Не лише безвіз. Що обговорюватимуть на саміті Україна-ЄС

Середа, 23 листопада 2016, 13:30 — , торговий представник України

24 листопада в Брюсселі відбудеться саміт Україна-ЄС – головний щорічний майданчик для обговорення двосторонніх відносин на найвищому рівні. Найбільше йтиметься про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Зазвичай на таких самітах підсумовують шлях, пройдений від попередньої зустрічі на найвищому рівні.

Що ж ми можемо записати в актив за час, що минув від квітня 2015 року?

Насамперед, почала діяти передбачена Угодою про асоціацію вільна торгівля між Україною та ЄС.

Євросоюз став головним торговельним партнером України. На нього припадає вже 41% у нашій зовнішній торгівлі товарами. За результатами 9 місяців 2016 року товарообіг зріс на 6%, при цьому наш експорт до Євросоюзу збільшився на 4,4%.

 Для збільшення натисніть на зображення

Скептики можуть заперечити, що у 2015 році експорт відчутно впав порівняно з "дореволюційним" 2012-м – але ми віримо, що все одно перебуваємо на правильному шляху.

Втім, з роками варто розібратися детальніше.

Справді, у 2015 році порівняно з 2014-м було суттєве падіння експорту загалом (більш ніж 27%) та до ЄС зокрема – мінус 25% у вартісних показниках.

Та якщо аналізувати показники фізичних обсягів експорту, то ситуація у 2014-2015 роках була більш-менш стабільною. Падіння експорту у вартісних показниках відбувалося через певні актуальні причини. Зокрема, коливання цін на світовому ринку, зміну курсу валют, агресію Росії, анексію Криму.

Водночас у 2016 році ми маємо пожвавлення торгівлі з ЄС. Стали більше експортувати та більше імпортувати.

Це означає, що економіка оживає. Крім того, ми апріорі не можемо порівнювати поточні зовнішньоторговельні показники торгівлі з показниками, які були до анексії Криму та подій на сході країни. На жаль, із втратою сходу ми втратили і суттєву частину промисловості.

Для збільшення натисніть на зображення 

Водночас оптимізму додають внутрішні процеси, спрямовані на забезпечення повного використання можливостей Глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, що є частиною Угоди про асоціацію. Зокрема, тривають реформи у сфері державних закупівель, технічного регулювання, якості та безпечності продукції, санітарних та фітосанітарних заходів.

Крім того, Європейська комісія підготувала законопроект щодо надання Україні додаткових торгових преференцій – тобто додаткових можливостей експортувати окремі товари до ЄС без сплати мита.

Зокрема, на 3 тисячі тонн буде збільшено квоту на експорт меду (нинішня – 5 тис. тонн) та на 500 тонн – на експорт виноградного та яблучного соків (10 тис. тонн). Це найбільш затребувані квоти, які вичерпуються в перші дні, а іноді й у перші години дії нових квот.

Також на 5 тис. тонн збільшено квоту на експорт томатів. Це одне з найбільших досягнень українських переговірників, адже зараз річна квота тут становить 10 тис. тонн.

На 4 тис. тонн збільшено квоту на безмитний експорт вівса, на 7,8 тис. тонн – круп і пластівців.

Нині ми розраховуємо на прискорене схвалення Європарламентом та Радою ЄС цієї законодавчої пропозиції Єврокомісії. Сподіваємося, що додаткові преференції почнуть діяти вже з початку наступного року.

Ще одна тема для діалогу – і Україна, і ЄС готуються до впровадження зони вільної торгівлі з Канадою. Завдяки участі українських підприємств в регіональних та глобальних ланцюжках доданої вартості позитивний ефект від цих угод може стати набагато більшим.  

І нарешті – маємо обговорити приєднання України до Конвенції Пан-Євро-Мед. Цей крок сприятиме українському експорту як до ЄС, так і до регіону Близького Сході та Північної Африки. 

Про все це говоритимемо на саміті.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua