Міжнародний суд ООН у четвер постановив, що Сполучені Штати незаконно дозволили заморозити активи деяких компаній із Ірану, й зобов'язав Вашингтон узгодити з Тегераном компенсацію за шкоду, завдану цими діями.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться в публікації агенції Reuters.

У 2016 році Тегеран подав позов до Міжнародного суду ООН після рішення Верховного суду США про використання коштів центрального банку Ірану для компенсацій 241 жертві вибуху американської військової бази в Лівані в 1983 році – він, як вважають, пов’язаний з Іраном.

Іран стверджував, що рішення американського суду є порушенням договору про дружбу 1955 року. Він, однак, був укладений ще у 1950-х роках – задовго до Ісламської революції 1979 року й подальшого розриву американо-іранських відносин. Крім того, Вашингтон остаточно вийшов з договору у 2018 році.

Тим не менш, Міжнародний суд ООН постановив, що на момент заморожування активів іранських комерційних компаній та організацій договір діяв, а отже, США порушили свої зобов'язання.

Тепер сторони протягом двох років мають домовитись про суму компенсації іранській стороні, а в разі провалу переговорів Суд ООН почне новий розгляд для визначення конкретного числа.

Водночас судді не задовольнили ключову вимогу Ірану й заявили, що не мають юрисдикції щодо активів центрального банку Ірану на суму 1,75 мільярда доларів, які перебувають у власності США – цей банк не є комерційним підприємством, а отже, не захищений оспорюваним договором.

З огляду на це обидві сторони в реакції на рішення Суду потрактували його як свою перемогу.

Рішення Міжнародного суду ООН є обов'язковими до виконання, але він не має інструментів для примусу. Сполучені Штати та Іран перебувають у групі країн, які в минулому ігнорували рішення Суду.

Воно було ухвалене на тлі загострення напруженості у відносинах між Сполученими Штатами та Іраном після обміну авіаударами між підтримуваними Іраном силами та американськими військовими в Сирії минулого тижня.

Відносини між Вашингтоном і Тегераном загострились після того, як спроби відновити ядерну угоду 2015 року між Іраном і великими світовими державами зайшли в глухий кут, а також у зв'язку з тим, що Росія використовує іранські безпілотники проти України.