Визит с намеком на безвиз: что сказал и о чем промолчал в Киеве шеф дипломатии ЕС

Среда, 23 сентября 2020, 10:25 — , Европейская правда
Фото European Union

У вівторок один з найвищих посадовців ЄС, шеф зовнішньополітичної служби Жозеп Боррель відвідав Київ.

Його візит мав відбутися ще у середині березня – але через оголошену пандемію коронавірусу приїзд посадовця скасували буквально в останній момент. Тоді Брюссель пообіцяв, що топдипломат обов’язково приїде, щойно мине епідемічна небезпека.

Іронія долі, але України він дістався у період, коли показники захворюваності у нашій державі б'ють рекорди та у сотні разів перевищують весняні. "Але ми вирішили, що з вірусом чи без вірусу, та їхати треба", – пояснював Боррель, прибувши до Києва.

Парадокси нинішнього візиту цим не вичерпуються.

Боррель приїхав до України у період, коли у Брюсселі накопичилася величезна кількість запитань до нової влади – але у ЄС вирішили не загострювати їх вже на першій зустрічі й обмежитися натяками. Та у разі, якщо Київ сприйме нинішній кредит довіри за ознаку вседозволеності, наслідки не забаряться, кажуть у Брюсселі.

"Європейська правда" уважно стежила за візитом та з’ясувала, що непокоїть керівництво ЄС найбільше. З таких тем варто виділити чотири: війна з Росією (де Україна має повну підтримку), боротьба з корупцією (де реакція ЄС загострилася, але ми ще не перетнули межу) та два напрями реформ, де проблеми є найглибшими – це ситуація з держслужбою та державними закупівлями.

Важливіше за корупцію? Тільки гібридна війна

"Сильні, незалежні та ефективні антикорупційні інституції, а також реформа системи правосуддя мають ключове значення, щоби відповідати очікуванням народу України". Це – перше, що затвітив Жозеп Боррель після прильоту до Києва, і ця фраза визначає одну з двох тем, що цікавили європейського топпосадовця найбільше.

Іншим, що забрало на себе навіть більше його уваги, стала протидія російській агресії.

Ексочільник МЗС Іспанії, який від грудня 2019 року обіймає посаду високого представника ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики, під час політичної кар’єри у себе вдома здобув славу категоричного противника незалежності Каталонії і непримиренного ворога тих, хто цю незалежність підтримує.

Цей досвід несподівано перетворився на козир для України.

Річ у тім, що під час останньої каталонської кризи 2017-18 років Росія брала дуже активну, хоч і не публічну участь, підтримуючи та підігріваючи сепаратизм каталонців. Ще тоді у Борреля з’явилося нетипове для іспанців жорстке та реалістичне ставлення до Кремля.

А завдяки цьому особистому досвіду європейському посадовцю нескладно зрозуміти роль Росії в Україні.

"Коли розмова заходила про гібридний вплив Росії, про те, як вона веде інформаційну, політичну війну проти України – Боррель немов оживав. Відчувалося, що він має непідробний інтерес", – розповів ЄП один зі співрозмовників, що стежив за закритими переговорами представника ЄС у Києві.

Не дарма одну з небагатьох зустрічей у Києві Боррель провів у Міністерстві оборони. Причини для цих переговорів, на перший погляд, не було, тому про жодні домовленості за їхніми підсумками не повідомлялося. Але у дипломатії символи часто важливіші за домовленості – головний європейський дипломат вирішив наочно продемонструвати свої пріоритети.

Про опір російській агресії, включаючи події в окупованому Криму та політику України щодо нього, детально йшлося також на усіх інших зустрічах.

Але цей пріоритет не зменшив вагу іншої головної для ЄС теми.

Чи заберуть безвіз?

Останніми тижнями, після атаки Верховної ради на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), одним з найгостріших питань стало те, чи зважиться Євросоюз на жорсткі дії для впливу на Київ. "Європейська правда" тоді прогнозувала, що Брюссель візьме паузу до обрання нового керівника САП, і саме так і сталося.

І проблемою стало не лише прагнення ЄС дати шанс Україні. Публічну позицію Брюсселя додатково пом’якшив... скасований навесні візит Борреля до Києва.

Річ у тім, що через перенесення тієї поїздки нинішня його зустріч із Зеленським виявилася першою. "Ми хочемо передусім встановити контакт нового керівництва ЄС із керівництвом України. А починати знайомство із тиску не є ефективною стратегією", – поділився один зі співрозмовників ЄП, що брав участь у візиті.

Та це не означає, що ЄС погодився закрити очі на те, що відбувається. Зеленський дійсно не почув жодних ультиматумів чи жорстких вимог, але європейці стверджують, що надіслали кілька "сигналів" на адресу Києва.

У тому числі – стосовно безвізу.

Під час переговорів із президентом, а також на пресконференції по завершенню візиту Боррель нехай обережно, але нагадав, що цілісність антикорупційної інфраструктури є одним із критеріїв для запуску механізму призупинення безвізу. Станом на літо 2020 року цей критерій був дотриманий. Що буде далі – залежить від України.

З дипломатичної мови на звичайну це можна перекласти так: "Наразі ми не говоримо про призупинення безвізу, час для цього не настав; але якщо Брюссель переконається, що Київ дійсно руйнує антикорупційну інфраструктуру – то будьте готові до зміни позиції ЄС".

Ще одне попередження, яке, за словами джерел, Зеленський мав почути від Борреля – це те, що фінансові програми, а особливо другий транш макрофінансової допомоги ЄС на суму 600 млн, будуть поставлені у залежність від розвитку ситуації з НАБУ та САП. Тут налаштованість Брюсселя вже зараз є набагато жорсткішою. "Наш основний сигнал – ця допомога не є автоматичною", – розповів один зі співрозмовників ЄС.

Втім, як саме сприйняли на Банковій ці м’які натяки і чи виявилися вони переконливими – питання відкрите.

Довіра, підірвана "ковідом"

Між тим кілька критично важливих для Євросоюзу тем вирішили взагалі не зачіпати під час візиту Борреля. Адже йдеться про теми, у яких ситуація – найкритичніша, і позитивних сигналів у Євросоюзу взагалі немає – лише сподівання, що Київ зупиниться, не зробивши незворотного кроку.

Перша з них – це так звані "ковідні" зміни до закону про держслужбу.

Ще за попередньої влади ЄС погодився надати чималу безповоротну допомогу – 90 млн євро – для реформи української системи державної служби. Частина цих коштів пішла на підвищення зарплатні держслужбовцям, відібраним на конкурсних засадах; Україна натомість зобов’язалася незворотно змінити систему добору.

Але пандемія дала можливість зруйнувати досягнення. І Київ цим скористався.

Навесні уряд запровадив механізм так званих "ковідних конкурсів", які дозволяли керівнику держорганів та підрозділів довільно призначати держслужбовців навіть найвищого рангу – в обхід усіх критеріїв процедур. І при цьому прикриватися нібито проведеними "конкурсами". Хай навіть із заздалегідь визначеним результатом.

Ці "ковідні конкурси" з незрозумілих причин тривають і досі. За цей час вони стали приводом для жартів, але найголовніше – перетворилися на джерело корупції та кумівства під час призначення на "хлібні" та впливові посади, переконані у Євросоюзі.

Формально посадовці, що перемогли на цих "конкурсах", мають працювати лише до завершення карантину, але в ЄС не мають сумніву, що карантин місяць за місяцем будуть продовжувати і цього, і наступного року.

За цей час реформа держслужби, на яку витрачені кошти не лише українських, а й європейських платників податків, може буди остаточно зруйнована.

Влітку парламент спробував зупинити цю практику, ухваливши закон № 3491, та його несподівано ветував президент, який вніс до Ради низку пропозицій, що спотворюють його ідею. У тому числі – зберігають на посадах "ковідних" чиновників, призначення яких відбулося усупереч правилам.

Від кількох європейських посадовців ЄвроПравда чула дуже категоричну думку: якщо закон ухвалять з президентськими правками, то для відносин з ЄС це матиме катастрофічні наслідки. За словами одного зі співрозмовників, Брюссель ще до візиту Борреля доніс цю думку до усіх причетних і нібито отримав запевнення, що наступного тижня Рада розгляне законопроєкт, відхиливши ключові пропозиції Зеленського. Та чи будуть виконані ці домовленості – у Брюсселі не знають.

Чи зміниться знайомство на дружбу?

Проблемна історія з "ковідними" конкурсами – показова, але, на жаль, не єдина.

Ще одна вагома проблема – зміни до правил держзакупівель, так званий "закон про локалізацію", проти якого вже виступає не лише ЄС, а й США. Втім, під час цього візиту про це не говорили.

Річ у тім, що керівництво ЄС матиме й нові приводи обговорити це із Зеленським та іншими керівниками України. Адже візит Борреля до Києва став першою із серії зустрічей, що заплановані на найближчі 10 днів.

На суботу у планах стояла також його спільна із президентом Євроради Шарлем Мішелем та Володимиром Зеленським поїздка на Донбас. Нині цей візит під загрозою зриву, адже Мішель пішов на самоізоляцію через контакт із хворим на COVID.

Але головна подія відбудеться наступного четверга, 1 жовтня. Цього дня у Брюсселі запланований саміт Україна-ЄС та кілька зустрічей Зеленського із топпосадовцями. У тому числі – переговори тет-а-тет.

На останні можна покладати найбільші сподівання. Зустрічі без міністрів, помічників та радників дозволять обговорити найболючіші проблеми максимально відверто. І саме вони – якщо Київ дасть на них згоду – дозволять лідерам ЄС встановити дієвий персональний контакт із президентом України та переконатися у тому, що він має намір проводити реформи та рухати країну до ЄС.

Або навпаки.

Висновок залежатиме від заяв та від дій української влади – до та відразу після саміту.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua