Избавиться от Саакашвили: чем важны для Украины выборы в Грузии

Четверг, 3 сентября 2020, 17:40 — , Европейская правда
Фото: Зураб Церцвадзе/Associated Press/East News
Тбілісі, 2019 рік. Протести за зміну виборчого кодексу

Грузія вже офіційно вступила у передвиборчий період.

Старт виборчим перегонам цього тижня дала президент Саломе Зурабішвілі, офіційно оголосивши дату голосування.

"Парламентські вибори в нашій країні відбудуться 31 жовтня, як це передбачено нашою конституцією. А я закликаю громадськість провести два місяці до виборів якомога спокійніше – це важливо у нинішніх умовах, коли ми вже пережили пандемію і досить важкий рік", – заявила вона.

Втім, заклик до спокійних виборів, очевидно, залишиться поза увагою.

Як показує досвід останніх кампаній, політична напруга у Грузії поступово зростає. 

Нинішня грузинська правляча партія "Грузинська мрія" керує країною вже вісім років – і багато виборців просто від неї втомилися. Перемога Зурабішвілі на президентських виборах у 2018 році далася владі вкрай складно. 

І перший сигнал про те, що спокійних виборів у Грузії годі чекати, надійшов з України: експрезидент та затятий противник чинної влади Міхеіл Саакашвілі заявив про своє повернення у грузинську політику.

Обирати по-новому

Головним питанням грузинської політики останнього року було те, за якою системою пройдуть нинішні вибори.

Читайте также
Грузия борется за выборы: смогут ли протесты в Тбилиси привести к смене власти

Нагадаємо, що минулого року, щоб заспокоїти країну після масштабних протестів, партія влади анонсувала масштабну корекцію виборчого законодавства. Замість змішаної системи, коли майже половина депутатів обирається на округах (і де традиційно перемагає влада), голова правлячої партії пообіцяв перейти до виборів за суто пропорційною системою з мінімальним прохідним бар’єром – лише 1%.

Така реформа обіцяла повернути інтригу грузинським виборам, які за старою системою гарантували владі безпроблемну перемогу. Так, на виборах 2016 року правляча партія "Грузинська мрія" отримала 48% голосів, однак завдяки мажоритарникам здобула конституційну більшість – усі без винятку депутати, обрані в округах, увійшли до правлячої фракції.

Торік обіцянка влади про зміну виборчої системи заспокоїла вулицю. Протести скінчилися. Втім, голосування щодо зміни виборчого кодексу завершилося фіаско. 

"Цілком несподівано" за ці зміни відмовилися голосувати депутати, обрані по мажоритарних округах.

Після нової хвилі протестів та втручання Заходу грузинська влада погодилася на компроміс – на мажоритарних округах буде обрано лише 30 зі 150 депутатів. 

Нова виборча система має ще один запобіжник проти монополізації влади однією партією. Так, переможець матиме право одноосібно сформувати більшість лише за умови отримання щонайменше 40% за пропорційною системою.

В іншому разі, навіть маючи формальну більшість, переможці будуть змушені шукати партнера у коаліцію.

Нова система може бути задіяна лише один раз. На наступних парламентських виборах 2024 року депутатів мають обирати лише за пропорційною системою.

Єдиний виняток – дострокові вибори. У цьому разі вони відбудуться за нинішньою змішаною системою.

Повернення Саакашвілі?

Нова виборча система вигідніша опозиції, тобто соратникам Саакашвілі. Проте наскільки вагомими зараз є її шанси на перемогу?

Соціологія невтішна для опозиції – згідно з опитуванням, проведеним Gallup у серпні, 33% грузинських виборців підтримують правлячу партію, тоді як партію Міхеіла Саакашвілі "Єдиний національний рух" – лише 16%. 17% виборців поки не визначилися, за кого голосувати. 

Разом із тим, зниження прохідного бар’єра до 1% дає можливість пройти до парламенту низці дрібних партій. Втім, навіть сумарно усі вони не здатні перевищити показник "Грузинської мрії".

Показово, що рейтинг "Грузинської мрії" суттєво підріс від минулої осені.

Однією з причин цього, як вважається, є успішне протистояння коронавірусу.

Грузія запровадила навесні один із найжорсткіших локдаунів (наприклад, у період пасхальних свят діяла комендантська година, було заборонено пересуватися навіть автомобілем!), а під час літнього туристичного сезону лишалася майже повністю закритою для іноземців. 

Як наслідок, в країні досі невелика кількість хворих. І на відміну від України, ЄС включив Грузію у "білий список" держав, для мешканців яких кордони Євросоюзу відкриті.

А на додачу, грузинська влада вже дала старт передвиборчій соціальній кампанії. 

"Засівання" грошима та пільгами забезпечило владі перемогу на попередніх виборах, тож його вирішили повторити. Серед нових ініціатив: виплата по 200 ларі (близько 1800 грн) допомоги на кожну дитину, компенсація частини зимових витрат на комуналку, субсидування іпотечних позик тощо.

Опозиція не має можливості це перебити.

Тож у ситуації, коли передвиборчі розклади свідчать не на їхню користь, противники влади знову дістали те, що вважають своїм головним козирем – Саакашвілі.

Колишній президент Грузії, а нині – український громадянин та посадовець тиждень тому заявив про плани невдовзі повернутися до Грузії. Багато хто сприйняв це як намір Саакашвілі полетіти до Грузії вже зараз, щоби балотуватися в парламент, але насправді він цього не обіцяв.

Швидше за все, йдеться про наміри експрезидента повернутися додому після зміни влади. 

Таку заяву можна було б вважати особистим піаром Саакашвілі, однак в опозиційній партії "Єдиний національний рух" вже заявили, що мають намір після перемоги запропонувати йому посаду прем’єр-міністра.

Втім, у підсумку ці заяви можуть зіграти проти опозиції.

Міхеіл Саакашвілі, за президентства якого у країні відбулося чимало реформ, дійсно має у Грузії прибічників. Але ще більше – тих, хто його ненавидить. Тих, для кого повернення експрезидента до влади не є доброю перспективою. 

До речі, про своє швидше повернення до Грузії Саакашвілі заявляв і на попередніх парламентських виборах 2016 року – і після того рейтинг опозиції відразу просів.

То навіщо зараз опозиція наступає на ті самі граблі? Відповіді на це запитання поки немає.

Тим більше, що навіть у разі перемоги своїх соратників Саакашвілі буде непросто повернутися. Для початку мають бути скасовані судові вироки, за якими експрезидента засудили на три роки і на шість років (за перевищення службових повноважень) та закрита справа щодо розкрадання державних коштів, по якій вироку поки немає. А ще йому необхідно повернути грузинське громадянство, якого президента позбавили через те, що він став громадянином України (подвійне громадянство у Грузії заборонене). 

Останнє може зробити лише чинна президентка Грузії, яка не приховує антипатії до Саакашвілі. Тож це буде явно проблематично. 

Альянс із друзями Путіна

Як зміниться Грузія після парламентських виборів?

Хоча соціологія дає мало шансів на зміну влади, цілком імовірно, що у новому парламенті "Грузинській мрії" все ж доведеться шукати собі партнера для створення коаліції.

Останнє ускладнюється тим, що провідні опозиційні сили вже оголосили про спільні дії та бажання скинути "Мрію". Характерно, що до спільної заяви грузинської опозиції доєдналася й партія "Демократичний рух – Єдина Грузія" Ніно Бурджанадзе, яка має стійку репутацію проросійської.

Щоправда, низький виборчий бар’єр дає можливість потрапити в парламент і радикальним партіям, які критикують як чинну владу, так і традиційну опозицію.

Найбільша серед них – Альянс патріотів, за який готові проголосувати 3% грузинів.

Щоправда, рейтинг "патріотів" може вбити нещодавній скандал – проєкт "Досьє" російського опозиційного діяча Михаїла Ходорковського оприлюднив документи, які свідчать про фінансування цієї грузинської партії владою РФ.

Також, згідно з цими даними, підготовкою партії до нинішніх виборів займається команда російських політтехнологів, яка спеціалізується на підтримці дружніх до РФ партій на теренах колишнього СРСР.

І якщо, попри такі скандали, чинна влада зважиться на коаліцію з "патріотами", то це щонайменше здатне викликати нові протести.

Як наслідок, за результатами парламентських виборів грузинська політична система може опинитися у патовій ситуації, коли ані влада, ані опозиція не зможуть створити стійкий уряд, а суспільство буде обурене і готове виходити на вуличні протести. 

Тож, підсумовуючи, від'їзд Саакашвілі з Києва за результатами грузинських виборів навряд чи буде можливий. А натомість ці вибори можуть спричинити сповзання у зону нестабільності ще однієї дружньої до України держави.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua