В Естонії готують новий закон про державну оборону

В Естонії парламентська комісія з питань державної оборони продовжує обговорювати законопроєкт про цивільні кризи та державну оборону, підготовлений урядом.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ERR.

Законопроєкт спрямований на підвищення готовності Естонії до криз шляхом створення єдиного правового простору.

Документ про цивільні кризи та державну оборону покликаний об'єднати три чинні закони, пов'язані з надзвичайними ситуаціями. Як наслідок має з'явитися єдиний документ, який покликаний поліпшити підготовку, управління та вирішення криз у всій сфері державної оборони.

Серед іншого законопроєкт має прояснити і визначити, хто і що буде виконувати під час надзвичайних ситуацій – від президента до працівників сфери охорони здоров'я. 

Таким чином, державні служби, органи місцевого самоврядування, постачальники життєво важливих послуг та інші критично важливі компанії будуть знати свою роль у підготовці до криз та їх вирішенні.

Відповідно до законопроєкту місцеві органи влади також отримають конкретні завдання щодо реагування на кризові ситуації. До них відносяться забезпечення життєво важливих послуг, таких як водопостачання, каналізація, централізоване теплопостачання та утримання доріг, підготовка місць евакуації та підтримка евакуації, надання основних соціальних та освітніх послуг та інформування місцевих жителів.

Крім того, Сили оборони отримають свободу дій, наприклад, щоб у разі безпосередньої загрози можна було швидко перекинути союзників до Естонії. 

Законопроєкт, що вносить поправки в цілому до 98 законів, повинен набути чинності 1 липня 2026 року.

Нагадаємо, 10 грудня естонський парламент в третьому й остаточному читанні схвалив бюджет на 2026 рік із рекордними витратами на оборону.

Безпрецедентна зміна в підході до витрат на озброєння серед європейських країн відбулася лише після повномасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році. У відповідь на погіршення міжнародної ситуації на цьогорічному саміті НАТО в Гаазі було ухвалено амбітну фінансову мету в розмірі 5% ВВП.