Забыть все, кроме коррупции: как Зеленский выдавил победу из саммита Украина-ЕС

Среда, 7 октября 2020, 17:45 — , Европейская правда
Фото пресслужби президента України

Загрози безвізовому режиму немає – він відновиться, щойно пандемія піде на спад, і Євросоюз письмово підтвердив, що критерії візової лібералізації Україна не порушила.

Коли дійде до цієї "епідемічної стабілізації" і кордони реально відкриють – наразі не зрозуміло. Втім, ЄС зобов’язався допомогти Україні з постачанням (а може, й виробництвом) COVID-вакцини.

А ще Київ та Брюссель продовжать рух до "промислового безвізу", готуватимуть оновлення Угоди про асоціацію та продовжуватимуть санкції проти Росії стільки, скільки знадобиться. Бо в керівництві ЄС є ті, хто ладен критикувати путінський режим, агресивну Росію та кремлівську пропаганду (можливо, навіть сильніше, ніж це робить офіційний Київ).

Усе це – результати саміту Україна-ЄС, що відбувся в Брюсселі і за підсумками якого Зеленський має всі підстави говорити про перемогу.

Та з політичної точки зору ще важливіше інше.

Президент знайшов аргумент, який дає йому фактичний імунітет від критики з боку ЄС. Цей метод беззбійно працює – принаймні, поки що.

Єдине, на що ЄС не готовий закривати очі – це проблема корупції. Про це Зеленському у Брюсселі говорили і при свідках, і без них, пояснивши, що на кону – 1,2 млрд євро, які Україна поки не отримає

"Європейська правда" дізналася про деталі переговорів та аргументи обох сторін

Франція проти усіх

У вівторок ввечері у команді Володимира Зеленського було, без перебільшення, свято.

Відбулася подія, щодо якої лунало стільки скепсису; якій його попередник та політичний супротивник Петро Порошенко публічно пророчив проблеми та неуспіх. Йдеться про саміт Україна-ЄС, що відбувся у Брюсселі 6 жовтня.

Варто зазначити: зустріч з президентом України стала першим "живим" самітом між ЄС та державою-партнером від початку пандемії.

Київ наполягав на проведенні саміту, тож ЄС дав на це згоду попри другу хвилю COVID-19, яка вирує зараз у Бельгії. Втім, без епідемічного хаосу не обійшлося.

Спершу саміт довелося посунути на п'ять днів через самоізоляцію президента Євроради Шарля Мішеля; потім на самоізоляцію пішла керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн – тож зустрітися з нею Володимиру Зеленському так і не вдалося.

Але саміти – це події, де офіційні рішення та заяви зазвичай узгоджуються наперед, тому на його зміст це не вплинуло. Ба більше, як не дивно, але відсутність найвпливовішої керівниці ЄС зіграла на руку Україні (про це – трохи згодом).

Та повернемося до рішень саміту, який обидві сторони вже назвали своїм спільним успіхом, цитуючи текст підсумкової заяви лідерів України та ЄС ("Європейська правда" вже публікувала коментований переклад цього документа, і ми маємо погодитися – текст справді добрий, він містить низку важливих моментів).

Але мало хто знає, що до останніх днів його ухвалення було під загрозою зриву.

На заваді став спротив одного з членів ЄС (кілька не залежних одне від одного джерел ЄП стверджують, що йдеться про Францію, хоча її представники це заперечують), що не давав згоду на фразу про подальшу інтеграцію ринків України та Євросоюзу.

А для Києва ця фраза мала ключове значення. Бо ми планували оголосити про оновлення Угоди про асоціацію, для чого продовження інтеграції ринків є базовою, ключовою умовою.

Одне з джерел ЄП стверджує, що в Києві навіть розглядали можливість відмовитися від підсумкового документа на знак протесту... Але зрештою здоровий глузд переміг. Брюссель дав згоду на ці слова, які від нього лунали вже не раз. Перепони для "головної перемоги" Києва на саміті зникли.

Що буде з асоціацією?

Про те, що Україна та ЄС дали зелене світло консультаціям про оновлення Угоди, "Європейська правда" вже повідомляла. І, будемо відверті, це не є несподіванкою чи сенсацією – про таку потребу заявляла ще попередня влада. Від осені почалася предметніша робота на цьому напрямку; причому цю ідею гаряче підтримала також експертна спільнота, що навіть підготувала свої рекомендації для української та європейської сторони.

До слова, ще взимку Євросоюзу ідея масштабного оновлення Угоди була не дуже до вподоби, але зрештою Брюссель сказав принципове "так".

"Про нашу згоду на оновлення Україна знає, ми передавали цей сигнал різними каналами", – розповів ЄвроПравді високопосадовець ЄС напередодні візиту Зеленського. А після зустрічі із Зеленським згоду на оновлення публічно визнав також Шарль Мішель, відзначивши два напрямки: "Ми повністю віддані ідеї просувати (угоду) вперед, включаючи такі важливі сфери, як екологічна і цифрова... Ми переглянемо наш прогрес (у виконання чинної версії Угоди. – ЄП) у 2021 році. Існує неймовірний потенціал, який здатен принести користь громадянам і бізнесу".

Але варто внести ясність: що станеться з Угодою про асоціацію?

Чи немає небезпеки, що після "перегляду" її положень у цьому документі з’явиться щось таке, на що Україна не давала згоди? Приміром, уламки Партії регіонів, а також інші проросійські сили свого часу також просували ідею, що "асоціація погана, угоду треба змінювати". То чому їхня ідея була поганою, а ініціативу влади ми подаємо як перемогу?

Коротка відповідь: ні, розпочатий на саміті процес такої небезпеки не несе. Передусім через те, що не йдеться про відмову від частини зобов’язань України щодо проведення реформ. Оновлення Угоди не змінить її сутності.

Щоби обґрунтувати це детальніше, доведеться дати зовсім трошки теорії (якщо ви у ній не зацікавлені – можете проскролити до наступної глави, що присвячена безвізу).

Отже, зміна нашого основного договору з ЄС не є чимось кримінальним.

Навпаки, в самій Угоді про асоціацію від початку прописані механізми її оновлення. Україна одного разу вже користалася ними, коли зважилася на глибшу інтеграцію у сфері енергетики. Зараз в уряді виступають за масштабніші зміни – але все одно проведені за тим самим механізмом. Він передбачає, що Україна та ЄС не будуть переписувати "тіло Угоди", тобто її текст, а натомість оновлюються додатки до неї.

Цього, втім, достатньо для глибшої економічної інтеграції України та ЄС – і саме про це йдеться.

Ближчим часом Україна та ЄС мають визначити, яких саме додатків (тобто яких сфер) стосуватиметься оновлення. У тому числі – наскільки масштабним буде перегляд безмитних квот. Перші пропозиції з цього приводу Україна передала Єврокомісії.

Чому ми підкреслюємо, що оновлення зачіпатимуть не "тіло Угоди", а лише додатки? Тому що оновлення додатків дозволяє провести процес швидко і безболісно – це рішення мають ратифікувати лише Верховна рада та Рада ЄС, що можна зробити за лічені місяці.

Натомість переговори про масштабніші зміни, що зачіпатимуть "тіло Угоди", можуть призвести до того, що після такого оновлення Угоду доведеться знову проводити через ратифікацію у всіх 27 державах-членах ЄС. А це – дуже тривалий процес із непевним результатом. Згодом це може знадобитися, але наразі до відкриття "скриньки Пандори" не готові ані Євросоюз, ані Україна.

Справи безвізові

Втім, угода, торгівля – це все складно.

Тому чи не головним здобутком саміту, яким на Банковій пишаються, стали гарантії збереження безвізу. Це було особливо важливим на тлі чуток про те, що ЄС нібито може запустити процедуру призупинення безвізу через проблеми з антикорупцією. Заяви з цього приводу лунали не лише від українських політиків, а й від європейців, зокрема депутатів Європарламенту. Досі відповіддю на це були лише джерела з Брюсселя, які наголошували: ні, червону лінію Україна поки що не перетнула. Із наголосом на "поки що", адже підстави для скепсису були.

Тому для Зеленського було украй важливо спростувати чутки офіційно.

І це йому вдалося.

У документах саміту ЄС підтвердив: Україна зараз не порушує критерії візової лібералізації, тож повноцінна дія безвізу відновиться, щойно епідемія піде на спад.

Коли це станеться?

На це запитання ЄС не має відповіді. Але зважаючи на те, як зростає кількість хворих в Україні та ще й зважаючи на украй низькі обсяги тестування (через які світ не надто довіряє нашій статистиці), не чекайте, що це станеться у найближчі місяці.

На жаль, обмеження на кордонах можуть лишатися з нами більшу частину наступного року.

І саме тому Київ без вагань відмовився від ще однієї перемоги, яка мала статися під час цього саміту.

Йдеться про "відкрите небо", або Угоду про спільний авіаційний простір, яка мала, серед іншого, полегшити лоукост-авіакомпаніям відкриття нових маршрутів з міст ЄС до України.

Ще кілька місяців тому Євросоюз запевняв, що перепон для підписання цієї угоди немає, адже Британія (яка блокувала цю угоду через свою суперечку з Іспанією) вже вийшла зі складу ЄС. Але згодом у британсько-європейських переговорах знову почалися проблеми, і Брюссель знову повідомив, що підписання відкладене (до початку 2021 року), та попросив не педалювати цю тему.

Будемо відверті, нова пауза, якщо вона дійсно буде останньою, погоди не змінить. У період карантину експансії лоукостерів не буде. Тому з боку Києва претензій не було.

Боротьба з корупцією. Чи з антикорупцією?

Те, що ЄС після наполегливих (та, треба визнати, обґрунтованих) прохань Києва визнав, що Україна не порушила антикорупційних критеріїв безвізу (тобто не зруйнувала наявну антикорупційну інфраструктуру), зовсім не означає, що проблем немає.

На цьому наголошують посадовці Єврокомісії, які кажуть, що регресу немає, але небезпека регресу – є.

Донести цю думку особисто до Володимира Зеленського мали президенти Єврокомісії та Євроради, Урсула фон дер Ляєн та Шарль Мішель, які планували провести з ним окремі зустрічі. "Йдеться про переговори віч-на-віч, без міністрів, навіть без найближчих радників, тільки лідери і перекладачі", – пояснював брюссельський посадовець, причетний до організації зустрічі.

Але на заваді одній із зустрічей (до того ж ключової!) стала епідемія. У однієї з контактних осіб Урсули фон дер Ляєн напередодні саміту підтвердили коронавірус, тож президентка ЄК пішла на ізоляцію. Її мав замінити на переговорах високий представник ЄС Жозеп Боррель, але вже у день саміту (ЄвроПравді так і не вдалося з’ясувати, з чиєї ініціативи та з якої причини) переговори з ним скасували і лишили тільки зустріч віч-на-віч із Шарлем Мішелем.

За словами джерел "Європейської правди" в структурах ЄС, Мішель порушив дві теми: Донбас (де мав позитивні сигнали до Зеленського) та верховенство права в Україні, включно з антикорупцією (де сигнали були негативними).

Про занепокоєність ситуацією у сфері протидії корупції говорили також на інших переговорних зустрічах. Тому ЄС впевнений, що Україна – якщо мала бажання чути – повинна була сприйняти сигнал. Тим більше, що у Брюсселя був ще один аргумент, який донесли до Банкової ще раніше. Без проведення чесного конкурсу на антикорупційного прокурора та без збереження незалежності НАБУ Україна не отримає 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги, обіцяної Брюсселем.

Для виділення цих коштів ЄС чекатиме сигналу від МВФ, що проводить детальну оцінку антикорупційних змін в Україні. І обійти принцип "спочатку стільці, потім гроші" Київ не зможе.

Цю позицію, до слова, підтримує навіть Валдіс Домбровскіс – напевно, найбільш проукраїнський єврокомісар.

"Секрет" перемоги Зеленського

Попри те, що успіх візиту Зеленського до Брюсселя прогнозували і в Києві, і в Брюсселі (зокрема, "Європейська правда" писала про це минулого тижня), та все одно багатьох здивувала аж надто позитивна тональність заяв лідерів ЄС, а також абсолютна відсутність критики з їхнього боку. Причини цього варто пояснити окремо.

Головне – це те, що нинішній саміт мав стати першою нагодою для зустрічі Володимира Зеленського з лідерами ЄС (та й то перетнутися вийшло не з усіма).

В ЄС діє чітке правило: перша зустріч потрібна для налагодження зв’язку, а не для критики. Вона не мала перетворитися на "читання моралей" – це було б неефективним.

А до того ж у Києві знайшли, як додатково убезпечити себе від європейських зауважень.

Протягом кількох місяців Банкова демонструвала, що нервово ставиться до зауважень з-за кордону.

Про це ЄвроПравді розповіли кілька західних політиків та дипломатів. "Коли я починав навіть м’яко говорити щось на кшталт "ми ваші друзі і хочемо допомогти, і тому..." – то мій співрозмовник моментально закривався, "йшов у захист", це було видно навіть візуально", – ділився враженням від своєї зустрічі з одним із чільних представників Зе-команди один зі співрозмовників ЄП.

А 10 днів тому реакцію влади на зауваження, які вони сприймали на власну адресу, побачила вся країна.

Це сталося після візиту Борреля до Києва, коли у його статті з’явилася фраза "ЄС – не банкомат". Цей жартівливий вираз, треба зізнатися, європейські дипломати вживають доволі часто. Автору цих рядків, наприклад, кілька разів доводилося чути ці слова від попереднього комісара з питань розширення Йоганнеса Гана.

Але Банкову він не на жарт роздратував – і вони домовилися, щоби Боррель видалив ці слова із вже опублікованої статті.

Все це – елементи, які склали у ЄС чітке переконання:

дратувати чинну українську владу не варто. Це лише руйнує діалог із нею.

Складно сказати, чи це було свідомим наміром Банкової, але внаслідок такої політики вони отримали дуже комфортний для себе саміт без критичних публічних сигналів після його завершення.

Хоча, звісно, треба бути свідомим, що готовність ЄС мовчати не буде вічною.

І наостанок – ще одна важлива деталь, яку також треба усвідомлювати для оцінки результатів візиту до Брюсселя. Зустріч 6 жовтня не була місцем, де ухвалюють рішення. Саміти взагалі украй рідко відіграють таку роль; натомість на них підбивають підсумки зробленої роботи і визначають "поточну температуру" чи то настрій відносин на майбутній період.

XXII саміт Україна-ЄС підбив підсумки непростого року, спотвореного пандемією, але все одно ЄС визнав, що українська урядова команда працює.

Причому чимало досягнень саміту ґрунтуються на реформах або переговорах, які починала ще попередня влада, і це треба визнавати, а не заперечувати, як це зробив Зеленський у своїй колонці на "Європейській правді".

Але те, що нинішня влада зберігає та розвиває курс України до ЄС, так само не можна заперечувати (як це робить його попередник Петро Порошенко). Принаймні, сам Євросоюз не має у цьому сумніву. І в цьому сенсі візит Зеленського до Брюсселя став вельми успішним не тільки для нього особисто, а й для України.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua