Праздник популизма: что принесли Италии первые "коронавирусные" выборы

Среда, 23 сентября 2020, 16:11 — , для Европейской правды
Фото Daiano Cristini/Photoshot/East News
Італійська виборча дільниця за доби COVID-19

Як організувати голосування, якщо ще нещодавно твоя країна була лідером за темпами поширення коронавірусу?

Вперше після початку пандемії Італія проводить голосування: разом із виборами у семи регіонах по всій країні пройшов референдум із внесення змін до Конституції.

Спеціальні виборчі дільниці були відкриті в усіх лікарнях, що містять не менше 100 ліжок. А для виборців, що перебували у карантинній самоізоляції, теж знайшли можливість голосувати – для цього за 5-10 днів до виборів треба було подати відповідне звернення до голови свого муніципалітету. 

Тож не випадково, що вибори в Італії тривали рекордно довго – виборчі дільниці працювали аж два дні.

Але особливо важливими стали їхні висновки. Якщо коротко, головним переможцем виявився популізм. 

Треба менше депутатів

Звичайний прийом політиків-популістів – запропонувати зменшення кількості депутатів у законодавчому органі. 

Не оминула ця "мода" й Італію – цю ідею активно просували правопопулісти з "Руху п'яти зірок" та їхній лідер Луїджі Ді Майо.

Читайте также
Коронавирус ведет на скамью подсудимых: правительство Италии обвинили в неготовности к эпидемии

В історії Італійської Республіки це скорочення парламентаріїв було четвертим, що підтверджувалося референдумом. Після остаточного затвердження нової реформи 8 жовтня 2019 року її не підтримали в Сенаті достатньою кількістю голосів, через що і застосували опцію референдуму. 

Усі чекали, чим може завершитися ця постковідна епопея із волевиявленням. І це – величезний виклик для Італії, якій зараз доведеться зіткнутися з найскладнішим вибором: знайти новий баланс тих, хто залишається, і тих, хто змушений буде піти за новим виборчим законодавством.

До цього референдуму система обрання депутатів функціонувала таким чином: 61% парламентаріїв було обрано за пропорційною системою і 37% – за мажоритарною системою через одномандатні округи. Іще 2% залишилися для голосування в іноземних округах. 

Виборчий закон (закон Розателлум), що діяв донині, розділяв Італію на 232 одномандатних округи для виборів до Палати депутатів, а для Сенату передбачалося 116 округів. Кандидат, який брав участь у голосуванні й отримував найбільшу кількість голосів, автоматично вважався обраним до парламенту.

Якщо зараз кожен член Палати депутатів опікується 96 тисячами виборців, то після реформи їхня кількість зростає до 151 тисячі. 

Своєю чергою, кількість сенаторів з семи на регіон зменшиться до трьох або чотирьох. 

Аргументи на користь економії ресурсів запропонувало й італійське Мінекономіки: завдяки скороченню кількості мандатів Італія заощадить 53 млн євро, призначених для Палати депутатів, та 29 млн євро – для Сенату.

Отже, італійському виборцю було запропоновано зменшити кількість парламентаріїв з нинішніх 945 до загальної кількості 600 (з яких 400 депутатів – у Палаті депутатів та 200 – у Сенаті). 

І як часто буває з подібними референдумами, ініціатива зменшити кількість "політиків-популістів" очікувано отримала підтримку. 

За скорочення кількості парламентаріїв висловилися 69,6% виборців, проти – 30,4%.

Дещо дивним виглядає велика кількість тих, хто проголосував проти. Зазвичай противники таких ініціатив ігнорують подібні референдуми.

Проте у випадку Італії для визнання конституційного референдуму таким, що відбувся, кворум був не потрібний: результати референдуму стають чинними незалежно від відсотка тих, хто взяв участь. 

А це мотивувало прийти на дільницю і тих, хто був проти. 

Ще одне пояснення – італійська влада з усіх сил намагалася забезпечити можливість голосування для всіх, навіть для тих, хто знаходився у лікарні чи у коронавірусній самоізоляції.

Високими відсотками явки виборців переймалися як коаліційні, так й опозиційні сили. Адже якби явка була низькою, критики владі було б не уникнути. 

А так кожен зміг "попіаритися" у соцмережах та зарахувати перемогу конституційної реформи на свій бік.

"Повернімося до нормального парламенту, який має 345 місць і менше привілеїв", – коментує референдум Ді Майо. 

"Обґрунтованість вибору цієї реформи Демократичною партією підтверджена. Тепер попереду – кроки для її реалізації", – солідарний з ним очільник Демократичної партії Нікола Дзінгаретті.

Скорочення кількості парламентаріїв, передбачене реформою, набирає чинності з дати першого розпуску обох палат парламенту.

Насправді це означає, що попереду на італійський парламент чекатимуть "трудові" будні, коли доведеться вирішувати, як, коли і кого залишати у законодавчому органі, а кого "просити на вихід". 

Опозиція та влада зіграли внічию 

Набагато менш однозначним виявилися результати місцевих виборів. 

На них політичні партії коаліції та опозиції зіграли у своєрідну "нічию": правоцентристи завоювали серця прихильників у регіонах Марке, Венето, Лігурія та маленькій гірській Валле д’Аоста, але лівоцентристи залишаються при регіональній владі у Тоскані, Апулії та Кампанії.

Остаточна явка на регіональних виборах становить 57,21%. Про це повідомило МВС. Дані стосуються Кампанії, Лігурії, Апулії та Венето, тоді як Марке, Тоскана та Валле-д'Аоста не використовують виборчу інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ.

Демократична партія змогла утримати свої позиції у трьох з чотирьох регіонів разом із Тосканою – своїм традиційним форпостом. 

Крім того, демократів підтримали в Апулії та Кампанії, натомість правим надали перевагу в регіоні Марке.

Якби результат був дещо іншим, то це означало б поразку лівих і призвело б до політичних наслідків у Демократичній партії, посилюючи тертя всередині урядової коаліції. 

Водночас можна сказати, що "Рух 5 зірок" втратив значну підтримку на регіональних виборах, але зміг компенсувати це схваленням громадськості на референдумі щодо зменшення кількості депутатів.

Хоча "правоцентристи" здобули перемогу у Венето та Лігурії, лідер "Ліги" Маттео Сальвіні обіцяв набагато більше перемог. "Якщо дані екзитполів підтвердяться, то від завтра партія "Ліга" та правоцентристи керуватимуть у 15 з 20 регіонів Італії", – заявив Сальвіні перед оголошенням результатів.

Наразі Сальвіні має ще й проблему з його лідерською харизмою, оскільки переконлива перемога його представника та губернатора Венето Луки Дзайї стає викликом і для самого Маттео, перевіряючи його здатність утримувати внутрішню єдність в партії. 

На додачу опитування свідчать, що популярність Сальвіні поступово зменшилася у деяких північних регіонах.

І тепер харизматичному політику треба буде вигадувати нові стратегії для утримання сердець простих італійців. 

Ще однією партією, чиї сподівання не виправдали ці вибори, стали "Брати Італії" Джорджії Мелоні.

Популярність цієї партії стрімко зростає за останні місяці, тож там очікували набагато кращих електоральних результатів. "З півночі на південь "Брати Італії" – єдина партія, кількість прихильників якої зростає у всіх регіонах, що голосують", – написала лідерка цієї партії у Twitter.

Однак єдиним регіоном, де лідерство отримала ця політична сила, виявився Марке. 

* * * * *

Головним переможцем цих виборів став популізм.

Цього разу він вражає політичними ноу-хау, як от об'єднання дати референдуму та регіональних виборів чи епатажними виступами на пляжах деяких політиків. 

Найкраще про два виборчих дні висловився колишній прем'єр Італії Романо Проді: "Регіональні вибори пройшли неочікувано добре, і це – добра новина для стабільності цього уряду". Як буде далі – покаже лише час.

Що можна сказати напевно, то це про факт падіння рейтингів "Руху 5 зірок" по всій Італії та посилення регіонального лідерства окремих губернаторів, які змогли ефективно впоратися з "ковідними" викликами. 

Переконлива перемога губернаторів Луки Дзайї (76,8% підтримки у Венето), Джованні Тоті (56,1% підтримки в Лігурії) та Віченцо Де Луки (69,6% підтримки в Кампанії) – наочний доказ. 

Проте головне те, що дводенне голосування так і не дало розуміння, куди саме буде рухатися Італія. 

А тому "свято популізму" вочевидь триватиме.

 

Автор: Вікторія Вдовиченко,

кандидат історичних наук,

асоційований експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua