"Відкину теорії змови – не буде такого!" Перше інтерв’ю дипрадника Зеленського

П'ятниця, 11 червня 2021, 16:20 — , Європейська правда

1 червня президент Володимир Зеленський призначив дипломата Андрія Сибігу заступником глави офісу президента, відповідальним за міжнародну політику. Втім, його попередник Ігор Жовква зберіг точно таку посаду – і це додало питань про те, хто і чим опікується в ОПУ.

Під час першого інтерв’ю, яке Сибіга дав на цій посаді, "Європейська правда" спитала його про це, про перспективи відносин із США, про можливість підписання безпекової угоди тощо. Та почали ми з найгарячіших тем – саміту НАТО та зустрічі Байден-Путін, які відбудуться протягом тижня.

Дивіться відеоверсію інтерв'ю або читайте текстову версію на сайті "Європейської правди" 

"Ми зробили все для ПДЧ у НАТО"

– У понеділок в Брюсселі відбудеться саміт НАТО. Без України?  

– Ми мали би бути на саміті Альянсу. І це справедлива наша вимога, як і вимога надання ПДЧ і членства в Альянсі, особливо на фоні тих викликів і тих ризиків, з якими зіштовхується наша держава.

На сьогодні є чітка позиція ключових держав світу, євроатлантичної спільноти щодо підтримки наших намагань набути членство в НАТО. Але на саміт, який відбудеться 14 червня, окрім членів НАТО, не запрошені інші учасники, тому що такий формат. Хоча ми ставили питання щодо присутності України, і з нашого боку було зроблено все для цього.

– Але при цьому НАТО шукає можливості для контактів з Росією, виступає за проведення Ради Росія-НАТО, в той час як Комісія Україна-НАТО не відбувається.

– Це трошки інший формат. Я б не здійснював підміну понять.

Ми, на відміну від Росії, говоримо про членство України в Альянсі, про ПДЧ, тому це зовсім інший формат взаємодії.

– Спитаю прямо: які у вас взагалі підстави для позитивних сподівань про наше майбутнє членство в НАТО?

– Є всі підстави так вважати. Це не лише підтверджено в ході останніх розмов, це випливає з нашої взаємодії з Альянсом.

– США чи Східна Європа загалом більш прихильні до нашого членства. А від західноєвропейських держав ви чули про підтримку?

– Ця підтримка є, хочу вас у цьому запевнити. Ми отримали ці запевнення в процесі комунікацій, які мали місце останнім часом. І Україна здійснила всі необхідні кроки для забезпечення того результату, який ми вважаємо за необхідний – а саме для отримання ПДЧ з подальшим оформленням членства в Альянсі.

– Давайте конкретно: чи ми отримували від Франції чи Німеччини сигнал, що вони позитивно сприймають наше прагнення до членства?

– Так, ми маємо позитивні сигнали, і не лише декларативні чи на словах, а дієву підтримку. Вона проявляється у форматах взаємодії на щоденній основі.

– Навіть від Франції і Німеччини?

– Від усіх наших партнерів ми маємо підтримку наших євроатлантичних прагнень.

Ми бачимо тісну взаємодію за лінією як окремих країн-членів, так і Альянсу загалом. Усі практичні речі втілюються в нашій річній програмі, і ми маємо "домашнє завдання".

З іншого боку, має бути консенсус (щодо подальших кроків до членства України в Альянсі, і його немає. – ЄП). Ми все це розуміємо, реалістично оцінюємо, але вважаємо нашу вимогу справедливою.

– Якби я завтра запитав у Ангели Меркель, чи бачить вона у майбутньому Україну в НАТО... Як ви вважаєте, що б вона відповіла?

– Мені важко сказати, яка була би відповідь. Але у нас є чітке розуміння позиції наших ключових партнерів, у тому числі Німеччини. Це тверда, непохитна підтримка наших євроатлантичних прагнень.

"Великої угоди" США та РФ не буде!

– 16 червня президенти Джо Байден і Владімір Путін зустрічаються у Женеві. Вони говоритимуть про Україну?

– На зустрічах такого характеру безумовно присутній порядок денний, як глобального, регіонального, так і двостороннього характеру.

– Байден і Путін говоритимуть про Україну?

