Возвращение Берлускони и расцвет евроскептиков: стресс-тест для итальянской политики

Среда, 28 июня 2017, 15:54 — , для Европейской правды

Другий і фінальний раунд муніципальних виборчих перегонів, що проходив в неділю, 25 червня, ознаменував перемогу прихильників Сільвіо Берлусконі.

Доволі низька явка виборців (близько 47%) знову засвідчила італійську неготовність до відповідальності за політичне майбутнє країни, але не стала перешкодою для тріумфу правоцентристських партій на місцевих виборах в Італії.

Ломбардія, праворуч!

Правоцентристи отримали незаперечну перемогу у трьох областях – Ломбардії, Лігурії та Абруццо. Завдано удару по традиційно "лівим" містам Ломбардії  та Лігурії– Генуї, Монці, Пістойї та Сесто Сан Джованні.

Справжній фурор викликала перемога в Генуї альянсу трьох політичних сил – партії Берлусконі ("Вперед Італія", Forza Italia), антиімігрантської ультраправої "Ліги Півночі" (Lega Nord) та європесимістської  "Брати Італії" (Fratelli d'Italia).

Це портове місто досі вважали бастіоном "лівих", які панували тут останні 50 років.

Та нині в Генуї правоцентристи отримали більше, ніж 54% голосів.

Крім того, "ліве" керівництво змінилося на "праве" у центрі Лігурії, місті Ла-Спеція, та в Аквілі – столиці центрального регіону Абруццо, що більше відома українському читачеві через землетрус у 2009 році.

Натомість, на півдні Італії картина виявилася строкатою: "ліві" перемогли в традиційно "правому" місті півдня Італії, Палермо, а у сусідній Калабрії (зі столицею Катанцаро) прихильність виборців завоювали "праві".

У підсумку, правоцентристи прийдуть до влади у 16 з 25 італійських міст, де проходило голосування. Лівоцентристська коаліція утримала прихильність у 6 містах, ще в двох містах мерами стали незалежні кандидати.

У підсумку, в порівнянні з виборами 2012 року, Італія стала значно "правішою".

5 років тому "ліві" отримали своїх мерів у 64 містах Італії, тепер у них лишилося тільки 34 міста. Натомість, "праві", які досі контролювали 32 муніципалітети, тепер прийдуть до влади у 53 італійських містах.

Повернення Берлусконі

Ці вибори – це один із фінальних акордів перед загальними виборами, які Італія мусить пережити навесні 2018 року (хоча не так давно панували очікування, що парламент обиратимуть достроково, вже у 2017 році).

Успішний "перформанс" Сільвіо Берлусконі на телебаченні за тижні до проведення дня голосування у поєднанні із агітаційними турами Маттео Сальвіні, керівника "Ліги Півночі", дали більш, аніж позитивні результати.

Крім того, успіх правоцентристів вказують на те, що криза, спричинена браком "лідерської руки" після усунення Берлусконі від влади через корупційні скандали, подолана. То ж варто очікувати на нове об’єднання правоцентристів.

Позиціям "лівих" не сприяла криза всередині урядової коаліції, а також розчарування італійських громадян політикою правлячої партії, орієнтованої на європейські цінності та неоліберальний курс, протягом останніх років.

Правляча Демократична партія колишнього прем’єра Ренці уже визнала свою поразку,

хоча сам Маттео у зверненні до італійців спробував зменшити значимість результатів цих виборів. На його думку, вони не були справжнім "тестом", оскільки правоцентристи скористалися суперечкою між лівоцентристами, яка дезорієнтувала виборців.

Проте, на думку італійських експертів, проти Ренці також зіграло його прагнення повернути повноцінну владу та крісло прем’єра через заклики до проведення дострокових парламентських виборів. Ці дії екс-прем’єра призвели до зниження довіри виборців та його прихильників.

З думкою про Україну

Що означають такі зміни на політичній карті Італії для нашої держави?

Варто нагадати, що саме регіональні ради Ломбардії разом із регіоном Венето та Лігурії визнали Крим російським та проголосували за резолюцію "Визнання принципу самовизначення Криму", закликавши уряд зняти санкцій з Росії. Проти цього тоді виступили саме представники Демократичної партії Ренці.

Політики з партії Берлусконі "Вперед, Італія" також відомі через підтримку ідеї скасування санкцій.

Зокрема, про це заявляли проросійські сенатори Серджо Дівіна та Бартоломео Амідеї – зовсім недавно, в квітні цього року, під час проведення Росією так званого "Міжнародного економічного форуму" в Ялті. Представники цієї партії були спостерігачами на псевдовиборах у ДНР та ЛНР, а 11 червня 2015 року, одразу після приїзду Путіна до Італії, парламентарі від партії Берлусконі внесли до Палати депутатів проект резолюції на скасування санкцій щодо Росії. А після того, як резолюцію було підтримано більшістю, "берлусконісти" голосували "проти" Угоди про асоціацію з Україною.

Отже нинішні результати виборів не додають позитиву щодо збереження італійської підтримки України.

Антитест на зрілість

Місцеві вибори в Італії стали черговим підтвердження того, що за низької явки рейтинги партій не завжди підтверджуються голосуванням.

Дані попередніх опитувань свідчили, що саме правляча Демократична партія  є лідером перегонів. А відомий "Рух 5 зірок", який вважають найпопулярнішим в Італії, показав надзвичайно низький рейтинг у першому турі, і лише в одному італійському місті мав високий результат.

Можливо, це сталося через те, що

представники "Руху" не показали себе успішними управлінцями.

Так, наприклад, мер міста Риму Вірджінія Раджа, що торік перемогла на виборах від "5 зірок", не завоювала прихильності римлян через неефективну політику управління містом. Крім того, боротьба за владу всередині "Руху" поступово послаблює його і призводить до виходу з нього членів.

Саме так сталося із мером міста Парма Федеріко Піццаротті, якого було виключено зі списків "Руху 5 зірок" за критичні зауваження проти стилю управління лідера "Руху" Беппе Грілло, але зрештою саме Піццаротті був успішно переобраний на цих місцевих виборах.

Підсумовуючи, можна сказати, що Італія прагне зміни не тільки політиків, а й політик. Місцеві вибори політично дезорієнтують націю. Виклики всередині країни посилюються через міграційну політику ЄС, не здатну стримати хвилі нелегальних мігрантів з Північної Африки та Сирії.

Саме тому, вибір простих італійських виборців зупиняється на традиційних консерваторах, та, навіть, євроскептиках.

Як, наприклад, партія "Ліга Півночі", яка не лише обіцяє обмежити потоки мігрантів, але також агітує виборців до виходу Італії з єврозони та ЄС.

І ці настрої стали особливо помітними у традиційно "правих" областях Північної Італії, де цього року відбулася найбільша частина місцевих виборів.

 

Автор: Вікторія Вдовиченко,

кандидат історичних наук, директор Інституту політики та урядування,

асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма",

для "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua