Порохова діжка Балкан: чи можливе повторення війни у Боснії

Четвер, 16 серпня 2018, 11:25 — , Експертний центр з питань безпеки

Перебуваючи на території однієї з найбільш потерпілих від війни країн колишньої Югославії, мимоволі починаєш розуміти, що незважаючи на 25-річну відстань у часі, повторення тих подій - цілком реальне.

Як відомо, Боснія і Герцеговина складається з двох частин - Республіки Сербської та Федерації Боснії і Герцеговини, що у своєму складі має 10 кантонів. Таку структуру закріпив Дейтонський договір або Загальна рамкова угода про мир у Боснії і Герцеговині від 14 грудня 1995 року, додатком до якого стала нова конституція.

Війна на Балканському півострові розпочалась в 1991 році зі Словенії (до слова, країни, яка зазнала найменших втрат) та фактично закінчилася на початку 2000-х із завершенням війни в Косові та конфлікту в Македонії.

Проте свого найжорстокішого піку війна досягла в 1992-1995 роках саме в Боснії і Герцеговині, де кількість жертв сягає близько 120 тисяч.

Практично більша половина жертв – це боснійські мусульмани, яких утримували в концентраційних таборах, піддавали тортурам та нелюдському поводженню, а в подальшому - масово розстрілювали (як приклад – геноцид у Сребрениці 1995 року).

Причини таких звірств дотепер достеменно не відомі. За словами Кемала Перванича, який провів сім місяців в одному з найбільших концентраційних таборів Боснії, охоронцями в таборі були серби, з якими він вчився у школі, які були його вчителями: "Мене піддавав тортурам один з охоронців просто тому, що я грав проти нього в баскетбол у школі".

Читайте також
Конфлікт за підказкою РФ: Сербія та Косово зупинилися за крок від зіткнення

За 23 роки по закінченню війни ситуація в країні все ще залишається напруженою. В тому, що Боснія дотепер не стала єдиною країною, можна переконатися, потрапивши на територію Республіки Сербської.

В першу чергу, в кожному місті чи містечку республіки помітні сербські прапори. На даній території є свої університети, де не вчаться боснійські студенти, є повністю своя автономна адміністрація. Ця територія відома тим, що саме тут відбувалися наймасовіші катування та вбивств і, як наслідок, було знайдено одні з найбільших масових поховань.

На сьогодні близько 62% молоді на території Республіки Сербської є безробітними. Натомість ця молодь є військовозобов’язаною і проходить службу в армії.

 
Фото автора

Окрім того, варто врахувати, що місцеві телеканали належать владі, яка заперечує геноцид та злочини проти людства, що мали місце на початку 1990-х років. Більше того, звинувачення президента Республіки Сербської Мілорада Додіка про "окупацію" боснійськими "мігрантами", які повертаються після війни додому, порушують Дейтонський мирний договір, не сприяють замиренню та пошуку компромісу.

Цікаво, що ще десятиліття тому Додік розглядався західними країнами як доволі ліберальний політик, проте сьогодні його заяви мало чим відрізняються від тих, які були висловлені Радованом Караджичем або Ратко Младичем, військовими злочинцями, засудженими Міжнародним трибуналом для колишньої Югославії за геноцид та злочини проти людства.

Мілорад Додік протягом усієї своєї політичної кар’єри повторює заклики до відділення Республіки Сербської та приєднання її до Сербії.

В 2017 році його заяви супроводжувалися закупкою зброї та встановленням міцних відносин із президентом РФ. Проте найбільш небезпечним є факт підтримки заяв та дій Додіка суттєвою більшістю сербів, що проживають у Боснії і Герцеговині, а це значить, що процес примирення ще навіть не починався.

Тим більше, у жовтні у Боснії і Герцеговині пройдуть чергові вибори - а це привід для Додіка посилити риторику ворожнечі. 

І це приводить до вкрай невтішного висновку: загроза нової війни в регіоні є цілком реальною.

Звісно, існує дуже багато локальних ініціатив, спрямованих на побудову діалогу між місцевими сербами, хорватами та боснійцями, проте ситуація все ще залишається напруженою через бажання потерпілих дізнатися правду, віднайти останки вбитих родичів та притягнути винних до відповідальності.

Які ж наслідки для України може мати потенційне напруження ситуації в Боснії? Як мінімум, черговий конфлікт на Балканах, в регіоні, який, за твердженням Брюсселя, має перспективи увійти до Євросоюзу, може надовго відбити у ЄС бажання до розширення. 

За словами екс-депутата Європарламенту Доріс Пак, "Балкани цікаві Європейському Союзу, тому що вони розташовані в самому центрі Європи. Якщо тут не буде демократії – то ЄС робить крок назад у своїй політиці. Ми не проти великих сусідів, але нам важливіше, щоб у самому центрі Європи була стабільність та демократія".

А до того ж, новий конфлікт всередині Європи може призвести до нової хвилі біженців, що (на думку Кремля) має зробити ЄС більш поступливим у діалозі з РФ. В тому числі - й щодо України. 

Втім, ці ризики можуть залишитися нереалізованими. Проте наскільки ЄС готовий захищати мир в регіоні та інтегрувати країни колишньої Югославії – буде зрозуміло з часом.

А на цей момент залишається вірити в силу діалогових та примирних ініціатив на території надзвичайно красивої Боснії.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.