– Ми можемо припускати, що так, тому що на сьогодні ситуація і ті виклики, з якими зіштовхується Україна, насправді зачіпають питання регіональної та глобальної безпеки. Тому вони безумовно в полі зору, в тому числі й таких країн.

Ми в розмовах з нашими партнерами узгоджували і доводили позицію України. Я маю на увазі розмову і з США, і з Канадою, і з іншими нашими ключовими союзниками.

З президентом Байденом ми за підсумками розмови можемо фіксувати узгодженість і координацію позицій – в тому числі напередодні зустрічі Байден-Путін.

– Ми розуміємо, що говоритиме Байден Путіну, коли на переговорах постане питання України?

– Ми розуміємо, що позиція України, і останні виклики, і високий рівень загрози, який є, були доведені нашим американським друзям і партнерам.

– Чи не буде за нашою спиною великої угоди між США і Росією, яка включатиме Україну?

– Буду тут недипломатичним і відразу категорично це відкину. Це все конспірологічні теорії, теорії змови – не буде такого.

Моя впевненість грунтується на тому, що ми маємо тверду позицію США, яка базується на підтримці територіальної цілісності і суверенітету України. І ми детально поінформували американську сторону про розвиток безпекової ситуації вздовж українського кордону, про виклики, які стоять на сьогодні перед українською державою у протидії російській агресії.

– Хіба те, що ми їх поінформували, є переконливим доказом того, що не буде якоїсь великої угоди?

– Тут річ не в тому. Один з результатів телефонної розмови між Зеленським і Байденом – те, що ми маємо запевнення щодо врахування позиції України.

"Андрій Єрмак займається в тому числі реалізацією зовнішньополітичного курсу"

– Я згодом запитаю і про візит Зеленського до США, і про "Північний потік-2", але перед тим давайте з’ясуємо, як що працює тут, в Офісі президента. Вас призначили заступником голови ОПУ, відповідальним за зовнішню політику. Але Ігор Жовква, який працював на цій посаді, лишився в штаті. Як ви будете ділити повноваження?

– Є чітке бачення президента щодо подальшого посилення зовнішньополітичного курсу. Орієнтованості на конкретний результат, посилення його системності, доктринальності, концептуальності, результату.

– Це загальні фрази. От, є два заступники...

– Якщо можна, я продовжу. В рамках цього, для посилення євроатлантичного і євроінтеграційного напрямків, за них відповідатиме окремий заступник керівника ОПУ, а мене призначили відповідальним за всі інші аспекти, пов’язані з зовнішнім курсом України.

– Тобто Ігор Жовква веде власне європейську і євроатлантичну інтеграцію?

– Так, ЄС і НАТО як інституції.

– Візьмемо приклад: одним з пріоритетів було підписання декларації про підтримку вступу України до ЄС, чотири країни це вже підписали. Чи стоїть мета збільшення цієї кількості?

– Безумовно.

– Тоді хтось має проводити ці переговори – і не з інституціями, а з країнами-членами ЄС. Це ваша сфера чи Жовкви?

– Ми працюємо як команда, не бачу жодних труднощів на цьому напрямку.

– А ви знаєте приказку про те, що не можуть бути дві хазяйки на одній кухні?

– Безумовно, знаю. Але мені здається, що в даному випадку є достатньо роботи для кожного з нас. І виходячи з тих пріоритетів, які є на сьогодні у нашої держави у сфері зовнішніх відносин, це справді є посиленням.

– Просто я намагаюся зрозуміти: контакти з країнами-членами ЄС та НАТО у питаннях європейської та євроатлантичної інтеграції – це все-таки Жовква чи Сибіга?

– Ми між собою розподілили. Якщо тематика стосується євроатлантичної інтеграції чи нашої роботи на євроінтеграційному напрямку, то це також належить до компетенції Ігоря Івановича. Але хочу наголосити, що це все частина спільної роботи команди.

– На Банковій є ще один гравець, який допомагає президенту в сфері зовнішньої політики – це Андрій Єрмак. У нього є закріплені зовнішньополітичні напрями?

– Це керівник Офісу президента.

– Він часом проводить переговори, навіть очолює урядові делегації. Є якийсь розподіл, якими саме тематиками він займається?

– Андрій Борисович займається ключовими, надзвичайно важливими напрямками, пов'язаними, в тому числі з реалізацією зовнішньополітичного курсу.

– Тобто відповіді немає?

– Чому немає? Мені здається, я відповів.

Це – керівник ОПУ, тому, безумовно, до його компетенції входить дуже широке коло питань. Натомість переді мною стоїть вужче завдання – подальша розбудова двосторонніх відносин, посилення зовнішньополітичного курсу, його цілісності, і орієнтація на результат.

"Ми виходимо з того, що ‘Північний потік-2’ не має запрацювати"

– Повернемося до тематики США. Відбулася розмова президентів, і це дуже добре. Але після того з'явилися нюанси з тим, якою ж була позиція Байдена. Ми бачили, як змінювалося повідомлення про це на сайті президента. Що взагалі відбувається?

– Жодних нюансів не було і жодна позиція не змінювалася.

– Ну як же, було навіть дві зміни. А я не пам'ятаю прикладів, коли опублікований пресреліз про розмову з президентом США змінюється після публікації.

– Він коригувався технічно. Відповідно, ніяких змін позицій не було.

– Ну, я б не сказав, що технічне коригування, якщо видалили слова про безпекову угоду зі США у зв’язку з "Північним потоком-2".

– Ще раз повторююся: жодних змін у тому ключі, як ви сказали, не було. Я б це розглядав у категоріях саме технічних. І це нормально, коли при виникненні таких ситуацій... навіть не ситуацій, а відбувається обмін між двома сторонами для коригування певних формулювань.

ДОВІДКА: У повідомленні пресслужби Зеленського про розмову президентів, опублікованому 7 червня, спершу була присутня фраза "Президент США наголосив на цілковитій підтримці євроатлантичної інтеграції України та важливості надання українській державі Плану дій щодо членства в Альянсі". Також Банкова від імені Байдена стверджувала, що "лідер США запевнив президента України в гарантіях безпеки з боку Сполучених Штатів". Втім, за декілька годин ці фрази зникли з повідомлення на сайті президента України, а у Білому домі оприлюднили коментар про те, що "українська сторона вдалася до неправильного опису заяви та вже виправила своє повідомлення". В ОПУ згодом пояснили, що зробили такі висновки "з атмосфери переговорів".

– Давайте детальніше поговоримо про "Північний потік-2". Не секрет, що Україна незадоволена тим, що США вирішили не накладати санкції на компанію Nord stream-2 AG та на її керівників. Чи правильно я розумію, що ми зараз шукаємо, що може компенсувати втрати у разі запуску "Потоку"?

– Ми чітко заявляємо, що "Північний потік-2" – це передусім безпековий виклик, в тому числі з точки зору енергетичної безпеки. І наша позиція тут тверда. Ми спілкуємося на цю тему з нашими партнерами і чітко доводимо нашу позицію щодо недопущення завершення його побудови.

– Ви вірите, що ще залишився шанс заблокувати його добудову? Бо вже ж ніби Путін оголосив, що все добудовано.

– Те, що остаточно не почало функціонувати – не вважається таким.

"Північний потік-2" – це справді великий безпековий виклик не лише для України, а й для Європи загалом.

На сьогодні ми займаємо позицію, що цей "Потік" не має бути введений у дію. Тому я не хотів би говорити в цих ймовірних категоріях його введення в дію.

– Чи це не сигналізує, що ми не готуємося до "плану Б"?

– Ми наполягаємо на тому, що я сказав, ми доводимо цю позицію і виходимо з цього.

"Ми ставимо амбітні цілі"

– Вже не секрет, що Україна хоче підписати безпекову угоду з США. Що в ній може бути?

– Сьогодні (у четвер. – ЄП) відбулося установче засідання робочої групи для належної підготовки візиту президента України до США. Ми обговорили низку угод, які є на порядку денному та мають бути підписані під час цього візиту. І частина цих угод стосується політико-безпекового блоку.

– Тобто безпекова угода з США може бути підписана вже в липні?

– Ми активно працюємо над цим. Документи в політико-безпековому блоці і у військово-технічному співробітництві є на порядку денному.

Але давайте ми це залишимо для двосторонніх переговорів та фіналізації відповідних домовленостей.

– Давайте поговоримо про візит Зеленського до Білого дому. Що ми ще від нього чекаємо, крім угод безпекового характеру?

– Він має чітке спрямування результативності, досягнення конкретних результатів за конкретними напрямками, від політико-безпекового до економіки, до співробітництва у сфері екології і щодо всіх інших питань нашого двостороннього порядку денного.

Ми ставимо амбітні цілі.

Ми дуже сподіваємося, що попри стислі терміни підготовки візиту – а це кінець липня – всі необхідні підготовчі заходи будуть здійснені на належному рівні.

– Ентоні Блінкен пов'язав прогрес у відносинах України і США із прогресом реформ. Доволі жорстка заява, як на мене. Ви ж її чули?

– Я вам відповім, що в розмовах, які провів президент України, (з боку США. ЄП) було відзначено особисте лідерство в ініціюванні і втіленні тих реформ. Усі визнають і констатують прогрес.

Звичайно, що ми – держава, яка перебуває в умовах протидії зовнішній російській агресії, тому це не може відбуватися, як у звичайних умовах.

– Як ми могли б показати досягнення в питаннях реформ?

– Ми чітко розуміємо питання проведення певних реформ за конкретними напрямками, які, скажімо, є чутливими і які перебувають в полі зору.

– Ми розуміємо, що судова реформа для США є надзвичайно важливою?

– Мені здається, що якщо брати наш внутрішньодержавний вимір, то ті кроки, які необхідні в контексті втілення необхідних реформ в Україні, здійснюються.

Тому дозвольте нам зробити наше домашнє завдання, підготувати належним чином цей візит, і нехай результати цього візиту покажуть його ефективність.

"Посол має працювати не більше п’яти років"

– Поговоримо про кадрові питання. Є значна частина вакантних посад послів, деякі не заповнюються неприйнятно довгий термін – наприклад, посла України при НАТО. Не так давно звільнилася посада посла України у ЄС.

– Звичайно, всі ці посади будуть заповнюватися.

Не повинна бути тривалий час вакантною посада посла у будь-якій країні. Ми зараз функціонуємо в таких умовах, що кожен посол повинен викладатися подвійно. Це дійсно, надзвичайно важливо, тому що відсутність посла позначається і на роботі дипмісії, і на динаміці розвитку двосторонніх відносин. Тому вакансії мають бути швидко заповнені гідними професіоналами.

– То коли чекати на призначення послів при НАТО і ЄС?

– Щодо НАТО, процес вже триває, і, швидше за все, призначення буде в досить короткі терміни. По ЄС також все буде зроблено, щоб воно швидко відбулося.

– А Туреччина, звідки ви тільки приїхали? Є розуміння, хто там буде?

– Так, є розуміння. Туди має поїхати надзвичайно досвідчений посол, і ми вже в процесі очікування згоди на його призначення.

– А Польща? Андрій Дещиця вже тривалий час там.

– Пане Сергію, я, звісно, виступаю за прозорість, але, як кажуть, "дипломатія любить тишу".

Загалом моє бачення та підхід такі: не повинен посол працювати в каденції більше, ніж розумний термін, це в середньому п’ять років. Це нормальний процес. І не потрібно тут шукати конспірологічні теорії. П’ять  років – це, напевно, той період, коли час проявляти себе і на інших напрямках у системі дипломатичної служби.

– У мене є філософське запитання: хто є дружніми до нас державами?

– Власне, перед нами стоїть завдання розширювати коло цих друзів. І я підтримую принцип ООН, що немає великих чи малих держав – всі держави однаково важливі.

Та, звичайно ж, у нас є надзвичайно високий рівень стратегічного співробітництва з нашими ключовими союзниками – це США, Канада, Литва, Польща, Туреччина та багато інших країн, з якими ми вибудовуємо стратегічне партнерство. І ми сподіваємося, що їхня кількість буде зростати і розширюватися.

Всі балтійські країни безумовно належать до цього кола. У нас є формати друзів України, куди входять і скандинавські країни. І ми б дуже хотіли посилювати відносини з ними та розширювати це коло друзів.

– А Угорщина – друг України?

– Кожній державі притаманні прагнення до дружніх відносин із сусідами.

 З точки зору дипломатії Угорщина – це важлива країна, наш партнер в ЄС, сусід, країна НАТО. Словом, це – надзвичайно важлива країна для нас.

Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua