В шаге от реванша: какой может стать цена политического кризиса в Словакии

Вторник, 16 марта 2021, 15:16 — , Европейская правда
Фото: TASR/Associated Press/East News
Прем'єр-міністр Словаччини Ігор Матович оголошує про відставку голови МОЗ Марека Крайчі (ліворуч), 11 березня 2021 року

"Хаотичне управління державою, хаотичне спілкування, хаотична боротьба з пандемією", – це слова не представника опозиції, а одного з ключових міністрів про роботу очільника уряду.

Так міністр економіки Словаччини Ріхард Сулік охарактеризував прем'єр-міністра Ігоря Матовича.

Більш того, Сулік, який також є лідером коаліційної партії SaS, фактично оголосив ультиматум: до наступної середи прем’єр має подати у відставку, інакше на Словаччину чекатимуть дострокові вибори. 

Читайте также
Вакцина популизма: почему премьер Словакии стал сторонником российского "Спутника"

Нинішній політичний конфлікт розпочався з рішення прем'єра таємно, не повідомляючи про це партнерів по коаліції, сертифікувати та закупити російську вакцину від коронавірусу "Спутник V".

Та це було радше підставою для початку кризи, а її реальні причини – більш давні та комплексні. Партнери Матовича незадоволені ані його стилем управління, ані результатами його роботи, особливо у протидії пандемії. 

Врегулюванню кризи може завадити також гучний корупційний скандал, що розвивається паралельно із нею: за отримання хабаря словацькі антикорупційні органи затримали голову спецслужби. Тобто, якщо проводити аналогію, словацький аналог НАБУ затримав голову словацького аналога СБУ.

Причому затриманий є політичним призначенцем, близьким до керівництва однієї з коаліційних партій.

Усе це суттєво збільшує шанси на дострокові вибори. Проте чи здатні вони заспокоїти ситуацію? І чи не призведуть до зворотного – реваншу "попередників" та повернення до влади вихідців із партії Smer авторитарного євроскептика Роберта Фіцо? 

Майже перемога Матовича

Ще 11 березня багато хто вважав, що політичній кризі, яка почалася після закупівлі російської вакцини, вдалося покласти край. Після довгих коаліційних переговорів прем'єр Ігор Матович оголосив про умови компромісу, які звучали як перемога голови уряду. 

Попри те, що два з чотирьох учасників коаліції, партії SaS та "За людей", спершу вимагали відставки прем’єра, вони нібито дали згоду, що Матович зберігатиме посаду очільника уряду. Натомість єдиною поступкою, на яку погодилася його політична сила, стала відставка голови МОЗ Марека Крайчі, якого вважали відповідальним за провал у протидії пандемії, а також який дав згоду на постачання "Спутника" до Словаччини.

"Ми ухвалили болісне рішення, але правильне для Словаччини", – заявив голова уряду.

Але відразу після цього Матович власноруч зруйнував вигідний йому компроміс.

Він почав з того, що не вважає домовленість правильною, сказавши, що голову МОЗ просто "зробили крайнім".

Потім – розкритикував учасників коаліції, а в першу чергу – Ріхарда Суліка, за "політичний шантаж" та небажання працювати у команді.

А на додаток Матович по суті відмовився виконувати єдине своє зобов’язання у рамках компромісу і оголосив додаткові умови відставки голови МОЗ. За словами голови словацького уряду, Марек Крайчі ще деякий час перебуватиме на посаді, щонайменше до початку вакцинування російським "Спутником".

Таким чином, Ігор Матович, якого активно критикували за угоду з росіянами, підстрахував себе від сценарію, коли наступний голова МОЗ скасував би наказ свого попередника про видачу сертифікації російській вакцини.

Такі заяви прем'єра означали, що Матовичу вдалося не лише уникнути відставки, але й де-факто він планує "кинути" своїх партнерів по коаліції.

Однак партнери до такого розвитку були не готові. Вже на ранок наступного дня Сулік заявив, що заяви Матовича на пресконференції скасовують усі попередні домовленості. 

Ситуацію не врятувало навіть рішення голови МОЗ добровільно подати у відставку цього ж дня, не чекаючи на початок вакцинації "Спутником". Також ображені партнери Матовича проігнорували його пропозиції про те, що він складе повноваження з протидії пандемії.

Те, що ще день тому могло б заспокоїти коаліцію, тепер виглядало явно недостатнім. 

За крок до нових виборів

У понеділок Словаччина стала на крок ближчою до розпуску парламенту, обраного рівно рік тому. 

"Немислимо, щоб 80% нації не довіряли прем'єр-міністру", – заявив на своїй пресконференції 15 березня Ріхард Сулік. За його словами, Матович не в змозі більше керувати урядом. "Наші домовленості з Ігорем Матовичем не виконані. Він не змінить свого характеру, з ним більше неможливо працювати", – додав Сулік.

Учасники коаліції бачать лише один шлях уникнути позачергових виборів – відставка прем'єра. В такому випадку цю посаду може обійняти інший представник партії Матовича OĽaNO, наприклад, чинний міністр фінансів Едуард Хегер. "Якби OĽaNO запропонував таку пропозицію, ми могли б уявити дискусію про це", – вважає Сулік. 

Він уточнює, що й сам не тримається за міністерську посаду і готовий залишили уряд у якості своєї частини поступок. Подібну схему – одночасну відставку Матовича та Суліка – напередодні запропонувала лідерка партії "За людей" Вероніка Ремішова. 

Натомість Сулік пропонує прописати в оновленій коаліційній угоді, що в уряді не працюватиме жоден із лідерів партій. Це означатиме, що і Ремішова має піти з посад віцепрем'єра та голови Міністерства інвестицій.

Чи піде Матович на такі поступки? В його партії відповіли категоричним "ні" – там вважають, що OĽaNO і так вже пішли на поступки, погодившись на відставку голови МОЗ, а тому подальші односторонні поступки неприйнятні. 

Чи вдасться уникнути дострокових виборів?

Ледь не останнім шансом має стати зустріч Матовича із президенткою Зузаною Чапутовою. Теоретично, глава держави в якості посередника може допомогти коаліції досягти ефективного компромісу. Втім, схоже, що партії вже почали готуватися до виборів. 

Як розповідає старший науковий співробітник Інституту політичних досліджень Словацької академії наук Юрай Марушак, майже одночасно з пресконференцією Суліка у Братиславі з'явилися передвиборчі білборди його партії SaS.

"Схоже, що сценарій дострокових виборів вже розглядається політиками як базовий", – додає він.

Вибори, які нічого не вирішують

Що може змінитися у Словаччині у разі, якщо коаліція не домовиться і партії підуть на дострокові вибори? Опитування агенції AKO показує, що наразі єдиною з партій нинішньої коаліції, яка виграє від перевиборів, є SaS – якби вибори відбулися найближчої неділі, її парламентське представництво могло б зрости із нинішніх 13 до 27 мандатів. 

Натомість фракція OĽaNO може зменшитися з нинішніх 53 до 24 депутатів, фракція "Ми – родина" – з 17 до 11, а "За людей" (зараз 10 депутатів) має вкрай невисокі шанси пройти до нового парламенту.

Це робить малоймовірним повторення нинішньої коаліції. Та й після нинішніх скандалів партії будуть менш охоче співпрацювати з Матовичем.

Натомість до керівництва державою-сусідкою України може повернутися попередня влада, яка після низки корупційних та кримінальних скандалів, що спливли після замовного вбивства журналіста-розслідувача Яна Куцяка, здавалося, зникла з політичного горизонту. 

І хоча шанси на реванш колишньої партії влади Smer на чолі з багаторічним експрем'єром Робертом Фіцо наразі не виглядають високими, до влади може прийти партія, створена вихідцями із Smer – "Голос" іншого експрем'єра Петера Пеллегріні. 

Наразі "Голос", який не представлений у нинішньому парламенті, є лідером електоральних симпатій словаків: у разі швидких перевиборів він може отримати майже третину (47) від усіх мандатів, що дозволяє говорити не просто про входження до коаліції, але й про претензії на посаду прем'єра. Тож невипадково "Голос" найгучніше заявляє про неможливість вирішення політичної кризи без дострокових виборів. 

А це означає, що нинішня політична криза може призвести до повного переформатування влади у Словаччині.

Боротьба за "словацьку СБУ"

На тлі політичної кризи у країні відбувається ще одна, не менш гучна і скандальна історія.

11 березня співробітники Національної кримінальної агенції (NAKA), що опікується боротьбою з корупцією, арештували керівника національного контррозвідувального органу SIS (Словацька інформаційна служба, аналог українського СБУ) Владіміра Пчолінського. Його звинувачують у вимаганні хабаря від олігарха Зоромира Коллара, який наразі перебуває під арештом.

Коллар – дуже поширене у Словаччині прізвище, і згаданий бізнесмен не має відношення до спікера Бориса Коллара, лідера "Ми – родина" – ще однієї з партії, що входить у коаліцію. 

А от Владімір Пчолінський таке відношення має, причому безпосереднє. Хоча він, як стверджується, ніколи не був членом партії "Ми – родина", проте свою нинішню посаду отримав по її квоті.

До слова, партія "Ми – родина" багато в чому нагадує "сімейний бізнес".

У відповідності до назви, її членами є численні родичі тепер вже колишнього голови SIS.

Молодший брат Владіміра Пчолінського є заступником голови партії, ще один брат є керівником регіонального відділення партії, а дружина ексголови SIS є депутаткою парламенту – і теж від цієї партії.

У партії Матовича OĽaNO цей арешт вважають своїм успіхом, звертаючи увагу на те, що це стало можливим завдяки тому, що в уряді більше не захищають топ-корупціонерів, як це було раніше.

Втім, цей арешт може вплинути на перебіг коаліційних переговорів. "Ми – родина" – єдина партія коаліції (окрім OĽaNO), яка не вимагає відставки Матовича. Досі вимоги партії при перегляді коаліційної угоди стосувалися в першу чергу корекції бюджетних витрат. 

Втім, арешт може все змінити. 

Вже відомо, що він привів до першого гучного скандалу всередині цієї партії – увечері 15 березня несподівано у відставку подав міністр праці, соціальної політики та родини Мілан Крайняк, призначений за квотою "Ми – родина".

Хоча сам Крайняк назвав своє рішення внеском у подолання кризи, у Словаччині переконані: цей крок має інші причини. 

За даними ЗМІ, Крайняк вважався близьким до арештованого Пчолінського і мав амбіцію стати новим головою спецслужби SIS. Проте така ідея викликала стійкий опір у коаліції – Крайняк є фігурантом справі "Горіли" – однієї з найгучніших справ у новітній історії країни.

У відповідь міністр вчинив демарш, подавши у відставку. Проте як все це вплине на позицію "Ми – родина" у коаліційних переговорах – поки невідомо. 

Проте однозначно, нестабільності у коаліційних переговорах цей скандал безперечно додасть. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua