Добрива лише для себе: чи допоможе СОТ впоратися з новою світовою кризою

Понеділок, 29 листопада 2021, 07:45 — , Sayenko Kharenko
Фото: Imago Sport and News/East News
Добрива в порту Стамбула. 2020 рік

Чи загрожує світовій економіці ще одна криза, окрім енергетичної?

Нова криза може бути пов'язана з глобальним дефіцитом добрив, і її наслідки може відчути на собі не лише аграрний сектор, а й усе населення планети.

Все почалося, коли наприкінці жовтня Китай, світовий лідер із виробництва добрив, чиї виробничі потужності суттєво перевищують внутрішнє споживання, раптово обмежив їхній експорт.

При цьому офіційного акта про скорочення експорту не було оприлюднено – натомість експорт припиняється різними додатковими перевірками. За даними публічних джерел, причиною обмежень стали дефіцит енергоресурсів та їхнє рекордне подорожчання.

Проте про глобальну загрозу заговорили лише нещодавно.

Приводом для цього стало рішення Росії, другого за обсягом світового лідера з виробництва добрив, запровадити з 1 грудня квотування їхнього експорту.

Новина про те, що Росія, з дешевим газом для внутрішніх виробників і з одними з найбільших родовищ газу, обмежує експорт добрив, викликала тривогу у світовій спільноті.

Енергетичну кризу, пов'язану з істотним зростанням цін на газ та електроенергію, вже відчули на собі безліч країн. Від підвищення цін вже постраждали виробники, електроенергія чи газ у яких складає значну частку у структурі собівартості: металургія, добрива, скло, будівельні матеріали та інші.

Закономірно, що в різних країнах можна чути новини про зупинення виробництва та навіть закриття заводів.

Закриття чи зупинення виробництва призводить до дефіциту відповідних товарів та закономірного зростання цін. Як наслідок, виробникам вигідніше постачати свою продукцію на експорт набагато дорожче, залишаючи внутрішній ринок без необхідних товарів.

І якщо у випадку з деякими позиціями це можна пережити, то з добривами – ні. Адже добрива – невід'ємна частина сільського господарства, продовольча безпека країн, що особливо тривожно в умовах, коли ціни на продукти і так б'ють історичні рекорди.

Найгірший сценарій, що загрожує світовій економіці – ефект доміно.

Це означає, що після Китаю та Росії обмеження експорту добрив запровадять більшість країн, які є традиційними експортерами.

Чи існують дієві інструменти, здатні зупинити найгірший сценарій?

Насамперед згадується стаття XI Генеральної угоди СОТ щодо тарифів та торгівлі (ГАТТ), яка прямо забороняє застосовувати будь-які заборони та обмеження щодо експорту, окрім мит, податків або інших платежів.

Важливо зазначити, що відповідно до численної практики вирішення суперечок у СОТ, ця заборона стосується дуже широкого спектра обмежень, як прямих, наприклад квот, ліцензування, так і різних додаткових процедур.

Більше того, за практикою СОТ заборонені не лише обмеження, прямо передбачені в законодавчих актах, а й приховані, які застосовуються лише на практиці.

Але не все так однозначно – з двох причин.

По-перше, СОТ прямо передбачає винятки з правил.

Наприклад, та сама стаття XI:2 (а) ГАТТ передбачає можливість тимчасово заборонити чи обмежити експорт, щоб перешкоджати критичному браку продовольства чи інших товарів, надзвичайно важливих для країни експорту.

Також у контексті добрив потенційно можливо застосувати статтю ХХ (j) ГАТТ, яка дозволяє обмежувати експорт певних внутрішніх матеріалів, щоб забезпечити необхідною кількістю таких матеріалів національних переробників.

Обмеження/заборони повинні застосовуватися тимчасово протягом періоду, коли внутрішні ціни на матеріали нижчі від світових; бути частиною розробленого стабілізаційного плану держави; та не повинні призводити до збільшення експорту чи захисту переробників; не мають застосовуватися дискримінаційно.

Винятки застосувати нелегко. Недостатньо просто обмежити експорт, пославшись на зростання цін на газ. Щоб законно застосувати обмеження, необхідні обгрунтування, економічні розрахунки тощо. Однак у разі погіршення ситуації цілком можливо підготувати все необхідне.

По-друге, напевно, найважливішою причиною, чому СОТ не може завадити ефекту доміно, є те, що з кінця 2019 року система вирішення суперечок організації не працює.

Нагадаємо, тривалий час США блокували призначення нових членів Апеляційного органу СОТ. Наприкінці 2019 року закінчилися повноваження останніх призначених членів, розглядати апеляцію немає кому.

Тому навіть якщо члени СОТ заперечують якісь заходи (як, наприклад, експортні обмеження) та група експертів (перша інстанція) визнає їх такими, що суперечать нормам СОТ, відповідач подає апеляцію до неіснуючого Апеляційного органу, тим самим повністю блокуючи виконання ухваленого рішення.

Зрозуміло, що за таких умов руки у членів СОТ розв'язані, й у певних ситуаціях можна й порушити правила, розуміючи, що відповідальності не буде.

Саме тому настільки важливою стає 12-та Міністерська конференція СОТ, яка відбудеться з 30 листопада по 3 грудня в Женеві.

Усі сподіваються, що на ній ухвалять рішення, які дозволять дати друге дихання СОТ, у тому числі розблокувати Апеляційний орган.

Крім того, окремі члени СОТ (у тому числі ЄС, Канада, Бразилія, Китай, Україна та низка інших) узгодили, що на період, доки не працює Апеляційний орган, апеляція розглядатиметься у спеціально створеному арбітражі.

Не варто також забувати, що подібні обмеження заборонені не лише у СОТ, а й у двосторонніх угодах про вільну торгівлю, які також можуть передбачати ефективні процедури вирішення спорів. Наприклад, Україна має такі угоди з ЄС, СНД, Канадою, Ізраїлем, Великою Британією, ЄАВТ тощо.

Шанси уникнути нової глобальної кризи ще залишаються. Головне – не лишати все, як є, а різними методами боротися за своє місце під сонцем.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.