Грузия борется за выборы: смогут ли протесты в Тбилиси привести к смене власти

Понедельник, 18 ноября 2019, 14:35 — , Европейская правда

Відмова влади від виконання своєї ключової обіцянки, масові протести та блокування роботи парламенту...

Політична криза у Грузії, що триває протягом нинішнього року, минулого тижня зазнала різкого загострення, давши підстави говорити про вірогідність повторення "Революції троянд" 2003 року.

Старт новому загостренню дав провал голосування про зміну виборчого законодавства. І хоча влада подає цей крок як демарш окремих депутатів, через який забракло голосів, у Грузії це нікого не може ввести в оману, адже досі лідер партії "Грузинська мрія" та реальний лідер країни Бідзіна Іванішвілі не мав жодних проблем із проведенням у парламенті будь-якої ініціативи.

Річ у тім, що ця зміна була гарантована владою як поступка на адресу опозиції. Це була частина домовленостей, які залагодили попередні масштабні протести у Тбілісі. Невиконання цієї обіцянки опозиція сприйняла як сигнал, що влада бере курс на перемогу на виборах 2020 року будь-якою ціною. 

А тому – пішла у контрнаступ.

Заблокований парламент 

Намети перед парламентом Грузії, замки на всіх дверях та повне блокування роботи законодавчого органу. Так наразі виглядає центр Тбілісі. 

Наразі опозиція оголосила безстроковий протест, пообіцявши впустити депутатів лише за однієї вимоги – задля голосування про припинення повноважень чинного уряду та призначення технічного, який має пропрацювати до позачергових виборів. 

Влада наразі ухиляється від силового протистояння (зокрема, поки що відмовившись від парламентських засідань), лише наголошуючи на незаконності таких дій. "У випадку штурму або продовження блокування адміністративного органу поліція реагуватиме відповідно до даного законом мандата", – наголошується у заяві грузинського МВС.  

Втім, навіть у такій ситуації повністю уникнути силових конфліктів не вдається.

Зокрема, у неділю під офісом правлячої партії "Грузинська мрія" відбулася бійка між поліцією та активістами, які намагалися на асфальті перед входом до партійного офісу зробити напис "Йди геть". 

На протести у Грузії вже відреагували ЄС та США. У спільній заяві посольств було визнано, що дії влади викликали "глибоке розчарування" грузинського суспільства, посиливши недовіру у суспільстві. 

Господарі свого слова

14 листопада парламент Грузії відхилив проєкт змін до виборчого законодавства, який передбачав, що парламентські вибори восени 2020 року пройдуть не за змішаною системою, як зараз, а за пропорційною з нульовий виборчим бар’єром.

Партія "Грузинська мрія", яка у нинішньому парламенті має конституційну більшість, в першу чергу завдяки перемозі на усіх (!!) мажоритарних округах, "раптом" виявилася не готова проголосувати ані за цей проєкт, ані за його відправлення на повторне читання.

Проти цієї ініціативи виступили депутати-мажоритарники.

Важливим є те, що плани про зміну виборчої системи не лише активно анонсувалися владою (в тому числі – президентом Грузії з трибуни ООН), та підтримувалися Заходом, але й були ключовим елементом стабілізації ситуації під час попереднього загострення політичної кризи.

Читайте также
России напомнили об оккупации: почему Грузия восстала против власти и при чем здесь РФ

Варто нагадати: масові протести у Грузії відбувалися у червні. 

Їх спровокувало проведення у пленарній залі грузинського парламенту засідання маловідомої організації – Міжпарламентської асамблеї православ’я. Ба більше, вести його з кресла спікера грузинського парламенту мав російський депутат-комуніст Сергєй Гаврилов, відомий підтримкою фактичної окупації Росією двох грузинських регіонів – Абхазії та Південної Осетії.

Масові протести проти цього призвели до сутичок із поліцією, яких країна не знала з моменту програшу Міхеіла Саакашвілі, і це додатково посилило градус напруги.

Правляча партія незабаром визнала провину. У відставку пішов спікер, а депутат, який надсилав запрошення православній асамблеї, був змушений скласти мандат.

Втім, щоб остаточно заспокоїти протестувальників, влада була змушена погодитися також на виконання додаткової політичної вимоги – скасування "мажоритарки" на парламентських виборах. Точніше, на пришвидшення її скасування. Раніше планувалося, що вибори 2024 року пройдуть за пропорційною системою, а на вимогу протестувальників влада погодилася пропусти вибори за партійними списками вже у 2020 році.

Цей крок – надзвичайно принциповий для опозиції. Достатньо згадати, що на виборах 2016 року правляча "Грузинська мрія" здобула менше 50%, однак виграла всі мажоритарні округи, отримавши завдяки цьому конституційну більшість. 

Скасування "мажоритарки" і опозиція, і західні партнери називають обов'язковою передумовою того, що вибори 2020 року стануть справді конкурентними. 

Втім, разом із поступками влада в деяких питаннях показала непоступливість. Зокрема, відмовившись звільнити з-під арешту опозиційних депутатів, з яких парламент зняв недоторканність, звинувативши в організації протистояння із поліцією. 

А ще – коли відмовилася відправляти у відставку голови МВС Георгія Гахарію, якового в опозицію вважають персонально винним в організації нападу поліції на опозиційний мітинг.

Тому відмова влади від виконання обіцянок так обурила грузинів.

І саме тому протести проти дій проурядової більшості ледь не вперше об’єднали всі опозиційні сили. 

Проти дій більшості вийшов протестувати увесь спектр опозиції – від Єдиного національного руху Саакашвілі до проросійської Бурджанадзе. Навіть Альянс патріотів – ультраправа сила, неформально лояльна правлячій партії, – була вимушена вийти на протести, щоправда – мітингуючи в іншому місці, аніж інші. 

Виклик для влади

Ключова відмінність нинішніх протестів від червневих "імені російського комуніста Гаврилова" – те, що тоді обурення вулиці було спонтанним і не мало лідерів. Нині парламент блокують під проводом політиків.

Щоби не розпилюватися на велику кількість стихійних протестів, опозиція від початку оголосила, що кидає всі сили на мітинг 17 листопада.

Та все одно він виявився менш масовим, ніж літні.

За даними поліції, у ньому взяли участь близько 5,5 тисяч осіб. Навіть якщо ця цифра може занижена, кількість протестувальників не виглядає настільки великою, щоб говорити про ризики швидкої зміни влади.

Втім, опозиція не збирається здаватися.

І саме тому взяла у блокаду законодавчий орган. В опозиції пообіцяли, що депутатів пустять на робочі місця лише заради голосування про вотум недовіру уряду та призначення технічного, а разом з тим – і про дострокові вибори, змінивши перед тим виборче законодавство.

Серед інших вимог опозиції – зміна виборчого законодавства, оновлення складу Центрвиборчкому та закриття справ проти "організаторів" червневих протестів.довження блокади 

Найближчі дні можуть виявитися вирішальними. Якщо поліція піде на силове розблокування парламенту, то це може спричинити поширення протестних настроїв. І тоді розмови про нову революцію можуть виявитися правдивими.

Але правляча команда може грати на затягування конфлікту, ухиляючись від різких рухів і сподіваючись, що з часом ентузіазм протестувальників впаде. 

Спершу влада обрала другий, безпечний варіант. У понеділок у парламенті оголосили неробочим днем, закликавши депутатів поки не виходити на роботу, щоб не провокувати поглиблення конфлікту. 

ОНОВЛЕНО: Згодом у понеділок все ж почався розгін протестувальників з-під будівлі парламенту.

Повідомляється, що під час сутичок поліція затримала 18 осіб, є постраждалі.

Примітно, що у разі про у законодавчого органу є опція – тимчасово перевести свою роботи до Кутаїсі, де є ще один будинок парламенту, побудований за часів Саакашвілі.

Протести поки обмежуються столицею та не дійшли до регіонів, опозиції бракує сил для блокування інших органів влади у Тбілісі, тому від цієї ідеї мітингарі відмовилися, хоча й розглядали її. 

Принциповий момент: ймовірність виконання владою вимог мітингувальників є вкрай низькою. Події останніх місяців показують, що грузинська партія влади не налаштована на компроміс із опозицією.

Читайте также
Лекарство от протестов: какие последствия будет иметь смена премьера в Грузии

Наприклад, ексміністра внутрішніх справ Георгія Гахарію, відставки якого так добивалася опозиція, у вересні було призначено прем’єр-міністром. Опозиція переконана, що задля "підготовки жорсткого сценарію" на виборах 2020 року.

Та й відмова голосувати за зміни у виборчий кодекс теж виглядає цілком спланованим кроком влади. До виборів ще близько року, а підтримувати протести протягом такого часу просто неможливо.

Шанс для опозиції

На що може сподіватися опозиція, щоб розширити протести?

Наразі США і ЄС досить обережно коментують ситуацію. Хоча їхня загальна оцінка однозначна: відмова від кроку, який подавався грузинською владою і сприймався Заходом як важливий шаг по демократизації країни, викликає "глибоке розчарування". 

І якщо грузинська влада не зробить висновків з цієї критики, з часом ЄС та Штати почнуть говорити жорсткіше. А це може додатково вдарити по її рейтингах.

Жорсткі дії влади також можуть мобілізувати протести і вивести їх на новий рівень.

А головне – нинішній рівень підтримки уряду залишається вкрай низьким. 

Від "Грузинської мрії" чекали в першу чергу суттєвих соціальних виплат та різкого покращення економіки. Часом навіть чекали неможливого – і цього, цілком логічно, не сталося. За сім років перебування при владі "Грузинська мрія" не забезпечила обіцяного зростання рівня життя у країні.  

А "конфлікт імені Гаврилова" не лише вдарив по них через зменшення надходжень від російських туристів, але й довів, що політика загравання з Путіним не дає обіцяних результатів.

Досі від більших протестів владу рятував високий антирейтинг опозиції.

Та невдовзі антирейтинг чинної влади може перевищити "досягнення попередників". Не виключено, що це відбудеться саме під час нинішньої кризи. Адже іноді грузинська влада робить все, щоб відштовхнути від себе навіть своїх прихильників.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua