Опять тройка: как эксперты оценили успехи и неудачи Украины в мире

Понедельник, 4 января 2021, 08:10 — , "Українська призма"
Фото AFP

Яким став минулий рік для зовнішньої політики України?

Свою точку зору "Європейській правді" вже висловили як представники української влади, так і опозиції. Настав час дати слово й експертній спільноті. 

З 9 по 21 грудня "Українська призма" провела вже традиційне експертне опитування щодо зовнішньої політики. В ньому взяли участь 111 експертів – представники аналітичних центрів, академічної спільноти та журналісти-міжнародники.

За втілення зовнішньої політики України експерти вже традиційно поставили трійку – так вважає майже половина опитаних експертів (48%).

Причини такої низької оцінки: відсутність стратегічного бачення зовнішньої політики (71%), недостатня координація органів державної влади (58%), кадрові проблеми (51%).

Як бачимо, більшість причин криються всередині держави, і лише на четвертій позиції – агресія з боку Російської Федерації.

 

Прикметно, що брак стратегії та координації серед причин низької ефективності реалізації зовнішньої політики згадують щороку. Така думка збігається і з оцінками Міністерства закордонних справ, де нині працюють і над Стратегією зовнішньої політики, і над удосконаленням кадрової політики.

Окрім традиційних проблем, про які згадували експерти, були й специфічні, характерні саме для 2020 року.

На першому місці – погіршення відносин з Угорщиною. Власне, цю проблему експерти згадували й у попередні роки, проте на першу позицію в рейтингу провалів у зовнішній політиці вона вийшла лише у 2020-му.

На другій позиції серед провалів 2020-го – стагнація Нормандського процесу.

Саміт "нормандської четвірки" торік був серед основних досягнень зовнішньої політики, однак, на думку експертів, відтоді жодного прогресу не відбулося. На третій позиції – брак прогресу на Донбасі. Це свідчить про те, що не працює не тільки формат "Нормандії", але й інші підходи та ініціативи.

А от кількість експертів, які вважають провалом зовнішньої політики України дії, які можна інтерпретувати як втручання у внутрішні справи Сполучених Штатів Америки, суттєво скоротилася. Якщо торік до провалів це відносили 40% опитаних експертів, то цього року – лише 7%. Отже, у експертів є відчуття, що ця рана у двосторонніх українсько-американських відносинах поступово загоюється.

Заради справедливості треба відзначити, що окрім системних і специфічних проблем були й здобутки.

Головним досягненням року експерти вважають набуття Україною статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО.

Зауважимо, що непрості відносини з Угорщиною не стали цьому на заваді.

 

На другій позиції – ухвалення Угоди про стратегічне партнерство з Великою Британією. До речі, у цих двох позиціях оцінки експертів і міністра закордонних справ Дмитра Кулеби збігаються.

Третє місце посідає збереження санкцій проти Російської Федерації. Про цей пункт як про досягнення зовнішньої політики України експерти згадують з року в рік.

До найбільших досягнень також увійшли поглиблення відносин із Туреччиною, запуск "Кримської платформи" та збереження європейського та євроатлантичного курсу України.

Серед держав, які українські експерти вважають найбільш дружніми до України, вже кілька років поспіль незмінною лишається перша двійка: Литва – її найбільш дружньою назвали 66% опитаних експертів, а також Канада (43%).

На третій позиції – США з 41% (минулого року Штати були четвертими і набрали 27%). На четверту сходинку увірвалася Велика Британія, яка торік не входила до топ-5, а на п’ятій позиції – Польща (30%), яка, щоправда, зсунулася з третього місця (36%), яке посідала торік.

 

На шостому місці цього року опинилася Туреччина, на сьомому – Швеція, а Естонія, яка минулого року входила до першої п’ятірки, цього року посіла восьме місце.

Цікаво, що різняться переліки найбільш дружніх до України держав та найпродуктивніших посольств та представництв України.

Серед тих, кого відзначили експерти – посольство України в Німеччині (28%). І це при тому, що Німеччина не входить за визначенням експертів до переліку дружніх до України держав. На другій позиції – представництво України в ООН (24%).

На третьому місці – посольство України в Польщі. У цьому разі маємо збіг: і посольство вважають ефективним, і політику Варшави до Києва – дружньою. Четверте місце – за посольством України в Туреччині, а п’яте – у Великій Британії.

Схоже, експерти оцінили внесок українських дипломатів у підписання стратегічних документів з Анкарою і Лондоном.

Не зазнав суттєвих змін перелік найменш дружніх (або й ворожих) до України держав.

Першу позицію незмінно зберігає за собою Російська Федерація. Ворожою її вважають 92% опитаних експертів.

Друге місце, як і торік, посідає Угорщина (54%). На третій позиції серед недружніх держав – Білорусь. На цьому місці вона була й торік. Однак якщо минулого року недружнім Мінськ вважали 10% опитаних експертів, то цьогоріч – 45%.

Четверту і п’яту позиції з суттєвим відривом посідають Вірменія (6%) та Сербія (5%).

Серед пріоритетів, які окреслили експерти на наступний рік – протидія російській агресії (95%), євроатлантична інтеграція (63%), виконання Угоди про асоціацію з ЄС (42%), а також залучення іноземних інвестицій та просування позитивного іміджу України.

Частина експертів оптимістично дивиться на перспективи лідерства України в окремих регіонах.

Найбільше тих, хто вважає, що лідером Україна може стати у регіоні Східного партнерства (40%). Щоправда, чимало й тих, хто не вірить у перспективи лідерства взагалі (20%).

Можна припустити, що й лідерський потенціал України, і втілення пріоритетних завдань стануть можливими тоді, коли наша держава зможе подолати системні проблеми у формуванні зовнішньої політики і остаточно визначиться із відповідною стратегією.

Автор: Сергій Герасимчук,

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua