Отменить мораторий, сохранить Карпаты: как реально решить проблему леса-кругляка

Понедельник, 31 мая 2021, 13:11 — , Европейская правда
Фото: DPA/East News
В уряді розраховують на підтримку ЄС у впровадженні електронного обігу деревини

Чи піде Україна на скасування мораторію на експорт лісу-кругляка? Перший крок на шляху до цього вже зроблено: відповідний законопроєкт було оприлюднено на сайті Міністерства економіки.

Необхідність вирішення цієї проблеми очевидна: після програного арбітражу з ЄС зняття заборони на експорт необробленої деревини стало зобов’язанням української влади. І невиконання цього може призвести до зустрічних обмежень з боку Євросоюзу.

Та чи відповідає розроблений урядом законопроєкт очікуванням ЄС? І які шанси, що ця ініціатива матиме підтримку в парламенті?

Відповіді на ці запитання можна як прочитати у цій статті, так і прослухати у нашому відеоблозі на YouTube-сторінці ЄвроПравди.

Гра на затягування часу

Чи могла Україна зберегти мораторій?

Після оголошення рішення про перенесення цього питання в арбітраж усі експерти, з якими ЄвроПравді доводилося спілкуватися, були категоричні: шансів на це нема.

Одна з причин – вкрай низька якість самого закону, що встановлював заборону. Попри те, що тоді формально декларувалося, що мета мораторію – суто екологічна, навіть у пояснювальній записці до законопроєкту було вказано, що потреба в його ухваленні пояснюється необхідністю підтримати вітчизняну деревообробну промисловість.

А це вже – пряме порушення Угоди про асоціацію з ЄС, ключовою ідеєю якої є рівність прав для українського та європейського бізнесу.

Разом із тим, ще довгий час Україна зберігала можливість досягнення з ЄС компромісного рішення. Розуміючи, що знайти голоси у парламенті за "просте" скасування мораторію майже неможливо, у Брюсселі були готові на часткове скасування дискримінаційних заходів.

Зокрема, у 2016 році ЄС погодився на скасування мораторію за умови преференцій для українських компаній під час аукціонів про продаж деревини. Втім, навіть така ініціатива не мала шансів на проходження у Раді – до того часу влада остаточно програла інформаційну війну і будь-яка ініціатива зі скасування мораторію розглядалася суспільством як абсолютна зрада.

У такій ситуації Україна та ЄС погодилися звернутися до механізму арбітражу. Для Києва це була можливість додатково тягнути час – арбітраж гарантував, що політично дратівливе питання не буде піднято до виборів 2019 року.

Втім, за цей виграш доведеться платити. Рішення арбітражу вимагає від Києва безумовного скасування мораторію – і можливостей для компромісу тепер немає. 

Перший непрохідний

Рішення арбітражу було оприлюднене у грудні минулого року.

Згідно з процедурою, це рішення має бути виконане "в розумний термін". І хоча це звучить дещо розмито, в ЄС очікують, що мораторій буде скасовано вже цього року.

І це створювало багато питань. Зокрема, чи буде виконана ця вимога? Чи піде Київ на безумовне виконання арбітражу, чи надасть перевагу лише формальному виконанню, знайшовши можливість зберегти дискримінацію в дещо іншому вигляді?

Наприклад, і про це повідомляли різні співрозмовники ЄвроПравди, в уряді можуть скористатися нормою, яку вдалося виграти під час арбітражу. Згідно з цією нормою дискримінація можлива щодо рідкісних порід дерев, внесених до Червоної книги. Проте оновленням цього списку опікується Кабмін, а це давало можливість для маніпуляцій із розширенням цього переліку – і лобісти такого рішення активно пропонували уряду піти цим шляхом.

Саме тому вкрай важливою стала публікація на сайті Мінекономіки законопроєкту, що скасовуватиме мораторій. Чи будуть туди включені такі "підводні камені", чи, може, навпаки – законопроєкт повністю відповідатиме зобов’язанням України.

Аналіз законопроєкту дозволяє зробити однозначний висновок: в уряді вирішили йти саме другим шляхом – виконання арбітражу без жодних "хитрощів". Як вказується у пояснювальній записці, проєкт розроблено з метою "добросовісного виконання постанови арбітражної групи у спорі за Угодою про асоціацію у зв’язку з тимчасовою забороною експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді".

Вирішити це завдання пропонується за рахунок детально прописаної процедури електронного обігу деревини – це означатиме, що до продажів буде допущена лише та деревина, що має сертифікат походження.

Ця норма має урівноважити негативний ефект від скасування мораторію. Адже якщо цей законопроєкт буде реалізовано, він якщо не унеможливить, то щонайменше суттєво ускладнить торгівлю деревиною незаконної вирубки. А це матиме не лише економічний, але й позитивний екологічний вплив.

І хоча така практика є дещо складною в реалізації, проте в уряді раніше стверджували, що розраховують на підтримку ЄС у цьому питанні.

Втім, плюси цього проєкту можуть стати для нього проблемами – вже після внесення до Верховної ради.

Як свідчать співрозмовники "Європейської правди", законопроєкт розроблено для виконання зобов’язань по арбітражу – Україна мала в певні терміни представити відповідну законодавчу ініціативу, що й було зроблено.

Проте розробка законопроєкту урядом не гарантує його схвалення парламентом. А із цим, схоже, будуть чималі проблеми.

За свідченням співрозмовників ЄвроПравди, законопроєкт не було попередньо погоджено із Банковою, а відповідно, він не має політичної підтримки у парламенті.

У такій ситуації виносити його на розгляд депутатів – гарантовано "поховати" цю ініціативу.

Наразі в уряду є близько місяця для пошуку виходу – саме стільки часу законопроєкт має бути у відкритому доступі для громадського обговорення.

За результатами обговорення в уряді можуть внести певні правки. Проте досі залишається незрозумілим, як поєднати необхідність виконання вимог арбітражу із потребою зробити законопроєкт "прохідним".

Час для комунікацій

На жаль, корінь проблеми залишається незмінний. Від 2015 року – дати введення мораторію – в українському суспільстві вкоренилася думка, що мораторій спрямований на захист лісів від вирубки та захищає країну від ще більшого екологічного лиха.

Читайте также
Кто выиграл от конфликта с ЕС: какие последствия имел мораторий на экспорт древесины

Більш ніж п'ять років існування мораторію мали б спростувати це твердження. Проте в уряді не робили цього, побоюючись зниження рейтингів.

Так само в уряді, за винятком окремих посадовців, не ставили під сумнів позитивний ефект мораторію для економіки. Хоча, згідно з дослідженням, цей позитивний ефект є досить помірним (зокрема, істотне збільшення лісопереробки не призвело до подібних темпів у виготовленні меблів) та не йде у жодні порівняння від можливого погіршення торгових відносин із ЄС.

Детальніше про економічні ефекти від мораторію можна почитати у цій статті на ЄвроПравді.

У ситуації, що склалася, українська влада не наважувалася ставити питання скасування мораторію, навіть коли на кону стояла макрофінансова допомога ЄС.

Та чи не піде й нинішня українська влада шляхом попередників – ігнорувати проблему, щоб не створювати собі зайвих політичних проблем?

Варто пам’ятати: проблема стала такою масштабною саме тому, що її багато років ігнорували.

Чесна комунікація влади щодо плюсів та мінусів мораторію, а також більш ефективні шляхи вирішення екологічних проблем мають змінити суспільні настрої – і це допоможе розв'язати цю застарілу проблему.

Проте починати цю комунікацію треба вже зараз. Адже коли настане час вносити у Ради законопроєкт про скасування мораторію, буде вже запізно.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua