В уряді відкинули закиди щодо "русифікації" України під приводом євроінтеграції

Середа, 29 листопада 2023, 13:29

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що новий законопроєкт, спрямований на захист нацменшин, не передбачає розширення можливостей для російської мови.

Про це, як пише "Європейська правда", вона написала у Facebook.

Стефанішина відреагувала на критику нового законопроєкту народним депутатом Володимиром В’ятровичем, який заявив, що зміни нібито дозволяють після п'ятирічного перехідного періоду "масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей".

Стефанішина, згадавши про рекомендації Венеційської комісії, заявила, що протягом півтора року команда, яка дійсно прагне європейського майбутнього для України, працювала щоденно для вироблення рішень, що забезпечать необхідний баланс між зміцненням позицій державної мови та захистом мовних прав нацспільнот, згідно з міжнародними стандартами.

"Ми завжди були відкриті до діалогу, але цивілізованого. Натомість дехто вирішив підігрувати (сподіваюся несвідомо) зовнішнім силам, які зацікавлені у тому, щоб зупинити наш рух до членства в ЄС та, водночас, створити прірву недовіри між громадянами України різного етнічного походження", – написала віцепрем'єрка.

За її словами, ситуація в Україні сьогодні суттєво відрізняється від ситуації після 2014 року, коли ухвалювалося мовне, освітнє законодавство, і Україна мала здійснити радикальні кроки у відповідь на посилення гібридної війни Росії.

Стефанішина також наголосила, що російська мова була, є і завжди буде червоною лінією.

"Це було чітко зафіксовано у всіх консультаціях з партнерами. Жодних змін на користь мови держави агресора бути не може; в жодному положенні законопроєкту немає розширення можливостей для російської мови", – заявила віцепрем'єрка.

"Йдеться виключно про права національних спільнот, а щоб не було поля для маніпуляцій, ми чітко вказуємо, що йдеться про мови країн ЄС, а також чітко фіксуємо, що положення законопроєкту не застосовуються до мови держави агресора", – наголосила вона.

Нагадаємо, у звіті, опублікованому 8 листопада, Єврокомісія рекомендувала розпочати з Києвом переговори про вступ, але перед тим Україна має виконати частину ще не втілених реформ.

Українська влада стверджує, що твердо налаштована виконати вимогу ЄС щодо прав меншин і зробити це якнайшвидше, можливо, навіть до грудневого саміту Євросоюзу.

Наразі на заваді "зеленому світлу" може стати Угорщина, яка обіцяє блокувати позитивне для Києва рішення.

Про те, якими є проблеми урядового законопроєкту щодо нацменшин та як їх виправити, – у статті: Червоні лінії "угорського" закону: де Київ має відмовитися від поступок на шляху до ЄС.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.