Терроризм от Лукашенко: чем грозит диктатору Ryanair-конфликт с Западом

Понедельник, 24 мая 2021, 10:41 — ,
Фото: Onliner.by/AFP/East News
Аеропорт Мінська, пошук вибухівки на перехопленому літаку Ryanair, 23 травня 2021 року

Режим Александра Лукашенка пішов на безпрецедентне загострення конфлікту з білоруським суспільством та Заходом.

18 травня було закрито найпопулярніший інтернет-портал країни TUT.by. Окрім редакції обшуки відбулися і у журналістів – було заарештовано 15 співробітників видання.

Проте у неділю 23 травня Лукашенко пішов на прямий акт державного тероризму. Білоруський винищувач змусив приземлитися в аеропорту Мінська рейсовий літак авіакомпанії Ryanair, що летів за маршрутом Афіни – Вільнюс. Після примусової посадки було заарештовано засновника та ексредактора опозиційного Telegram-каналу Nexta Романа Протасевича. 

Євросоюз буде вимушений посилити санкції проти Лукашенка. Про це вже заявили Польща та Литва. Велика Британія попередила про "серйозні наслідки". А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав ситуацію "небезпечним інцидентом, який потребує міжнародного розслідування". 

Голови комітетів закордонних справ Чехії, Німеччини, Латвії, Польщі, США, Естонії, Ірландії, Литви, Великої Британії підписали спільну заяву, яка засуджує загрозу застосування насильства до цивільного літака. Дії Лукашенка були названі актом піратства на маршруті між двома країнами НАТО та ЄС.

Поліція Литви вже почала два розслідування за фактом посадки літака у Мінську – у зв'язку із захопленням літака та у зв'язку із примусовою посадкою. 

Така різка реакція суттєво збільшує ймовірність термінового посилення санкцій проти Білорусі.

Проте навіщо самопроголошений президент Лукашенко пішов на таке загострення? Особливо у ситуації, коли активні протести у країні придушені та його владі у короткостроковій перспективі нічого не загрожує?

Від відповіді на це питання залежить оцінка подальших кроків Лукашенка.

Полювання за опозиціонером

"Схоже, мене геб (працівник білоруського КДБ. – Ред.) в аеропорту випасав... Прикол ще у тому, що він був наступним у черзі на перевірку документів, та просто розвернувся й пішов. Вже в самому гейті. Він ще зняти на телефон мої документи намагався, коли я форми електронні відкривав", – написав білоруський опозиціонер Роман Протасевич перед відправленням літака.

Очевидно, що силовики (білоруські чи російські) вже давно "вели" Протасевича. Як тільки літак Ryanair увійшов у білоруський повітряний простір, білоруські диспетчери почали вимагати від нього екстреної посадки, мотивуючи це інформацією, що на борту може бути вибухівка. Команду розвернути літак дав особисто Лукашенко.

У небо підняли винищувач МіГ-29 ВПС Білорусі, озброєний ракетами класу "повітря-повітря", який фактично брав участь у захопленні пасажирського літака. Він змусив літак розвернутися приблизно за 30 кілометрів від литовського кордону. 

Протримавши літак та пасажирів близько п'яти годин в аеропорту Мінська, літаку дали можливість продовжити політ – очікувано, що ніякої вибухівки на борту не було.

Натомість, за даними білоруської опозиції, з Мінська не вилетіли шестеро пасажирів: двоє білорусів та четверо росіян. Серед них – Роман Протасевич, заарештований відразу після приземлення. Також є інформація про арешт його дівчини.

На батьківщині Протасевичу загрожують статті, які передбачають ув'язнення терміном до 15 років. Йому інкримінують вчинення "умисних дій, спрямованих на порушення соціальної ворожнечі за ознакою професійної приналежності". 

Проте у разі висунення звинувачень у тероризмі йому може загрожувати смертна кара. Нагадаємо, Білорусь залишається єдиною країною Європи, де смертна кара досі не скасована.

"Коли хлопець дізнався, що ми йдемо на посадку, він засмутився. Нас усіх вивели з літака, собаки обнюхали наші речі. Цього хлопця відвели вбік, його речі викинули на злітно-посадкову смугу. Ми запитали його, що сталося. Він сказав, хто він, і додав: "На мене тут чекає смертна кара". Він був уже спокійнішим, але тремтів. Поруч із ним весь час стояв офіцер, і незабаром офіцери його вивели", – описує ситуацію один із пасажирів. 

"Акт державного тероризму"

Примушення транзитного літака до посадки за підтримки винищувача є безпрецедентним. Хоча би тому, що держави гарантують безперешкодний авіатранзит через свій повітряний простір. Таке брутальне порушення міжнародних норм призвело до гострої реакції західних країн. Дехто зі світових лідерів вже напряму називає такі дії Мінська державним тероризмом.

"Я рішуче засуджую затримання Романа Протасевича білоруською владою після захоплення пасажирського літака компанії Ryanair. Це негожий акт державного тероризму", – пише польський прем’єр Матеуш Моравецький. Аналогічні оцінки – й у литовського прем'єра Інгріди Шимоніте. 

А президент Литви Гітанас Науседа закликав обговорити цю ситуацію вже 24 травня на саміті ЄС. "Я закликаю НАТО і ЄС негайно відреагувати на загрозу, яку становить для міжнародної цивільної авіації режим в Білорусі", – додав він.

Чи вдасться ЄС до рішучих дій у відповідь?

Найсильнішою відповіддю буде визнання терористами білоруського режиму. Втім, такий крок поки видається малоймовірним.

Більш імовірне рішення про зупинення авіатранзиту в білоруському повітряному просторі, включаючи польоти до та з Білорусі та польоти для білоруської авіакомпанії "Белавіа". До такого рішення вже зараз закликають ICAO – Міжнародну організацію цивільної авіації. 

Цей крок, принаймні призведе до подальшої міжнародної ізоляції Лукашенка і зменшить можливості для фінансування злочинного режиму.

Втім, не виключено, що навіть цей крок стане непосильним для ЄС – і лідери європейських країн наразі обмежаться черговим глибоким занепокоєнням, перенісши питання нових санкцій на потім.

"Самостріл" Лукашенка

Дії Лукашенка вже викликали бурхливе захоплення численних "друзів Путіна" – в тому числі і в Україні. Окрім представників ОПЗЖ, таким "відзначився" й депутат від "Слуги народу" Євгеній Шевченко, який підтримує роботу білоруського КДБ.

Проте виникає питання: навіщо білоруському диктатору це потрібно?

Ймовірність того, що ЄС не обмежиться глибоким занепокоєнням і запровадить нові санкції, є досить значною. Особливо зважаючи на таке показове нехтування міжнародним правом з боку Мінська.

Нові санкції, навіть не найжорсткіші, лише посилять проблеми в білоруській економіці – і це збільшить залежність Лукашенка від фінансових дотацій РФ.

При цьому вагомі аргументи на користь затримання Романа Протасевича у такий спосіб назвати досить складно.

Telegram-канал Nexta набув значної популярності на початку білоруських протестів, проте його вплив падав разом зі зниженням чисельності протестних акцій.

То навіщо створювати собі нові проблеми із Заходом у ситуації, коли протести у країні фактично придушені й у найближчий перспективі режиму Лукашенка нічого не загрожує?

Адже з минулого року противникам Лукашенка ще жодного разу не вдалося провести масштабних вуличних акцій. Білоруська влада зуміла заблокувати протести під час Дня волі 25 березня, після чого хоч трохи масових акцій непокори у країні не було.

Схожа ситуація і з нещодавнім закриттям порталу TUT.by – що також викликало гостру реакцію Заходу.

Статус медіа у порталу було відкликано ще минулого року – на початку протестів. Тобто влада могла закрити цей портал у будь-який момент, але не робила цього. І така відсутність реакції мала свої пояснення.

TUT.by – не просто найбільший інформаційний портал Білорусі, його читали майже половина інтернет-користувачів країни. При цьому це був незалежний, але не опозиційний портал.

Відповідно, закриття TUT.by змусить його читачів переходити на інші майданчики. І навряд чи це будуть провладні медіа. Радше цими діями влада штовхає білорусів до більшої радикалізації.

Таким кроком Лукашенко остаточно зачищає внутрішнє політичне поле і демонструє населенню Білорусі: протести придушені, і зараз настав час займатися всіма незгодними, у нас довгі руки, ми вас дістанемо будь-де.

І закриття TUT.by, і арешт Протасевича мають дещо спільне: вони мало впливають на ситуацію всередині країни, проте створюють чималі міжнародні проблеми для Лукашенка.

І цьому може бути щонайменше два пояснення.

Система самознищення

Один із головних секретів політичного довголіття самопроголошеного президента Білорусі – вміння балансувати у відносинах між Заходом та Росією.

Вимушене зближення з РФ після чергових західних санкцій зазвичай триває декілька років – після чого Лукашенко починав поступове розморожування відносин із Заходом, випускаючи політв’язнів та дещо лібералізуючи режим.

Так було минулого разу – санкції, запроваджені у 2010 році, були частково призупинені у 2015-му. І це постійно дозволяло Лукашенку ухилятися від "обіймів" Путіна й уникати глибшої інтеграції з РФ.

Така стратегія давала підстави білоруським політологам припускати, що через певний час офіційний Мінськ знову спробує відновити діалог із Заходом. І хоча злочини проти власного населення, вчинені у країні після виборів 2020 року, суттєво зменшують ймовірність нового потепління із Заходом, проте не до кінця унеможливлюють його – раніше Лукашенку сходили з рук навіть вбивства політичних супротивників.

Виходячи із цієї логіки, нинішні дії Мінська вкрай вигідні в першу чергу Кремлю, бо додатково зменшують і так незначне поле для діалогу Лукашенка із Заходом, роблячи його ще більш залежним від РФ.

Читайте также
Декрет Лукашенко: как Россия создает базу для поглощения Беларуси

У такому випадку участь російських спецслужб у спецоперації навколо літака Ryanair є дійсно досить ймовірною. Як і зацікавленість РФ у подальшому погіршенні відносин Мінська із Заходом.

Проте версія із прямим втручанням РФ не пояснює інші гучні білоруські події: закриття TUT.by, прирівнювання національної біло-червоно-білої символіки до нацистської, ухвалення закону, що дозволяє силовикам використовувати бойову зброю проти маніфестантів.

Тому більш вірогідним виглядає інше пояснення.

Протести 2020 року суттєво вплинули на режим Лукашенка. Якщо раніше там знаходилося місце й для "системних лібералів", то тепер їх остаточно замінили силовики.

Проте опора виключно на силовиків має свої особливості.

Тепер білоруський режим приречений шукати все нових і нових ворогів – силовикам потрібно демонструвати свою незамінність.

І хоча в короткостроковій перспективі це дозволяє тримати ситуацію під контролем, проте одночасно суттєво скорочує дні режиму.

Вибудована Лукашенком політична система поступово переходить у режим самознищення. 

Автори: 

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди",

Марія Авдєєва, Європейська експертна асоціація, експерт iSANS

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua