20 зустрічей на вищому рівні, а також обговорити ці питання на майбутньому саміті ЄС-Китай.

Паралельно з цим Європарламент підкреслив неминучу необхідність загального реформування інструментів торговельного захисту ЄС з метою забезпечення рівних умов для європейської промисловості, Китаю та інших партнерів, у повній відповідності з правом СОТ.

Це свідчить про те, що ЄС прагне здорових і збалансованих відносин, враховуючи реальну ринкову ситуацію Китаю.

Деякі експерти вважають, що

Євросоюз має альтернативне рішення для захисту внутрішнього ринку від китайського імпорту – це застосування компенсаційних заходів замість антидемпінгових.

ЄС, США, Канада і Австралія вже давно почали готуватися до цього і використовують цю тактику. Також можуть бути застосовані альтернативні нові методики розрахунку антидемпінгової маржі, які не так прямо вказуватимуть на неринковість Китаю, але забезпечать високий захист.

Як це позначиться на Україні?

В українському законодавстві не передбачено можливості визначати країну з неринковою економікою для цілей розслідувань, тому методика розрахунку по "сурогатній країні" не практикується.

Більше того, Україна при вступі в СОТ підписала двосторонній протокол з Китаєм, в якому задекларувала, що не вважатиме Китай неринковою країною, з метою застосування торговельного захисту.

Таким чином, набуття Китаєм статусу з ринковою економікою не відіб'ється на практиці розрахунку мита для захисту внутрішнього ринку в Україні.

Однак від вирішення цієї проблеми залежить попит на український експорт, насамперед в ЄС. Якщо Китай зможе домогтися відкриття ринків таких великих гравців, як ЄС і США, то це значно посилить конкуренцію китайської продукції на цих ринках щодо української.

Крім того, Україні варто відстежувати подальші тенденції розвитку практики торговельного захисту розвинених країн і в разі вироблення підходів впроваджувати їх в українське законодавство.

Зокрема, через недостатньо розвинену практику торговельного захисту в Україні не застосовуються компенсаційні заходи.

Разом з тим, Мінекономрозвитку України розробляє новий закон, що, як очікується, поліпшить практику торговельного захисту від субсидованого імпорту.

Подальший розвиток ситуації навколо ринкового статусу Китаю і нових торгових заходів ЄС може стати поштовхом для розвитку таких практик в Україні.

Автор: Олена Омельченко,

юрист з міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора