Бій з тінню: чому ЄС програє у протистоянні з офшорами

Дмитро Шемелін, "Астерс" _ Вівторок, 23 січня 2018, 15:17
Версія для друку Коментарі

Ініціатива ЄС по боротьбі з виведенням капіталів в офшори отримала серйозний удар. І цей удар пов'язаний з нездатністю визначити, кого можна вважати офшором, а кого – ні.

23 січня Євросоюз виключив вісім країн і територій зі списку юрисдикцій, які не співпрацюють з ЄС у податковій сфері належним чином. Віднині Брюссель більш не вважає офшорами Барбадос, Гренаду, Республіку Корею, Макао, Монголію, Панаму, Туніс та Об’єднані Арабські Емірати. Ці країни "переміщені до окремої категорії юрисдикцій, які підлягають пильному моніторингу".

Звичайно, що сам ЄС вважає такий крок своєю перемогою.

"Наш перелік вже довів свою цінність. Юрисдикції по всьому світу працювали над тим, щоб взяти на себе зобов’язання реформувати свою політику", – сказав Владислав Горанов, міністр фінансів Болгарії, яка головує у Раді ЄС.

Але чи став цей крок перемогою? Чи, може, навпаки – ЄС довів, що не здатний до повномасштабної боротьби з офшорами?

Підготовка списку "податкових гаваней" – проект комісара ЄС з економіки і фінансових справ П'єра Московісі. Уже два роки єврокомісар намагається скласти цей список і узгодити заходи впливу, які ЄС зможе застосовувати до тих юрисдикцій, які будуть внесені в його "чорну" частину.

Таким чином Єврокомісія намагається боротися з ухиленням від оподаткування в найбільших економіках ЄС (адже офшори – це не тільки українська проблема).

Хоча всі члени ЄС начебто визнають, що ухилення від податків через офшори призводить до величезного податкового збитку щорічно, попередні спроби скласти такий "чорний список" були не надто вдалими. Наприклад, у 2017 році ОЕСР готувала список офшорів для засідання Великої двадцятки.

В результаті тривалих досліджень і обговорень в його "чорну" частина ("невідповідність міжнародним стандартам податкової прозорості") увійшла лише одна країна – Тринідад і Тобаго. В сіру частину ("часткова відповідність") – теж тільки одна – Маршаллові острови. Решта відповідали або повністю, або "здебільшого".

У січні 2016 року 92 держави, в тому числі такі гіганти, як США, Китай і Японія, отримали від Єврокомісії листа, в якому їм повідомляли про критерії, за якими вони можуть бути віднесені до "чорного" або "сірого" списку офшорів ("податкових юрисдикцій, що не співпрацюють").

Далі, в жовтні 2016-го, список зменшився до 41 держави, яких повідомили, що вони не повністю відповідають критеріям податкової прозорості та їх можуть віднести до "чорного списку".

Зрештою, в листопаді 2016-го був сформований перший проект "чорного списку", що включав 36 держав.

До цього списку поряд із Панамою і Маршалловими островами увійшли такі неочевидні кандидати, як Вірменія чи Сербія. Однак ані США зі своїм Делавер, ані Швейцарія туди не потрапили.

Такий попередній список вже пересварив важкоатлетів всередині ЄС. Велика Британія (яка до 2019 року залишається в ЄС) довго опиралася включенню власних заморських територій, таких як Бермудські або Кайманові острови, до проекту списку. В результаті в сіру частину вони були включені тільки після того, як Panama Papers продемонстрували низку конкретних зловживань з використанням цих юрисдикцій.

Обговорювалося включення до списку недостатньо демократичної Туреччини, але їй пощастило.

Міжнародні організації неодноразово звинувачували функціонерів ЄС у несправедливому і непрозорому формуванні списку.

Асоціація Oxfam International опублікувала власний "чорний список", складений, за її твердженнями, з об'єктивним використанням критеріїв, заявлених єврокомісаром.

До цього списку одразу ж потрапили чотири члени ЄС: Ірландія, Люксембург, Нідерланди і Мальта. В аналогічному "альтернативному списку" Tax Justice Network фігурують вже шість європейців: до чотирьох попереднім додалися ще два – Кіпр і Велика Британія з її коронними володіннями.

Нарешті, в грудні 2016 року було опубліковано фінальний варіант чорного списку, до якого увійшли 17 юрисдикцій. На перший погляд, це була перемога проофшорного лобі: в чорний список не увійшла жодна із заморських територій або коронних володінь Великої Британії, тільки три з них (Британські Віргінські острови, Ангілья, Теркс і Кайкос) отримали "останнє китайське попередження" і до лютого мають привести свої податкові справи до ладу.

Потрапили до списку переважно відверті аутсайдери, яких навряд чи хто-небудь в ЄС захищав: Монголія, Самоа, Намібія, Тринідад і Тобаго; але були там і досить важливі гравці, такі як ОАЕ, Південна Корея, Панама і Бахрейн. Також у чорному списку – американський Гуам.

Паралельно з "чорним" був складений і "сірий" список, де фігурують 47 країн. Вони зобов'язані до кінця 2018 року відреагувати на висунуті до них претензії. Якщо цього не відбудеться, за рік, при черговому перегляді списку, вони перейдуть у "чорну" категорію.

На жаль, початок життя "чорного списку", навіть у такому скороченому варіанті, не дуже обнадійливий.

Вже 15 січня Reuters повідомило про ініціативу європейських чиновників виключити вісім важливих юрисдикцій із чорного списку, перевівши їх у сірий список. Зрештою, так і сталося - статус офшорів формально втратили якраз "найцікавіші" юрисдикції, серед них Південна Корея, ОАЕ і Панама.

Таким чином, остання ініціатива ЄС по боротьбі з ухиленням від податків через офшорні юрисдикції отримала серйозний удар.

У разі, якщо скорочення списку буде схвалено офіційно, його ефективність буде під питанням.

 

Автор: Дмитро Шемелін,

радник юридичної фірми "Астерс"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

ЧИТАЙ ТАКОЖ
ПУБЛІКАЦІЇ
Дмитро Шемелін, "Астерс"

Перемога Сергія Клюєва в Суді ЄС: чому санкції скасовані та що це змінить для інших екс-посадовців

Суд детально розглянув усі аргументи Клюєва щодо принципової незаконності санкцій – і відхилив їх один за одним... Це рішення навряд чи підриває європейський санкційний режим як такий або створює якісь потужні підстави для масового скасування санкцій...

Юрій Панченко, Європейська правда

Асоціація наполовину: звіт про відставання та успіхи євроінтеграції України

Рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС залишається вкрай низьким. Зокрема, за даними уряду, минулого року вдалося виконати лише 41% запланованої роботи. Такі низькі результати дають скептикам чудовий аргумент, що євроінтеграція насправді не потрібна Україні...







Ілія Куса, Український інститут майбутнього

Російський зять для Трампа: новий підозрюваний у справі про вплив РФ на американські вибори

Непримітна справа проти одного з лондонських юристів може серйозно вдарити по РФ. Алекс ван дер Зваан – зять одного з найбагатших російських бізнесменів. І його справа – удар по двох колишніх помічниках Трампа, які "вели" його передвиборчу кампанію.

Наталія Слободян, Експертний центр з питань безпеки

Науковий прорив на тлі війни: декілька ізраїльських рецептів

Один із секретів успіху Ізраїлю – "коротка дистанція влади". Надмірний контроль за науковцями з боку влади або контролюючих інститутів демотивує, руйнує ініціативність, пригнічує, а в результаті – брак креативності та нових ідей.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter